Ухвала суду № 38413662, 15.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.04.2014 р. Справа№ 914/4579/13

Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України в особі 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби військова частина Т0410, як органу уповноважено здійснювати функції у спірних правовідносинах:

Позивач: 72 окремий загін механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту військова частина Т0410

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості згідно договору

ціна позову: 124681,60грн.

за заявою: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку рішення

Суддя Фартушок Т.Б., секретар Полюхович Х.М.

Представники: Прокурора: не з'явився;

Позивача: не з'явився;

Відповідача (Боржника): СПД ФО ОСОБА_1

28.01.2014 року Господарським судом Львівської області у справі №914/4579/13 за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України в особі 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби військова частина Т0410, як органу уповноважено здійснювати функції у спірних правовідносинах: 72 окремим загоном механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту Військова частина Т0410 (Позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 120261,60грн. винесено рішення, яким позов задоволено частково та вирішено стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (80316, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту Військова частина Т0410 (80100, вул. Промислова, 3, м. Червоноград, Львівська область; ідентифікаційний код 33158321) 120256,80грн. основного боргу, 815,39грн. 3% річних, 3581,30грн. пені, а також стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (80316, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 2493,07грн. судового збору.

27.02.2014 року господарським судом Львівської області видано накази на примусове виконання рішення суду у справі №914/4579/13.

07.04.2014 року до господарського суду Львівської області надійшла заява Боржника про відстрочення виконання рішення суду до 10.08.2014р. та розстрочення виконання рішення суду з наступними платежами: 10.08.2014р. - 20000грн.; 10.09.2014 - 20000грн.; 10.10.2014р. - 20000грн.; 10.11.2014р. - 20000грн.; 10.12.2014р. - 20000грн. та 10.01.2015р. - 20256,80грн., в задоволенні якої суд відмовив.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 07.04.2014р. прийнято заяву до розгляду та розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 17год. 00хв. 15.04.2014р.

В ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі, яка скерована Учасникам процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час, місце та дату судового засідання.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час, місце та дату судового засідання.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті заявленої вимоги з обґрунтуванням наявності підстав для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Заявник (Боржник) обґрунтовує необхідність надання відстрочення та розстрочення виконання рішення наступним:

- заборгованість виникла не через небажання Відповідача своєчасно та в повному обсязі провести оплату, а через збиткову діяльність цегельного заводу;

- Боржник (Відповідач) перебуває в скрутному фінансовому становищістановищі;

- діяльність цегельного заводу, який перебував в користуванні Відповідача (Боржника) на правах оренди, була збитковою;

- Відповідач (Боржник) не є власником цегельного заводу, та у березні 2013р. йому стало відомо, що завод викупила інша особа, аніж Орендодавець;

- Боржник має намір укласти Договір оренди з новим Власником цегельного заводу.

На підтвердження зазначених обставин Боржником надано копії наступних документів:

- договору оренди цегельного заводу від 24.05.2014р. з терміном дії до 23.05.2014р., укладеного між Боржником та попереднім власником цегельного заводу;

- копію листа ОСОБА_2 (новому власнику цегельного заводу) з пропозицією укласти договір оренди, проте без доказів скерування такого;

- акт звірки взаємних розрахунків між Боржником та ТзОВ «Стиль 5», відповідно до якого за ТзОВ «Стиль 5» рахується дебіторська заборгованість в розмірі 101697грн. та лист-вимогу ТзОВ «Стиль 5» до Боржника від 14.04.2014р. з проханням погашення даної заборгованості;

- декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2013р., з якої вбачається отримання останнім доходу у звітному періоді в розмірі 11983грн.

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до 121 ГПК України, господарський суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Суд зазначає, і аналогічна позиція стосовно відстрочення виконання рішення суду викладена у п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.01.2012р., що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що посилання Боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення.

Тому, враховуючи зазначену норму, надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень ст.121 ГПК України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Також, Боржником не надано доказів про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому виконувати погашення заборгованості за вищезазначеним судовим рішенням.

Крім "винятковості випадків" (ст. 121 ГПК України), пунктом 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 N02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" (надалі - Роз'яснення), вказано, що ".. .вирішуючи питання про ... відстрочку виконання рішення... господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.".

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Постанови ВГСУ, свідчать про наявність судової практики, яка унеможливлює застосування відстрочки виконання рішення Боржником, а саме:

- Постановою ВГСУ від 17.07.12 у справі № 21/150-10 встановлено наступне - "судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а підприємницька діяльність здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

- Постановою ВГСУ від 05.06.12 у справі № 2-5/3581-2009 встановлено наступне - "...в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Крім того, колегіями Вищого господарського суду України зазначено, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В той же час наведені Заявником підстави для відстрочки та розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

- Постановою ВГСУ від 25.04.12 у справі № 2/97 встановлено наступне - "судами першої та апеляційної інстанцій зазначено про наявність скрутного фінансового стану боржника, що ускладнює виконання рішення господарського суду…, а також наявність заборгованості по іншим судовим спорам, що унеможливлює одночасне погашення боргу перед стягувачами.

Однак, надаючи відстрочку, суди не врахували матеріальні інтереси стягувача, оскільки він також здійснює підприємницьку діяльність ....

Судова колегія зазначила, що наведені відповідачем обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення місцевого господарського суду в даній справі і не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України. Ці обставини лише вказують на те, що виконання судового рішення зі справи негативно впливає на фінансовий стан Відповідача".

- Постановою ВГСУ від 23.02.11 № 7/70 встановлено наступне - "посилання скаржника на незадовільний фінансовий стан підприємства не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою до відстрочення виконання рішення".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996 р. (в редакції від 22.10.2007 р.) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суд вирішуючи питання про відстрочення та розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду від 28.01.2014р. у справі №914/4579/13, повинен враховувати наступне: матеріальні інтереси сторін; їх фінансовий стан; ступінь вини відповідача у вирішенні спору; вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим для виконання у встановлений строк; наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини надання відстрочки та розстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2014р. у справі №914/4579/13.

Заявником не подано жодного доказу, не доведено наявність обставин, передбачених ст. 121 ГПК України, їх винятковість. Доказів здійснення заходів, які дозволять йому провести погашення заборгованості за вище зазначеним судовим рішенням суду не надав.

Наведені Відповідачем підстави для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, а їх винятковість Заявник обґрунтовує лише припущенням про можливі негативні в майбутньому наслідки виконання рішення для нього, не надаючи при цьому жодних доказів таких доводів.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заявником ж, як зазначено вище, не надано жодного доказу на підтвердження існування винятковості обставин.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі ступінь вини Відповідача; матеріальні інтереси Позивача; беручи до уваги те, що Заявником (Боржником) не надано жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин. які б дали можливість відстрочити чи розстрочити виконання рішення суду у даній справі; враховуючи також те, що Заявником жодним чином не обґрунтовано та не доведено можливість виконання ним рішення суду у даній справі в строк, до якого він просить відстрочити та розстрочити виконання рішення суду; беручи до уваги ступінь вини Відповідача (Боржника), встановлений рішенням суду у даній справі; беручи до уваги інші встановлені судом обставини, враховуючи відтак недоведеність доводів Боржника, суд приходить до висновку, що у заяві про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду слід відмовити за необґрунтованістю, недоведеністю та безпідставністю.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку рішення господарського суду Львівської області від 28.01.2014р. у справі №914/4579/13 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (80316, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту Військова частина Т0410 (80100, вул. Промислова, 3, м. Червоноград, Львівська область; ідентифікаційний код 33158321) 120256,80грн. основного боргу, 815,39грн. 3% річних, 3581,30грн. пені. - відмовити.

Суддя Фартушок Т.Б.