Рішення № 38413647, 15.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2303/14 15.04.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»До Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»Простягнення 31 315, 24 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Амєліна О.О. - по дов.

від відповідача Меленевська Н.В. - дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 31 315, 24 грн.

Відповідач надав суду відзив по справі, в якому повністю заперечив проти задоволення позовних вимог.

За клопотанням Позивача та Відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 009041/4002/0000094 (далі - Договір страхування), за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Хюндай» державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ, 21.05.2013 року по вул. Леніна та вул. Горького у м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ 3307», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, що належить військовій частині 3026, та автомобіля марки «Хюндай» державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6.

Відповідно до Постанови Василівського районного суду Запорізької області (суддя - Пушкарьова С.П.), ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Страхувальником було подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно Аварійного сертифіката від 25.06.2013 p., вартість матеріального збитку автомобіля марки «Хюндай» державний номер НОМЕР_1, складає 31 825,24 грн.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, внаслідок ДТП, яка мала місце 21.05.2013 р., ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ОСОБА_7. Відповідно до Звіту № 1972, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай» державний номер НОМЕР_1, складає 39 671, 89 грн.

Відповідно до вищезазначеного Аварійного Сертифіката, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 31 825, 24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №022604 від 27.06.2013 р. та Наказом № 00116816 від 26.05.2013 р.

Оскільки у ОСОБА_5 застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів в Приватному акціонерному товаристві «Страхове товариство «Гарантія» (Відповідача), що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0565733, згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик (Відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000, 00 грн. Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 510, 00 грн.

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Отже, за твердженням Позивача, Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» зобов'язане відшкодувати Позивачу збитки у розмірі 31 315, 24 копійки (за вирахуванням франшизи у розмірі 510 грн.)

13.08.2013 р. з метою врегулювання даного питання в досудовому порядку, уповноваженим представником Позивача Афанасьєвою А.В. було подано до ПрАТ «СТ «Гарантія» регресну вимогу №04094 з проханням здійснити Позивачу виплату страхового відшкодування, що підтверджується вхідною відміткою № К-0775/13.

Проте, Відповідачем вищевказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виконані не були, страхове відшкодування Позивачу не виплачено.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 до Позивача перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_3 має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до постанови Васильківського районного суду Запорізької області від 29.07.2013р., ДТП сталася внаслідок здійснення водієм ОСОБА_5 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АЕ/0565733, що підтверджується наданим суду витягу з МТСБУ.

Згідно даного полісу обов'язків ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000, 00 грн. на одного потерпілого, франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").

Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 31 315, 24 грн., тобто позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З твердженнями Відповідача, що Позивачем не було обґрунтовано розмір збитків, які підлягають стягненню з відповідача, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що 27.06.2013р. Позивачем було перераховано на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти в розмірі 29 451, 89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №022604, а 03.07.2013р. зазначені грошові кошти були видані готівкою безпосередньо страхувальнику.

Крім того, страхове відшкодування в розмірі 2 373, 35 грн. було виплачено шляхом зарахування в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується Наказом та платіжним дорученням про внутрішнє зарахування.

Право Позивача на таке зарахування вказано у п. 10.1.10. Договору страхування, який передбачає, що якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик при виплаті страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що Позивач довів позовні вимоги в повному обсязі, фактичні затрати в межах яких Позивач має право вимоги склали в цілому 31 315, 24 грн. (29 451, 89 + 2 373, 35 - франшиза 510,00).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; Код: 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; Код: 20033533) відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 31 315 (тридцять одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 24 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко