Рішення № 38413349, 18.04.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/819/14-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Гладун Х.А.,

при секретарі - Дідик М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2014 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що є співвласниками по 1/3 частині кожний трикімнатної квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстровані. Інша 1/3 частина вказаної квартири належить їх батьку, третій особі по справі - ОСОБА_3, який одружений і має трьох малолітніх дітей, які також зареєстровані та проживають разом з ним у вказаній квартирі. Судовим рішенням від 18.04.2013 р. визначено порядок користування спірною квартирою.

В обґрунтування заявленого позову позивачі посилаються на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2013 року, що набрало законної сили, визнано незаконною відмову Печерської районної в Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в наданні позивачам дозволу на укладання договору купівлі-продажу належних позивачам на праві власності 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію в місячний термін надати позивачам дозвіл на укладання договору купівлі-продажу 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. При цьому судами встановлено, що при відчуженні позивачами належних їм часток власності у квартирі права неповнолітніх дітей порушені не будуть. В порядку ст. 362 ЦК України позивачі направили співвласнику - третій особі по справі ОСОБА_3 нотаріально посвідчену заяву з пропозицією купити належні їм частини квартири. Однак, ОСОБА_3 від її отримання ухиляється, що унеможливлює реалізацію позивачами законного права на відчуження належних їм частин квартири.

З метою реалізації свого права вільно розпоряджатися належною їм власністю позивачі звернулися до відповідача із заявою про надання дозволу на укладення договору міни належних їм частин квартири. 26.12.2013 р відповідач відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що укладання договору міни належних позивачам частин квартири, право користування якою мають діти, та відповідно вселення сторонніх осіб на зазначену житлову площу призведе до звуження обсягу існуючих житлових прав та інтересів дітей.

Разом з тим, позивачі вважать таку відмову безпідставною та незаконною, так як ніколи не були та не є членами сім'ї неповнолітніх дітей батька та його дружини, а тому, такі висновки відповідача, є безпідставними. Також безпідставними є висновки відповідача, що у разі відчуження позивачами належних їм часток на житлову площу, якою мають право користуватись неповнолітні діти батька, заселяться стороні особи, оскільки, судовим рішенням третій особі виділено у користування ізольовану кімнату, в якій він мешкає разом з сім'єю, а тому, іншими жилими кімнатами, що виділені позивачам у користування, і які вони мають намір відчужити, в жодний спосіб не вплине та не порушуватиме прав неповнолітніх дітей. Крім того, посилання відповідача на те, що при укладанні договору міни, батько малолітніх дітей - співвласник частини квартири, втрачає переважне право на купівлю часток в цій квартирі, що порушує його право, передбачене ст. 362 ЦК України, є безпідставним, так як договір купівлі-продажу та договір міни регулюється різними нормами матеріального права. Зважаючи на наведене, просять зобов'язати відповідача, як органу опіки та піклування, в місячний термін надати позивачам дозвіл на укладання договору міни належних їм 2/3 частин квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представники позивачів підтримали позов в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Треті особи проти задоволення позову категорично заперечували.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно заочного рішенням Печерського районного суду м. Києва 31.01.2013 р., зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.04.2013 року, за позивачами та третьою особою ОСОБА_3 визнано за кожним право власності по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1. (а.с. 11-12, 13-14).

Крім того, заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва 31.01.2013 р. встановлено порядок користування вказаною квартирою, згідно якого позивачу - ОСОБА_1 виділено в користування ізольовану жилу кімнату площею 13,5 кв.м., позивачу - ОСОБА_2 - ізольовану жилу кімнату площею 14,4 кв.м., третій особі ОСОБА_3 - ізольовану жилу кімнату площею 26.8 кв.м. з балконом. В загальному користуванні співвласників залишено: кухню, санвузол, вбиральню, коридор, комору, вхід у квартиру.

Згідно довідки ф. № 3 КПУЖГ «Хрещатик» від 08.01.2014 р. в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_4 та їх малолітні діти: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 27).

За результатами розгляду Комісією з питань захисту прав дитини 17.12.2013 р. заяв позивачів про надання дозволу на укладання договору міни належних їм частин квартири АДРЕСА_1, Печерською районною в м. Києві адміністрацією, як органом опіки та піклування, відмовлено у їх задоволенні. Відмова обґрунтована тим, що укладення договору міни частин вказаної квартири, право користування якою мають діти, та, відповідно вселення сторонніх осіб на зазначену житлову площу призведе до звуження обсягу існуючих прав та інтересів дітей. При укладанні договору міни, батько малолітніх дітей - співвласник частини квартири, втрачає переважне право на купівлю часток в цій квартирі. Крім того, на даний час рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року, яким Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію зобов'язано в місячний термін надати позивачам дозвіл на укладання договору купівлі-продажу 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, не виконано.

Вважаючи таку відмову протизаконною, позивачі на підставі ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ст. 391 ЦК України звернулися до суду за захистом свого права вільно розпоряджатися належною їм власністю.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Разом з тим, відповідно до ст. 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Аналогічна норма закріплена ч. 5 ст. 319 ЦК України.

Отже, правом власності визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, незалежно від волі третіх осіб. Це право передбачає для власника можливість на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Водночас законодавець закріплює й певні обмеження цих можливостей: власник не може використовувати своє право на шкоду правам, свободам, гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Іншими словами, власник не може зловживати належним йому правом власності.

Таким чином, надання відповідачем згоди на укладення договору міни унеможливить реалізацію співвласником квартири АДРЕСА_1 - третьою особою по справі ОСОБА_3, передбаченого ст. 362 ЦК України переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності.

Крім того, при вирішенні даного спору, судом враховується, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року, що набрало законної сили 06.11.2013 р., визнано незаконною відмову Печерської районної в Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в надані позивачам дозволу на укладання договору купівлі-продажу належних їм на праві власності 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію в місячний термін надати позивачам дозвіл на укладання договору купівлі-продажу 2/3 частин трьохкімнатної при АДРЕСА_1

Судовим розглядом встановлено, що дане рішення в добровільному порядку відповідачем не виконано, з заявами про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання даного рішення позивачі не зверталися.

В зв'язку з заявленим в ході розгляду справи третьою особою ОСОБА_3 наміру скористатися своїм переважним правом купівлі частки у праві спільної часткової власності, по справі оголошувалася перерва. Разом з тим, як зазначив в судовому засіданні 03.04.2014 р. ОСОБА_3 відповідної пропозиції від позивачів він не отримував. При цьому, доводи представника позивача про направлення такої пропозиції на адресу ОСОБА_3 та, що він ухиляється від її отримання, в належний спосіб доведені не були.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.. 13, 41 Конституції України, ст..ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконною відмову органу опіки у наданні дозволу на укладання договору міни частини квартири та зобов'язання надати дозвіл на укладення договору міни частини квартири - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун