Рішення № 38413237, 24.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3730/14 24.04.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інженірінг», м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції», м.Київ,

про стягнення 27429грн.40коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко О.А. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інженірінг» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 27429грн.40коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що на підставі усної домовленості ТОВ «Поліал» з відповідачем, згідно виставлених рахунків ТОВ «Поліал» перерахувало відповідачу передплату в розмірі 922882грн.50коп., але поставка товару на суму 27429грн.40коп. так і не була здійснена відповідачем, як і не повернуті заявлені до стягнення грошові кошти.

Позивач у судове засідання призначене на 24.04.2014р. з'явився, підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач не забезпечив участь свого представника у судових засіданнях, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджено поштовими повідомленнями з відміткою про отримання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

Вислухавши у попередньому судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, на підставі усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліал» відповідно до виставленого відповідачем рахунку зобов'язалась здійснити оплату товару, в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (відповідач) зобов'язалось поставити товар на всю суму перерахованих позивачем коштів.

27.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліал» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліал-інженірінг» (новий кредитор/позивач) украли договір про відступлення права вимоги №27.09/13, згідно якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором у зобов'язанні ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції»(боржник), щодо належного виконання борником зобов'язань на суму 27429грн.40коп., які виникли в результаті оплати первісним кредитором рахунків на постачання боржником бетону (договір постачання укладений у спрощений спосіб).

Так, ТОВ «Поліал» посилаючись в призначенні платежів на виставлені відповідачем рахунки перерахував відповідачу у якості попередньої оплати товару суму у розмірі 922882грн.50коп. отримувачем коштів за якими є ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції», код ЄДРПОУ 36483094.

За твердженнями позивача відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару, що виникли на підставі усної домовленості про постачання товару на умовах попередньої передоплати.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою поставити товар на загальну суму 27429грн.40коп. Однак означені вимоги позивача залишились без задоволення.

Претензією №01-01 від 15.01.2014р. позивач просив відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 27429грн.40коп.

Однак відповідач не повернув грошові кошти сплачені позивачем. У зв'язку з чим позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Докази укладання між сторонами письмового договору з поставки товарів матеріали справи не містять.

Таким чином зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки. Так, оскільки позивач за домовленістю здійснив перерахування суми попередньої оплати, а відповідач в свою чергу прийняв перераховану позивачем суму передоплати, то можна дійти висновку, що своїми фактичними діями сторони прийняли на себе всі права та обов'язки, що випливають з укладеного між ними правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як вже зазначено судом вище, ТОВ «Поліал» посилаючись на виставлені рахунки здійснив попередню оплату товару на загальну суму 922882грн.50коп. Матеріали справи містять платіжні доручення, що підтверджують перерахування означеної суми на рахунок відповідача.

Оскільки відповідач отримав грошові кошти у сумі 922882грн.50коп. без жодних зауважень та заперечень, то відповідно прийняв на себе зустрічні зобов'язання здійснити поставку товару.

Матеріали справи містять видаткові накладні за період з липня 2010р. по листопад 2011р. на загальну суму 895453грн.10коп.

Враховуючи викладене, суд робить висновок що відповідач не поставив товар на загальну суму 27429грн.40коп.

Як свідчать наявні у матеріалах справи листи вимоги, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою поставити товар на суму у розмірі 27429грн.40коп.

Суд приймає до уваги наявний в матеріалах справи двосторонній акт звірки взаєморозрахунків, скріплений печатками сторін, відповідно до якого відповідач визнав наявність заборгованості перед ТОВ «Поліал»у розмірі 27429грн.40коп. станом на 2011р.

Посилаючись на тривале користування відповідачем перерахованими позивачем коштами, через це втрату інтересу до продукції, ТОВ «Поліал-Інженірінг» наполягає на поверненні відповідачем грошових коштів у розмірі 27429грн.40коп., що є її правом.

Претензією №01-01 від 15.01.2014р. позивач просив відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 27429грн.40коп., проте доказів поставки товару на суму здійсненої позивачем передплати за товар, так і доказів повернення грошових коштів позивачу у сумі 27429грн.40коп. відповідач не надав.

Відповідач надав копії видаткових накладних за 26.12.2011р. та за 28.12.2011р. у якості доказів постачання товару. Однак суд не приймає означені накладні як належні докази, оскільки видаткові накладні за 26.12.2011р. у графі «отримав» підписані невідомою особою, не містять печатки підприємства отримувача товару. Накладна за 28.12.2011р. у графі «отримав» взагалі не підписана.

Доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача, матеріали справи також не містять. Докази повідомлення відповідача про готовність відвантажити товар на вказану суму суду не представлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, яка застосовується до спірних правовідносин з огляду на їх правову природу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення йому суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також ті обставини, що з часу здійснення позивачем передплати, на суму якої відповідач не передав позивачу товар, пройшов тривалий термін (більше двох років), суд вважає правомірною вимогу позивача, наведену в вимогах, адресованих відповідачу, про повернення відповідачем отриманих від позивача у якості передплати грошових коштів, проти якої відповідач не заперечив, а також у зв'язку з якою як не здійснив поставку товару, так і повернення коштів.

За наведеного є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 27429грн.40коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інженірінг», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції», м.Київ про стягнення заборгованості у розмірі 27429грн.40коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (01013, м.Київ, вул. Будіндустрії, буд.5, код ЄДРПОУ 36483094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліал-Інженірінг» (02160, м.Київ, вул. Каунаська, буд.13, код ЄДРПОУ 38409227) заборгованості у розмірі 27429грн.40коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1827грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 24.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2014р.

Суддя Н.І.Ягічева