Постанова № 38410718, 23.04.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/1863/14-а

2-а/262/77/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:

головуючої судді Ульяніч І.В.

при секретарі Михайловській Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, Державна казначейська служба України у Будьонівському та Пролетарських районах м.Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради. Посилається на те, що вона має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 130 грн, на місяць. Але така сума не відповідає чинному законодавству, оскільки щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" їй мали б виплатити у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Позивач зверталася з заявою до УПСЗН з проханням про проведення перерахування допомоги, однак їй було відмовлено. Просить визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною відповідно до положень закону, з 16 січня 2013 року та виплатити зазаначену допомогу.

В судове засідання позивач не з"явилась, надала заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача УПСЗН Пролетарської районної в м. Донецьку ради, в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та заперечення проти позову, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.(а.с.15).

Представник третьої особи в судове засідання не з"яився, надав заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність.

Суд, з"ясувавши позицію позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради та отримує державну допомогу по догляду за дитиною: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2013 року в розмірі 130 грн., як не застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з 16.01.2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 6,8, 15).

Позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до 3-х річного віку. Як вбачається з наданого суду листа УПСЗН Пролетарської районної в м. Донецьку ради № Р 92-5.1-6.2 від 27.02.2014 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні її звернення щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною до 3-х річного віку (а.с. 7, 9).

Згідно ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним

сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Так, стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист. Згідно ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Оскільки ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011,2012,2013,2014 роки інший, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011р. регулюються Законами №2811-ХII та №2240-III, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011р. у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.

Крім того, така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки у справі, що розглядається, суд встановив, що спір виник щодо виплати допомоги на дитину, особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову та дають суду підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною за період з 20 вересня 2013 року по день винесення постанови .

На підставівикладеного та керуючисьст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, Державна казначейська служба України у Будьонівському та Пролетарських районах м.Донецька - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 вересня 2013 року по 23 квітня 2014 року у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з місцевого бюджету Пролетарської райради на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 73 гривні 08 копійок, сплаченого нею при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд містаДонецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: І.В. Ульяніч