Постанова № 38408466, 24.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року № 813/535/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Подольчак С.Р.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182201 від 17.01.2014 року, №0000192201 від 17.01.2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (надалі - ТзОВ «БК «Білдерпоінт») звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), у якій, згідно уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182201 від 17.01.2014 року, №0000192201 від 17.01.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорювані ним податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом із порушенням норм матеріального права та є такими, що суперечать чинному законодавству України.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а відповідно, протиправними, оскільки ТзОВ «БК «Білдерпоінт», діючи в рамках та в межах чинного законодавства України, правомірно було сформовано витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, по операціях із ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», а також правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями із цими ж юридичними особами.

Позивач стверджує, що його операції з ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП» у різні періоди 2012 року носили реальний і товарний характер. Реальність таких операцій підтверджується належними та допустимими доказами - видатковими накладними, актами виконаних робіт, актами наданих послуг, розрахунками за такі операції, податковими накладними та ін. Операції з вказаними суб'єктами господарювання провадилися позивачем із метою реалізації власної господарської компетенції (при виконанні будівельних та ремонтних робіт).

Загалом, позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не було дано належної оцінки усім наявним доказам, які безумовно та однозначно свідчили про реальність господарських операцій позивача та, відповідно, про відсутність порушення чинного законодавства України. Зокрема, позивач зазначає, що при перевірці, яка проводилася відповідачем, останньому було надано всі необхідні документи: договори, податкові накладні, видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, акти виконаних робіт/наданих послуг, оборотно-сальдові відомості, виписки з банку про рух грошових коштів тощо.

Позивач відзначає, що господарські операції з ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП» не суперечать актам цивільного законодавства, не встановлено фактів, які б свідчили про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і що вони спрямовані на ухилення від сплати податків.

У своїх доводах позивач також наголошує на тому, що рішення відповідача ґрунтуються здебільшого на актах інших податкових органів, які були складенні по відношенні до інших осіб (контрагентів позивача), якими фіксувалася неможливість проведення перевірок таких осіб, а не перевірялася діяльність позивача. На переконання позивача такий підхід відповідача до правової оцінки відносин, що склалися у діяльності позивача, є хибним та не ґрунтується на нормах права.

Так, на думку позивача, усі дійсні обставини справи та наявні документи безумовно підтверджують правомірність його діяльності, свідчать про відсутність порушень податкового законодавства, які були допущені саме позивачем, а відповідно, висновки відповідача є необґрунтованими, а прийняті ним рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 23.01.2014 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

У зв'язку із виконанням позивачем вимог зазначеної вище ухвали, 03.02.2014 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

На заперечення позовних вимог 31.03.2014 року відповідачем було подано заперечення на позовну заяву. У запереченні відповідач обґрунтовує законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а його позиція полягає в наступному.

Як було встановлено відповідачем, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, ряд господарських операцій між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» та його контрагентами, які були відображені в податковому обліку, фактично не мали місце та не відбувалися. Такі нереальні операції, на думку відповідача, були позивачем неправомірно документовані по взаємовідносинах із ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», за результатами чого позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ, а також безпідставно віднесено до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, суми, задокументовані по таких у дійсності нереальних операціях.

Відповідач зазначає, що хоча господарські операції між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» і ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП» документувалися у відповідності до встановлених вимог (наявні укладені договори, первинні та бухгалтерські документи та ін.), однак, вони були оформлені виключно для створення видимості здійснення таких операцій, які насправді не існували. Так, на переконання відповідача, на нереальність операцій вказує та обставина, що контрагенти позивача не володіли достатніми можливостями для виконання таких операцій та, відповідно, не могли їх здійснювати фактично (у контрагентів позивача відсутні виробничі потужності та трудові ресурси). Зазначене підтверджуються матеріалами перевірок контрагентів позивача, які засвідчують неможливість здійснення господарських операцій контрагентами позивача, а отже, й симетричну неможливість здійснення таких операцій і позивачем.

Отож, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення вважає такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства України і підстав для їх скасування не вбачає.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях, просив суд позов задовольнити й скасувати податкові повідомлення-рішення №0000182201 від 17.01.2014 року та №0000192201 від 17.01.2014 року.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказав на правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень та просив у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «БК «Білдерпоінт» як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 28.05.2008 року. На податковий облік позивача взято 30.05.2008 року. У періоді, який перевірявся, ТзОВ «БК «Білдерпоінт» було зареєстровано як платник ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 29.07.2008 року. Основними видами діяльності позивача є: будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, будівництво доріг, будівельні роботи, діяльність у сфері інжинірингу.

У період із 18.12.2013 року по 24.12.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «БК «Білдерпоінт» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП» за весь період здійснення розрахунків. ТзОВ «БК «Білдерпоінт» було допущено контролюючий орган до перевірки, підстави такої перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №581/2210/35943421 від 31.12.2013 року, у якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства, допущені ТзОВ «БК «Білдерпоінт» у своїй діяльності:

1) п.п.44.1, 44.3, 138.1.1, 138.2, 138.4, 138.6, 139.1.9 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 575 095 грн., в т.ч. по періодах: 2 квартал 2012 року - 304 848 грн., 3 квартал 2012 року - 617 248 грн., 4 квартал 2012 року - 652 999 грн.;

2) п.п.198.1, 198.6 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 817 360 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2012 року - 73 728 грн., травень 2012 року - 48 450 грн., червень 2012 року - 92 742 грн., липень 2012 року - 262 817 грн., серпень 2012 року - 100 839 грн., вересень 2012 року - 282 328 грн., жовтень 2012 року - 124 891 грн., листопад 2012 року - 242 388 грн., грудень 2012 року - 26 479 грн., лютий 2013 року - 19 832 грн., березень 2013 року - 269 024 грн., квітень 2013 року - 227 572 грн., травень 2013 року - 46 270 грн.

Як випливає зі змісту акту №581/2210/35943421 від 31.12.2013 року, контролюючий орган дійшов висновку, що ряд операцій між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» та його контрагентами не носили реальний характер, а були лише документовані на папері з метою отримання податкових вигод. Відповідач обґрунтовував свої висновки інформацією, отриманою податковими органами в ході проведення перевірок контрагентів позивача, які засвідчили відсутність у таких контрагентів можливості здійснювати будь-які господарські операції.

Так, в акті №1239/22-2/38148831 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Груп», складеному 03.04.2013 року ДПІ у Печерському районі м.Києва, зазначено, що у вказаного підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Також у ТзОВ «ТПК Груп» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та їх продажу.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрміксі» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року, складеному ДПІ у Печерському районі м.Києва, зазначено, що діяльність вказаного підприємства провадиться поза межами правового поля, фінансово-господарські операції з контрагентами є фіктивними, у підприємства відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та їх продажу.

У акті №3735/22-3/37700469 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінанс пан трейд», складеному 13.09.2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва, зазначено, що у вказаного підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Також у ТОВ «Фінанс пан трейд» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та їх продажу.

В акті №1695/22-3/38149196 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Конді 50», складеному 17.05.2013 року ДПІ у Печерському районі м.Києва, зазначено, що у цього підприємства відсутні трудові ресурси, встановлено неможливість здійснення ним реальних операцій, підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням та не може здійснювати управління своєю діяльністю.

У акті №4723/22-1/35921869 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нові технології ТВП», складеному 08.11.2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва, зазначено, що у вказаного підприємства відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) та їх продажу, підприємство фінансово-господарською діяльністю реально не займалося.

Зазначені дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача, які цитуються відповідачем в акті №581/2210/35943421 від 31.12.2013 року, на його думку, свідчать про неможливість здійснення господарської діяльності контрагентами позивача та, відповідно, й самим позивачем.

Також в акті №581/2210/35943421 від 31.12.2013 року відповідач вказує на неналежне документування господарських операцій при постачанні товарів, які придбавалися позивачем, що полягає у відсутності товаросупровідних документів, а отже, ставить під сумнів реальність таких операцій.

На підставі вказаного акту ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000182201 від 17.01.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (+ 1 575 095 грн.) та штрафними санкціями (787 548 грн.) і податкове повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (+ 1 817 360 грн.) та штрафними санкціями (908 680 грн.).

Не погоджуючись із рішеннями ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів та вважаючи свої права порушеними діями та рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивачем було заявлено означений позов.

Як було встановлено судом, у 2012 році позивач здійснив ряд господарських операцій із ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП». Змістом таких господарських операцій було виконання на замовлення позивача будівельно-ремонтних робіт, надання пов'язаних із цим послуг, поставка будівельних матеріалів.

На підтвердження підставності здійснення відповідних операцій позивачем представлено копії договорів, які були укладені з контрагентами, а саме:

Договір про надання послуг спец. технікою №101085 від 01.08.2012 року, договір купівлі-продажу №101084 від 01.08.2012 року, договір на виготовлення асфальтобетону №01086від 01.08.2012 року, які були укладені з ТзОВ «ТПК Груп».

Договір про надання послуг спец. технікою №29111 від 29.11.2012 року, договір купівлі-продажу №30112 від 30.11.2012 року, які були укладені з ТзОВ «Укрміксі».

Договір про надання послуг спец. технікою №204122 від 02.04.2012 року, договір купівлі-продажу №204121 від 02.04.2012 року, які були укладені з ТОВ «Фінанс пан трейд».

Договір про надання послуг спец. технікою №110124 від 01.10.2012 року, договір купівлі-продажу №110123 від 01.10.2012 року, які були укладені з ТзОВ «Конді 50».

Договори підряду №93 С від 02.04.2012 року, №230409 С від 04.05.2012 року, №230408 С від 04.05.2012 року, №036515 С від 11.05.2012 року, №036516 С від 11.05.2012 року, №15/05-12 С від 15.05.2012 року, №185 С від 15.05.2012 року, №17/04-01 С від 17.05.2012 року, №24/05-21 С від 24.05.2012 року, №036517 С від 24.05.2012 року, №036512 С від 24.05.2012 року, №036513 С від 25.05.2012 року, №036514 С від 25.05.2012 року, №036511 С від 25.05.2012 року, №14/09-46 С від 05.06.2012 року, №18/06-31 С від 18.06.2012 року, №18/06-32 С від 18.06.2012 року, №19/06-33 С від 22.06.2012 року, №18/04-02 С від 02.07.2012 року, №18/04-06 С від 02.07.2012 року, №18/04-04 С від 02.07.2012 року, №18/04-05 С від 02.07.2012 року, №18/04-07 С від 02.07.2012 року, №25/07-23 С від 09.07.2012 року, №02/07-07 С від 13.07.2012 року, №1 С від 18.07.2012 року, №20/07-53 С2 від 20.07.2012 року, №20/07-53 С від 20.07.2012 року, №20/07-52 С від 20.07.2012 року, №18/06-30 С від 23.07.2012 року, №220634 С від 01.08.2012 року, №250754 С від 01.08.2012 року, №220634 С від 01.08.2012 року, №200750 С від 03.08.2012 року, №090747 від 13.08.2012 року, №090746 від 13.08.2012 року, №090748 від 13.08.2012 року, №090745 від 13.08.2012 року, №080860 С від 15.08.2012 року, №080861 С від 15.08.2012 року, №010855 С від 17.08.2012 року, №160864 С2 від 23.08.2012 року, які були укладені з ТзОВ «Нові технології ТПВ».

Розглянувши представлені договори, суд приходить до висновку про те, що такі правочини є належним доказом досягнення їх учасниками домовленостей щодо здійснення, у відповідності до погоджених умов, певних господарських операцій, спрямованих на задоволення їх інтересів та на реалізацію господарської компетенції таких юридичних осіб.

При цьому, суд вважає також за необхідне відзначити, що доводи та аргументи відповідача фактично спрямовані на утвердженні в думці про фіктивність (нереальність) здійснюваних операцій між суб'єктами господарювання операцій та, відповідно, про фіктивність укладених позивачем договорів із ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП». У розумінні ст.234 Цивільного кодексу України, правочини, які вчинені без наміру створення реальних наслідків, які ними обумовлені, є фіктивними. Такі правочини можуть бути визнані судом недійними. Однак, на даний час відсутні рішення щодо визнання недійсними договорів, укладених позивачем із ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», з підстав їх фіктивності. Окрім того, суд звертає увагу на те, що, у відповідності до змісту п.24 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. У даному випадку, в матеріалах справи наявні не спростовані відповідачем докази передачі товарів, робіт і послуг (видаткові накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, про що йдеться нижче) та виконання договорів у цілому. А тому суд вважає, що на час розгляду справи відсутні належні та допустимі докази того, що договори, які укладалися позивачем, а отже й операції за ними, були фіктивними, а також того, що за такими договорами не здійснювалися господарські операції, які складають предмет цих договорів.

Для підтвердження фактів виконання господарських операцій за вказаними вище договорами позивачем було представлено копії наступних первинних документів:

Акти наданих послуг №1/08-29 від 01.08.2012 року, №3/08-02 від 03.08.2012 року, №8/08-04 від 08.08.2012 року, №10/08-04 від 10.08.2012 року, №13/08-11 від 13.08.2012 року, №14/08-11 від 14.08.2012 року, №15/08-02 від 15.08.2012 року, №20/08-05 від 20.08.2012 року, №23/08-05 від 23.08.2012 року, №27/08-02 від 27.08.2012 року, №28/08-02 від 28.08.2012 року, №29/08-12 від 29.08.2012 року, №31/08-79 від 31.08.2012 року, №31/08-80 від 31.08.2012 року, №28/09-33 від 28.09.2012 року, №28/09-34 від 28.09.2012 року, №28/09-35 від 28.09.2012 року, №28/09-37 від 28.09.2012 року, №28/09-38 від 28.09.2012 року, №3/10-02 від 03.10.2012 року, №4/10-03 від 04.10.2012 року, №5/10-04 від 05.10.2012 року, №8/10-01 від 08.10.2012 року, №9/10-02 від 09.10.2012 року, №10/10-02 від 10.10.2012 року, №15/10-02 від 15.10.2012 року, №16/10-02 від 16.10.2012 року, №17/10-02 від 17.10.2012 року, №18/10-02 від 18.10.2012 року, №19/10-01 від 19.10.2012 року, №22/10-03 від 22.10.2012 року, №23/10-03 від 23.10.2012 року, №24/10-02 від 24.10.2012 року, №25/10-09 від 25.10.2012 року, №26/10-02 від 26.10.2012 року, №30/10-08 від 30.10.2012 року, №30/10-09 від 30.10.2012 року, №30/10-10 від 30.10.2012 року, №30/10-12 від 30.10.2012 року, №30/10-13 від 30.10.2012 року, №30/10-14 від 30.10.2012 року, №30/10-15 від 30.10.2012 року, №30/10-16 від 30.10.2012 року, №30/10-17 від 30.10.2012 року, №30/10-18 від 30.10.2012 року, №30/10-19 від 30.10.2012 року, №30/10-20 від 30.10.2012 року, №30/10-21 від 30.10.2012 року, №30/10-05 від 30.10.2012 року, №30/10-06 від 30.10.2012 року, №30/10-07 від 30.10.2012 року, №30/11-21 від 30.11.2012 року, №30/11-22 від 30.11.2012 року, №30/11-23 від 30.11.2012 року, №30/11-24 від 30.11.2012 року, №30/11-25 від 30.11.2012 року, №30/11-26 від 30.11.2012 року, №30/11-27 від 30.11.2012 року, №30/11-28 від 30.11.2012 року, №30/11-29 від 30.11.2012 року, №30/11-30 від 30.11.2012 року, №30/11-31 від 30.11.2012 року, №30/11-40 від 30.11.2012 року, №30/11-33 від 30.11.2012 року, №30/11-34 від 30.11.2012 року, №30/11-41 від 30.11.2012 року, №30/11-32 від 30.11.2012 року та видаткові накладні №3/09-44 від 03.09.2012 року, №3/09-45 від 03.09.2012 року, №3/09-46 від 03.09.2012 року, №3/09-43 від 03.09.2012 року, №4/09-20 від 04.09.2012 року, №4/09-21 від 04.09.2012 року, №4/09-22 від 04.09.2012 року, №4/09-19 від 04.09.2012 року, №5/09-17 від 05.09.2012 року, №5/09-18 від 05.09.2012 року, №5/09-19 від 05.09.2012 року, №5/09-20 від 05.09.2012 року, №6/09-19 від 06.09.2012 року, №6/09-20 від 06.09.2012 року, №6/09-21 від 06.09.2012 року, №7/09-18 від 07.09.2012 року, №7/09-17 від 07.09.2012 року, №7/09-19 від 07.09.2012 року, №8/09-03 від 08.09.2012 року, №10/09-27 від 10.09.2012 року, №10/09-26 від 10.09.2012 року, №11/09-16 від 11.09.2012 року, №11/09-15 від 11.09.2012 року, №12/09-16 від 12.09.2012 року, №13/09-08 від 13.09.2012 року, №13/09-09 від 13.09.2012 року, №14/09-23 від 14.09.2012 року, №14/09-24 від 14.09.2012 року, №14/09-25 від 14.09.2012 року, №15/09-01 від 15.09.2012 року, №17/09-23 від 17.09.2012 року, №17/09-24 від 17.09.2012 року, №17/09-25 від 17.09.2012 року, №18/09-14 від 18.09.2012 року, №18/09-15 від 18.09.2012 року, №19/09-12 від 19.09.2012 року, №19/09-13 від 19.09.2012 року, №20/09-26 від 20.09.2012 року, №20/09-23 від 20.09.2012 року, №20/09-27 від 20.09.2012 року, №28/09-30 від 28.09.2012 року, №1/10-21 від 01.10.2012 року, №1/10-22 від 01.10.2012 року, №1/10-23 від 01.10.2012 року, №2/10-12 від 02.10.2012 року, №2/10-13 від 02.10.2012 року, №2/10-14 від 02.10.2012 року, №3/10-13 від 03.10.2012 року, №3/10-15 від 03.10.2012 року, №3/10-14 від 03.10.2012 року, №4/10-14 від 04.10.2012 року, №10/10-11 від 10.10.2012 року, №11/10-12 від 11.10.2012 року, №12/10-09 від 12.10.2012 року, №12/10-10 від 12.10.2012 року, №15/10-07 від 15.10.2012 року, №16/10-12 від 16.10.2012 року, №17/10-09 від 17.10.2012 року, №19/10-09 від 19.10.2012 року, №22/10-12 від 22.10.2012 року, №1/11-10 від 01.11.2012 року, №2/11-10 від 02.11.2012 року, №5/11-06 від 05.11.2012 року, №6/11-04 від 06.11.2012 року, №7/11-03 від 07.11.2012 року, №8/11-05 від 08.11.2012 року, №9/11-04 від 09.11.2012 року, №10/11-02 від 10.11.2012 року, №12/11-05 від 12.11.2012 року, №13/11-05 від 13.11.2012 року, №14/11-05 від 14.11.2012 року, №15/11-02 від 15.11.2012 року, №16/11-03 від 16.11.2012 року, №16/11-04 від 16.11.2012 року, №16/11-05 від 16.11.2012 року, №16/11-06 від 16.11.2012 року, №16/11-07 від 16.11.2012 року, №19/11-05 від 19.11.2012 року, №20/11-02 від 20.11.2012 року, №21/11-04 від 21.11.2012 року, б/н від 23.11.2012 року, №26/11-03 від 26.11.2012 року, №27/11-01 від 27.11.2012 року, №28/11-02 від 28.11.2012 року, №29/11-02 від 29.11.2012 року, №29/11-03 від 29.11.2012 року, №30/11-02 від 30.11.2012 року, №30/11-03 від 30.11.2012 року, які були складені з ТзОВ «ТПК Груп» на загальну суму 5 554 907,59 грн. у т.ч. ПДВ 925 817,98 грн.

Акти приймання виконаних робіт №28/12-16 від 28.12.2012 року, №28/12-07 від 28.12.2012 року, №28/12-08 від 28.12.2012 року, №28/12-09 від 28.12.2012 року, №28/12-11 від 28.12.2012 року, №28/12-14 від 28.12.2012 року, №28/12-15 від 28.12.2012 року, №28/12-17 від 28.12.2012 року, №28/12-13 від 28.12.2012 року, №28/12-18 від 28.12.2012 року, №28/12-19 від 28.12.2012 року, №28/12-20 від 28.12.2012 року, №28/12-21 від 28.12.2012 року, №28/12-10 від 28.12.2012 року, №28/12-12 від 28.12.2012 року та видаткові накладні №18/12-20 від 18.12.2012 року, №3/12-30 від 03.12.2012 року, №3/12-31 від 03.12.2012 року, №4/12-27 від 04.12.2012 року, №4/12-28 від 04.12.2012 року, №5/12-12 від 05.12.2012 року, №5/12-13 від 05.12.2012 року, №6/12-11 від 06.12.2012 року, №6/12-12 від 06.12.2012 року, №7/12-09 від 07.12.2012 року, №7/12-10 від 07.12.2012 року, №10/12-20 від 10.12.2012 року, №10/12-21 від 10.12.2012 року, №11/12-15 від 11.12.2012 року, №11/12-16 від 11.12.2012 року, №12/12-15 від 12.12.2012 року, №12/12-16 від 12.12.2012 року, №13/12-08 від 13.12.2012 року, №14/12-13 від 14.12.2012 року, №17/12-23 від 17.12.2012 року, №19/12-08 від 19.12.2012 року, №20/12-15 від 20.12.2012 року, №21/12-14 від 21.12.2012 року, №24/12-13 від 24.12.2012 року, №25/12-11 від 25.12.2012 року, №26/12-16 від 26.12.2012 року, які були складені з ТзОВ «Укрміксі» на загальну суму 1 469 627 грн. у т.ч. ПДВ 244 938 грн.

Видаткові накладні №18/04-10 від 18.04.2012 року, №19/04-02 від 19.04.2012 року, №20/04-07 від 20.07.2012 року, №23/04-07 від 23.04.2012 року, №24/04-03 від 24.04.2012 року, №25/04-15 від 25.04.2012 року, №4/05-07 від 04.05.2012 року, №14/05-17 від 14.05.2012 року, №24/05-08 від 24.05.2012 року, №25/05-04 від 25.05.2012 року, №28/05-05 від 28.05.2012 року, №1/06-17 від 01.06.2012 року, №4/06-10 від 04.06.2012 року, №4/06-11 від 04.06.2012 року, №5/06-13 від 05.06.2012 року, №7/06-13 від 07.06.2012 року, №7/06-14 від 07.06.2012 року, №8/06-10 від 08.06.2012 року, №19/06-04 від 19.06.2012 року, №4/06-12 від 04.06.2012 року, №5/06-17 від 05.06.2012 року, №6/06-13 від 06.06.2012 року, №7/06-15 від 07.06.2012 року, №3/07-14 від 03.07.2012 року, №5/07-08 від 05.07.2012 року, №9/07-12 від 09.07.2012 року, №10/07-05 від 10.07.2012 року, №11/07-04 від 11.07.2012 року, №11/07-03 від 11.07.2012 року, №12/07-10 від 12.07.2012 року, №12/07-09 від 12.07.2012 року, №19/07-05 від 19.07.2012 року, №20/07-13 від 20.07.2012 року, №20/07-12 від 20.07.2012 року, №20/07-11 від 20.07.2012 року, №23/07-10 від 23.07.2012 року, №23/07-09 від 23.07.2012 року, №23/07-08 від 23.07.2012 року, №24/07-12 від 24.07.2012 року, №25/07-08 від 25.07.2012 року, №26/07-12 від 26.07.2012 року, №26/07-10 від 26.07.2012 року, №26/07-11 від 26.07.2012 року та акти виконаних робіт №26/04-01 від 26.04.2012 року, №27/04-03 від 27.04.2012 року, №30/04-02 від 30.04.2012 року, №1/06-04 від 01.06.2012 року, №12/06-04 від 12.06.2012 року, №20/06-01 від 20.06.2012 року, №29/06-09 від 29.06.2012 року, №5/07-02 від 05.07.2012 року, №6/07-01 від 06.07.2012 року, №9/07-01 від 09.07.2012 року, №12/07-02 від 12.07.2012 року, які були складені з ТОВ «Фінанс пан трейд» на загальну суму 2 190 698,60 грн. у т.ч. ПДВ 365 116,40 грн.

Акт виконаних робіт №185 від 31.10.2012 року та видаткові накладні №1/10-1 від 01.10.2012 року, №08/10-2 від 08.10.2012 року, №09/10-1 від 09.10.2012 року, №10/10-4 від 10.10.2012 року, №11/10-1 від 11.10.2012 року, №12/10-3 від 12.10.2012 року, №15/10-2 від 15.10.2012 року, №22/10-1 від 22.10.2012 року, №23/10-1 від 23.10.2012 року, №2/11-1 від 02.11.2012 року, №5/11-2 від 05.11.2012 року, №6/11-2 від 06.11.2012 року, №1/12-1 від 01.12.2012 року, №2/12-1 від 02.12.2012 року, №27/12-3 від 27.12.2012 року, які були складені з ТзОВ «Конді 50» на загальну суму 704 584,76 грн. у т.ч. ПДВ 117 430,83 грн.

Акти виконаних робі №05-04/05 від 05.04.2012 року, №14-05/07 від 07.05.2012 року, №15-05/07 від 07.05.2012 року, №9-05/15 від 15.05.2012 року, №10-05/15 від 15.05.2012 року, №2-05/25 від 25.05.2012 року, №3-05/25 від 25.05.2012 року, №18-05/28 від 28.05.2012 року, №19-05/28 від 28.05.2012 року, №5-05/29 від 29.05.2012 року, №6-05/29 від 29.05.2012 року, №11-06/07 від 07.06.2012 року, №1-06/12 від 12.06.2012 року, №20-06/20 від 20.06.2012 року, №21-06/20 від 20.06.2012 року, №7-06/30 від 30.06.2012 року, №2-07/10 від 10.07.2012 року, №1-07/10 від 10.07.2012 року, №3-07/10 від 10.07.2012 року, №4-07/10 від 10.07.2012 року, №5-07/10 від 10.07.2012 року, №16-07/16 від 16.07.2012 року, №11-07/20 від 20.07.2012 року, №9-07/23 від 23.07.2012 року, №10-07/23 від 23.07.2012 року, №6-07/25 від 25.07.2012 року, №20-07/27 від 27.07.2012 року, №21-07/27 від 27.07.2012 року, №22-07/27 від 27.07.2012 року, №19-07/31 від 31.07.2012 року, №17-07/31 від 31.07.2012 року, №3-08/7 від 07.08.2012 року, №4-08/7 від 07.08.2012 року, №15-08/15 від 15.08.2012 року, №6-08/16 від 16.08.2012 року, №8-08/16 від 16.08.2012 року, №9-08/16 від 16.08.2012 року, №10-08/16 від 16.08.2012 року, №19-08/16 від 16.08.2012 року, №5-08/29 від 29.08.2012 року, №7-08/16 від 16.08.2012 року, №17-08/24 від 24.08.2012 року, №21-08/31 від 30.08.2012 року, №2-08/31 від 31.08.2012 року, №12-08/30 від 31.08.2012 року, які були складені з ТзОВ «Нові технології ТПВ» на загальну суму виконаних робіт 984 341,82 грн. у т.ч. ПДВ 164 056,94 грн.

Дослідивши первинні документи суд відзначає, що за своїм змістом вони засвідчують факти передачі від контрагентів до позивача придбаного товару, замовлених послуг та виконаних робіт, тобто свідчать про здійснення конкретних господарських операцій. При цьому, проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані, що дозволяє достовірно встановити обсяги та зміст відповідних господарських операцій.

Окрім того, позивачем надано також копії банківських платіжних доручень, які підтверджують перерахування позивачем на користь контрагентів оплати за товар, надані послуги й виконані роботи (у т.ч. й сум ПДВ), які були предметом зазначених вище договорів, укладених між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» і ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП». Зазначені докази підтверджують спрямування намірів позивача на реальне виконання умов укладених договорів, а також про понесені витрати позивача. Позивачем, зокрема, надано копії договорів цесії (відступлення права вимоги), за якими в частині припинилися його грошові зобов'язання перед кредиторами щодо оплати товару, надані послуги й виконані роботи, згідно договорів, укладених між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» і ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», що також підтверджує намір позивача реально виконувати укладені з вказаними особами договори, які були зазначені вище.

Водночас, позивачем представлено копії податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача при проведенні вищезгаданих операцій, а саме:

Податкові накладні №47 від 01.08.2012 року, №76 від 03.08.2012 року, №211 від 08.08.2012 року, №242 від 10.08.2012 року, №281 від 13.08.2012 року, №311 від 14.08.2012 року, №338 від 15.08.2012 року, №420 від 20.08.2012 року, №531 від 23.08.2012 року, №572 від 27.08.2012 року, №593 від 28.08.2012 року, №628 від 29.08.2012 року, №783 від 31.08.2012 року, №784 від 31.08.2012 року, №90 від 03.09.2012 року, №91 від 03.09.2012 року, №92 від 03.09.2012 року, №93 від 03.09.2012 року, №96 від 04.09.2012 року, №97 від 04.09.2012 року, №98 від 04.09.2012 року, №99 від 04.09.2012 року, №122 від 05.09.2012 року, №123 від 05.09.2012 року, №124 від 05.09.2012 року, №125 від 05.09.2012 року, №128 від 06.09.2012 року, №129 від 06.09.2012 року, №130 від 06.09.2012 року, №150 від 07.09.2012 року, №151 від 07.09.2012 року, №152 від 07.09.2012 року, №163 від 08.09.2012 року, №173 від 10.09.2012 року, №177 від 10.09.2012 року, №217 від 11.09.2012 року, №218 від 11.09.2012 року, №246 від 12.09.2012 року, №276 від 13.09.2012 року, №277 від 13.09.2012 року, №319 від 14.09.2012 року, №320 від 14.09.2012 року, №321 від 14.09.2012 року, №326 від 15.09.2012 року, №354 від 17.09.2012 року, №355 від 17.09.2012 року, №356 від 17.09.2012 року, №381 від 18.09.2012 року, №380 від 18.09.2012 року, №400 від 19.09.2012 року, №401 від 19.09.2012 року, №444 від 20.09.2012 року, №445 від 20.09.2012 року, №446 від 20.09.2012 року, №661 від 28.09.2012 року, №663 від 28.09.2012 року, №665 від 28.09.2012 року, №668 від 28.09.2012 року, №670 від 28.09.2012 року, №672 від 28.09.2012 року, №19 від 01.10.2012 року, №20 від 01.10.2012 року, №21 від 01.10.2012 року, №42 від 02.10.2012 року, №44 від 02.10.2012 року, №43 від 02.10.2012 року, №76 від 03.10.2012 року, №79 від 03.10.2012 року, №77 від 03.10.2012 року, №78 від 03.10.2012 року, №104 від 04.10.2012 року, №105 від 04.10.2012 року, №130 від 05.10.2012 року, №168 від 08.10.2012 року, №199 від 09.10.2012 року, №231 від 10.10.2012 року, №264 від 10.10.2012 року, №265 від 11.10.2012 року, №291 від 12.10.2012 року, №292 від 12.10.2012 року, №328 від 15.10.2012 року, №329 від 15.10.2012 року, №363 від 16.10.2012 року, №362 від 16.10.2012 року, №389 від 17.10.2012 року, №390 від 17.10.2012 року, №421 від 18.10.2012 року, №450 від 19.10.2012 року, №451 від 19.10.2012 року, №494 від 22.10.2012 року, №495 від 22.10.2012 року, №521 від 23.10.2012 року, №543 від 24.10.2012 року, №584 від 25.10.2012 року, №609 від 26.10.2012 року, №679 від 30.10.2012 року, №680 від 30.10.2012 року, №681 від 30.10.2012 року, №682 від 30.10.2012 року, №683 від 30.10.2012 року, №684 від 30.10.2012 року, №685 від 30.10.2012 року, №687 від 30.10.2012 року, №688 від 30.10.2012 року, №689 від 30.10.2012 року, №690 від 30.10.2012 року, №691 від 30.10.2012 року, №692 від 30.10.2012 року, №693 від 30.10.2012 року, №694 від 30.10.2012 року, №695 від 30.10.2012 року, №8 від 01.11.2012 року, №26 від 02.11.2012 року, №50 від 05.11.2012 року, №64 від 06.11.2012 року, №82 від 07.11.2012 року, №99 від 08.11.2012 року, №125 від 09.11.2012 року, №139 від 10.11.2012 року, №144 від 12.11.2012 року, №165 від 13.11.2012 року, №186 від 14.11.2012 року, №203 від 15.11.2012 року, №223 від 16.11.2012 року, №224 від 16.11.2012 року, №225 від 16.11.2012 року, №226 від 16.11.2012 року, №227 від 16.11.2012 року, №250 від 19.11.2012 року, №270 від 20.11.2012 року, №290 від 21.11.2012 року, №328 від 23.11.2012 року, №353 від 26.11.2012 року, №371 від 27.11.2012 року, №392 від 28.11.2012 року, №409 від 29.11.2012 року, №410 від 29.11.2012 року, №428 від 30.11.2012 року, №427 від 30.11.2012 року, №413 від 30.11.2012 року, №414 від 30.11.2012 року, №415 від 30.11.2012 року, №416 від 30.11.2012 року, №417 від 30.11.2012 року, №418 від 30.11.2012 року, №419 від 30.11.2012 року, №420 від 30.11.2012 року, №421 від 30.11.2012 року, №422 від 30.11.2012 року, №423 від 30.11.2012 року, №424 від 30.11.2012 року, №425 від 30.11.2012 року, №426 від 30.11.2012 року, №432 від 30.11.2012 року, №433 від 30.11.2012 року, виписані ТзОВ «ТПК Груп» на загальну суму 5 554 907,59 грн. у т.ч. ПДВ 925 817,98 грн.;

Податкові накладні №634 від 28.12.2012 року, №374 від 18.12.2012 року, №13 від 03.12.2012 року, №10 від 03.12.2012 року, №64 від 04.12.2012 року, №65 від 04.12.2012 року, №81 від 05.12.2012 року, №82 від 05.12.2012 року, №117 від 06.12.2012 року, №118 від 06.12.2012 року, №139 від 07.12.2012 року, №140 від 07.12.2012 року, №169 від 10.12.2012 року, №170 від 10.12.2012 року, №212 від 11.12.2012 року, №213 від 11.12.2012 року, №245 від 12.12.2012 року, №246 від 12.12.2012 року, №269 від 13.12.2012 року, №306 від 14.12.2012 року, №329 від 17.12.2012 року, №401 від 19.12.2012 року, №433 від 20.12.2012 року, №464 від 21.12.2012 року, №508 від 24.12.2012 року, №533 від 25.12.2012 року, №550 від 26.12.2012 року, №626 від 28.12.2012 року, №627 від 28.12.2012 року, №628 від 28.12.2012 року, №629 від 28.12.2012 року, №632 від 28.12.2012 року, №633 від 28.12.2012 року, №635 від 28.12.2012 року, №631 від 28.12.2012 року, №637 від 28.12.2012 року, №638 від 28.12.2012 року, №639 від 28.12.2012 року, №640 від 28.12.2012 року, №636 від 28.12.2012 року, №630 від 28.12.2012 року, виписані ТзОВ «Укрміксі» на загальну суму 1 469 627 грн. у т.ч. ПДВ 244 938 грн.;

Податкові накладні №290 від 18.04.2012 року, №302 від 19.04.2012 року, №328 від 20.07.2012 року, №369 від 23.04.2012 року, №383 від 24.04.2012 року, №410 від 25.04.2012 року, №425 від 26.04.2012 року, №447 від 27.04.2012 року, №505 від 30.04.2012 року, №37 від 04.05.2012 року, №186 від 14.05.2012 року, №358 від 24.05.2012 року, №376 від 25.05.2012 року, №414 від 28.05.2012 року, №30 від 01.06.2012 року, №31 від 01.06.2012 року, №40 від 04.06.2012 року, №39 від 04.06.2012 року, №55 від 05.06.2012 року, №98 від 07.06.2012 року, №99 від 07.06.2012 року, №110 від 08.06.2012 року, №178 від 12.06.2012 року, №288 від 19.06.2012 року, №300 від 20.06.2012 року, №457 від 29.06.2012 року, №38 від 04.06.2012 року, №76 від 05.06.2012 року, №78 від 06.06.2012 року, №80 від 07.06.2012 року, №34 від 03.07.2012 року, №69 від 05.07.2012 року, №70 від 05.07.2012 року, №90 від 06.07.2012 року, №112 від 09.07.2012 року, №113 від 09.07.2012 року, №128 від 10.07.2012 року, №147 від 11.07.2012 року, №146 від 11.07.2012 року, №170 від 12.07.2012 року, №172 від 12.07.2012 року, №169 від 12.07.2012 року, №295 від 19.07.2012 року, №334 від 20.07.2012 року, №333 від 20.07.2012 року, №332 від 20.07.2012 року, №368 від 23.07.2012 року, №367 від 23.07.2012 року, №366 від 23.07.2012 року, №401 від 24.07.2012 року, №428 від 25.07.2012 року, №462 від 26.07.2012 року, №461 від 26.07.2012 року, №460 від 26.07.2012 року, виписані ТОВ «Фінанс пан трейд» на загальну суму 2 190 698,60 грн. у т.ч. ПДВ 365 116,40 грн.;

Податкові накладні №3 від 01.10.2012 року, №20 від 08.10.2012 року, №24 від 09.10.2012 року, №27 від 10.10.2012 року, №29 від 11.10.2012 року, №33 від 12.10.2012 року, №37 від 15.10.2012 року, №43 від 22.10.2012 року, №48 від 23.10.2012 року, №5 від 02.11.2012 року, №11 від 05.11.2012 року, №14 від 06.11.2012 року, №2 від 01.12.2012 року, №4 від 02.12.2012 року, №34 від 27.12.2012 року, №37 від 31.10.2012 року, виписані ТзОВ «Конді 50» на загальну суму 704 584,76 грн. у т.ч. ПДВ 117 430,83 грн.;

Податкові накладні №5 від 05.04.2012 року, №122 від 07.05.2012 року, №126 від 07.05.2012 року, №127 від 15.05.2012 року, №324 від 15.05.2012 року, №325 від 25.05.2012 року, №595 від 25.05.2012 року, №655 від 28.05.2012 року, №656 від 28.05.2012 року, №682 від 29.05.2012 року, №683 від 29.05.2012 року, №144 від 07.06.2012 року, №252 від 12.06.2012 року, №461 від 20.06.2012 року, №462 від 20.06.2012 року, №793 від 30.06.2012 року, №222 від 10.07.2012 року, №221 від 10.07.2012 року, №223 від 10.07.2012 року, №224 від 10.07.2012 року, №225 від 10.07.2012 року, №379 від 16.07.2012 року, №502 від 20.07.2012 року, №547 від 23.07.2012 року, №548 від 23.07.2012 року, №600 від 25.07.2012 року, №658 від 27.07.2012 року, №659 від 27.07.2012 року, №660 від 27.07.2012 року, №823 від 31.07.2012 року, №821 від 31.07.2012 року, №84 від 07.08.2012 року, №84 від 07.08.2012 року, №206 від 15.08.2012 року, №224 від 16.08.2012 року, №226 від 16.08.2012 року, №227 від 16.08.2012 року, №228 від 16.08.2012 року, №229 від 16.08.2012 року, №409 від 29.08.2012 року, №225 від 16.08.2012 року, №342 від 24.08.2012 року, №424 від 30.08.2012 року, №436 від 31.08.2012 року, №435 від 31.08.2012 року, виписані ТзОВ «Нові технології ТПВ» на загальну суму 984 341,82 грн. у т.ч. ПДВ 164 056,94 грн.

Розглянувши такі податкові накладні, суд відзначає, що вони оформлені у відповідності до вимог чинного на момент їх виписки законодавства, а відповідачем не доводиться й не стверджується про їхню дефектність. Окрім того, позивачем представлено копії документів, що підтверджують статус учасників таких господарських операцій як платників податку на додану вартість, що свідчить про правомірність оформлення податкових накладних.

Загалом, суд приходить до висновку, що у реальному здійсненні господарських операцій між позивачем і ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», наявний і економічний зміст, оскільки придбані товари, роботи і послуги були необхідні позивачеві для виконання укладених договорів з органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами та ін. на виконання будівельно-ремонтних робіт (позивачем на підтвердження цього подано копії відповідних договорів підряду, закупівлі послуг та інші документи). Зазначене підтверджує зв'язок операцій, які відповідачем ставляться під сумнів, з господарською діяльністю позивача та доцільність їх реального здійснення й, відповідно, їх бажаність для позивача як об'єктивно існуючої реальності, а не лише у вигляді документування при фактичній відсутності таких операцій.

Суд бере до уваги доводи позивача щодо наявності у нього реальної можливості здійснювати спірні господарські операції (зокрема, позивачем представлено копію договору оренди складського приміщення №б/н від 17.04.2012 року). При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача щодо неможливості реального здійснення таких господарських операцій контрагентами позивача з підстав відсутності у них власних виробничих об'єктів, приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів. Суд вважає за необхідне зазначити, що контрагенти позивача вправі залучати для реалізації своєї господарської компетенції не лише власні ресурси, а, на законних підставах або без таких, й ресурси інших осіб, а тому, відсутність у певних осіб майна, устаткування, ресурсів тощо не є безумовним свідченням неможливості здійснення ними господарських операцій, а такі обставини повинні досліджуватися та оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи.

При вирішенні цього спору суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності товаросупровідних документів при придбанні товарів (товарно-транспортних накладних), якими він обґрунтовує нереальність та безтоварність операцій. Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до розд.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна є документом обов'язковим для учасників транспортного процесу, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно, товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У зв'язку з чим, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому, відсутність таких документів не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій із закупівлі товарів.

У той же час, на переконання суду, в даному випадку безпідставним є обґрунтування податковим органом своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства (та подальше позбавлення його права на податкові вигоди й притягнення до відповідальності) тими обставинами, які були зафіксовані в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Суд відзначає, що виходячи, зокрема, зі змісту Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 року, акт про неможливість проведення зустрічної звірки за своєю природою призначений виключно для засвідчення факту об'єктивної неможливості здійснення зустрічної звірки, а не фактів порушення платниками податків податкового чи іншого законодавства. При цьому, суд вважає, що сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства (тим більше особою, якої така зустрічна звірка безпосередньо не стосувалася).

Отже, акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть розглядатися як належне підтвердження фактів порушення платником податків податкового законодавства, здобуте в ході перевірки, тим більше, що акти, на які посилається відповідач, стосуються не безпосередньо позивача, а його контрагентів.

Окрім того, суд бере до уваги й ту обставину, що усі цитовані позивачем у акті перевірки №581/2210/35943421 від 31.12.2013 року акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача були предметом судового розгляду, за результатами чого дії податкових органів щодо проведення таких зустрічних звірок та щодо відображення актів про неможливість проведення зустрічних звірок у відповідних автоматизованих інформаційних системах ДПА були визнані протиправними (постанова від 20.06.2013 року у справі №813/3291/13-а, постанова від 10.06.2013 року в справі №813/3121/13-а, постанова від 18.12.2012 року у справі №2а-9317/12/1370, постанова від 16.07.2013 року у справі №813/4945/13-а, постанова від 22.01.2013 року у справі №2а-9946/12/1370).

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність висновків відповідача про порушення ТзОВ «БК «Білдерпоінт» податкового законодавства, які ґрунтуються виключно на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів такого платника податків.

Підсумовуючи та беручи до уваги основний акцент органу доходів і зборів (відповідача) саме на згаданих порушеннях, які допустили у своїй діяльності контрагенти позивача, суд також наголошує на тому, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Слід зазначити, що при провадженні своєї діяльності позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку легальності чи правомірності діяльності своїх контрагентів, дотримання ними законодавства України, повноваження їх представників тощо, - для цього позивачеві не надано відповідних повноважень та компетенції й він позбавлений ефективної можливості уникати чи попереджувати співпрацю із несумлінними платниками податків. У той же час, співпраця та наявність господарських відносин із особами, які допустили порушення законодавства, не свідчить автоматично про допущення порушень самим позивачем, за умови якщо ним особисто порушень закону допущено не було.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого, визначено й у практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у п.71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні в справі «Бізнес Саппорт Сентр» проти Болгарії», в п.23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

Отож, допущені порушення податкового законодавства постачальником товару, робіт чи послуг тягнуть негативні наслідки саме для такої особи та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість чи формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди.

А тому, суд відзначає, що висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача чи іншими особами не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону. Така позиція узгоджується й з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року в справі №21-47а10, постанові від 11.12.2007 року у справі №21-1376во06.

Суд при вирішенні справи також звертає увагу на те, що у контексті податкових спорів практика Європейського суду з прав людини свідчить, що встановлення обов'язку сплатити податок/позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності. Відповідно, воно повинно здійснюватися лише на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії», п.23 Європейського суду з прав людини у справі «Бізнес Саппорт Сентр» проти Болгарії»). Також, у рішенні у справі «Щокін проти України» (п.49) Європейський Суд з прав людини вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року. Таке втручання за Конвенцією може бути визнано тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Тож, беручи до уваги усі докази в їх сукупності, суд не знаходить достатнього та належного підтвердження того, що господарські операції між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» і ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», які проводилися у 2012 році, є нереальними та безтоварними. Навпаки, зібрані докази у справі дозволяють дійти висновків про реальне здійснення таких господарських операцій. При цьому, суд відзначає, що господарські операції були документовані їх учасниками належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Зважаючи на досліджені у ході розгляду справи докази в сукупності, суд об'єктивно розцінює їх як належне документальне підтвердження реального та товарного характеру спірних операцій, які мали місце між ТзОВ «БК «Білдерпоінт» і ТзОВ «ТПК Груп», ТОВ «Укрміксі», ТОВ «Фінанс пан трейд», ТОВ «Конді 50», ТзОВ «Нові технології ТВП», у той же час, належні та допустимі докази нереальності чи безтоварності операцій відсутні.

Згідно п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Статтею 138 Податкового кодексу України визначено склад витрат та порядок їх визнання, зокрема, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6-138.9, 138.10.2-138.10.4, 138.11 ст.138 Податкового кодексу України, інші витрати, визначені згідно з п.п.138.5, 138.10.5, 138.10.6, 138.11, 138.12 ст.138, п.140.1 ст.140 і ст.141 Податкового кодексу України, крім витрат, визначених у п.138.3 ст.138 та у ст.139 Податкового кодексу України.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розд.ІІ Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

А тому, зважаючи на викладені та встановлені обставини справи вони, беручи до уваги реальність господарських операцій позивача, на переконання суду, свідчать про правомірність дій ТзОВ «БК «Білдерпоінт» із формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, по операціях, які були предметом перевірки податкового органу.

Суд також відзначає, що нормами ст.198 Податкового кодексу України, зокрема, зазначено, що право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що у платника податку виникає право на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за умови підтвердження відповідними первинними документами здійснення господарських операцій, на підставі яких платником податків було сформовано податковий кредит, та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність податкових накладних та підтвердження реальності здійснення господарських операцій, суд приходить до висновку про підставне й правомірне віднесення ТзОВ «БК «Білдерпоінт» до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого на користь контрагентів у ціні робіт, послуг і товару.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується також з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, висловленої у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами при закупівлі товарів, робіт і послуг, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки та заперечення, та ним не було спростовано доводів позивача. А отже, відповідачем належними документально обґрунтованими доказами не підтверджено наявності правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000182201 від 17.01.2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000192201 від 17.01.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» сплачений судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 квітня 2014 року.