Вирок № 38408287, 25.04.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/88/14

Справа№754/1684/14-к

Вирок

Іменем України

25.04.2014

Місто Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючий - суддя Котович О.Л.,

секретар - Опішняк М.П.,

з участю прокурорів Щебетуна В.В., Петренка О.М.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013110030017495 за ч.3 ст.186 КК України відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Безсокірни Білопільського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_3, судимого :

(1) 05.05.1996 року Білопільським районним судом Сумської області за ч.4 ст.81, 45 КК України до 2 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки,

(2) 17.06.1997 року Білопільським районним судом Сумської області за ч.2 ст.206, 43 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 22.11.2002 року по відбутті покарання,

(3) 22.06.2004 року Білопільським районним судом Сумської області за ч.1 ст.115 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.08.2012 року умовно-достроково на 21 день за постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08.08.2012 року,

ВСТАНОВИВ :

31 грудня 2013 року біля 1 години 10 хвилин ОСОБА_4 пошкодив задню стіну магазину на АДРЕСА_4, проник в приміщення і таємно повторно викрав звідти шість дитячих комбінезонів рожевого кольору вартістю 300 гривень кожен, дитячу куртку фірми "Сьюзі" малинового кольору вартістю 250 гривень, два дитячі комбінезони кольору хакі вартістю 500 гривень кожен, куртку дитячу синього кольору вартістю 250 гривень, двоє дитячих штанів вартістю 250 гривень кожні, заподіявши шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 3800 гривень, і склав викрадені речі у дві сумки. Дії ОСОБА_4 розпочаті як крадіжка, були виявлені працівниками міліції, які прибули на місце події у зв'язку із спрацюванням охоронної сигналізації, побачили тікаючого від магазину ОСОБА_4 з двома сумками в руках і зажадали від ОСОБА_4 зупинитись. Не дивлячись на це, ОСОБА_4 не зупинився, продовжив свої дії з метою утримання викраденого майна, з двома сумками в руках з викраденим майном тікав від працівників міліції, далі сумки кинув, а сам заховався в очереті на березі водойми, але був розшуканий працівниками міліції і затриманий.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачено ч.3 ст.186 КК України і полягає у повторному відкритому викраденні чужого майна з проникненням у приміщення (грабіж).

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в суді доказами.

Так, ОСОБА_4 вину не визнав і показав, що в ніч на 31 грудня 2013 року на АДРЕСА_4 він на зупинці чекав тролейбус, щоб їхати додому на АДРЕСА_3. Раптово біля нього зупинились два автомобіля, з яких вибігли працівники міліції і почали стріляти, а він почав тікати від них і забіг у якусь канаву з водою. Звідти його витягли працівники міліції і привели на зупинку тролейбуса, де стояли невідомі йому дві сумки. Далі працівники міліції викликали слідчо-оперативну групу і потерпілу, які ходили в магазин біля зупинки, там щось робили, потім принесли йому підписати якийсь документ і він його підписав не читаючи. Далі його обшукали, вилучили 120 гривень і повезли додому, де він переодягнувся і дав працівникам міліції свої документи.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що в ніч на 31 грудня 2013 року їй повідомили з пульта ДСО про спрацювання сигналізації в її магазині на зупинці громадського транспорту по АДРЕСА_4. По приходу на місце події вона побачила обвинуваченого ОСОБА_4, який був мокрий і сидів на лаві на зупинці громадського транспорту. Біля ОСОБА_4 знаходились дві повні сумки, яких в її магазині не було. З тильної сторони її магазину у стіні був отвір, а в приміщенні не вистачало дитячого одягу. Сумки з вулиці занесли в магазин, відкрили і слідчий проводив огляд речей, які були викрадені з її магазину і зазначені нею в наступному у товарному чеку з цінами закупки. Понятими при огляді сумок була її сусідка і дівчина з сусіднього кіоску, яка там ночувала і перед крадіжкою бачила двох підозрілих чоловіків. Співробіники міліції дуже добре поводились з ОСОБА_4 і двоє з них також були мокрі.

Свідок ОСОБА_6 показав, що в ніч на 31 грудня 2013 року за сигналом тривоги, що надійшов на пульт охорони, він в складі групи, до якої входили ОСОБА_12 і водій ОСОБА_7, прибув на АДРЕСА_4 до магазину на зупинці громадського транспорту, в якому спрацювала сигналізація. Там він побачив, як від магазину в напрямку каналу тікає чоловік з двома сумками в руках, а в задній стіні магазину внизу був отвір. Після бетонного спуску до каналу чоловік кинув сумки на землю і забіг у канал. Інших осіб і втікачів на місці пригоди не було. По рації він викликав на допомогу другий наряд для блокування території і затримання втікача. ОСОБА_12 і прибувший з другим нарядом ОСОБА_13 витягли з каналу і привели на зупинку громадського транспорту втікача, яким був обвинувачений ОСОБА_4 Спочатку затриманий нічого не визнавав, а потім визнав, що відігнув задню стінку в магазині і викрав сумки з речами. Коли на місце пригоди прибула хазяйка магазину і слідчо-оперативна група, сумки лежали внизу схилу біля каналу. Він і ОСОБА_12 принесли сумки до лави на зупинці громадського транспорту, а потім сумки занесли в магазин і там слідчий їх оглядав. Він бачив, що в сумках знаходиться дитячий одяг. Після затримання вони возили ОСОБА_4 додому, де той переодягнувся і перевзувся у сухе. Під час і після затримання він до ОСОБА_4 фізичне насильство не застосовував і не бачив таких дій з боку інших працівників міліції, а затриманий опору не чинив. Із спецзасобів до затриманого було застосовано тільки наручники, з вогнепальної зброї ніхто не стріляв.

Свідок ОСОБА_7 показав, що в ніч на 31 грудня 2013 року він в складі групи ДСО прибув на АДРЕСА_4, де спрацювала охоронна сигналізація в кіоску. При під'їзді на місце він бачив, як від кіоска тікає до болота з двома сумками в руках чоловік. За втікачем побігли ОСОБА_6 і ОСОБА_12, а він залишився чекати біля отвору в задній стіні кіоска. На вулиці він більше нікого не бачив. На допомогу був викликаний другий наряд ДСО. Втікача затримали на відстані біля 200 м від кіоска в очереті і затриманого привели ОСОБА_13 і ОСОБА_12 на зупинку громадського транспорту поряд з кіоском. Це був обвинувачений ОСОБА_4, який був мокрий по груди і сів на лаву. Сумки знаходились внизу на березі і по приїзду слідчо-оперативної групи він і ще один працівник міліції принесли ці сумки на зупинку.

Свідок ОСОБА_8 показала, що в ніч на 31 грудня 2013 року вона в складі СОГ виїхала на місце пригоди на АДРЕСА_4, де вже знаходились працівники ДСО і затриманий ними ОСОБА_4, який сидів на лаві на зупинці громадського транспорту біля кіоску, а поряд на землі стояли дві великі повні сумки. На її запитання ОСОБА_4 пояснив, що плоскогубцями зробив отвір в стіні кіоску, через який забрав дитячі речі. Це пояснення ОСОБА_4 вона внесла в протокол огляду, з яким ОСОБА_4 ознайомився і підписав. У згаданих двох сумках був дитячий одяг, який впізнала на місці потерпіла і забрала їх під розписку. При цьому потерпіла пояснила, що сумки їй не належать.

Свідок ОСОБА_9 показав зі слів ОСОБА_4 про те, що той під час досудового розслідування визнавав вчинення крадіжки з кіоску через отвір в задній стіні приміщення.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31 грудня 2013 року ОСОБА_5 заявила про пошкодження кіоску на АДРЕСА_4, відсутність дитячих речей і надала товарний чек від 31 грудня 2013 року, за яким шість рожевих комбінезонів по 300 гривень коштують 1800 гривень, куртка "Сьюзі" коштує 250 гривень, два дитячі комбінезони по 500 гривень коштують 1000 гривень, куртка синього кольору коштує 250 гривень, двоє штанів по 250 гривень коштують 500 гривень, а загальна вартість цього майна становить 3800 гривень.

За протоколом огляду місця події від 31 грудня 2013 року і доданими фотознімками на АДРЕСА_4 замок і вхідні двері до приміщення розміром біля 3х2 м пошкоджень не мають, протилежна від вхідних дверей стіна має отвір розміром біля 0,5х1 м, поряд з приміщенням на лаві знаходиться ОСОБА_4, поруч з ним знаходяться дві сумки з наступним вмістом : перша сумка - дитяче пальто бордового кольору з етикеткою із написом "Suzie" р.122, три рожеві дитячі комбінезони "Bilemi" р.74, р.80, р.62, друга сумка - три рожеві дитячі комбінезони "Bilemi" р.74, р.68, р.62, два костюми дитячі зелено-коричневого кольору "Ouccmith" р.110, р.98, куртка синього кольору "Ouccmith" р.92, двоє штанів зеленого кольору р.98, р.104. Як пояснив ОСОБА_4, він плоскогубцями відірвав шматок стіни приміщення та проник туди, звідки викрав дві сумки з речами.

Цей протокол підписаний ОСОБА_4 без зауважень.

В якості речових доказів постановою від 31 грудня 2013 року слідчий прилучив до справи знайдені при огляді місця події речі і передав їх на зберігання потерпілій ОСОБА_5, розписка якої прилучена до справи.

Доводи ОСОБА_4 про самообмову під час досудового розслідування внаслідок порушення права на захист суд відхиляє з огляду на попередній досвід участі у кримінальних провадженнях і на прилучену до справи заяву від 31 грудня 2013 року про добровільну відмову від послуг адвоката.

Посилання ОСОБА_4 на насильство з боку працівників міліції також не впливають на висновок суду про винуватість обвинуваченого, оскільки його показання під час досудового розслідування судом не досліджувались і в основу вироку не покладаються, суд при ухваленні вироку виходить виключно з показань обвинуваченого в суді, а обвинувачений з цього питання має право звернутись до прокурора у встановленому законом порядку.

При вирішенні питання про достовірність повідомлених потерпілою ОСОБА_5 даних щодо вартості викраденого у неї майна суд виходить з того, що ОСОБА_4 перелік і вартість викраденого майна не оспорює внаслідок заперечення своєї причетності до злочину, а показання потерпілої з цього питання послідовні, переконливі і сумніву не викликають, оскільки все викрадене майно повернуто потерпілій і під час судового розгляду не отримано даних про бажання потерпілої збагатитись за рахунок обвинуваченого через завищення вартості викраденого майна.

Заперечення ОСОБА_4 своєї причерності до викрадення майна ОСОБА_5 суд відносить до бажання обвинуваченого ухилитись від відповідальності за тяжкий корисливий злочин, оскільки винуватість ОСОБА_4 у грабежі доведена показаннями потерпілої і свідків, допитаних в суді, протоколом огляду місця події, речовими доказами і документами.

Ці докази є належними та допустимими і в своїй сукупності вони виключають розумні підстави для сумнівів у винуватості ОСОБА_4

При цьому ОСОБА_4 на відміну від позиції заперечення вини, обраної ним при судовому розгляді, в підготовчому судовому засіданні наполягав на виклику потерпілої в суд для примирення з нею з метою мінімізації для себе негативних наслідків притягення до кримінальної відповідальності.

Суд не допитав як свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - понятих при огляді місця події, а також всіх працівників міліції, які першими виїхали на спрацювання сигналізації і які в наступному додатково прибули для надання допомоги першому екіпажу ДСО у пошуках і затриманні ОСОБА_4, оскільки сторони, які заявили клопотання про їх допит, не забезпечили явку в суд цих свідків, а суд, з огляду на принцип змагальності, з власної ініціативи не займався розшуком цих свідків.

Відсутність цих свідків в суді не вплинула на повноту, всебічність, об'єктивність розгляду даної справи і не тягне виправдування ОСОБА_4 з огляду на наступне :

факт втечі ОСОБА_4 з місця події з двома сумками в руках в повній мірі доведений показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7,

ОСОБА_4 не заперечує факт втечі від магазину на зупинці громадського транспорту і саме в зв'язку з появою там працівників міліції і така реакція обвинуваченого зрозуміла,

факт вилучення з двох знайдених на місці події сумок викраденого у потерпілої майна сумніву не викликає, цей факт підтверджений показаннями потерпілої і свідків в суді і протоколом огляду місця події, процесуальна форма якого відповідає вимогам закону.

Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, і ОСОБА_4 у його вчиненні винен.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує його попередні судимості за тяжкі і умисні злочини, відсутність тяжких наслідків від скоєного грабежу, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину, і призначає покарання у виді позбавлення волі на строк необхідної достатності для виправлення і попередження нових злочинів.

Речові докази слідчий повернув потерпілій і тому їх долю суд не вирішує.

Процесуальні витрати у справі з реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Строк відбування ОСОБА_4 покарання обчислювати з 31 грудня 2013 року.

Запобіжним заходом ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня проголошення вироку, особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту отримання копії вироку, особою, яка не викликалась в суд - протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий :