Постанова № 38406951, 17.04.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1268/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2014, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (далі - Другий МВ ДВС Хмельницького МРУЮ, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39105070 від 26.03.2014 винесеної старшим державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ Дяком О.М. про стягнення з ОСОБА_1 10961,73 грн. виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 16.03.2014 на адресу позивача надійшов виклик Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ в особі старшого державного виконавця Дяка О.М. з'явитись за адресою виконавчої служби з метою повного та своєчасного примусового виконання виконавчого листа про стягнення 191694 грн.. 18.03.2014 надійшла постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. На виконання вказаної вимоги 23.03.2014 ОСОБА_1 з'явився в Другий МВ ДВС Хмельницького МРУЮ де йому було повідомлено, що виконавчою службою відкрито виконавче провадження про стягнення з нього 191694,40 грн. на користь ПАТ "Універсал Банк". 26.03.2014 ОСОБА_1 вручено постанову ВП №39105070 від 26.03.2014 про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 10961,73 грн., яка, на думку позивача, винесена з порушенням норм чинного законодавства. Вказує, що згідно ч.5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Частиною 1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. При цьому на адресу ОСОБА_1 з моменту відкриття виконавчого провадження і до отримання виклику державного виконавця від 13.03.2014, не надходило будь-яких повідомлень щодо відкриття виконавчого провадження і у нього не було можливості виконання судового рішення в добровільному порядку. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 до моменту отримання повідомлення від 13.03.2014 про наявність відносно нього виконавчого провадження, погоджено з ПАТ "Універсал Банк" суму коштів, що необхідно сплатити на виконання судового збору, та кошти внесено на рахунок банку, що підтверджується довідкою Хмельницького відділення №1 ПАТ "Універсал Банк" №040/111 від 18.02.2014 та листом Хмельницького відділення №1 ПАТ "Універсал Банк" №040/202 від 18.03.2014 направленого на адресу виконавчої служби.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. 17.04.2014 представник позивача подав до суду заяву (вх.№11870 від 17.04.2014), відповідно до якої просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. До суду надійшли письмові заперечення проти позову (вх.№11673 від 16.04.2014) та клопотання (вх.№11868 від 17.04.2014), відповідно до яких не заперечує щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача, в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що 16.07.2013 до Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ надійшла заява від ПАТ "Універсал Банк" про прийняття на примусове виконання виконавчого листа №2218/735/2012 виданого 08.07.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 185267,30 грн. заборгованості, 4280,81 грн. пені та 2146,29 грн. судових витрат. Одночасно у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вказав, що на день пред'явлення виконавчого документа на виконання заборгованість ОСОБА_1 становила 109617,30 грн.. Згідно абз.1 ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Абзацом 2 ч.2 вказаної статті встановлено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Так, 26.07.2013 державним виконавцем у відповідності до вимог ст.ст. 17, 19, 20 та 25 Закону України "Про виконавче провадження" відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа шляхом винесення відповідної постанови №39105070 та надано боржнику семиденний термін для самостійного виконання. Копію постанови направлено боржнику 29.07.2013 за вих.№22920. Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Частиною 2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника, державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення. Зазначає, що у строки встановлені ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", тобто до 02.08.2013 ОСОБА_1 не виконано рішення в добровільному порядку в повному обсязі, внаслідок чого розпочато примусове виконання рішення суду. Звертає увагу на те, що ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" розмежовує суму виконавчого збору виходячи лише з того чи є рішення майнового, або ж немайнового (зобов'язального) характеру. Виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема, шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Тобто, навіть при самостійному перерахуванню боржником коштів стягувачу після закінчення строку на самостійне виконання з боржника стягується виконавчий збір у розмірі залежно від майнового чи немайнового характеру стягнення. Зазначає, що оскільки виконавчий лист №2218/735/2012 виданий 08.07.2013 є виконавчим документом майнового характеру з ОСОБА_1 підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, тобто 10961,73 грн. - 10 відсотків від 109617,30 грн.. Вказує, що ч.2 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено виключний перелік обставин за яких виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Отже, пряме перерахування коштів боржником на рахунки стягувача поза строком на самостійне виконання не є підставою для не стягнення виконавчого збору.

Згідно ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, представник позивача та представник відповідача подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

26.07.2013 державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39105070 про примусове виконання виконавчого листа №2218/735/12 виданого Хмельницьким міськрайонним судом 08.07.2013 про стягнення з ОСОБА_1 191694,40 грн. та встановлено боржнику строк для добровільного виконання - до семиденного терміну.

13.03.2014 на адресу позивача направлено виклик державного виконавця, відповідно до якого позивача зобов'язано з метою повного своєчасного примусового виконання виконавчого листа №2218/735/12 від 08.07.2013 з'явитись до державного виконавця 24.03.2014 для сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

14.03.2014 старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

18.03.2014 на адресу відповідача Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" направлено лист за вих.№040/202, відповідно до якого зазначено, що стягненню підлягало лише 109617,30 грн. та просить закінчити виконавче провадження у відповідності до ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що заборгованість по виконавчому листу №2218/735/12 від 08.07.2013 погашена.

26.03.2014 старшим державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про виправлення граматичної помилки, відповідно до якої змінено суму стягнення з 191694,40 грн. на суму 109617,30 грн. у відповідності до заяви ПАТ "Універсал Банк" №040/590 від 10.07.2013.

26.03.2014 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 10961,73 грн..

Зазначений виконавчий збір сплачений позивачем 09.04.2014, що підтверджується копією квитанції №33 від 09.04.2014.

Вважаючи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (ВП №39105070) від 26.03.2014 протиправною, представник позивача звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2014 року (ВП№39105070), суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України №606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження" у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст.6 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 25 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст.31 Закону № 606-XIV визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч.1 ст.35 Закону № 606-XIV).

Частиною 1 ст.27 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

З системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, та за умови направлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження у порядку, передбаченому законодавством.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39105090 від 26.07.2013.

Суд враховує, що надані відповідачем копії супровідного листа від 20.07.2013 №22920 та журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами як направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39105090 від 26.07.2013 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і отримання боржником вказаної постанови. Отже, не має можливості встановити початок і закінчення семиденного терміну, наданого відповідачем для добровільного виконання рішення суду.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача, який є боржником у виконавчому провадженні ВП №39105090, про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, про встановлення відповідачем строку для добровільного виконання ним рішення суду, що в свою чергу свідчить про те, що позивача було фактично позбавлено можливості добровільно виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №39105090 від 26.07.2013 строк.

Суд звертає увагу на те, що обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення. В той же час, при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39105070 від 26.03.2014, державний виконавець не володів інформацією щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2013 (ВП №39105090), оскільки на адресу відповідача не надходило ні повернення поштового відправлення, ні повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

З врахуванням викладеного, суд зазначає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору (ВП №39105070) від 26.03.2014 є протиправною, оскільки її винесення в силу ч.1 ст.28 Закону №606-XIV можливо у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, за умови вчинення державним виконавцем, передбачених законодавством дій щодо належного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та встановленого строку для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39105070 від 26.03.2014. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому належать до задоволення.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (ст.161 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч.1 ст.94 КАС України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 41, 71, 86, 94, 104, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.03.2014 ВП №39105070.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Стягнути з Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Хмельницькому; код отримувача - 38045529; рахунок отримувача - 31217206784002; банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області; код банку отримувача - 815013) судовий збір у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк