Постанова № 38406721, 08.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р. Справа № 805/3624/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - УПФУ у м. Краматорську, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області (далі - ВДВС Краматорського МУЮ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця щодо примусового стягнення боргу згідно постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов'язання провести виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з примусового виконання постанови від 28.11.2011 року № 189 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 на суму 850,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що, на думку позивача, відповідачем не здійснюються необхідні заходи щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за постановою від 28.11.2011 року № 189 на суму 850,00 грн. Так, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед УПФУ у м. Краматорську склала 57834,00 грн. (у тому числі - 850,00 грн.) та цей борг частково утримується із заробітної плати боржника тільки в сумі 100,00 грн. на місяць, у зв'язку з чим борг буде повернутий тільки через 58 місяців, при цьому, як вказує позивач, боржник має у власності автомобіль, але відповідач не здійснює жодних заходів щодо його реалізації з метою погашення суми боргу. Таким чином, позивач просить у судовому порядку зобов'язати відповідача усунути допущенні порушення та виконати дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Сторони у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин.

При цьому, представником позивача 02.04.2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду було подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Також, 08.04.2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду відповідачем надані копії матеріалів виконавчого провадження № 30403578 та письмові заперечення на адміністративний позов. Зокрема, відповідачем зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження із примусового виконання виконавчих документів, у тому числі постанови від 28.11.2011 року № 189 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850,00 грн., були вжиті дієві заходи щодо виконання зазначеної постанови позивача, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Приймаючи до уваги положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 16.12.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 189 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 850,00 гривень.

Як вбачається з протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у Державній виконавчій службі Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 14.02.2014 року, державним виконавцем в межах виконавчого провадження з примусового виконання постанов позивача, у тому числі постанови від 28.11.2011 року № 189, про стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 57834,00 гривень проведені наступні заходи.

Направлялися запити до ДПІ від 09.12.2010 року, від 09.03.2011 року, від 23.07.2012 року, від 18.03.2013 року, на які було отримано відповіді від 05.05.2011 року, від 24.07.2012 року, від 19.03.2013 року; направлялися запити до МРЕВ від 09.12.2010 року, від 09.03.2011 року, від 27.02.2013 року, на які отримано відповіді від 26.05.2011 року, від 15.08.2012 року, від 12.03.2013 року; направлялися запити до БТІ від 09.03.2011 року, від 08.08.2012 року, від 27.02.2013 року, від 22.05.2013 року, на які отримано відповіді від 16.05.2011 року, від 27.08.2012 року, від 22.05.2013 року; направлялися запити до земельних ресурсів від 09.03.2011 року, від 08.08.2012 року, від 27.02.2013 року, на які від 16.05.2011 року, від 27.08.2012 року отримано відповіді; 04.12.2012 року - винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження.

Крім того, 26.12.2011 року та 04.04.2013 року державним виконавцем направлені розпорядження про стягнення із заробітної плати по місцю роботи, та вжиті інші заходи примусового стягнення, а саме: 23.12.2010 року -17.03.2011 року державним виконавцем для з'ясування майнового стану боржника направлені запити до ДПІ, ДПІ, МРЕВ; 05.05.2011 року державним виконавцем отримано повідомлення ВРЕР про накладення арешту на транспортний засіб боржника; 26.05.2011 року державним виконавцем отримана відповідь від ВРЕР ДАІ згідно з якою за боржником зареєстровано автомобільний транспорт CHEVROLET AVEO SF69Y, номерний знак НОМЕР_1; 02.06.2011 року здійснено вихід державного виконавця за юридичною адресою підприємства, де працює боржник, складено акт перевірки бухгалтерії підприємства; 11.06.2011 року надійшли відповіді від БТІ - майно не зареєстровано, МРЕВ - що станом на 04.05.2011 року накладено арешт на транспортний засіб боржника, ДПІ від 05.05.2011 року - боржник не є СПД, відповідь відділу земельних ресурсів від 16.05.2011 року - земельної ділянки не зареєстровано; 27.08.2012 року державний виконавець отримав відповідь від управління Держкомзему від 27.08.2012 року, згідно якої у ОСОБА_1 право користування земельними ділянками на території м. Краматорськ на будь-яких умовах відсутнє; 31.08.2012 року державний виконавець здійснив вихід за юридичною адресою підприємства, на якому працює боржник для перевірки бухгалтерії, про що складено акт державного виконавця; 07.11.2012 року державний виконавець здійснив вихід за юридичною адресою підприємства, на якому працює боржник, для перевірки бухгалтерії, про що складено акт державного виконавця; 15.04.2013 року винесена постанова про арешт майна боржника та заборону його відчуження; 15.01.2013 року державний виконавець здійснив вихід за юридичною адресою підприємства, на якому працює боржник, для перевірки бухгалтерії, про складено акт державного виконавця; 27.02.2013 року державним виконавцем поновлені запити до МРЕВ, ВАДР, УГІРФО; 18.05.2013 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника, зі слів дружини боржника на роботі та в місті не має, розміру заробітної плати чоловіка дружина не знає; 20.05.2013 року державним виконавцем винесена постанова про примусовий привід боржника до ДВС; 21.05.2013 року здійснено вихід за місцем роботи боржника, проте, боржника та бухгалтера підприємства не було на робочому місці, повістка була вручена комерційному директору, боржник на виклик держвиконавця не з'явився; 22.05.2013 року була проведена перевірка роботи бухгалтерії підприємства; 23.05.2013 року державним виконавцем було направлено подання до суду про обмеження у праві виїзду за межі України боржника; 24.05.2013 року ухвалою Краматорського міського суду задоволено подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; транспортний засіб боржника CHEVROLET AVEO SF з номерним знаком НОМЕР_1 був описаний та переданий на відповідальне зберігання боржнику із забороною його відчуження (01.03.2013); 12.08.2013 року державний виконавець здійснив вихід за юридичною адресою підприємства, на якому працює боржник, для перевірки бухгалтерії, згідно з актами перевірки відрахування коштів на користь управління проводяться щомісячно.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 606-ХІV) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою ст. 11 Закону України № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини другої зазначеної статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до частини третьої зазначеної статті, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у тому числі: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

З аналізу вищенаведеної правової норми слідує, що надані державному виконавцю права повинні використовуватися ним для своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами ч. 2 ст. 30 Закону України № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як вже зазначалося, постанова про відкриття виконавчого провадження № 30403578 прийнята державним виконавцем 16.12.2011 року.

Позивач у своєму позові зазначив, що з відкриття виконавчого провадження постановою від 16.12.2011 року пройшло понад шість місяців, проте, борг залишається не стягнутим, а тому, на думку позивача, відповідачем не було дотримано вимог ч. 2 ст. 30 Закону № 606.

Відповідач спростовує доводи позивача тим, що у ВДВС Краматорського МУЮ на примусовому виконанні знаходиться декілька виконавчих документів УПФУ у м. Краматорську щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, які приєднані до зведеного виконавчого провадження, при цьому, останній виконавчий документ приєднаний до такого зведеного виконавчого провадження у серпні 2013 року, а отже шестимісячний строк здійснення виконавчого провадження щодо виконання постанови позивача № 189 від 28.11.2011 року відповідачем не порушено.

Так, судом встановлено, що остання надіслана до органу виконавчої служби на примусове виконання постанова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3400,00 гривень була винесена позивачем 07.08.2013 року за № 124, по якій відкрито виконавче провадження постановою відповідача від 29.08.2013 року та яку було приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем строку здійснення виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як свідчать матеріали справи, відповідач використовував надані йому права відповідно до закону, вчиняв можливі на час вчинення передбачені законом дії та вживав дієві заходи щодо виконання виконавчих документів, зокрема, постанови позивача № 131 від 18.08.2011 року.

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що відповідачем допущено бездіяльність щодо невиконання постанови позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною задоволенню не підлягають.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести виконавчі дії, передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ці вимоги є похідними з вимог щодо визнання протиправною бездіяльності з боку відповідача, у задоволені яких судом вже відмовлено.

Крім того, слід зазначити про те, що з системного аналізу положень ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу Державної влади, та ст. 8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, суд зауважує, що з приписів перелічених норм права вбачається неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 08 квітня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.