Постанова № 38406719, 25.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року № 813/2377/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лейко-Журомської М.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 3 010,18 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітна та одержуючи допомогу, виконувала агентські послуги по страхуванню згідно договору доручення з АТ «СК «ТАС» та отримувала дохід. Оскільки відповідач не могла підпадати під категорію безробітного, то отримана нею допомога по безробіттю з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати особі забезпечення та надання соціальних послуг, підлягає поверненню.

19 березня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі. Відповідачу надано строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову, роз'яснено наслідки такого неподання.

Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місця знаходження ухвала повернулася, тому з врахуванням частини 11 статті 35 КАС України, вважається, що така вручена йому належним чином.

Враховуючи те, що від відповідача не надходило заперечення на позов, суд вважає за можливе, відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та 06 березня 2013 року їй надано статус безробітного на підставі власноручно підписаної нею заяви.

За час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 отримувала матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема їй було виплачено допомогу з безробіття.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено Акт № 50 від 11.02.2014 року.

За результатами розслідування було встановлено, що ОСОБА_1, будучи зайнятою особою, а саме надаючи послуги по Договору доручення №99990007081, укладеному з ПАТ «Страхова компанія ТАС» та акту наданих послуг з 13.08.2013 року не могла підпадати під категорію безробітної, отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки з 13 серпня 2013 року до 24 листопада 2013 року відповідачу здійснено нарахування та виплату допомоги з безробіття в сумі 3 010,18 грн., така допомога підлягає поверненню.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу скеровувалась претензія № 13/1382 від 12.02.2014 року щодо відшкодування коштів у сумі 3 010,18 грн., проте такі кошти нею не повернуті.

Доказів вжиття заходів погашення заборгованості відповідачем суду не представлено, не надано доказів на спростування вимог.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 160-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122; код ЄДРПОУ 25555035) кошти в сумі 3 010,18 грн. (три тисячі десять гривень 18 коп.).

Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя М.В. Лейко-Журомська