Вирок № 38405967, 25.04.2014, Черняхівський районний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року Справа №293/306/14-к

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Васильчука С.Ф.;

при секретарі Тишкевич К.Б.;

з участю прокурора Колосовського В.Я..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Черняхові Житомирської області кримінальне провадження, зареєстроване 04 жовтня 2013 року в ЄРДР № 12013060310000608, відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, розлученого, раніше судимого вироком Черняхівського райсуду, Житомирської області від 24.10.2012 р. за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців,

за ст. 164 ч. 1 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2009 р. ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/3 з усіх видів прибутку, однак, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, на утримування дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно, до їх повноліття на користь ОСОБА_4

Починаючи з 12.08.2009 р. по 01.02.2014 р. ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, а саме - ніякої допомоги дітям не надає, станом розвитку здоров'я їх не цікавиться, ніде не працює, працевлаштовуватися не бажає, аліменти не сплачує .

У зв'язку із злісним ухиленням від сплати аліментів, обвинувачений ОСОБА_1 за вказаний період часу допустив заборгованість по ним, в розмірі 29711 грн. 10 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та суду показав, що дійсно йому відомо про те, що згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2009 року, він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своїх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно. Однак з 12.08.2009 р., він аліменти взагалі не сплачує , ніде не працює, на облік в центр зайнятості як особа, яка шукає роботу, не став, а тому аліменти не сплачував. Підтвердив в суді про те, що він був неодноразово попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України, у випадку злісного ухилення від сплати аліментів, однак, належних висновків не зробив і допустив заборгованість по аліментах в сумі, зазначеній в обвинувальному акті.

У вчиненому щиросердечно розкаявся та просив не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_4 до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим, під розпис, про час та місце розгляду справи, а тому, суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду, враховуючи те, що права потерпілого можливо захистити в судовому засіданні без його участі, відповідно до ст. 325 КПК України, судом ухвалено розглянути справу у відсутність потерпілого.

Беручи до уваги те, що обвинувачений свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю, впевнившись у тому, що він розуміє обсяг оскарження вироку суду, отримавши його згоду, судом постановлено обрати спрощений порядок судового слідства, обмежившись допитом підсудного, та дослідженням письмових доказів, зібраних по справі, відповідно до вимог ст. 349 КПК України.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-поданням державного виконавця з якого вбачається те, що підсудний з жовтня 2009р. злісно ухиляється від сплати аліментів та допустив заборгованість по ним в сумі 26175 грн. 90 коп., станом на 01.02.2014 р. загальна сума заборгованості становить 29711 грн. 10 коп. / а.с. 8, 86/;

-заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2009 р., / а.с. 63/;

- довідкою Черняхівського центру зайнятості про те, що підсудний на обліку, як особо яка потребує працевлаштування не перебуває/а.с.52/;

-офіційними застереженнями ДВС підсудного про те, що у випадку злісного ухилення від сплати аліментів він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України / а.с.15-17; 19-20/

-довідкою податкової інспекції про те , що підсудний ніде не працює та підприємницькою діяльністю не займається / а.с.54/;

-довідкою з ПФ України про те , що підсудний пенсії не отримує / а.с.46/.

Оцінюючі у сукупності всі дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання про те, що вина ОСОБА_1, у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів) - доведена повністю.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив злочини невеликої тяжкості - ст. 12 КК України.

За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно /а.с.78/.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд визнає обставиною яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

На підставі вищенаведеного ,суд вважає за доцільне обрати підсудному покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у вигляді обмеження волі.

При обранні остаточного покарання, відповідно до вимог ст.ст. 71 ч.1, 72 КК України, суд враховує вирок Черняхівського райсуду Житомирської області від 24.10.2012 р., яким ОСОБА_1 було засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та, відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням і визначенням іспитового строку тривалістю 2 роки 6 місяців, а також те, що обвинувачений вчинив новий злочин під час іспитового строку, суд, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за вказаним вироком, остаточно призначає покарання у вигляді позбавлення волі.

Судові витрати, речові докази, цивільний позов по справі відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.,ст.370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді одного року обмеження волі.

Відповідно до вимог ст. ст. 71 ч.1, 72 КК України, суд враховує вирок Черняхівського райсуду Житомирської області від 24.10.2012р., яким ОСОБА_1 було засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та, відповідно до вимог ст.,ст. 75, 76 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням і визначенням іспитового строку тривалістю 2 роки 6 місяців та, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за вказаним вироком, остаточно призначає покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки сім місяців позбавлення волі.

Обрати засудженому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку у законну силу.

Копію вироку направити потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський райсуд протягом 30 діб після його проголошення .

Головуючий- суддя: (підпис) С.Ф. Васильчук

Копія: вірно

Суддя: