Рішення № 38405096, 23.04.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. Справа № 909/145/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. , при секретарі судового засідання Левицький Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Заграва"

вул.Чорновола,7, офіс 300, м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

Комерційного підприємства "Стандарт -ІФ"

вул.Кондукторська, 11А/1, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості у сумі 89 966,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вінтоняк Н.Д. - представник, (довіреність №07-09/13-1 від 09.07.13);

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне підприємство "Заграва" із позовом (вх.№2114/14 від 10.02.14) до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного підприємства "Стандарт-ІФ" про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 87 290,74 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.14 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.02.14.

Ухвалою суду від 27.02.14 розгляд справи було відкладено на 18.03.14 на підставі ст.77 ГПК України, у зв"язку з нез"явленням в судове засідання повноважного представника відповідача і неподанням витребуваних доказів.

У зв"язку із перебуванням судді Кобрин О.М. у відрядженні судове засідання 18.03.14 не відбулось, справу було призначено до розгляду на 10.04.14.

Ухвалою суду від 10.04.14 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 23.04.14 відповідно до ч.3 ст.69 та ст.77 ГПК України. Крім того, в судовому засіданні 10.04.14 представником позивача подано заяву (вх. №5094/14 від 10.04.14) про збільшення розміру позовних вимог. Вказану заяву не прийнято до розгляду, в зв"язку із відсутністю доказів направлення даної заяви відповідачу.

В судове засідання 23.04.14 представник позивача з"явився, подав клопотання (вх. №5739/14 від 23.04.14) про долучення до матеріалів справи заяви про збільшення розміру позовних вимог та докази направлення її відповідачу, судом прийнято до розгляду вказану заяву. Водночас, представник позивача пояснив наступне. 27.08.12 між ТзОВ Комерційним підприємством "Стандарт-ІФ" та Приватним підприємством "Заграва" було укладено договір субпідряду №27/08-12 на виконання будівельно-монтажних робіт за державні кошти. Так, відповідно до акту приймання виконаних робіт №001бм1а-04-4-6-4-6-2, акту приймання виконаних робіт №001бм1а-04-4-6-4-6-3а та довідки про вартість виконаних робіт Приватне підприємство "Заграва" виконало роботи по влаштуванню електропостачання 6 кВ поліклініки м.Коломия на суму 168 444,00 грн. Вищевказані акти підписано замовником робіт та підрядником. Як слідує із пояснень представника позивача, замовник не в повному обсязі розрахувався за виконані підрядні роботи. Так, замовником підряднику сплачено 87 999,60 грн. Борг відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової сплати, склав 80 444,40 грн. Згідно п.4.3 договору виконані субпідрядником роботи оплачуються за мінусом 2% від їх вартості. Таким чином, сума заборгованості ТзОВ Комерційного підприємства "Стандарт -ІФ" перед позивачем станом на 07.02.13 склала 77 075,52 грн. Позивач 19.04.13 звертався до відповідача із претензією про сплату заборгованості за виконані роботи в сумі 160 444,40 грн. Як вбачається із позовних вимог та пояснень представника позивача частково заборгованість було погашено. Таким чином, на момент подання позову до суду відповідач борг в повному обсязі не погасив. Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 5372,06 грн, штраф у розмірі 5 395,28 грн., 3% річних від просторченої суми 1818,14 грн. та інфляційні нарахування 305,20 грн. Відтак, позовні вимоги склали 89 966,20 грн. Представник позивача вважає, що відповідач в порушення вимог ст.526 Цивільного кодексу України діяв неправомірно, відтак позивач звернувся до суду за відновленням свого порушеного права.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення від 11.04.14 (вх.№5399 від 15.04.14), відзив на позов не подав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що 27.08.12 між ТзОВ Комерційне підприємство "Стандарт -ІФ" (генпідрядник) та Приватним підприємством "Заграва" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №27/08-12 на виконання будівельно-монтажних робіт за державні кошти (а.с15-17). Так, відповідно до ст.1.1 Договору субпідрядник зобов"язується у термін з 1 серпня 2012р. до 15 вересня 2012р. виконати на об"єкті генпідрядника наступні роботи: влаштування електропостачання 6 кВ поліклініки м.Коломия відповідно до кошторисної документації та умов договору. Згідно п.2.1 Договору ціна цього договору становить 277 945,20 грн. Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи. Виконані субпідрядником роботи плануються генпідрядником за мінусом 2% від їх вартості. Дана сума коштів залишається у генпідрядника як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням умов цього договору (п.4.3 договору). Строк виконання робіт: з моменту підписання договору до 1 жовтня 2012 року (п.5.1 договору).

Приватне підприємство "Заграва" виконало субпідрядні роботи по влаштуванню електропостачання 6 кВ поліклініки м.Коломия відповідно до акту приймання виконаних робіт №001бм1а-04-4-6-4-6-2, акту приймання виконаних робіт №001бм1а-04-4-6-4-6-3а та довідки про вартість виконаних робіт на суму 168 444,00 грн. (а.с.22-32). Вищевказані акти та довідку було складено та підписано виконавцем робіт та замовником. Замовником виконані роботи були оплачені частково. Позивач звертався до відповідача із претензією від 19.04.14 (а.с.36) про сплату боргу за виконані підрядні роботи в сумі 160 444,40 грн. Відповідач, після отримання претензії, частково оплатив виконані підрядні роботи. На момент подання позову до суду відповідач борг в повному обсязі не погасив, відзив на позов не подав, позовні вимоги не спростував.

Слід зазначити, що оскільки вказаним договором не передбачено строк виконання зобов"язань, такий строк слід обчислювати відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України. Так, частиною 2 стаття 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк виконання зобов"язань за вказаним договором настав з дня пред"явлення позивачем претензії - 19.04.13.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач будь-яких доказів наявності недоліків щодо виконаної роботи субпідрядником-позивачем по справі суду не надав, а відтак зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору належним чином не виконав, про що позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою здійснити оплату. Відповідач частково оплатив виконані підрядні роботи. Станом на день розгляду справи відповідач будь-яких доказів оплати решти виконаних підрядних робіт по влаштуванню електропостачання 6 кВ поліклініки м.Коломия не надав.

Зважаючи на вищевикладене, із врахуванням усіх обставин справи, оцінивши докази у справі у відповідності до чинного законодавства України, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості в сумі 77 075,52 грн. Позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 77 075,52 грн. слід задовольнити.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься розрахунок позовних вимог щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.11-14). Вказаний розрахунок досліджено судом та здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань. Так, судом встановлено, що усі розрахунки здійснено вірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 5372,06 грн. та штраф у розмірі 7% від вартості робіт у розмірі 5395,28 грн.

Згідно п.7.2 договору за порушення строків виконання зобов"язання стягується пеня у розмірі 1% вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на викладене, заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 5372,06 грн. та штрафу у розмірі 7% від вартості робіт у розмірі 5395,28 грн. обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Позивачем було нараховано відповідачу 1818,14 грн. - 3% річних за весь час прострочення та 305,20 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, заявлена вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 1818,14 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 305,20 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі, у відповідності до чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 549, 625, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.49, ст. 82, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного підприємства "Стандарт -ІФ" (і.к.31524853, вул.Кондукторська, 11А/1, м.Івано-Франківськ, 76018) на користь Приватного підприємства "Заграва" (і.к. 30046861, вул.Чорновола,7, офіс 300, м.Івано-Франківськ, 76018) 77 075 (сімдесят сім тисяч сімдесят п"ять) гривень 52 коп. заборгованості, 5372 (п"ять тисяч триста сімдесят дві) гривні 06 копійок пені, 5395 (п"ять тисяч триста дев"яносто п"ять) гривень 28 копійок штрафу, 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) гривень 14 копійок - 3% річних, 305 (триста п"ять) гривень 20 копійок інфляційних нарахувань та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.14

Суддя Кобрин О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Нижник О. Г. 24.04.14