Ухвала суду № 38404753, 25.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва Ю.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року справа №264/1545/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27 лютого 2014 року по адміністративній справі №264/1545/14-а за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла; зобов'язати відповідача провести перерахунок та сплатити позивачу компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення відповідно до ст..43 Гірничого Закону.

В обґрунтування зазначив, що є пенсіонером за віком з 01.05.1986 року. До виходу на пенсію працював на ДВАТ «Першотравенське шахтобудівельне управління № 4», тому користувався пільгами відповідно до Гірничого закону України - отримував компенсацію на оплату комунальних послуг.

В жовтні 2013 року звернувся до відповідача з заявою про отримання компенсації на оплату електроенергії, газу, центрального опалення на підставі ст.43 Гірничого закону України, у виплаті якої було відмовлено з тих підстав, що законодавством не передбачено отримання пільг працівниками шахтобудівельних підприємств.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27 лютого 2014 року позов задоволено.

Визнати неправомірними дії УПСЗН в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо відмови ОСОБА_3 в компенсації оплати електроенергії, газу та центрального опалення житла неправомірними.

Зобов'язати відповідача провести розрахунок та сплатити ОСОБА_3 компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що відповідно до Гірничого закону право на отримання пільг мають особи, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля.

Позивач є пенсіонером за віком, колишнім працівником ДВАТ «Першотравневе шахтобудівне управління №4», яке не відноситься до вугледобувних підприємств.

Тому позивач не має право на компенсацію оплати електроенергії, газу та центрального опалення житла.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_3 з 01 травня 1986 року є пенсіонером.

З трудової книжки позивача вбачається, що він 21.02.1968 року прийнятий на роботу в шахтобудівельне управління № 4 комбінату «Дніпрошахтбуд» прохідником з повним робочим днем під землею.

Наказом № 1 від 02.01.1986 року ОСОБА_3 переведений до гірничого цеху підземним гірником з повним робочим днем в шахті того ж підприємства.

04.11.1994 року ОСОБА_3 звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.(а.с.6-7)

Відповідно до довідки від 27.09.2013 року, виданої ліквідаційною комісією ДВАТ «Першотравневе шахтобудівне управління №4», позивач має право на отримання компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального опалення відповідно до ст..43 Гірничого Закону. (а.с.8)

17.10.2013 року на звернення позивача про отримання зазначеної компенсації, відповідачем відмовлено у її виплаті в зв'язку з тим, що позивач працював не на вугледобувному підприємстві. Питання виплати компенсації працівникам шахтовуглебудівних підприємств на теперішній час законодавчо не врегульовано.(а.с.9)

Статтею 2 Гірничого Закону України визначено, що сфера дії Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств.

Об'єктами гірничих відносин згідно цього Закону є проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств.

Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.

Таким чином, позивач та ДВАТ «Першотравневе шахтобудівне управління №4» є суб'єктами гірничих правовідносин в розумінні цього закону, оскільки останній здійснював будівництво підприємств вугільної промисловості.

Статтею 43 Гірничого Закону України встановлені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств.

Так підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, певним категоріям працівників, в тому числі і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого Закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною «Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» від 11.05.1976 року та «Інструкцією про порядок компенсації працівникам і пенсіонерам підприємств вугільної промисловості, що мають право на відповідні пільги, витрат за спожиту електроенергію та газ», затвердженої наказом Мінпаливенерго та погодженої з профспілками.

Постановою КМУ від 12.08.2009 року № 887 «Про затвердження порядку надання компенсації особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають в будинках з центральним опаленням» передбачено, що компенсація за оплату електроенергії, природного газу, центрального опалення, особам які не працюють на підприємствах вугільної промисловості здійснюють управлення соціального захисту населення.

Трудова книжка позивача містить відомості про його роботу у вугільній галузі та на посаді, яка пов'язана з підземними роботами.

Записи в трудовій книжці мають відповідні посилання на накази, підписи та печатки, та не викликають сумнівів в оформленні.

Позивач працював в шахтобудівельне управління № 4 комбінату «Дніпрошахтбуд» прохідником, підземним гірником з повним робочим днем під землею.

Зазначені професії входять до Переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 303.

Позивач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, тобто в будинку з центральним опаленням.

На підставі викладеного, позивач має право на отримання компенсації оплати електроенергії, газу та центрального опалення житла.

Доводи апелянта, що ДВАТ Першотравневе шахтобудівельне управління №45» не відноситься до вугледобувних підприємств, є безпідставним, тому судова колегія вважає, що відповідач не довів правомірності відмови ОСОБА_3 в нарахуванні та сплаті компенсації на побутові потреби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27 лютого 2014 року по адміністративній справі №264/1545/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 27 лютого 2014 року по адміністративній справі №264/1545/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В.Бишов