Постанова № 38404725, 25.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пархоменко І.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року справа №249/6312/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Абушек А.С.,

за участю позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

представника відповідача Головіної Н.Л.,

третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року по адміністративній справі №249/6312/13-а за позовом ОСОБА_3 до Шахтарської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, Управління Держземагенства Шахтарського району в Донецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.48) просила визнати протиправними дії відповідача при розгляді заяви позивача про приватизацію земельної ділянки та встановлення межі земельної ділянки; зобов'язати відповідача виконати дії по встановленню законності видачі державного акту на землю №1991 від 21.03.1998 року ОСОБА_6 та скасувати його; стягнути моральну шкоду в розмірі 36000 гривень.

В обґрунтування зазначила, що 05.10.2006 року на підставі договору купівлі-продажу придбала будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

10.10.2010 року позивач звернулась до Шахтарської міської ради з заявою про передачу у власність земельної ділянки. Заява залишилась без відповіді.

При цьому приватизація земельної ділянки ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2, була проведена з порушенням закону.

Шахтарська міська рада зобов'язана була вирішити спір про межі земельних ділянок.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову, прийняти нову.

В обґрунтування зазначила, що Шахтарська міська рада підтвердила, що не приймала ніякого рішення за зверненнями позивача про приватизацію земельної ділянки та встановлення меж.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

11.10.2010 року ОСОБА_3 зверталась Шахтарської міської ради з приводу передання у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.14), на звернення отримала відповідь від 22.11.2010 року про необхідність виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку. В листі запропоновано після виготовлення технічної документації надати її разом з заявою в міську раду для затвердження на черговій сесії. (а.с.66)

02.12.2010 року ОСОБА_3 зверталася з заявою до міського голови з приводу встановлення меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с.32), на яку отримала відповідь що звернення позивача з приводу встановлення межі розглянуто з виїздом на місце.

За результатами розгляду встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_6 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 21.03.1998 року. Актом встановлення погодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.1'2.1997 року межі відповідної земельної ділянки встановлено та закріплено межовими знаками в натурі.

На час обстеження зазначених земельних ділянок, межові знаки, які б вказували на місцезнаходження земельної ділянки ОСОБА_6 відсутні. У зв'язку з чим остаточно визначити проходження межи між присадибними ділянками домоволодінь НОМЕР_1, НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 не можливо.

Для вирішення питання погодження меж спірної межі, необхідно відновити раніше встановлені межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 у відповідності до Державного акту на право приватної власності на землю від 21.03.1998 року та їх закріплення межовими знаками. (а.с.8)

В матеріалах наявний акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.12.1997 року (а.с.28-29)

Листом виконкому Шахтарської міської ради від 30.11.2012 року позивача повідомлено, що її звернення з питань встановлення межі земельної ділянки розглянуто погоджувальною комісією з розгляду земельних спорів, за результатами розгляду встановлено, що земельні ділянки по АДРЕСА_1, НОМЕР_3 та НОМЕР_2 належать їх мешканцям на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки. Стосовно земельної ділянки ОСОБА_3 правовстановлюючі документи відсутні, земельна ділянка не приватизована. (а.с.6-7)

Як вбачається з листа ДП «Центр державного земельного кадастру» від 15.06.2011 року для проведення робіт з приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 проведено замір земельної ділянки та повідомлено позивача про необхідність отримання акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки. Проте ОСОБА_3 вказаний акт не отримала. (а.с.27)

Рішенням виконкому Шахтарської міської ради №21 від 21.01.1998 року затверджено площі та межі земельних ділянок та видано державні акти на землю, зокрема, ОСОБА_6 (а.с.29,63)

До теперішнього часу державний акт на право власності на землю від 21.03.1998 року, виданий ОСОБА_6 є дійсним.

Відповідно до ч.1.2 ст.118 ЗК України в редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_3 до Шахтарської міської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки від 11.10.2010 року, - громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Таким чином, прийняттю рішення про передачу земельної ділянки у власність, передує наявність вказаних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Однак, такі документи позивачем до теперішнього часу до Шахтарської міської ради не надані, тому відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача при розгляді заяви позивача про приватизацію земельної ділянки.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Зокрема, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Право власності на землю ОСОБА_6 підтверджено державним актом на землю від 21.03.1998 року.

Позивач ОСОБА_3 не погоджується з межами земельних ділянок, визначених актом від 12.12.1997 року, на підставі якого прийнято рішення виконкому Шахтарської міської ради №21 від 21.01.1998 року, яким затверджено площі та межі земельних ділянок та видано державні акти на землю, зокрема, ОСОБА_6

При цьому, в межах цієї адміністративної справи позивачем не оскаржується вищезазначене рішення виконкому Шахтарської міської ради.

На підставі ст..158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

1. Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

На підставі ст..159 ЗК України земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Згідно з чинним Земельним кодексом земельні спори розглядаються на сесіях рад чи засіданнях їх виконавчих органів з викликом сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не прийняв жодного рішення про розмежування земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, тоді як позивач двічі зверталася з відповідними заявами в 2010 та 2012 роках.

Проти зазначеного не заперечувала представник відповідача.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На підставі пункту 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцем знаходження земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі п. «й» ст..12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення земельних спорів.

У межах спірних відносин способом реалізації відповідачем владних управлінську функцій, як суб»єктом владних повноважень є рішення.

Правові наслідки для позивача створює саме рішення суб»єкта владних повноважень. Відповідь на заяву позивача про встановлення меж земельних ділянок не є рішенням в контексті ЗУ «Про органи місцевого самоврядування», Земельного Кодексу України.

Оскільки відповідач у встановленому законом порядку не прийняв рішення щодо встановлення меж земельних ділянок (відмови у встановленні меж), за неодноразовими зверненнями ОСОБА_3, тому з огляду на положення ст..11 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливим вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та визнати протиправною бездіяльність Шахтарської міської ради при розгляді заяви ОСОБА_3 від 02.12.2010 року про розмежування земельних ділянок НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, зобов'язати раду розглянути зазначену заяву з прийняттям рішення відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Шахтарську міську раду виконати дії по встановленню законності видачі державного акту на землю №1991 від 21.03.1998 року ОСОБА_6 та скасувати його, оскільки суд не може вирішувати питання, які відносяться до компетенції міських рад при наявності бездіяльності ради щодо розгляду заяви позивача про встановлення меж земельних ділянок.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з відсутністю доказів її спричинення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст..94 КАС України підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати по справі в розмірі 36,54 грн.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року по адміністративній справі №249/6312/13-а - задовольнити частково.

Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2014 року по адміністративній справі №249/6312/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_3 до Шахтарської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Шахтарської міської ради при розгляді заяви ОСОБА_3 від 02.12.2010 року про розмежування земельних ділянок НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Шахтарську міську раду розглянути заяву ОСОБА_3 від 02.12.2010 року про розмежування земельних ділянок НОМЕР_1,НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог Земельного Кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до Шахтарської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 36,54 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 25 квітня 2014 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В.Бишов