Ухвала суду № 38403959, 23.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5634/13-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 22-ц/780/2047/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.Категорія 26 23.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Яворського М.А., Фінагєєва В.О.

при секретарі: Химинець Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи його тим, що 30.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступник ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №066-2008-1809 відповідно до якого банк надав відповідачу кредит на придбання майна на суму 85000,00 доларів США з процентною ставкою 12,45%. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №066-2008-1809-Р від 30.05.2008 року. У порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, не здійснював погашення кредиту у встановлені договором строки. У зв'язку з цим станом на 22.03.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 671240,15 грн., яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 671240,15 грн. та судові витрати в розмірі 3441,00 грн..

У апеляційній скарзі відповідач просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог стосовно ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої підстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач ОСОБА_3 всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, зобов'язання кредитне відповідача було забезпечено порукою ОСОБА_2, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачами дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодесу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1-2 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За змістом ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором с домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 30.05.200 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №066-2008-1809. Відповідно до умов даного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 85 000 дол. США, з процентною ставкою за користування кредитом 12.45%. 10.06.2010 року та 22.06.2010р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Додаткові угоди до кредитного договору за умовами , яких було передбачено зміну процентної ставки.

З метою забезпечення вищевказаних договірних грошових зобов'язань, 30 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 066-20081809-Р, за умови якого ОСОБА_2 поручилася перед банком за належне та своєчасне виконання ОСОБА_3 кредитного договору. 22.06.2010 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № б/н, згідно умов якого ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за виконанням ОСОБА_3 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 066-208-1809 від 30.05.2008 року та Додаткової угоди № б/н від 22.06.2010 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує умови зазначеного кредитного договору і станом на 22.03.2013р. загальний сума заборгованості становить 671240,15 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту - 18 567,02 грн., суми дострокового стягнення - 591 118,40 грн., відсотків - 61 554,73 грн..

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач ОСОБА_3 всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, зобов'язання кредитне відповідача було забезпечено порукою ОСОБА_2, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачами дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір поруки припинений у зв'язку з збільшенням обсягу зобов'язань без згоди поручителя, не заслуговують на увагу, оскільки апелянт ОСОБА_2, яка є поручителем 22.06.2010 року уклала договір поруки з банком в якому погодилась забезпечувати зобов'язання кредитора за підвищеною ставкою.

Посилання ОСОБА_2 на порушення судом норм процесуального права, на думку суду, є безпідставними. Так, відповідно до ч. 3 ст.. 309 ЦІІК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.209,218, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: