Ухвала суду № 38402896, 14.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"14" квітня 2014 р. Справа № 911/119/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/119/14

за заявою: Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв", ідентифікаційний код юридичної особи: 35379954, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 84/28 (надалі "Кредитор" / "Ініціюючий кредитор"),

до боржника, - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ", ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107,

про банкрутство, -

учасники у справі про банкрутство:

розпорядник майна Боржника: Дяченко Сергій Вікторович, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_4, видане Міністерством юстиції України 05.02.2013 року; місце проживання: АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_3;

Заявник 2 - Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30;

Заявник 3 - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178;

Заявник 4 - Управління в м. Броварах та Броварському районі Київської області Пенсійного фонду України, ідентифікаційний код: 37892505, місцезнаходження: 07400, бул. Незалежності, 11, м. Бровари Київської області;

Заявник 5 - Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ», ідентифікаційний код: 30401456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а;

Заявник 6 - ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_4;

Заявник 7 - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 07455, АДРЕСА_1.

Заявник 8 - Броварський міськрайонний центр зайнятості, ідентифікаційний код: 22200774, місцезнаходження: 07401, м. Бровари, вул. Кірова, буд. 92;

за участю представників учасників у справі про банкрутство:

від Ініціюючого кредитора: Паньковський, який діє на підставі довіреності від 19.03.2014 року б/н;

від Боржника: не з'явився;

розпорядник майна Боржника: Дяченко С.В., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_4, видане Міністерством юстиції України 05.02.2013 року та ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 03.02.2014 року;

від Заявника 2: Рижук Д.І., яка діє на підставі довіреності від 21.01.2014 року № 148/07-21;

від Заявника 3: Палькевич Н.С., яка діє на підставі довіреності від 31.12.2013 року № 1-771;

від Заявника 4: Плева О.М., яка діє на підставі довіреності від 14.04.2014 року № 7;

від Заявника 5: не з'явився;

від Заявника 6: ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності від 20.02.2014 року б/№;

від Заявника 7: ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності від 16.01.2014 року б/№.;

від Заявника 8: не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

до господарського суду Київської області звернулось Адвокатське об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв", ідентифікаційний код юридичної особи: 35379954 ("Кредитор" / "Ініціюючий кредитор") із заявою б/№ від 15.01.2014 року про порушення справи про банкрутство боржника, - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ", ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107 (надалі за текстом: "Боржник"), з підстав, як вказує кредитор, наявності у Боржника перед ним безспірної грошової заборгованості в загальному розмірі 365 605,49 грн., яка не була сплачена Боржником більш ніж протягом трьох місяців після встановленого строку, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, постановами про відкриття виконавчих проваджень та на підставі ст.ст. 1, 10-12 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство"). В своїй заяві Заявник-кредитор просить суд прийняти заяву до розгляду про порушення справи про банкрутство Боржника, порушити провадження в справі про банкрутство Боржника; одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство Боржника заборонити боржнику відчужувати основні засоби.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2014 року прийнято заяву б/№ від 15.01.2014 р. Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" "Щодо порушення справи про банкрутство" до розгляду; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 03 лютого 2014 року; зобов'язано арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича, який має свідоцтво № 114, видане Міністерством юстиції України 05.02.2013 року до 29.01.2014 року надати заяву на участь у даній справі у відповідності до вимог Закону про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014 року порушено провадження за заявою Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" б/№ від 15.01.2014 року у справі про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107); визнано безспірні грошові вимоги кредитора - Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" в сумі 365 605,49 грн., що складається з: 344 500,00 грн. основного боргу, 13 621,37 грн. трьох процентів річних, 224,50 грн. інфляційних втрат та 7 259,62 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" та призначено арбітражного керуючого Дяченка С.В. розпорядником майна Боржника; зобов'язано розпорядника майна в строк до 24 березня 2014 року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; до 26 березня 2014 року подати господарському суду реєстр вимог кредиторів Боржника; в строк до 03 квітня 2014 року провести розпоряднику майна інвентаризацію майна боржника та до 07 квітня 2014 року подати господарському суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом про банкрутство його обов'язків; провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та його становища на ринках; надати господарському суду письмовий звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; зобов'язано боржника розглянути вимоги кредиторів, результати чого надати суду та розпоряднику майна. Зобов'язано розпорядника майна в строк, визначений ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником розглянути вимоги кредиторів з повним або частковим визнанням їх або відхиленням з письмовим обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомити заявників і господарський суд; подати до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами; надати суду до 26 березня 2014 року відомості - які з вимог забезпечені заставою з долученими доказами; призначено справу до розгляду у попередньому засіданні на 14 квітня 2014 року; вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи №911/119/14 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ"; зобов'язано Боржника провести аудит господарської діяльності за останні 12 місяців своєї господарської діяльності; аудиторський висновок надати суду в строк до 26 квітня 2014 року; визнано вимоги кредитора - Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" до Боржника у сумі 5 135,08 грн., що складається з пені; покладено на боржника 6 090,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про порушення справи про банкрутство; вирішено низку інших процедурних питань у справі.

04.02.2014 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи №911/119/14 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ".

12.02.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (Заявник 2) надійшла заява № 442/07-16 від 12.02.2014 року про грошові вимоги до боржника на суму 30403,72 грн. (вх. № 2585/14 від 12.02.2014 року), в якій Заявник 2 просить суд визнати його вимоги у сумі 30403,72 грн. заборгованості Боржника.

05.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Заявник 3) надійшла заява про визнання кредитором у справі № 911/119/14 про банкрутство СТОВ «Княжицьке» (вх. № 3967/14 від 05.03.2014 року), в якій Заявник 3 просить суд визнати його кредитором у даній справі з майновими вимогами в розмірі 18 214,66 грн. та за рахунок Боржника задовольнити вимоги Заявника 3 в розмірі 18214,66 грн.

06.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Управління в м. Броварах та Броварському районі Київської області Пенсійного фонду України (Заявник 4) надійшла заява № 1670/09 від 04.03.2014 року про визнання кредитором боржника (вх. № 4074/14 від 06.03.2014 року), в якій Заявник 4 просить суд визнати його кредитором по відношенню до Боржника у сумі 1 229 943,35 грн. та включити в реєстр вимог кредиторів.

11.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ» (Заявник 5) надійшла заява № 14/544 від 04.03.2014 року про визнання кредиторських вимог на суму 21 013,31 грн. (вх. № 4175/14 від 11.03.2014 року), в якій Заявник 5 просить суд визнати грошові вимоги Заявника 5 на загальну суму 21 013,31 грн. до Боржника, включити їх до реєстру вимог кредиторів та витрати щодо сплати судового збору покласти на Боржника.

11.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_2 (Заявник 6) надійшла заява від 05.03.2014 року про грошові вимоги до боржника (вх. № 4173/14 від 11.03.2014 року), в якій Заявник 6 просить суд визнати його грошові вимоги до Боржника, що складаються з суми невиплаченої заробітної плати 193 255,63 грн., які включити до реєстру вимог кредиторів.

11.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_3 (Заявник 7) надійшла заява від 05.03.2014 року про грошові вимоги до боржника (вх. № 4172/14 від 11.03.2014 року), в якій Заявник 7 просить суд визнати її грошові вимоги до Боржника, що складаються з суми невиплаченої заробітної плати 120 671,24 грн., які включити до реєстру вимог кредиторів.

14.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_2 в особі представника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів з долученими документами.

14.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_3 в особі представника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів з долученими документами.

24.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Броварського міськрайонного центру зайнятості (Заявник 8) надійшла заява про визнання кредитором у справі про банкрутство № 257/02 від 17.03.2014 року (вх. № 5221/14 від 24.03.2014 року), в якій Заявник 8 просить суд визнати його кредитором Боржника та визнати його грошові вимоги до Боржника у сумі 89 934,03 грн.

25.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшов лист № 254 від 24.03.2014 року щодо розгляду вимог кредиторів з долученими листом адресованим головному бухгалтеру Боржника щодо розгляду вимог кредиторів з доказами направлення та повідомленнями кредиторів Боржника щодо розгляду їхніх вимог з доказами направлення адресатам.

27.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна надійшло клопотання № 257 від 26.03.2014 року про затвердження реєстру вимог кредиторів (вх. №5564/1427 від 27.03.2014 року) з долученими документами.

03.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідаційної комісії Боржника надійшло клопотання № 07 від 31.03.2014 року про продовження терміну інвентаризації майна строком на 1 місяць до 01.05.2014 року та витребування документів.

Справа перебуває на стадії розпорядження майном боржника у попередньому засіданні, яке призначене на поточну дату.

В судове засідання з'явились Кредитор, розпорядник майна Боржника, Заявники 2, 3, 4, 6, 7, які надали свої пояснення у справі, заявлені ними вимоги до Боржника підтримали та просять їх задовольнити. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Боржник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча й був повідомлений про місце та час судового засідання. Розпорядник майна підтримав в судовому засіданні раніш подане ним клопотання про затвердження поданого ним реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна повідомив суду про вжиті ним заходи для проведення інвентаризації майна Боржника, про кредиторські вимоги заявлені йому після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, та результат їх розгляду та складений ним реєстр вимог кредиторів.

Детально дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 03.02.2014 року результатів розгляду вимог заявників, суду не надано та вимог п. 8 резолютивної частини ухвали не виконано; також судом встановлено, що Боржником не виконано в повному обсязі вимог п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 20.01.2014 року та витребуваних судом документів не надано.

За результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу суд, беручи до увагу присічність строків процедури розпорядження майна у провадженні у справі про банкрутство, дійшов висновку про достатність наявних матеріалів справи для проведення попереднього засідання у справі, для розгляду вимог Заявників у справі, що надійшли до господарського суду.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 15 ст. 16 Закону про банкрутство, з моменту порушення провадження у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 23 Закону про банкрутство, заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Судом встановлено, що 04.02.2014 року оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи №911/119/14 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ". Таким чином відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство строк подачі заяв з вимогами до боржника спливає 06.03.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на поточну дату до господарського суду Київської області після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство з заявами з кредиторськими вимогами до Боржника звернулись Заявники 2-8.

Розпорядником майна надано господарському суду складений ним реєстр вимог кредиторів станом на 24.03.2014 року. Відповідно до поданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, останнім включено до реєстру, вимоги наступних осіб:

- Заявника 8 - Броварського міськрайонного центру зайнятості: 69 591,54 грн. основного боргу та 20342,49 неустойки, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів, в зв'язку поданням з пропущенням 30-денного терміну;

- Заявника 2 - Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: 30403,72 грн. основного боргу, які визнані розпорядником майна безспірними згідно поданої декларації, які віднесено до 2 черги задоволення вимог кредиторів;

- Заявника 4 - Управління в м. Броварах та Броварському районі Київської області Пенсійного фонду України: 440563,84 грн., які віднесено до 2 черги задоволення вимог кредиторів; 789379,51 грн., які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів;

- Заявника 5 - Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ»: 6 130,15 грн. неустойки, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів, 1218,00 грн. судових витрат, які віднесено до 1 черги задоволення вимог кредиторів, 8 915,13 грн. інфляційних витрат, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, 3 302,04 грн. інфляційних витрат, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів; 2 435,79 грн. державного мита і 230,20 грн. ІТЗ, щодо яких розпорядником майна зазначено, що останні рішенням № 6/092-11 стягнуто в доход Державного бюджету України.

- Заявника 3 - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»: 38 171,52 грн. основного боргу, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, 1342,66 грн. неустойки, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів; 1218,00 грн. судових витрат, які віднесено до 1 черги задоволення вимог кредиторів; 1720,50 грн. судового збору, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів; 3% річних в сумі 261,98 грн., які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до четвертої черги вимог кредиторів;

- Ініціюючого кредитора: 344 500,00 грн. основного боргу, які віднесені до 4 черги задоволення вимог кредиторів; 5135,08 грн. неустойки, які віднесені до 6 черги; 7259,62 грн. судових витрат, які віднесено до 4 черги; 224,50 грн. інфляційних витрат, які віднесено до 4 черги; 13621,37 грн. 3% річних, які віднесено до 4 черги; 6090,00 грн. судового збору, які віднесено до 1 черги. Всі вимоги ініціюючого кредитора розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення.

Окремо розпорядником майна внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, забезпечені заставою:

- Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»: 109 969,89 грн. основного зобов'язання за договором застави 1 від 26.01.2012 року, ДП ДРНФУ, позачергово; 138 000,00 грн. за договором застави посівів майбутнього врожаю, 491, від 11.03.2013 року, позачергово;

- Заявника 5 - Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ»: 1 249 500,00 грн. основного зобов'язання за договором застави рухомого майна за договором фінансового лізингу, позачергово.

Окремо розпорядником майна внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, щодо виплати заборгованості із заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян:

- Заявника 6 - ОСОБА_3: 118 054,28 грн. по основному боргу по заробітній платі, які віднесено до 1 черги; 2 616,96 грн. не нарахованої заробітної плати, а також відзначено про несплату судового збору;

- Заявника 7 - ОСОБА_2: 183 973,54 грн. по основному боргу по заробітній платі, які віднесено до 1 черги; 10082,09 грн. не нарахованої заробітної плати, а також відзначено про несплату судового збору.

Також розпорядником майна надано відомості про майно боржника, що є предметом обтяжень, зокрема: 1. Майбутній урожай з насіннєвих посівів озимого жита з площі 100 га 200 тонн, вартістю 109 969,89 грн. на підставі договору застави № 1 від 26.01.2012 року; 2. трактор колісний FOTONFT 454 2007 р.в., номер державної реєстрації 30483 КА - 1 шт., підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 3. трактор колісний Бєларус-1025, 2007 р.в., номер державної реєстрації КА 27897 - 1 шт. - підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 4. комбайн збиральний КЗС-11 Дніпро-350, 2004 р.в., свідоцтво про реєстрацію АБ 099521 від 22.09.2004 р.в., номер державної реєстрації КА 21228 - 1 шт., підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 5. трактор колісний Бєларус-1025, 2007 р.в, номер державної реєстрації КА 27898 - 1 шт., підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 6. комбайн КЗС-11 зернозбиральний, номер об'єкта 00836093, номер державної реєстрації КА 21228 - 1 шт., підстава - договір фінансового лізингу, 10-04-1002 пфл від 30.08.2004 року; 7. майбутній урожай 2013 року посівів жита з площі 300 га, 600 тон., на підставі договору застави посівів майбутнього врожаю 491 від 11.03.2013 року.

Розглядаючи поданий розпорядником майна суду реєстр вимог кредиторів детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

12.02.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (Заявник 2) надійшла заява № 442/07-16 від 12.02.2014 року про грошові вимоги до боржника на суму 30403,72 грн. (вх. № 2585/14 від 12.02.2014 року), в якій Заявник 2 просить суд визнати його вимоги у сумі 30403,72 грн. заборгованості Боржника. Заявника 2 надійшла до суду в межах строків, визначених ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.

Вимоги Заявника 2 обґрунтовані ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ч.ч. 5, 6 ст. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року, а також з позиції Заявника 2 наявна заборгованість самостійно була нарахована Боржника, на підтвердження чого надано звіт Боржника по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2013 рік (Ф. 4- ФСС з ТВП). На підтвердження відомостей, на які посилається Заявник 2 у заяві останнім долучено документальні докази до заяви.

Як було встановлено судом, від Боржника відзиву та результатів розгляду вимог Заявника 2 до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року Боржником не виконано. Жодних заперечень Боржником вимог Заявника 2, або жодних доказів погашення вимог Заявника 2, до суду не надходило. Розпорядником майна вимоги Заявника 2 визнано безспірними згідно поданої декларації, які віднесено до 2 черги задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши заяву з вимогами Заявника 2 судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 5, 6 вказаного Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, і добровільності страхування осіб, зазначених у частинах другій та третій статті 6 цього Закону. Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є: 1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом; … .

Відповідно до п 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №4 від 18.01.2011 року, звіти за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП подаються до органів Фонду в повному обсязі страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011) (далі - місце обліку).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що Боржником самостійно у порядку визначеному Порядком "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" складено та подану Заявнику Звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2013 рік від 08.01.2014 року, підписаного уповноваженими особами Боржника - керівником та головним бухгалтером Боржника, підписи яких скріплені печаткою Боржника, який (звіт) долучено до матеріалів справи. Згідно вказаного звіту Боржником самостійно визначено зобов'язання Боржника як страхувальника станом на 31.12.2013 року у сумі 30 403,72 грн.

Крім того судом встановлено, що в матеріалах справи наявний протокол засідання ліквідаційної комісії Боржника від 03.01.2014 року, згідно якого Ліквідаційною комісією було визнано станом на 03.01.2014 року заборгованість перед Заявником 2 в обсязі, що відповідає даним, заявленим Заявником 2 (а.с. 11 Т. 1), а саме в сумі 30 403,72 грн.

На підставі викладеного судом встановлено, що вимоги Заявника 2 є самостійно нарахованими Боржником, є обґрунтовані та підлягають задоволенню, які у відповідності до ст. 45 Закону про банкрутство (п.п. 2 п. 1), підлягають задоволенню у другу чергу.

Відповідно до п.п. 18 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з того, що Заявник 2 звільнений від сплати судового збору, судовий збір, від сплати якого Заявник 2 звільнений, стягнути з Боржника в доход Державного бюджету України.

05.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Заявник 3) надійшла заява про визнання кредитором у справі № 911/119/14 про банкрутство СТОВ «Княжицьке», в якій Заявник 3 просить суд визнати його кредитором у даній справі з майновими вимогами в розмірі 18 214,66 грн. та за рахунок Боржника задовольнити вимоги Заявника 3 в розмірі 18214,66 грн. Судом встановлено, що заява Заявника 3 надійшла до суду в межах строків, визначених ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство.

Вимоги Заявника 3 обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/2263/13, копія якого долучена до матеріалів справи, була стягнута заборгованість за спожитий природний газ з Боржника на користь Заявника 3 сумі 41 496,66 грн., з яких заборгованість у сумі 24 500,00 грн. була частково сплачена Боржником. Станом на дату звернення Заявника 3 до суду, заборгованість Боржника за вказаним судом рішенням складала 16 996,66 грн., які складаються з: 13 671,52 грн. основного боргу, 1 604,64 грн. - штрафні санкції, 1 720,50 - судовий збір. Кім того, Заявник 3 просить суд покласти на Боржника 1 218,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви № 23-861 від 04.03.2014 року, що подана в межах даної справи.

Як було встановлено судом, від Боржника відзиву на заяву Заявника 3 та результатів розгляду вимог Заявника 3 до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року боржником не виконано. Жодних заперечень Боржника вимог Заявника 3 або жодних доказів погашення вимог Заявника 3, до суду не надходило. Розпорядником майна вимоги Заявника 3 визнано у сумах: 38 171,52 грн. основного боргу, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, 1342,66 грн. неустойки, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів; 1218,00 грн. судових витрат, які віднесено до 1 черги задоволення вимог кредиторів; 1720,50 грн. судового збору, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши заяву з вимогами Заявника 3 судом встановлено наступне.

Заявник 3 просить суд визнати його кредитором у даній справі з майновими вимогами в розмірі 18 214,66 грн. Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/2263/13 від 01.07.2013 року, копія якого долучена до матеріалів справи, позов задоволено повністю, стягнуто з Боржника на користь Заявника 3: 38 171,52 грн. основного боргу, 1 342,66 грн. пені, 261,98 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. судового збору. В своїй заяві Заявник 3 повідомляє суд про те, що Боржником з суми, стягнутої вказаним судовим рішенням сплачено Заявнику 3 - 24 500,00 грн. Таким чином несплаченою залишилась заборгованість за вказаним судовим рішенням у сумі 16 996,66 грн., яка складається з 13 671,52 грн. основного боргу, 1 342,66 грн. пені, 261,98 грн. - 3% річних, 1 720,50 - судового збору.

Жодні докази погашення Боржником даної заборгованості за зазначеним судовим рішенням Боржником суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, вимоги Заявника 3 в частині, стягнутій вказаним судовим рішенням з Боржника та не сплачені Боржником, є безспірними.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому: 4) у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

На підставі викладеного, вимоги Заявника 3, заявлені на підставі судового рішення у справі № 911/2263/13 від 01.07.2013 року підлягають задоволенню: у сумі 13 671,52 грн. основного боргу, яка підлягає задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 1 342,66 грн. пені, які підлягають задоволенню у 6 чергу; 261,98 грн. - 3% річних та 1 720,50 - судового збору, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що Заявником 3 за подання Заяви № 23-861 від 04.03.2014 року сплачено судовий збір у сумі 1218,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 8 від 04.03.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з того, що розгляд вимог Заявника 3 до Боржника в межах справи про банкрутство викликаний діями Боржника, а саме непогашенням заборгованості, судовий збір сплачений Заявником 3 за подання Заяви № 23-861 від 04.03.2014 року на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України покласти на Боржника, а вимога Заявника 3, викладена у заяві № 23-861 від 04.03.2014 року в частині покладення судового збору на Боржника, підлягає задоволенню.

06.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Управління в м. Броварах та Броварському районі Київської області Пенсійного фонду України (Заявник 4) надійшла заява № 1670/09 від 04.03.2014 року про визнання кредитором боржника, в якій Заявник 4 просить суд визнати його кредитором по відношенню до Боржника у сумі 1 229 943,35 грн. та включити в реєстр вимог кредиторів. Судом встановлено, що заява Заявника 4 надійшла до суду в межах строків, визначених ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство (дата направлення заяви з вимогами засобами поштового зв'язку згідно штемпеля поштового відділення - 01.03.2014 року).

Вимоги Заявника 4 обґрунтовані тим, що Боржником не сплачувались внески до Пенсійного фонду України на загальну суму 1 229 943,35 грн., у тому числі: недоїмка по страхових внесках становить за вересень-грудень 2010 року - 156 735,19 грн.; по штрафних санкціях - 293 523,64 грн.; по пені: 495 855,87 грн.; залишок невідшкодованих пільгових пенсій (список № 2) - 9 829,05 грн.; залишок невідшкодованих розстрочених сум 273 999,60 грн. Заявник 4 вказує на безспірність заявлених вимог та визнання заявлених вимог Боржником у повному обсязі, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи акт звірки від 19.12.2013 року, підписаний Боржником та Заявником 4. На підтвердження наявності заборгованості Заявником 4 долучено інші документальні докази, включаючи картку особового рахунку страхувальника юридичної особи - Боржника.

Як було встановлено судом, від Боржника відзиву та результатів розгляду вимог Заявника 4, до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року не виконано; заперечень щодо поданого Заявником 4 акту звірки від 19.12.2013 року суду не надано та не заявлялось. Жодних заперечень Боржником вимог Заявника 4 або жодних доказів погашення вимог Заявника 4, до суду не надходило.

Розпорядником майна вимоги Заявника 4 визнано у сумах: 440563,84 грн., які віднесено до 2 черги задоволення вимог кредиторів; 789379,51 грн. неустойки, які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши заяву з вимогами Заявника 4 судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Судом встановлено, що на підтвердження наявності заборгованості Боржника перед Заявником 4 та визнання останньої Боржником, Заявником 4 долучено до матеріалів справи акт звірки, складений 19.12.2013 року між Боржником в особі ліквідатора Руденко Т.М. та уповноваженою особою Заявника 4. Вказаним актом сторонами підтверджено наявність та розмір наявної заборгованості Боржника перед Заявником 4; факт того, що Боржник як платник зареєстрований в Управлінні ПФУ у м. Броварах та Броварському районі за № 1006041232; наданий акт складений в у зв'язку з ліквідацією підприємства-Боржника; даним актом сторони підтверджують підстави для заяви з майновими вимогами УПФУ у м. Броварах та Броварському районі про визнання кредитором боржника на суму 2 360 120,36 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Перевіряючи відомості, викладені у зазначеному акті, судом встановлено, що в матеріалах справи наявний протокол засідання ліквідаційної комісії Боржника від 03.01.2014 року згідно якого Ліквідаційною комісією визнано заборгованість перед Заявником 4 в обсязі, що відповідає даним акту звірки, складеному 19.12.2013 року між Боржником в особі ліквідатора Руденко Т.М. та уповноваженою особою Заявника 4. Отже, в матеріалах справи наявні докази визнання Боржником вимог Заявника 4.

На підставі викладеного, п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в наступному порядку: недоїмка по страхових внесках за вересень-грудень 2010 року - 156 735,19 грн. (друга черга); по штрафних санкціях - 293 523,64 грн. (шоста черга); по пені: 495 855,87 грн. (шоста черга); залишок невідшкодованих пільгових пенсій (список № 2) - 9 829,05 грн. (четверта черга), залишок невідшкодованих розстрочених сум 273 999,60 грн. (четверта черга).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 18 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: Пенсійний фонд України та його органи.

Відповідно до п.п. 14 .п 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», станом на лату подання заяви заявника до суду становить 1218,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України, п.п. 18 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в зв'язку із задоволенням заяви Заявника 4, - стягнути з Боржника судовий збір в доход Державного бюджету в сумі 1218,00 грн.

11.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ» (Заявник 5) надійшла заява № 14/544 від 04.03.2014 року про визнання кредиторських вимог на суму 21 013,31 грн. (вх. № 4175/14 від 11.03.2014 року), в якій Заявник 5 просить суд визнати грошові вимоги Заявника 5 на загальну суму 21 013,31 грн. до Боржника, включити їх до реєстру вимог кредиторів та витрати щодо сплати судового збору покласти на Боржника.

Вказані вимоги Заявник 5 вважає поточними, які вмотивовані посиланням на ст. ст. 1, 38 Закону про банкрутство, та на договір фінансового лізингу № 10-04-1002 від 30.08.2004 року. Зокрема, Заявником 5 заявлено вимоги у сумі 21 031,31 грн., які складаються з: 6130,15 грн. пені, 8915,13 інфляційних втрат; 3 302,04 грн. - 3% річних, 2 435,79 грн. державного мита, 230,20 грн. - ІТЗ. Вказані вимоги з позиції Заявника виникли внаслідок невиконання Боржником договору фінансового лізингу № 10-04-1002 пфл від 30.08.2004 року, внаслідок чого Заявник 5 звернувся до суду та рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2011 року по справі № 6/092-11 вимоги Заявника 5 було задоволено та стягнуто зазначені суми з Боржника.

Відповідно до поданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, за результатом розгляду останнім вимог Заявника 5, останнім: 6 130,15 грн. неустойки розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення, які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів; 1218,00 грн. судових витрат віднесено до 1 черги задоволення вимог кредиторів, 8 915,13 грн. інфляційних витрат розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, 3 302,04 грн. 3% річних визнано безспірними на підставі судового рішення, які віднесено до 4 черги задоволення вимог кредиторів; 2 435,79 грн. державного мита і 230,20 грн. ІТЗ, щодо яких розпорядником майна зазначено, що останні рішенням № 6/092-11 стягнуто в доход Державного бюджету України.

Як було встановлено судом, від Боржника відзиву та результатів розгляду вимог Заявника 5, до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року не виконано; жодних заперечень Боржником вимог Заявника 5 або жодних доказів погашення вимог Заявника 4, до суду не надходило.

Детально дослідивши докази надані Заявником 5 на підтвердження заявлених вимог судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2011 року у справі 6/092-11 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Заявника 5 до Боржника, було припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення 225232,30 грн. боргу за несплату лізингових платежів; позов було задоволено частково; стягнуто з Боржника на користь Заявника 5 - 6 130,15 грн. пені за порушення строків погашення лізингових платежів; 8 915,13 грн. інфляційних втрат; та 3 302,04 грн. 3% річних; також вказаним судом рішенням стягнуто з Боржника в доход Державного бюджету України судові витрати 2 435,79 грн. державного мита та 230,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Детально дослідивши вказане судове рішення та факти встановлені ним, судом встановлено, що вказана заборгованість по пені, інфляційним втратам, 3% річних виникла в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по сплаті лізингових платежів за період з 01.04.2010 року по 17.05.2011 року, таким чином вказана заборгованість належить до конкурсної кредиторської заборгованості Боржника.

В свою чергу судом встановлено, що згідно вказаного судового рішення з Боржника на користь Заявника 5 стягнуто: 6 130,15 грн. пені за порушення строків погашення лізингових платежів; 8 915,13 грн. інфляційних втрат; 3 302,04 грн. 3% річних. Витрати у сумі 2 435,79 грн. державного мита та 230,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вказаним судовим рішенням стягнуто в дохід Державного бюджету України, відповідно останнє є саме свідченням того, що Заявник 5 не є кредитором за даною частиною зобов'язань у сумах 2 435,79 грн. державного мита та 230,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, вимоги Заявника 5, в частині, стягнутій вказаним судовим рішенням на користь Заявника 5 та не сплачені Боржником, є безспірними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 5 в частині: 6 130,15 грн. пені за порушення строків погашення лізингових платежів; 8 915,13 грн. інфляційних втрат; 3 302,04 грн. 3% річних підлягають задоволенню. В свою чергу суд відхиляє вимоги Заявника 5 в частині 2 435,79 грн. державного мита та 230,20 грн. по витратам на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з підстав, що Заявником 5 не доведено суду наявності правових підстав - права вимоги щодо цих вимог до Боржника. Згідно наданих Заявником 5 суду доказів - в даній частині вимог Заявник 5 не є кредитором по відношенню до Боржника, оскільки останнім вказані суми стягнуто з Боржника в доход Державного бюджету України, а не на користь Заявника 5.

Також суд вважає таким, що має істотне значення для провадження у справі факт, встановлений рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2011 року по справі № 6/092-11. Зокрема, вказаним судом рішенням встановлено, що позов було подано в зв'язку з наявністю заборгованості Боржника перед Заявником 5 по лізинговим платежам у розмірі 225 232,30 грн. В ході розгляду справи судом було встановлено, що Боржником було повністю погашено борг за договором № 10-04-1002 пфл (прямий лізинг) від 30.08.2004 року та судом було встановлено, що спір в частині стягнення лізингових платежів за договором врегульовано самими сторонами шляхом погашення відповідачем 225 232,30 грн. основного боргу.

Судом встановлено, що за подання заяви № 14/544 від 04.03.2014 року Заявником 5 сплачено судовий збір у сумі 1 218,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 152 від 04.03.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В зв'язку з тим, що спір виник в зв'язку з неправильними діями Боржника, а саме непогашення боргу, керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір за подання заяви № 14/544 від 04.03.2014 року покладається на Боржника.

24.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Броварського міськрайонного центру зайнятості (Заявник 8) надійшла заява про визнання кредитором у справі про банкрутство № 257/02 від 17.03.2014 року (вх. № 5221/14 від 24.03.2014 року), в якій Заявник 8 просить суд визнати його кредитором Боржника та визнати його грошові вимоги до Боржника у сумі 89 934,03 грн.

Судом встановлено, що вказана заява надійшла до суду після 06.03.2014 року (24.03.2014 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Вимоги Заявника 8 вмотивовано тим, що заявлені вимоги складаються зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які не сплачувались Боржником. Зокрема, заявник вказує на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року по справі № 2а-2315/10/1070 позовні вимоги Заявника 8 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 65 048,085 грн. задоволено в повному обсязі; постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року по справі № 2-а-2972/11/1070 позовні вимоги Заявника 8 до Боржника про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 24 885,18 грн. задоволено в повному обсязі; на виконання постанови суду від 02.02.2011 року видано виконавчий лист № 2а-2315/10/1070 від 08.01.2013 року, за яким постановою від 18.01.2013 року було відкрито виконавче провадження; на виконання постанови суду від 07.11.2011 року було видано виконавчий лист № 2а-2972/11/2070 від 28.02.2012 року, за яким постановою від 10.08.2012 року було відкрито виконавче провадження. Станом на 17.03.2014 року сума заборгованості в загальному розмірі 89 934,03 грн. не погашена, що становить заборгованість Боржника по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Судом встановлено, що розпорядником майна вимоги Заявника 8 - Броварського міськрайонного центру зайнятості визнано за результатом розгляду: 69 591,54 грн. основного боргу та 20342,49 грн. неустойки, які розпорядником майна визнано безспірними на підставі судового рішення та які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів, в зв'язку поданням з пропущенням 30-денного терміну.

Від Боржника відзиву та результатів розгляду вимог Заявника 8, до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року не виконано. Жодних заперечень Боржником вимог Заявника 8 або доказів погашення вимог Заявника 8, до суду не надходило.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство, заява Заявника 8 з вимогами по сплаті страхових внесків підлягає розгляду судом, на які не поширює свою дія норма абз. 1 ч. 4 ст. ст. 23 Закону про банкрутство.

Відповідно до поданих Заявником 8 доказів, постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року по справі № 2а-2315/10/1070 за позовом Заявника 8 до Боржника про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - позовні вимоги Заявника 8 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 65 048,085 грн., з яких 52 550,96 грн. основний борг, 12 497,89 грн. - пеня, задоволено в повному обсязі, які стягнуто з Боржника на користь Заявника 8. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року у справі № 2а-2315/10/1070 апеляційну скаргу Боржника залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року по справі № 2а-2315/10/1070 - без змін. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року по справі № 2-а-2972/11/1070 у справі за позовом Заявника 8 до Боржника про стягнення заборгованості в сумі 24885,18 грн. зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 21.10.2009 року по 31.12.2010 року, які складаються з 17 040,58 грн. та пені 7844,60 грн., - позовні вимоги Заявника 8 до Боржника про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 24 885,18 грн. задоволено в повному обсязі, що підтверджено документально.

На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року видано виконавчий лист № 2а-2315/10/1070 від 08.01.2013 року, за яким постановою від 18.01.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №36054776; на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року було видано виконавчий лист № 2а-2972/11/2070 від 28.02.2012 року, за яким постановою від 10.08.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП № 33880954. Станом на 17.03.2014 року сума заборгованості в загальному розмірі 89 934,03 грн. не погашена, що становить заборгованість Боржника по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка складається з: 69 591,54 грн. по основному боргу та 20 342,49 грн. по пені.

Як зазначено, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Таким чином норма, визначена абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство не поширюється на вимоги Заявника 8.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, вимоги Заявника 8, в частині, стягнутій вказаними судовими рішеннями та не сплачені Боржником, є безспірними та підлягають визнанню судом та які відповідно до ст. п.п. 2, 6 п. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, підлягають задоволенню: у сумі 20 342,49 грн. - шоста черга; 69 591,54 грн. - 2 черга.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 18 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

На підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України, п.п. 18 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в зв'язку із задоволенням заяви Заявника 8, стягнути з Боржника судовий збір в доход Державного бюджету в сумі 1218,00 грн.

11.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_2 (Заявник 6) надійшла заява від 05.03.2014 року про грошові вимоги до боржника (вх. № 4173/14 від 11.03.2014 року), в якій Заявник 6 просить суд визнати його грошові вимоги до Боржника, що складається з суми невиплаченої заробітної плати 193 255,63 грн., які включити до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги Заявника 6 вмотивовані тим, що наказом № 2-к від 25.02.2003 року ОСОБА_2 призначено на посаду головного зоотехніка Боржника; з 30.04.2008 року за сумісництвом він обіймав посаду інженера з охорони праці; 14.12.2013 року наказом №85 від 14.12.2013 року Заявник 6 звільнений з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КзпП України. Заявник посилається на те, що починаючи з 01.01.2008 року Боржник не виплачує йому заробітну плату. Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка форма ОК-5, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), наданих УПФ України в м. Броварах та Броварському районі 09.12.2013 року, заробітна плата Заявника 6 за період роботи з 01.01.2008 року по 31.08.2013 року разом складала 183 973,54 грн. (з наведеним розрахунком по роках), які просить суд стягнути з Боржника. За період роботи на підприємстві-Боржнику з 01.09.2013 року по 14.12.2013 року заробітна плата Заявнику 6 не нараховувалась і не виплачувалась та згідно наданих суду розрахунків Заявник 6 просить суд стягнути за період роботи з 01.09.2013 року по 14.12.2013 року борг по заробітні платі в сумі 7 938,71 грн. Крім того, Заявник 6 вказує на те, що Заявнику 6 не донараховано заробітну плату за липень та серпень 2013 року - 800,00 грн. та 1343,38 грн. відповідно. Також заявлені вимоги по заробітній платі вмотивовано посиланням на норми ст. ст. 47, 116, ч. 1 ст. 94 КзпП України з посиланням на долучену копію трудової книжки Заявника 6, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці».

Згідно поданого реєстру вимог кредиторів розпорядником майна визнано вимоги Заявника 6 - ОСОБА_2 в сумі: 183 973,54 грн. по основному боргу по заробітній платі, які віднесено до 1 черги; 10082,09 грн. не нарахованої заробітної плати, черговість якої не визначена.

Від Боржника відзиву та результатів розгляду вимог Заявника 6, до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року не виконано. Жодних заперечень Боржником вимог Заявника 6, поданих ним розрахунків або доказів погашення вимог Заявника 6, до суду не надходило.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до поданих суду доказів, зокрема відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 № 1247042, дата заповнення 01.10.1987 року, наказом № 2-к від 25.02.2003 року Заявник 6 був прийнятий на посаду головного зоотехнолога на підприємство-Боржник; наказом № 85 від 14.12.2013 року Заявник 6 звільнений з посади на підставі ч. 3 ст. 40 КзпП України.

На підтвердження Заявником 6 суми заробітку за заявлений період надано копії довідки, складеної за формою ОК-5 Пенсійного фонду України - «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за 2000 -2013 р.р.

Судом встановлено, що довідка за формою ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, яка виступає однією з підстав для призначення, перерахунку пенсії та містить відомості щодо суми заробітку осіб для нарахування пенсії щодо страхувальника - працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КзпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КзпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КзпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оплату праці», у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Досліджуючи подані суду докази судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1. Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. N 7-6 (був чинний до 05.11.2009 року), органи Пенсійного фонду ведуть облік застрахованих осіб та персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (доходу) та облік сплати страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.7., п. 2 вказаного Порядку, звітність страхувальників до системи персоніфікованого обліку подається у такому порядку та в такі строки: страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм документів первинної звітності до СПОВ наведено у розділі 2 цього Порядку. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно із Законом використовуються територіальними органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат; надання застрахованій особі на її вимогу. До переліку форм документів первинної звітності до СПОВ в тому числі належить: список осіб, які працюють або працювали у страхувальника у звітному році, індивідуальні відомості про застраховану особу.

Відповідно до п. 8 Порядку, - «Порядок формування документа "Індивідуальні відомості про застраховану особу" (ІНДАНІ)», відомості про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку подаються за формою ІНДАНІ, що наведена у додатку 6. Формування реквізитів документа ІНДАНІ здійснюється за такими правилами. Реквізит 01. Звітний рік: зазначається рік (чотири цифри), за який подаються відомості про застраховану особу, тобто рік, у якому нараховано зарплату, інше грошове забезпечення, дохід; прізвище; Ім'я; По батькові: вносяться відповідно до україномовної сторінки паспорта застрахованої особи. … Реквізит 15. Сума страхового внеску за ставкою від зарплати (доходу) застрахованої особи відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Реквізит 16. Назва страхувальника: коротка назва згідно з реєстраційними даними в Пенсійному фонді. Для страхувальника - фізичної особи - прізвище та ініціали. Реквізит 17. Сума нарахованої заробітної плати (доходу): Усього - у поля колонки (щомісячно): для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 1 - 3, 10 - 14, вносяться щомісячні загальні суми фактично нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) працівника, що включають виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Суми заробітної плати (доходу) мають бути враховані у місяці, за який вони нараховані. для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 4, 5, 7, 9, вноситься сума доходу, що обчислюється з урахуванням вимог для відповідного об'єкта нарахування страхових внесків; для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 6, 8, 16, 17, поля колонки не заповнюються. Значення зазначеного реквізиту розраховується програмно за відповідною формулою та зберігається в обліковій картці застрахованої особи.

Відповідно до п. 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року N 22-2 (постанова втратила чинність (згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 3 грудня 2013 року N 25-2), облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року N 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року N 26-1 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України".

На підставі викладеного судом встановлено, що Індивідуальні відомості про застраховану особу, складені за формою ОК-5 є належним доказом, який містить відомості про осіб, які працюють або працювали у страхувальника у звітному році (підтверджують факт роботи), про нараховану зарплату працівнику, про суму фактично нарахованої заробітної плати працівника - застрахованої особи.

Заявниками 6, 7 долучено до матеріалів справи оригінали Індивідуальних відомостей про застраховану особу, складені за формою ОК-5, видані на Заявників 6, 7.

Істотне значення при розгляді вимог заявника є те, що судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи 03.01.2014 року ліквідаційною комісією Боржника в складі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було проведено засідання за наслідком проведення якого складено протокол, відповідно до якого було вирішено та зареєстровано кредиторську заборгованість Боржника, в тому числі по заробітній платі перед працівниками, в загальній сумі 1200 000,00 грн. Жодних відомостей щодо переліку працівників та розміру заборгованості перед кожним з них Боржником суду не надано.

Дослідивши подані документи та провівши власний розрахунок судом встановлено, що згідно поданих довідок заробітна плата ОСОБА_2 складала: за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року 37 807,06 грн.; за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року 38 986,22 грн.; за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року 28 914,61 грн.; за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року 30 343,00 грн.; за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року 27 122,03 грн.; за період з 01.01.2013 року станом на 09.12.2013 року - 20 764, 62 грн., що разом становить 183 973,54 грн., що підтверджено документально.

Крім того згідно поданих Заявником 6 розрахунків за період роботи з 01.09.2013 року по 14.12.2013 року підлягає нарахуванню заробітна плата в сумі 7 93871 грн. Заявнику 6 не донараховано заробітну плату за липень та серпень 2013 року в сумі 1500 та 956,62 грн. відповідно, та з позиції Заявника, вказане нарахування є невірним та зменшеним на 800,00 грн. та 1343,38 грн. у липні та серпні відповідно.

Детально дослідивши подані Заявником 6 суду докази судом встановлено, що факт перебування Заявника 6 та Боржника у трудових відносинах за оспорюваний період підтверджено документально. Факт оплати праці Заявника 6 Боржником згідно трудового договору останнім жодними доказами суду не доведено у порядку встановленому Кодексом Законів про працю України. Жодних доказів виконання Боржником вимог до ст. ст. 47, 116 КзпП України, суд не доведено. Від Боржника не надійшло жодних доказів, які б спростовували вимоги Заявника 6. Вимоги суду, викладені в ухвалах у справі від 20.01.2014 року, від 03.02.2014 року Боржником не виконано та витребуваних доказів суду не наданою Провівши власний перерахунок вимог Заявника 6 на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги останнього підлягають задоволенню, а проведений розрахунок є вірним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви Заявника 6.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно до п.п. 14 .п 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати, яка відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», станом на дату подання заяви заявника до суду становить 1218,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України, п.п. 1 п. 1 ст. 5, п.п. 14 .п 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в зв'язку із задоволенням заяви Заявника 6, стягнути з Боржника судовий збір в доход Державного бюджету в сумі 1218,00 грн.

11.03.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_3 (Заявник 7) надійшла заява від 05.03.2014 року про грошові вимоги до боржника (вх. № 4172/14 від 11.03.2014 року), в якій Заявник 7 просить суд визнати її грошові вимоги до Боржника, що складається з суми невиплаченої заробітної плати 120 671,24 грн., які включити до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги Заявника 7 вмотивовані тим, що остання працювала і працює на підприємстві - Боржнику та на даний час обіймає посаду свинаря. Заявник 7 посилається на те, що починаючи з 01.01.2008 року Боржник не виплачує їй заробітну плату. На підтвердження заявлених вимог, факту роботи на підприємстві-боржника, нарахування їх заробітної плати заявником надано довідку «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (довідка ОК-5, затверджена Постановою правління ПФ України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), надану УПФ України в м. Броварах та Броварському районі 15.01.2014 року, згідно якої заробітна плата Заявника 7 за період роботи з 01.01.2008 року по 30.11.2013 року разом складає: 118 054,28 грн. (з долученим розрахунком по раках), які просить суд стягнути з Боржника. Крім того, Заявник 7 повідомляє про те, що за період роботи на підприємстві-Боржнику з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року заробітна плата Заявнику 7 не нараховувалась і не виплачувалась та згідно наданих суду розрахунків Заявник 7 просить суд стягнути за період роботи з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року борг по заробітній платі в сумі 1 218,00 грн. Крім того, Заявник 7 вказує на те, що Заявнику 7 не донараховано заробітну плату за січень - листопад 2013 року, зокрема: згідно розрахунків Заявника 7 не донараховано: за січень 2013 року 268,00 грн., за лютий 2013 року - 199,48 грн., за березень 2013 року - 48 грн., за квітень 2013 року - 131,80 грн., за травень 2013 року - 272,80 грн., за червень 2013 року - 64,12 грн., за липень 2013 року - 97,96 грн., за серпень 2013 року - 86,80 грн., вересень 2013 року - 90,00, за жовтень 2013 року - 98,00 грн., за листопад 2013 року - 42,00 грн., що разом складає 1398,96 грн. Також заявлені вимоги по заробітній платі вмотивовано посиланням на норми ст. ст. 47, ст. 116, 233 КзпП України з посиланням на долучену копію трудової книжки Заявника 6, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці».

Згідно поданого реєстру вимог кредиторів розпорядником майна визнано вимоги Заявника 7 у сумі 118054,28 грн. основного боргу та 2616,96 не нарахованої заробітної плати.

Відповідно до п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Від Боржника відзиву та результатів розгляду вимог Заявника 7, до суду не надійшло, вимог ухвали суду у справі від 03.02.2014 року не виконано. Жодних заперечень Боржником вимог Заявника 7 або доказів погашення вимог Заявника 7, до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КзпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оплату праці», у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Досліджуючи подані суду докази судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1. Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. N 7-6 (був чинний до 05.11.2009 року), органи Пенсійного фонду ведуть облік застрахованих осіб та персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (доходу) та облік сплати страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.7., п. 2 вказаного Порядку, звітність страхувальників до системи персоніфікованого обліку подається у такому порядку та в такі строки: страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм документів первинної звітності до СПОВ наведено у розділі 2 цього Порядку. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно із Законом використовуються територіальними органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат; надання застрахованій особі на її вимогу. До переліку форм документів первинної звітності до СПОВ в тому числі належить: список осіб, які працюють або працювали у страхувальника у звітному році, індивідуальні відомості про застраховану особу.

Відповідно до п. 8 Порядку, - «Порядок формування документа "Індивідуальні відомості про застраховану особу" (ІНДАНІ)», відомості про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку подаються за формою ІНДАНІ, що наведена у додатку 6. Формування реквізитів документа ІНДАНІ здійснюється за такими правилами. Реквізит 01. Звітний рік: зазначається рік (чотири цифри), за який подаються відомості про застраховану особу, тобто рік, у якому нараховано зарплату, інше грошове забезпечення, дохід; прізвище; Ім'я; По батькові: вносяться відповідно до україномовної сторінки паспорта застрахованої особи. … Реквізит 15. Сума страхового внеску за ставкою від зарплати (доходу) застрахованої особи відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Реквізит 16. Назва страхувальника: коротка назва згідно з реєстраційними даними в Пенсійному фонді. Для страхувальника - фізичної особи - прізвище та ініціали. Реквізит 17. Сума нарахованої заробітної плати (доходу): Усього - у поля колонки (щомісячно): для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 1 - 3, 10 - 14, вносяться щомісячні загальні суми фактично нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) працівника, що включають виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Суми заробітної плати (доходу) мають бути враховані у місяці, за який вони нараховані. для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 4, 5, 7, 9, вноситься сума доходу, що обчислюється з урахуванням вимог для відповідного об'єкта нарахування страхових внесків; для застрахованих осіб, які належать до категорій з кодами 6, 8, 16, 17, поля колонки не заповнюються. Значення зазначеного реквізиту розраховується програмно за відповідною формулою та зберігається в обліковій картці застрахованої особи.

Відповідно до п. 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року N 22-2 (постанова втратила чинність (згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 3 грудня 2013 року N 25-2), облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року N 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року N 26-1 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України".

На підставі викладеного судом встановлено, що Індивідуальні відомості про застраховану особу, складені за формою ОК-5 є належним доказом, який містить відомості про осіб, які працюють або працювали у страхувальника у звітному році (підтверджують факт роботи), про нараховану зарплату працівнику, про суму фактично нарахованої заробітної плати працівника - застрахованої особи.

Як зазначено Заявником 7 долучено до матеріалів справи оригінал Індивідуальних відомостей про застраховану особу, складених за формою ОК-5, виданих на Заявника 7.

Також істотне значення при розгляді вимог заявника є те, що відповідно до матеріалів справи 03.01.2014 року ліквідаційною комісією Боржника в складі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було проведено засідання за наслідком проведення якого складено протокол, відповідно до якого було вирішено та зареєстровано кредиторську заборгованість Боржника, в тому числі по заробітній платі перед працівниками, в загальній сумі 1200 000,00 грн. Жодних відомостей щодо переліку працівників та розміру заборгованості перед кожним з них Боржником суду не надано.

На підтвердження Заявником 7 суми заробітку за заявлений період надано копії Індивідуальних відомостей про застраховану особу за період 2000 - 2013 р.р., складених за формою ОК-5, виданих на Заявника.

Дослідивши подані документи та провівши власний розрахунок судом встановлено, що згідно поданих Індивідуальних відомості, виданих 15.01.2014 року заробітна плата ОСОБА_3 складала: за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року 20 594,21 грн.; за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року 28 375,62 грн.; за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року 23 239,52 грн.; за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року 19 830,65 грн., за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року 14 794,68 грн., за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року 11 219,60 грн., що разом складає 118 054,28 грн. підтверджено документально.

Згідно долучених до заяви документів, Заявник 7 зверталась до ліквідаційної комісії Боржника з вимогою про надання довідок про розмір заробітної плати Заявника 7, розрахункових листів по заробітній платі за період роботи ОСОБА_3 з 01.01.2008 року по 24.02.2014 року. Згідно заяви Заявника, відповіді на направлені нею запити, Заявником 7 не отримано.

Детально дослідивши подані суду докази, провівши власний перерахунок заявлених вимог Заявника 7 керуючись ст. ст. 1, 15, 116, 46 КзпП України, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі ч. 3 ст. 49 ГПК України, п.п. 1 п. 1 ст. 5, п.п. 14 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в зв'язку із задоволенням заяви Заявника 7, стягнути з Боржника судовий збір в доход Державного бюджету в сумі 1218,00 грн.

Також судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у даній справі визнано безспірні грошові вимоги кредитора (ініціюючого кредитора) - Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" в сумі 365 605,49 грн., що складається з: 344 500,00 грн. основного боргу, 13 621,37 грн. трьох процентів річних, 224,50 грн. інфляційних втрат та 7 259,62 грн. судового збору; також вказаною ухвалою визнано вимоги Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" у сумі 5 135,08 грн., що складається з пені; покладено на боржника 6 090,00 грн. судового збору сплаченого Адвокатським об'єднанням "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв" за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 закону про банкрутство, вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Вказані вимоги визнані судом підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника у відповідності до черговості, визначено ї ст. 45 Закону про банкрутство, зокрема: в сумі 365 605,49 грн., - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 5 135,08 грн. - 6 черга, 6 090,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Судом встановлено, що розпорядником майна окремо внесено до реєстру вимоги кредиторів забезпечені заставою:

- Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України»: 109 969,89 грн. основного зобов'язання за договором застави 1 від 26.01.2012 року, ДП ДРНФУ, позачергово; 138 000,00 грн. за договором застави посівів майбутнього врожаю 491 від 11.03.2013 року, позачергово;

- Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ»: 1 249 500,00 грн. основного зобов'язання за договором застави рухомого майна за договором фінансового лізингу, позачергово.

Крім того розпорядником майна надано відомості про майно Боржника, що є предметом обтяжень, зокрема: 1. Майбутній урожай з насіннєвих посівів озимого жита з площі 100 га 200 тонн, вартістю 109 969,89 грн. на підставі договору застави № 1 від 26.01.2012 року; 2. Трактор колісний FOTONFT 454 2007 р.в., номер державної реєстрації 30483 КА - 1 шт., підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 3. Трактор колісний Бєларус -1025, 2007 р.в., номер державної реєстрації КА 27897 - 1 шт. - підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 4. Комбайн збиральний КЗС-11 Дніпро-350, 2004 р.в., свідоцтво про реєстрацію АБ 099521 від 22.09.2004 р., номер державної реєстрації КА 21228 - 1 шт., підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 5. Трактор колісний Бєларус -1025, 2007 р.в., номер державної реєстрації КА 27898 - 1 шт., підстава - постанова ВДВС Броварського МРУЮ про накладення арешту від 27.03.2012 року; 6. Комбайн КЗС-11 зернозбиральний, номер об'єкта 00836093, номер державної реєстрації КА 21228 - 1 шт., підстава - договір фінансового лізингу, 10-04-1002 пфл від 30.08.2004 року; 7. Майбутній урожай 2013 року посівів жита з площі 300 га, 600 тон., на підставі договору застави посівів майбутнього врожаю 491 від 11.03.2013 року.

Розглядаючи поданий розпорядником майна суду реєстр вимог кредиторів в частині вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, майно боржника, яке є предметом застави, детально дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що доказів надання Боржником даних обліку майна Боржника, достатніх для визначення вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, відсутні.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43800005 від 25.03.2014 року, в реєстрі наявні записи про заставу рухомого майна: зареєстрований 02.02.2012 року за № 12124890 на підставі договору застави № 1 від 26.01.2012 року, об'єктом обтяження за яким є майбутній урожай з насіннєвих посівів озимого жита з площі 100 га 200 тонн, де вартість основного зобов'язання - 109 969,89 грн., обтяжувачем за яким є Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України», термін дії 02.02.2017 року; запис про заставу рухомого майна за Договором фінансового лізингу № 10-04-1002 пфл від 30.08.2004 року, обтяжував - ДПАТ Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», де об'єктом обтяження є комбайн КЗС-11 зернозбиральний, номер об'єкта: 00836093, номер державної реєстрації: КА 21228 зареєстрована 17.10.2012 року за № 13130847; розмір основного зобов'язання: 1249500,00 грн.

Досліджуючи вказаний запис щодо застави майна Боржника, суд звертає увагу розпорядника майна на те, що рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2011 року по справі № 6/092-11 було встановлено, що позов було подано в зв'язку з наявністю заборгованості Боржника перед Заявником 5 по лізинговим платежам у розмірі 225 232,30 грн. В ході розгляду справи судом було встановлено, що Боржником повністю погашено борг за договором № 10-04-1002 пфл (прямий лізинг) від 30.08.2004 року та судом було встановлено, що спір в частині стягнення лізингових платежів за договором врегульовано самим сторонами шляхом погашення відповідачем 225 232,30 грн. основного боргу. Подальше провадження у справі щодо вказаного запису про заставу майна Боржника має відбуватись з урахуванням фактів встановлених зазначеним судовим рішенням.

Також відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43800005 від 25.03.2014 року, наявний запис про заставу рухомого майна: застава рухомого майна, зареєстрована 26.03.2013 року за № 13593458 на підставі договору застави посівів майбутнього урожаю 2013 року жита з площі 300 га, 600 тон., на підставі договору застави посівів майбутнього врожаю 491 від 11.03.2013 року; обтяжувач: Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України», розмір основного зобов'язання: 138 000,00 грн.

Виходячи з наданих розпорядником майна Боржника пояснень, наданих у клопотанні № 257 від 26.03.2014 року, розпоряднику майна відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника згідно даних обліку Боржника, розпоряднику майна не надавались. Боржником жодної первинної бухгалтерської документації суду не надано та відомостей про майно Боржника, що перебуває у заставі суду не надано.

Дослідивши вказані докази судом встановлено, що встановлені судом відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, відомості про майно боржника, яке є предметом застави у відповідності до п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна.

Судом встановлено, що від Боржника надійшло клопотання № 7 від 31.03.2014 року в якому Боржник в особі голови ліквідаційної комісії просить суд продовжити термін інвентаризації майна Боржника строком на 1 місяць - до 01.05.2014 року, обґрунтоване посиланням на перебування на лікарняному у стаціонарі головного бухгалтера підприємства, що призупинило роботу підприємства, а також просить суд витребувати з ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції виконавчі провадження щодо Боржника, так які такі відомості у Боржника відсутні, а його запит було залишено без відповіді.

Дослідивши подане клопотання Боржника в особі голови ліквідаційної комісії Боржника судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 16 Закону про банкрутство, строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з п. 9 ст. 16 Закону про банкрутство суд дійшов висновку про доцільність продовження строку проведення інвентаризації на один місяць, - до 03.05.2014 року та задоволення клопотання Боржника в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Дослідивши клопотання Боржника №07 від 31.03.2014 року в частині витребування від ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції виконавчих проваджень щодо Боржника, судом встановлено, що в порушення вимог ст. 38 ГПК України, клопотання Боржника №07 від 31.03.2014 року не містить правового обґрунтування заявлених вимог, відомостей які конкретно виконавчі провадження щодо Боржника має на увазі Боржник; обставини, що перешкоджають його наданню з долученням відповідних доказів; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ, виходячи з чого вказане клопотання є необґрунтованим та безпідставним, в зв'язку чим відхиляється судом в цій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 38, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 16, 18, 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

1. Включити розпоряднику майна до реєстру вимог кредиторів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ", ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107, вимоги в наступному складі та обсязі:

- Адвокатського об'єднання "Адвокатська контора "Василик і Євстігнєєв", ідентифікаційний код юридичної особи: 35379954, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 84/28: в сумі 365 605,49 грн. (триста шістдесят п'ять тисяч шістсот п'ять грн. 49 коп.), - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 5 135,08 грн. (п'ять тисяч сто тридцять п'ять грн. 08 коп.) - 6 черга задоволення вимог кредиторів, 6 090,00 грн. (шість тисяч дев'яносто грн. 00 коп.) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

- Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30: 30 403,72 грн. (тридцять тисяч чотириста три грн. 72 коп.), які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів;

- Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178): 15 654,00 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; 1 342,66 грн. (одна тисяча триста сорок дві грн. 66 коп.) - шоста черга задоволення вимог кредиторів; 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - перша черга задоволення вимог кредиторів.

- Управління в м. Броварах та Броварському районі Київської області Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код: 37892505, місцезнаходження: 07400, бул. Незалежності, 11, м. Бровари Київської області): 156 735,19 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять п'ять грн. 19 коп.) - друга черга; 789 379,51 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят дев'ять грн. 51 коп. - шоста черга; 283 828,65 грн. (двісті вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять вісім грн. 65 коп.) - четверта черга.

- Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ», ідентифікаційний код: 30401456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а: 12 217,17 грн. (дванадцять тисяч двісті сімнадцять грн. 17 коп. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 6 130,15 грн. (шість тисяч сто тридцять грн. 15 коп. - шоста черга; 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - перша черга задоволення вимог кредиторів.

- Броварського міськрайонного центру зайнятості, ідентифікаційний код: 22200774, місцезнаходження: 07401, м. Бровари, вул. Кірова, буд. 92: 69 591,54 грн. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна грн. 54 коп.) - 2 черга; 20 342,49 грн. (двадцять тисяч триста сорок дві грн. 49 коп.) - шоста черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_4: 193 255,63 грн. (сто дев'яносто три тисячі двісті двадцять п'ять грн. 63 коп.) - перша черга задоволення вимог кредиторів.

- ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 07455, АДРЕСА_1: 120 671,24 грн. (сто двадцять тисяч шістсот сімдесят одна грн. 24 коп.) - перша черга задоволення вимог кредиторів.

- Броварська Об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Київській області, 07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, ідентифікаційний код: 38564761,: 6090,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

2. Заяву Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції № 442/07-16 від 12.02.2014 року (вх. № 2585/14 від 12.02.2014 року), задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107) 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору в доход Державного бюджету України, кредитором за якими є Броварська Об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Київській області , 07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, ідентифікаційний код: 38564761.

Заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» № 23-861 від 04.03.20-14 року (вх. № 3967/14 від 05.03.2014 року), задовольнити. 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору за подання заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» № 23-861 від 04.03.20-14 року покласти на Боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ", ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107.

Заяву Управління в м. Броварах та Броварському районі Київської області Пенсійного фонду України № 1670/09 від 04.03.2014 року (вх. № 4074/14 від 06.03.2014 року), задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107) 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору в доход Державного бюджету України, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів, кредитором за яким є Броварська Об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Київській області, 07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, ідентифікаційний код: 38564761.

Заяву Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ» № 14/544 від 04.03.2014 року (вх. № 4175/14 від 11.03.2014 року) задовольнити частково та визнати грошові вимоги Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ» в сумі: 6 130,15 грн. пені за порушення строків погашення лізингових платежів; 8 915,13 грн. інфляційних втрат; 3 302,04 грн. 3% річних; в інші частині вимог відмовити; судовий збір у сумі 1218,00 грн. за подання заяви № 14/544 від 04.03.2014 року Національної акціонерної компанії «УКРАГРОЛІЗИНГ» покласти на Боржника.

Заяву Броварського міськрайонного центру зайнятості № 257/02 від 17.03.2014 року (вх. № 5221/14 від 24.03.2014 року), задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107) 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору в доход Державного бюджету України, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів, кредитором за яким є Броварська Об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Київській області, 07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, ідентифікаційний код: 38564761.

Заяву ОСОБА_2 б/№ від 05.03.2014 року (вх. № 4173/13 від 11.03.2014 року), задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107) 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору в доход Державного бюджету України, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів, кредитором за яким є Броварська Об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Київській області, 07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, ідентифікаційний код: 38564761.

Заяву ОСОБА_3 б/№ від 05.03.2014 року (вх. № 4172/14 від 11.03.2014 року), задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, 107) 1218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору, в доход Державного бюджету України, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів, кредитором за яким є Броварська Об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Київській області, 07400, м. Бровари, вул. Київська, 286, ідентифікаційний код: 38564761.

3. Клопотання ліквідаційної комісії сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" № 07 від 31.03.2014 року, задовольнити частково. Продовжити строк проведення інвентаризації майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ" на один місяць, - до 03.05.2014 року; в іншій частині вимог відмовити.

4. Зобов'язати Боржника забезпечити у встановлені строки проведення розпорядником інвентаризації майна Боржника.

5. Призначити на 03 травня 2014 року проведення зборів кредиторів боржника та на 03 травня 2014 року проведення зборів комітету кредиторів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЦЬКЕ"; протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів розпоряднику майна Боржника подати господарському суду протягом двох днів з дати проведення зборів кредиторів.

6. Призначити на 26 травня 2014 року на 16 год. 30 хв. підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 16, Зал № 2.

7. Розпоряднику майна до призначеного підсумкового засідання у справі виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 03.02.2014 року в невиконаній частині; надати до призначеного підсумкового засідання письмовий висновок за результатом проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника з відображенням в тому числі висновків з питань: наявності чи відсутності ознак з доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства Боржника здійсненого на підставі законодавчо визначених критеріїв; в строк до 19.05.2014 року завершити заходи по встановленню майна Боржника з урахуванням яких, в разі виявлення будь-яких активів Боржника, провести повторну інвентаризацію активів Боржника, результати чого надати суду; надати суду до підсумкового засідання у справі копії всіх запитів, надісланих розпорядником майна відповідним органам та установам з метою встановлення майна Боржника та відповідей на них.

8. Повторно зобов'язати Боржника виконати вимоги п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області у цій справі від 20.01.2014 року, в зв'язку з чим надати суду відповідні документи.

9. Ухвалу надіслати: державному реєстратору за місцезнаходженням Боржника;

Копію ухвали надіслати: учасникам у справі про банкрутство; Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України.

Суддя Скутельник П.Ф.