Постанова № 38402432, 01.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2011 року 14:12 № 2а-19091/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києвапровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,за участю:

позивача -ОСОБА_1

відповідач -ОСОБА_2, ОСОБА_3

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 1 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Залізничний ринок») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, СДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2010р. №0001572311/0 та №0001582311/0, від 29.07.2010р. №0001572311/1 та №0001582311/1, від 19.10.2010р. №0001572311/2 та №0001582311/2, а також просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва щодо направлення на адресу ТОВ «Залізничний ринок»Акту перевірки від 07.05.2010р. №7520/23-11/31983916.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-19091/10/2670.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДТП у Солом'янському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 7520/23-11/31983916 від 07.05.2010 року, яким встановлено порушення Позивачем п.4.1, ст. 4, п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.4.2, ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акта перевірки складено податкові повідомлення-рішення №0001572311/0, №0001582311/0 від 18.05.2010 року, якими ТОВ «Залізничний ринок»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 6406875,00 грн. (в т.ч. 3768750,00 грн. за основним платежем та 2638125,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та податку на додану вартість на загальну суму 4656762,74 грн. (в т.ч. 3104508,49 грн. за основним платежем та 1552254,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Зазначені відхилення, на думку відповідача, виникли внаслідок отримання позивачем коштів за нібито нікчемними правочинами в порушення вимог пункту 4.1., статті 4 , п.п.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.4.1., п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на прибуток в 4 кварталі 2009 року на загальну суму 3 768 750, 00 грн. та до завищення податкового кредиту за грудень 2009 року на загальну суму 3 020 000, 00 грн.

Крім того, ще однією підставою зазначеного відхилення є невключення до складу орендної плати вартості послуг з охорони приміщення внаслідок чого ТОВ «Залізничний ринок» в порушення п.п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 105 012,97 грн.

За результатами адміністративного узгодження вказаних податкових зобов'язань рішенням ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 23.07.2010 року №18927/10/25-010 податкові повідомлення-рішення №0001572311/0, №0001582311/0 від 18.05.2010 року залишено без змін, а скаргу без задоволення. Прийнято податкові повідомлення - рішення від 29.07.2010 р. № 0001572311/1, № 0001582311/1, від 19.10.2010р. №0001572311/2 та №0001582311/2.

1.Судом встановлено , що між ТОВ «Залізничний ринок»(Продавець) та ТОВ «Квіза трейд»(Покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №21-12-09 ЗДЗР від 21.12.2009 згідно якого сторони домовилися укласти та посвідчити нотаріально не пізніше 30.03.2013 договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до якого Продавець передасть у власність, а Покупець прийме та оплатить майно, що належить продавцю на праві власності, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кудряшова,1а загальною площею 3559,9 м. кв.

Покупець зобов'язаний зробити часткову попередню оплату нерухомості в розмірі 23 820 000 грн. з ПДВ та перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Продавця.

ТОВ «Квіза трейд» 23.12.2009 перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Залізничний ринок»грошові кошти на загальну суму 18 090 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 015 000,00 грн.

За висновками акту перевірки визнано нікчемним попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № 21-12-09 ЗДЗР від 21.12.09 між ТОВ «Залізничний ринок»та ТОВ «Квіза - Трейд»згідно якого сторони домовилися укласти та посвідчити нотаріально не пізніше 30.03.13 договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого Продавець передасть у власність,а Покупець прийме та оплатить майно, що належить Продавцю на праві власності та знаходиться у м. Києві.

Нікчемність даного договору в акті перевірки мотивована наступним.

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Крім того, у останньому абзаці арк.4 акту перевірки вказано з посиланням на ст.657 ЦК України наступне «...форма договору...нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації».

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В акті перевірки зазначено, що за згаданим правочином позивач повинен був включити до складу валового доходу в 4 кварталі 2009 року кошти в сумі 15 075 000 грн. (18 090 000 грн., без суми ПДВ 3 015 000 грн.).Не включивши дану суму до складу валового доходу, позивач занизив валовий дохід за 2009 рік на загальну суму 15 075 000 грн.

Відповідно до висновків акту, позивач допустив порушення п.4.1., ст.4, п.п.11.3.1., п. 11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 768 750, грн., в 4 кварталі 2009 року.

На думку суду, з такими висновками акту перевірки, не можна погодитись з наступних підстав.

Так, під попереднім договором у контексті ч.1 ст.635 ЦК України розуміється договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

В абз.3 ч.1 ст. 635 ЦК України передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

Ст.657 ЦК України, яка має назву «Форма окремих видів договорів купівлі-продажу», говорить, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У теорії цивільного права під формою договору розуміють спосіб зовнішнього волевиявлення осіб щодо укладення певного договору. Найпоширенішими формами укладення договорів є: усна, письмова, письмова з нотаріальним посвідченням(нотаріальна), шляхом мовчання, конклюдентними діями тощо.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин залежно від способу волевиявлення може вчинятися усно або в письмовій формі.

Водночас положення, що стосуються нотаріального посвідчення правочину та його державної реєстрації, передбачені в ст.ст.209,210 ЦК України.

У зв'язку з цим можна говорити, що законодавець передбачив можливість вчинення правочинів і, зокрема, договорів лише в усній та письмовій формах, не відносячи до складової письмової форми нотаріальне посвідчення і тим самим спростовуючи існування нотаріальної форми правочинів (договорів).

Таким чином, нотаріальне посвідчення правочину не є його формою, встановленою законом. Крім того, норми ЦК України взагалі не передбачають нотаріальної форми правочину.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з вищевикладених доводів та правових норм, недійсності попереднього правочину купівлі-продажу нерухомості, що вчинений у письмовій формі, законом не встановлено.

Вказані висновки підтверджуються також судовою практикою.

Так, у постанові від 07.12.2006 р. по справі № 24/258 Вищий господарський суд України зробив наступні висновки.

Ст. 205 ЦК України визначає форму правочину. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, який вчинений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 ЦКУ). Отже, нотаріальне посвідчення правочину не є його формою, встановленою законом".

У постанові від 03.04.2008 по справі № 47/668-06 Вищий господарський суд України зробив наступний висновок: "Норми ЦКУ не передбачають нотаріальної форми правочину".

Таким чином, попередній правочин купівлі-продажу нерухомості, що укладений позивачем з ТОВ «Квіза - Трейд»у письмовій формі, на думку суду є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 635, 657 ЦК України. Окремої ж вимоги щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації попередніх договорів законодавством України не передбачено, а тому суд вважає хибним посилання відповідача на ст.220, 640 ЦК України, як на підставу визнання даного попереднього правочину нікчемним.

2.Між ТОВ «Залізничний ринок»(Покупець) та ТОВ «Укрцентр Плюс»(продавець) укладено попередній договір купівлі -продажу нерухомого майна від 21.12.2009 згідно якого сторони домовились укласти та посвідчити нотаріально не пізніше 30.03.2013 договір купівлі -продажу нерухомого майна відповідно до якого Продавець передасть у власність, а Покупець прийме та оплатить майно, що належить продавцю на праві власності, що знаходиться в м. Ужгороді.

Покупець зобов'язаний зробити часткову попередню оплату нерухомості в розмірі 18 120 000, 00 грн. з ПДВ та перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Продавця.

ТОВ «Залізничний ринок»23.12.2009 перерахувало згідно попереднього договору на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрцентр Плюс»грошові кошти на загальну суму 18 120 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 020 000 грн.

ТОВ «Укрцентр Плюс»виписано на адресу ТОВ «Залізничний ринок»податкову накладну № 0800000031 від 23.12.2009 на загальну суму 18 120 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 020 000 грн.

Відповідач зробив аналогічний висновок про нікчемність правочину і щодо попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.12.09 між ТОВ «Залізничний ринок»в ТОВ «Укрцентр Плюс»(Додаток 13), згідно якого сторони домовилися укласти та посвідчити нотаріально не пізніше 30.03.13 договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до якого Продавець - ТОВ «Укрцентр Плюс»передасть у власність, а Покупець - ТОВ «Залізничний ринок»прийме та оплатить майно, що належить Продавцю на праві власності, що знаходиться у м. Ужгороді.

Нікчемність даного договору мотивована наступним.

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Крім того, у останньому абзаці арк.4 акту перевірки вказано з посиланням на ст.657 ЦК України наступне «...форма договору...нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації».

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На підставі переліченого, в акті перевірки, зроблено висновок про відсутність жодних правових підстав для перерахування даної суми коштів ТОВ «Укрцентр Плюс», і, як наслідок, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року суму попередньої оплати згідно попереднього договору (3 020 000 грн.), чим допущено завищення податкового кредиту за грудень 2009 року на суму 3 020 000 грн.

На думку суду з такими висновками акту перевірки не можна погодитись з наступних підстав.

Так, під попереднім договором у контексті ч.1 ст.635 ЦК України розуміється договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

В абз.3 ч.1 ст. 635 ЦК України передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

Ст.657 ЦК України, яка має назву «Форма окремих видів договорів купівлі-продажу», говорить, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У теорії цивільного права під формою договору розуміють спосіб зовнішнього волевиявлення осіб щодо укладення певного договору. Найпоширенішими формами укладення договорів є: усна, письмова, письмова з нотаріальним посвідченням t нотаріальна), шляхом мовчання, конклюдентними діями тощо.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин залежно від способу волевиявлення може вчинятися усно або в письмовій формі.

Водночас положення, що стосуються нотаріального посвідчення правочину та його державної реєстрації, передбачені в ст.ст.209,210 ЦК України.

У зв'язку з цим можна говорити, що законодавець передбачив можливість вчинення правочинів і, зокрема, договорів лише в усній та письмовій формах, не відносячи до складової письмової форми нотаріальне посвідчення і тим самим спростовуючи існування нотаріальної форми правочинів (договорів).

Таким чином, нотаріальне посвідчення правочину не є його формою, встановленою законом. Крім того, норми ЦК України взагалі не передбачають нотаріальної форми правочину.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з вищевикладених доводів та правових норм, недійсності попереднього правочину купівлі-продажу нерухомості, що був вчинений у письмовій формі, законом не встановлено.

Вказані висновки підтверджуються також судовою практикою, що наведена вище.

Таким чином, попередній правочин купівлі-продажу нерухомості, що укладений позивачем з ТОВ «Укрцентр Плюс»у письмовій формі, на думку суду є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 635, 657 ЦК України. Окремої ж вимоги щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації попередніх договорів законодавством України не передбачено, а тому суд вважає хибним посилання відповідача на ст.ст. 220, 640 ЦК України, як на підставу визнання даного попереднього правочину нікчемним.

Крім того, суд зазначає, що позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням положень п. п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та вимог п .п. 7.4.5. ст. 7 цього Закону, який містить заборону щодо включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як визначено пп. 7.5.1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 ст.7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток, або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі виданої його контрагентом (ТОВ «Укрцентр Плюс») податкової накладної, зауваження щодо оформлення якої зі сторони відповідача відсутні.

3.Також судом встановлено, що між ТОВ «Залізничний ринок»(Орендодавець) та ТОВ «Перша інвестиційна компанія з управління нерухомістю»(Орендар) укладено договір оренди №АПЗ-06 від 15.11.2006 на підставі біржового контракту №Т-272/06 від 15.11.2006. Предмет договору: Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове користування площі у нежитловому приміщенні для здійснення торговельної та іншої діяльності. Об'єкт оренди складається з нежитлових приміщень загальною площею 2642,1 кв. м.

Згідно додаткової угоди від 01.07.2009 до договору оренди №АПЗ-06 від 15.11.2006 орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 140 кв. м. Вартість орендної плати становить 30 000,00 грн. щомісячно.

Згідно Біржового контракту №Т-272/06 від 15.11.2006 укладеного ТОВ «Залізничний ринок»з ВАТ «Київська універсальна біржа»та протоколу біржових торгів від 15.11.2006 вартість орендної плати за користування 1 кв. м. протягом одного місяця встановлено у розмірі 20 гривень в т.ч. ПДВ.

Згідно п.4.2 договору №АПЗ-06 від 15.11.2006 за користування одним кв. м . об'єкта оренди протягом одного місяця Орендар сплачує на користь Орендодавця орендну плату в гривнях в розмірі 20 (двадцяти) гривень 00 коп. в т.ч. ПДВ. Вартість послуг з охорони об'єкта оренди входить в оренду плату.

Згідно п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено, що базою оподаткування з податку на додану вартість є:

«У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни».

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Залізничний ринок»в порушення вимог п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями не віднесено до обсягу продажу надання безоплатних послуг з охорони вищевказаного приміщення за наступними господарськими операціями:

Між ТОВ «Залізничний ринок»(Замовник) укладено договір з ТОВ «Бастіон»(Виконавець) відповідно до якого ТОВ «Бастіон»надає послуги з охорони об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова,1А загальною площею 3559,9 кв. м., а ТОВ «Залізничний ринок»приймає та оплачує їх. Щомісячна плата за послуги охорони становить 32 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 5 333,33 грн. Станом на 31.07.2007 договір розірвано.

Між ТОВ «Залізничний ринок»(Замовник) та ТОВ «Баярд 9»(виконавець) укладено договір №07/3 від 01.08.2007 про надання послуг охорони. Згідно договору ТОВ «Баярд 9»Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по забезпеченню комплексної безпеки на об'єкті Замовника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова,1. Загальна площа об'єкта 5359,9 кв. м. Щомісячна плата за послуги охорони визначається на підставі актів здачі-прийняття робіт.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2007 сторони дійшли згоди розірвати Договір №07/3 від 01.08.2007.

Між ТОВ «Залізничний ринок»(Замовник) та ТОВ «Баярд 9»(виконавець) укладено договір №КЗПП/07 від 01.12.2007 про надання послуг охорони. Згідно договору ТОВ «Баярд 9»Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по забезпеченню комплексної безпеки на об'єкті Замовника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова,1. Загальною площа об'єкта 5359,9 кв. м. Щомісячна плата за послуги охорони визначається на підставі актів здачі-прийняття робіт.

На виконання умов договору ТОВ «Бастіон»та ТОВ «Баярд 9»за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 виписано на адресу ТОВ «Залізничний ринок»податкові накладні та акти наданих послуг на загальну суму 707553,31 грн. в т.ч. ПДВ 141510,69 грн.

Враховуючи той факт, що вартість послуг з охорони приміщення не включено до складу орендної плати, а орендна плата згідно протоколу біржових торгів від 15.11.2006 року, складається лише з плати за користування приміщенням в розмірі 20 грн. / кв. м. щомісячно, в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ «Залізничний ринок»занижено базу оподаткування з податку на додану вартість на суму наданих послуг з охорони приміщення в розмірі 525 064,85 грн., що призвело до порушення п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму загальну 105 012,97 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки, ТОВ «Залізничний ринок»в порушення пп.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями було занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 105 012,97 грн в т.ч. по періодах: Січень 2007 року - 3957,87 грн, Лютий 2007 року - 3957,87 грн, Березень 2007 року - 3957,87 грн, Квітень 2007 року - 3957,87 грн, Травень 2007 року - 3957,87 грн, Червень 2007 року - 3957,87 грн, Липень 2007 року - 3957,87 грн, Серпень 2007 року -4549,70 грн, Вересень 2007 року - 4549,70 грн, Жовтень 2007 року - 4549,70 грн, Листопад 2007 року - 4549,70 грн, Грудень 2007 року - 4126,96 грн, Січень 2008 року- 4126,96 грн, Лютий 2008 року - 4126,96 грн, Березень 2008 року - 4126,96 грн, Квітень 2008 року - 4126,96 грн, Травень 2008 року - 4126,96 грн, Червень 2008 року - 2975,00 грн, Липень 2008 року - 2975,00 грн, Серпень 2008 року - 2975,00 грн, Вересень 2008 року- 3466,44 грн, Жовтень 2008 року - 3466,44 грн, Листопад 2008 року - 3466,44 грн, Грудень 2008 року - 3466,44 грн, Січень 2009 року-3466,44 грн, Лютий 2009 року - 940,59 грн, Березень 2009 року - 940,59 грн, Квітень 2009 року -940,59 грн, Травень 2009 року - 2700,23 грн, Червень 2009 року - 2568,12 грн.

На думку суду, такий висновок суперечить абз.2 п.4.2. договору оренди № АПЗ-06 від 15.11.06, укладеного між позивачем та ТОВ «Перша інвестиційна компанія з управління нерухомістю», згідно із яким вартість послуг з охорони об'єкта оренди входить в орендну плату.

Відповідно до п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

На підставі вищевикладеної правової норми база оподаткування ПДВ позивачем визначена виходячи з вартості послуг з охорони приміщення, яка включена до складу орендної плати згідно із абз.2 п.4.2. договору оренди № АПЗ-06 від 15.11.06, тобто послуги охорони безоплатно не надавались.

Чинним законодавством сторони не обмежені у визначенні умов правочину, якщо вони не суперечать закону.

Визначення вартості послуг з охорони приміщення у спосіб, вказаний у абз.2 п.4.2. договору оренди № АПЗ-06 від 15.11.06 закону не суперечить.

Той факт, що протоколом біржових торгів від 15.11.06 не передбачено умов оплати послуг з охорони, не робить недійсним (нікчемним) договір оренди № АПЗ-06 від 15.11.06 ані в цілому, ані в частині умов щодо оплати послуг з охорони.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від №0001572311/0, №0001582311/0 від 18.05.2010, №0001572311/1, №0001582311/1 від 29.07.2010, №0001572311/2, №0001582311/2 від 19.10.2010 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Залізничний ринок»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»задовольнити повністю.

1.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.05.2010р.

№0001572311/0 та №0001582311/0.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2010р. №0001572311/1 та №0001582311/1.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №0001572311/2 та №0001582311/2.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва щодо направлення на адресу ТОВ «Залізничний ринок»Акту перевірки від 07.05.2010р. №7520/23-11/31983916.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Залізничний ринок»судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.03.2011р.

Суддя В.В. Амельохін