Рішення № 38401786, 25.04.2014, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа № 611/349/14-ц

н/п 2/611/103/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

25 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Черниха Є.А.

секретаря - Левченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступне.

18 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики. За умовами договору, ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 5000 грн. в національній валюті України. За договором про відступлення права вимоги (заміна кредитора) від 3 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, первісний кредитор в особі ОСОБА_3 передав належне їй право вимоги згідно до договору позики від 18 березня 2011 року - ОСОБА_1.

14 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики. За умовами вказаного договору, ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 5000 грн. в національній валюті України. За договором про відступлення права вимоги (заміна кредитора) від 3 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, первісний кредитор в особі ОСОБА_3 передав належне їй право вимоги згідно до договору позики від 14 грудня 2012 року - ОСОБА_1.

25 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики. За умовами вказаного договору, ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 10 000 грн. в національній валюті України. За договором про відступлення права вимоги (заміна кредитора) від 3 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, первісний кредитор в особі ОСОБА_3 передав належне їй право вимоги згідно до договору позики від 25 грудня 2012 року - ОСОБА_1.

В обґрунтування правових підстав позову ОСОБА_1 зазначив ст.ст. 1047, 1049 ЦК України.

Причиною спору між сторонами стала відмова відповідача добровільно повернути отримані в борг від ОСОБА_3 грошові кошти за договорами боргу.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з?явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з?явився. Судом вжиті всі можливі заходи для забезпечення його явки шляхом повідомлень за місцем проживання.

Суд вважав за необхідне на підставі ст. 224 ЦПК України за можливе розглянути справу в порядку заочного провадження з ухваленням за наслідками розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про відмову в задоволені позову виходячи з наступних підстав.

В обґрунтування того, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникли зобов'язання на підставі договорів позики, позивач послався на договір позики від 18 березня 2011 року та розписку, в якій дослівно зазначено: «розписка дана мною, тобто позивальником - ОСОБА_2, відповідно до ст.. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов, яка посвідчує передавання мені позикодавцем визначеної грошової суми або визначення кількості речей, а саме в розмірі 5000 грн. Вказану вище суму я зобов?язуюся повернути позикодавцю у строк та в порядок, що встановлені договором, до 1 січня 2014 року»; на договір позики від 14 грудня 2012 року та розписку, в якій дослівно зазначено: «розписка дана мною, тобто позивальником - ОСОБА_2, відповідно до ст.. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов, яка посвідчує передавання мені позикодавцем визначеної грошової суми або визначення кількості речей, а саме в розмірі 5000 грн. Вказану вище суму я зобов?язуюся повернути позикодавцю у строк та в порядок, що встановлені договором, до 1 січня 2014 року»; на договір позики від 25 грудня 2012 року та розписку, в якій дослівно зазначено: «розписка дана мною, тобто позивальником - ОСОБА_2, відповідно до ст.. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов, яка посвідчує передавання мені позикодавцем визначеної грошової суми або визначення кількості речей, а саме в розмірі 10 000 грн. Вказану вище суму я зобов?язуюся повернути позикодавцю у строк та в порядок, що встановлені договором, до 1 січня 2014 року».

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Зі змісту тексту наявних у матеріалах справи договорів займу та розписок не вбачається того, що відповідач передав у власність позивачеві чи ОСОБА_3 грошові кошти, які останній зобов'язався повернути.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено факт виникнення між сторонами правовідношення на підставі договору позики, а тому позивач набув за ним права вимоги.

Таким чином, вимоги позивача до відповідача про повернення грошових коштів за договорами позики є законними та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного ст.ст. 509, 1046, 1047 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 (п?ять тисяч) грн. суми боргу за договором позики від 18 березня 2011 року; 5 000 (п?ять тисяч) грн. суми боргу за договором позики від 14 грудня 2012 року; 10 000 (десять тисяч) грн. суми боргу за договором позики від 26 грудня 2012 року а всього 20 000 (двадцять тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 243.60 грн. суми судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Барвінківський районний суд Харківмської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його отримання.

Копію заочного рішення направити на адресу сторін.

Суддя Є.А. Черних