Вирок № 38401671, 02.04.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1382/14-к

1-КП/415/229/14

ВИРОК

Іменем України

02.04.2014 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря Добуграй В.К.,

прокурора Стрільцова І.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, судимого 15 липня 2002 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.289 ч.3, ст.71 КК України до 10 років 06 місяців позбавлення волі, 04 жовтня 2002 року ухвалою Луганського областного суду вирок змінено - вважати засудженим, із застосуванням ст.69 КК України, до 4 років позбавлення волі, 04 червня 2005 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до постанови Перевальського районного суду Луганської області від 27 травня 2005 року (ст.81 КК України), умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 01 день, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - обвинувачений ОСОБА_2 09 березня 2014 року, приблизно о 13 годині, більш точніший час не встановлено, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав - мобільний телефон марки «Donod»,модель «d-906», вартістю 275 гривень 32 копійки, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 285 гривень 32 копійки.

В судове засідання надана угода про примирення, укладена 19 березня 2014 року, між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1., на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

обвинувачений ОСОБА_2 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто - в таємному викраденні чужого майна (крадіжці),

потерпілий ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_2 остаточно примирилися і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні останньому покарання за ст.185 ч.1 КК України - у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України - може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце, а також, обставини скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, зазначені події відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. З потерпілим ОСОБА_1 - примирився та заключив відповідну угоду про примирення, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженя судом угоди про примирення між ним та потерпілим ОСОБА_1, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вбачається, що дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному - визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення від 19 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468-471 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 19 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 19 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, застосування покарання - у виді громадських робіт, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення від 19 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному провадженні ОСОБА_1, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та думку потерпілого ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, погоджуючись з думкою прокурора який вважав, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи за №190-53/7 від 12 березня 2014 року (а.с.27-32), витрати на залучення експертів у сумі 491 гривня 92 копійки (а.с.33), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Donod»,модель «d-906», з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.35,50),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

засудив:

Угоду про примирення, укладену 19 березня 2014 року між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013030240004364 відносно ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

491 (чотириста дев'яносто одну) гривню 92 копійки за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Donod»,модель «d-906», з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1,

- повернути потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2, потерпілим ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: