Ухвала суду № 38401305, 16.04.2014, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 6-а/260/7/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Кротінова В.О.

при секретарі: Шелістової Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну способу та порядку виконання судового рішення, а саме: постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 28.11.2013 року, якою УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради було зобов'язано здійснити їй перерахунок та нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25 квітня 2013 року по 28 листопада 2013 року, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року зазначена постанова суду була залишена без змін. У зв'язку із чим їй був виданий виконавчий лист, який був пред'явлений на виконання до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку. На виконання вказаної постанови їй була надана довідка з УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради, згідно якої управління здійснило їй нарахування недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за вказаний у рішенні період у розмірі 6006,27 грн., але перерахування вказаних коштів їй управлінням не здійснено. Просила змінити спосіб та порядок виконання постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 28.11.2013 року шляхом стягнення з Державного бюджету України в особі Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку ради на її користь суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6006,27 грн.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно до ч.2 ст. 263 КАС ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які приймали участь у справі та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Вивчивши матеріали зазначеної вище адміністративної справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 28.11.2013 року УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради було зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25 квітня 2013 року по 28 листопада 2013 року, з урахуванням проведених виплат. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року зазначена постанова суду була залишена без змін.

Відповідно до довідки УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради № 508/06 від 11.03.2014 р., ОСОБА_1 здійснено розрахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка складає 6006,27 гривень за період з 25 квітня 2013 року по 28 листопада 2013 року.

Судом встановлено, що на теперішній час зазначена постанова суду не виконана, грошові кошти ОСОБА_1 не виплачені, при цьому постанова суду не втратила законної сили та підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Тобто, підставою для застосування правил наведеної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення необхідно враховувати, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Виходячи з приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення не тільки суми коштів, а також порядку його стягнення, оскільки вони не наділені повноваженнями робити їх перерахунок.

Кінцевим результатом виконання судового рішення по цій справі є виплата позивачеві коштів державним органом, тобто стягнення відповідних сум за рішенням суду з державного органу.

При таких обставинах суд вважає, що з огляду на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання.

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод для реалізації виконання рішення суду в повному обсязі, суд вважає необхідним змінити спосіб та порядок виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 шляхом стягнення з УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради на її користь недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6006,27 грн., задовольнив тим самим заявлені вимоги.

Керуючись ст. 263 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6006,27 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в 5-денний строк з дня її винесення.

Суддя: __