Ухвала суду № 38400936, 24.04.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/932/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Бассак Т. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенко С. В. суддівСіренко Ю. В. , Трюхан Г. М. при секретаріАнкудінові О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року представник за довіреністю ПАТ «Дельта Банк» - Пономаренко Ю.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач вказав, що 08 вересня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 353-018/ФК-08, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 5000 грн. з розрахунку 24% річних за весь час фактичного користування кредитом, з кінцевим терміном повернення коштів до 08 вересня 2010 року.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором № 353-018/ФК-08 у ОСОБА_6 станом на 11 липня 2013 року виникла заборгованість в розмірі 5362 грн. 11 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 2866 грн. 23 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 2495 грн. 88 коп.

30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним Банком України. Внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінив ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора, до якого перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Відповідно до вищевикладеного ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги і по вказаному кредитному договору та просив стягнути на його користь з відповідача заборговані кошти в сумі 5362 грн. 11 коп. та сплачений судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом в сумі 430 грн. 57 коп., заборгованість по відсотках в сумі 13 грн. 83 коп. та судовий збір в сумі 229 грн. 60 коп., а всього 674 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , ПАТ «Дельта Банк» через представника Назаренко М.П подало апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи яку , апелянт вказав, що суд першої інстанції , ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Дельта Банк» , не врахував, що строки позовної давності по даним вимогам позивачем пропущені не були, оскільки п.1.3 Договору від 08 вересня 2008 року за № 353-018/ФК-08 кінцевим строком повернення кредиту визначено дату 08 вересня 2010 року, а тому перебіг позовної давності має починатися з цієї дати. При цьому ПАТ «Дельта Банк» вказує, що правові позиції, що були визначені в Постанові Верховного суду України від 06 листопада 2013 року, на які спирався районний суд , не можуть бути застосовані , оскільки дана постанова стосується питань застосування норм матеріального права щодо кредитних договорів у яких строк дії визначається моментом виконання взятих за договором зобов'язань , а не вказівкою на конкретну дату їх виконання.

Відповідно, враховуючи, що позивач строків позовної давності не порушив , а відповідач умов кредитного договору не виконав, отриманих в кредит коштів та нарахованих процентів у визначений Договором кінцевий строк не сплатив, то з останнього має бути стягнуто вказану у позовній заяві заборгованість.

Враховуючи вказані обставини, ПАТ «Дельта Банк» просило скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_6 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 121 грн. 80 коп.

Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися та не повідомили про причину неявки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність, обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

В п.8 та п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК). Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, і даний факт не оспорювався сторонами, що 08 вересня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 353-018/ФК-08 /а.с.5-10/.

20 листопада 2009 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_6 був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору № 353-018/ФК-08 від 08 вересня 2008 року /а.с.13/ яким сторони встановили порядок і графік погашення отриманого кредиту частинами .

Згідно договору від 30 червня 2010 року АТ «Дельта Банк» замінив ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора, до якого перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно підпунктів 1.1 - 1.6 пункту 1 та підпункту 2.4 п.2 кредитного договору (викладеному в новій редакції) банк надав кредит ОСОБА_6 у розмірі 5000 грн., зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 24,00% річних та комісії за надання кредиту в розмірі 1,50% від суми кредиту, з визначеним щомісячним погашенням платежів до 20 числа кожного місяця платежами по 208 грн. 33 коп. (381 грн. 95 коп. відповідно до нової редакції від 20 листопада 2009 року, починаючи з 01 квітня 2010 року), з кінцевим строком зобов'язання позичальника по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків, комісії до 08 вересня 2010 року /а.с.5-6/.

Відповідно до п.п.7.3 кредитного договору, сторони встановили як строк дії договору - з дня його підписання до повного виконання Сторонами взаємних зобов'язань /а.с. 10/, так і строки виконання зобов'язань - зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню до 08 вересня 2010 року.

Таким чином, графік платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів сторони визначили місяцями.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України , у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу , до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання , має право заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом із нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

На виконання вимог кредитного договору від 08 вересня 2008 року за № 353-018/ФК-08, згідно наданих під час судового засідання стороною відповідача копій квитанцій від 20.11.2009 р., 18.12.2009 р. та 19.01.2010 р., про сплату грошових коштів щомісячними платежами в розмірі 340 грн. 00 коп., 300 грн. 00 коп. та 300 грн. 00 коп. відповідно /а.с. 89-90, 92/, але, оскільки ОСОБА_6 допустив порушення графіку, то в нього виникла заборгованість, яка не була повністю погашена.

Як встановлено судом, відповідач перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту з 19 січня 2010 року /а.с. 89/, а з 30 червня 2010 року АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора, до якого переходить (відступає) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами /а.с. 19-23/.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом 05 серпня 2013 року, включивши до позовних вимог всю заборговану суму. Але несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності за кожним із платежів.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) визначена спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України - є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Правовою позицією Постанови Верховного суду України від 6 листопада 2013 року (у справі N 6-116цс13) встановлено, що перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України дана правова позиція є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, хоч сторони і встановили строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, але одночасно визначили і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 08 вересня 2010 року, - суд першої інстанції, встановивши обставини справи, дійшов до правильного висновку, що позовна давність за вимогами ПАТ «Дельта Банк», про повернення кредитних коштів, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами та конкретною датою кінцевого платежу, повинна обчислюватися з моменту настання права вимоги.

Відповідно, враховуючи, що банк звернувся з позовом 05 серпня 2013 року ,а матеріали справи містять заяву відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, суд першої інстанції правомірно стягнув згідно графіку платежів за договором (20.08.2010 р., 08.09.2010 р.) /а.с.11/ заборгованість за кредитом в сумі 430 грн. 57 коп. та відсотками в сумі 13 грн. 83 коп., а всього 444 грн. 40 коп. , в межах трирічного строку позовної давності, на законних підставах відмовивши в решті позовних вимог з підстав, що передбачені ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2014 року - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :