Постанова № 38400428, 25.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2010 року 11:19 № 2а-13164/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києвадо суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1простягнення коштів в розмірі 451,31грн.,за участю:

позивача -ОСОБА_2

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 451,31грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності -ОСОБА_1 згідно із заявою від 10 грудня 2008 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку. Однак, відповідачем у період з 2009 року по 13 серпня 2010 року належного до сплати єдиного податку до бюджету не було внесено. Таким чином, відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 451,31 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою зареєстрованою Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 01.11.2000р. за №06533. Згідно даного свідоцтва відповідач проживає в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2008р. суб'єктом підприємницької діяльності -ОСОБА_1 подано до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та на підставі якої видано свідоцтво про сплату єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727/98 та пункту 2 Наказу ДПА України від 29.10.99р. №599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" ДПІ у Дніпровському районі м. Києва видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 для здійснення підприємницької діяльності.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно абзацу 2 пункту 2 Указу Президента № 727/98, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач вказав вид діяльності -роздрібна торгівля.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 зразку заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії довідки за період по 13 серпня 2010 року, відповідач має податковий борг в сумі 451,31грн., який виник у зв'язку з несплатою суб'єктом підприємницької діяльності -ОСОБА_1 єдиного податку у період з 2009 року по 13 серпня 2010 року (200грн. ставка єдиного податку х 12 місяців).

Враховуючи вищезазначене, суб'єктом підприємницької діяльності -ОСОБА_1 займалась підприємницькою діяльністю із застосування спрощеної системи оподаткування та має заборгованість перед бюджетом в сумі 451,31 грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п.п. 6.2.3. та абзацу другого п.п. 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу відповідачу була направлена перша податкова вимога №1/462 від 26.01.2009р. на суму 160,02грн. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії поштового конверту, податкова вимога не була вручена у зв'язку з закінченням терміну зберігання листа.

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ, якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

Згідно абзацу б) п.п. 6.2.3. п.6.2 статті 6 Закону України №2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога №2/4051 від 28.05.2009р. на суму 9778,08грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням, але не була вручена за закінченням терміну зберігання.

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Так, актами від 28.04.2009р. №462 та від 01.06.2009р. №2/4051 було розміщено податкові вимоги на дошці оголошень.

Станом на дату судового розгляду даної справи, суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 451,31 грн.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. статті 3 Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 статті 2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 451,31грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем вжито всіх передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 451,31грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 451,31грн. є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 02140, АДРЕСА_1 заборгованість в розмірі 451 (чотириста п'ятдесят одна) гривня 31 коп., шляхом зарахування на розрахунковий рахунок №34216379700003 до Дарницького УДК м. Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 16050200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 26.10.2010р.

Суддя В.В. Амельохін