Постанова № 38400403, 20.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р. справа № 804/15300/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В. В.

при секретарі судового засідання Федоркіній А.В.

за участі представників сторін:

позивача Пащук В.В.

відповідача Бурковської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 000782500, № 000792500 від 06.11.2013 року, -

в с т а н о в и в:

19 листопада 2013 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з обслуговування ВПП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів) № 000782500, № 000792500 від 06.11.2013 року, якими позивачу донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) в сумі 618 270,50 грн., та з податку на прибуток державних підприємств в сумі 396 528,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту № 272/25.2-01073828 від 23.10.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти нарахування та сплати податків при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «НВО «Екотехсервіс», ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авітон», на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зокрема, позивач не згоден з висновками акту про те, що правочини його контрагентів в ланцюгах постачання мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим ДП «Придніпровська залізниця» не мало правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. З цього приводу позивач зазначив, що правочини з вказаними контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, що надавалися до перевірки. Крім того, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит. Позивач також зазначив, що при проведенні перевірки відповідачем не взято до уваги той факт, що під час складання контрагентами позивача податкових накладних, вони мали відповідні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, які не були анульовані з тих чи інших підстав. Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає, що акт перевірки ґрунтується виключно на домислах та припущеннях податкового органу, а тому винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Пащук В.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю Бурковська О.В. проти задоволення позову заперечила, пояснивши, що висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст. 14, пп.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.1 ст. 144, пп.145.1.2 п.145.1 ст. 145 з урахуванням положень п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 264 352, 00 грн., та п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 412 180, 33 грн., ґрунтуються на висновках актів перевірок по контрагентам позивача, отриманих від інших податкових органів, щодо непідтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин, якими, зокрема, встановлено, що операції ТОВ «НВО «Екотехсервіс», ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, тобто наявний факт нереальності здійснення господарських операцій. Зокрема, по взаємовідносинам позивача з ТОВ «НВО «Екотехсервіс», перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «НВО «Екотехсервіс» - по ланцюгу постачання - ТОВ КВ «Віконні системи», ПП «АТМ» - ТОВ «НВО «Екотехсервіс». Акти виконаних робіт, отриманих від ТОВ «НВО «Екотехсервіс», не містять обов'язкової інформації, яка передбачена законодавством, а саме, в них зазначено лише загальне найменування робіт, не визначено етапів виконання робіт, кількості годин роботи спеціалістів певного кваліфікаційного рівня, що унеможливлює встановлення обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності суб'єкта господарювання. Крім цього, фактично у серпні 2012 року поставку ТМЦ ймовірно могли виконувати не більше двох осіб, а в листопаді 2012 року послуги з регенерації трансформаторного масла ймовірно могли виконувати не більше десяти осіб, що у свою чергу дає підстави дійти висновку про неможливість підприємством ТОВ «НВО «Екотехсервіс» виконати умови договору, укладеного з ДП «Придніпровська залізниця». Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Парадігма Груп» та ТОВ «Авитон», відповідач зазначив, що відхилення між сумою податкових зобов'язань, задекларованих вказаними підприємствами, та сумою податкового кредиту ДП «Придніпровська залізниця», свідчить про неможливість здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, та про юридичну дефектність первинних документів складених від імені зазначених юридичних осіб на адресу позивача. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що згідно з положеннями пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є в тому числі інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказу від 18.09.2013 р. № 201 (т. 1 а.с. 16), та повідомлення про проведення перевірки від 19.09.2013 р. № 59/25.1 (т. 1 а.с. 17), посадовими особами СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ у період з 19.09.2013 р. по 09.10.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ТОВ «НВО «Екотехсервіс» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, з 31.08.2012 по 30.11.2012, ТОВ «Парадігма Груп» за період 01.01.2013 по 31.01.2013, ТОВ «Авитон» за період 01.09.2012 по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 272/25.2-01073828 від 23.10.2013 р.(т. 1 а.с. 18-52).

При цьому, підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються, спір між сторонами виник лише з приводу висновків акту перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1.202 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 264 352, 00 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 р. - на суму 77 959 грн., за 4 квартал 2012 р. - на суму 186 393 грн.; п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 412 180, 33 грн., в тому числі за серпень 2012 р. - на суму 72 742 грн., за вересень 2012 р. - на суму 112 958,33 грн., за листопад 2012 р. - на суму 112 000 грн., за січень 2013 р. - на суму 114 480 грн.

Зазначені висновки акту перевірки ґрунтуються на висновках акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авітон» № 278/224/34885563 від 18.02.2013 р., акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВО «Екосервіс» № 237/22-710/35498183 від 25.02.2013 р., та довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Парадігма Груп» № 98/224/3605282 від 11.06.2013 р., складеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, а також відомостях комп'ютерних автоматизованих систем АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків, інформація», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (т. 1 а.с. 22).

Не погодившись з висновками акту перевірки, ДП «Придніпровська залізниця» направила на адресу відповідача заперечення від 29.10.2013 р. за № НФон-06/147, у яких зазначено, що взаємовідносини з контрагентами ТОВ «НВО «Екотехсервіс», ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон» підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а саме, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, які надавалися до перевірки, що безпосередньо відображено в акті. Дані документи містять всю обов'язкову інформацію, зазначену у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, назву, дату та місце складання, одиниці виміру, ціну, підставу для виконання операції, посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, печатки, тощо. Натомість, у акті перевірки не наведено жодного доказу щодо відсутності реальних правових наслідків виконання договорів, укладених між залізницею та її контрагентами (т. 1 а.с. 53-56).

Зазначені заперечення не були прийняті податковим органом, тому, на підставі акту перевірки №272/22.3-01073828 від 23.10.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000782500 від 06.11.2013 р. про донарахування ДП «Придніпровська залізниця» податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) в сумі 412 180,33 грн., та штрафних санкцій в сумі 206 090,17 грн., та податкове повідомлення-рішення № 000792500 від 06.11.2013 р. про донарахування податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 264 352,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 132 176,00 грн. (т. 1 а.м. 58-59).

Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу, 19.11.2013 р. позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «НВО «Екотехсервіс», судом встановлено, що 05.10.2012 р. між ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «НВО «Екотехсервіс» за результатами конкурсних торгів та за рішенням комітету з конкурсних торгів від 06.09.2012 р. № 313 укладено договір № ПР/Е-12774/НЮ, згідно якого, виконавець (ТОВ «НВО «Екотехсервіс») зобов'язується надати замовнику (ДП «Придніпровська залізниця») послуги з регенерації трансформаторного масла згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, а замовник зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах даного договору. Ціна договору складає 672 000,01 грн., в тому числі ПДВ 112 000 грн. Відповідно до п. 5.2 договору, для підтвердження якості наданих послуг виконавець в присутності представника замовника проводить відбір регенерованого трансформаторного масла та передає пробу до незалежної акредитованої лабораторії. Додатками № 1, № 2 до договору було визначено місце надання послуг по кожному з об'єктів, та графік надання послуг з регенерації (т. 1 а.с. 60-64).

На підтвердження господарських відносин ДП «Придніпровська залізниця» з ТОВ «НВО «Екотехсервіс» позивачем надано копію акту № 1 від 09.11.2012 р. здачі-приймання наданих послуг, копію рахунку-фактури № СФ-0000035 від 09.11.2012 р., копію податкової накладної від 09.11.2012 р. № 2, копію платіжного доручення № 1920 від 15.09.2012 р., копію акту № 1 від 20.11.2012 р. здачі-приймання наданих послуг згідно з договором, копію рахунку-фактури № СФ-0000041 від 20.11.2012 р., копію платіжного доручення № 1602 від 23.11.2012 р., копію податкової накладної від 20.11.2012 р. № 4, копію акту № 2 від 20.11.2012 р. здачі-приймання наданих послуг згідно з договором, копію рахунку-фактури № СФ-0000042 від 20.11.2012 р., копію платіжного доручення № 1603 від 23.11.2012 р., копію податкової накладної від 20.11.2012 р. № 5, копію акту № 3 від 22.11.2012 р. здачі-приймання наданих послуг згідно з договором, копію рахунку-фактури № СФ-0000043 від 22.11.2012 р., копію платіжного доручення № 1605 від 26.11.2012 р., копію податкової накладної від 22.11.2012 р. № 6 (т. 1 а.с. 65-80).

Також, на вимогу суду, з метою підтвердження реальності настання правових наслідків за договором з ТОВ «НВО «Екотехсервіс», предметом якого були послуги з регенерації трансформаторного масла на об'єктах позивача, та у відповідності до умов п. 5.2 вказаного договору, останнім були надані копії протоколів хімічного аналізу трансформаторного масла, складені атестованою хімічною лабораторією ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» (т. 2 а.с. 77-80).

Крім того, з огляду на те, що договір ДП «Придніпровська залізниця» з ТОВ «НВО «Екотехсервіс» був укладений за наслідками процедури конкурсних торгів, позивачем також надані документи з тендерної пропозиції вказаного контрагента, а саме: копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартості ТОВ «НВО «Екотехсервіс»; копія довідки про взяття на облік платника податку ТОВ «НВО «Екотехсервіс» від 15.10.2007 р.; копія довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) від 27.07.2012 р.; копія інформаційної довідки з Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство від 04.07.2012 р.; копія інформації про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 31.07.2012 р.; копія довідки про наявність працівників, які будуть залучені при виконанні умов договору за результатами торгів; копії посвідчень на працівників про допуск до роботи з електроустановками; копія інформації щодо досвіду виконання аналогічних договорів від 31.07.2012 р.; копія відзиву ТОВ «Краматорськтеплоенерго» від 15.02.2012 р. про проведення регенерації трансформаторного масла; копія висновку ВАТ «Дніпрополімермаш» від 05.11.2008 р. про роботу установки ПУУРМ-1 з очищення енергетичних масел; копія відзиву про проведення регенерації трансформаторного масла ВАТ «ЕМЗ»; копія відзиву ПАТ «Інтеркераміка» про виконання робіт ТОВ «НВО «Екотехсервіс»; копія відзиву ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» від 05.10.2010 р. про виконання робіт ТОВ «НВО «Екотехсервіс»; копія відзиву ПАТ «Одеська ТЕЦ» про виконані роботи від 27.01.2011 р.; копія довідки ПАТ «Дніпротяжмаш» від 01.09.2011 р. про виконання робіт ТОВ «НВО «Екотехсервіс»; копія сертифікату на систему менеджменту якості ISO 9001:2008; копія сертифікату відповідності № SIC.01.007.134 від 12.11.2009 р.; копія довідки ДП «Дніпростандартметрологія» від 31.08.2009 р. про відсутність необхідності проводити атестацію установки ПУУРМ-1; копія фінансового звіту ТОВ «НВО «Екотехсервіс» на 31.12.2011 р.; копія фінансового плану ТОВ «НВО «Екотехсервіс» на 31.03.2012 р. (т. 1 а.с. 216-234).

Також, враховуючи, що роботи з регенерації масла є роботами підвищеної небезпеки, на які вимагається оформлення спеціального дозволу, позивачем надано також копію дозволу № 605.12.12 Територіального управління Держгірпромнагляду на виконання ТОВ «НВО «Екотехсервіс» робіт з налагодження, ремонту, технічного обслуговування електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного обладнання напругою понад 1 000 В, терміном дії з 01.08.2012 р. по 01.08.2017 р. (т. 1 а.с. 232).

Всі зазначені вище документи розглядалися тендерним комітетом, були визнані достатніми для укладення договору, та свідчать про спроможність ТОВ «НВО «Екотехсервіс» виконати послуги, які були предметом договору з позивачем. Також, вказані документи підтверджують наявність у ТОВ «НВО «Екотехсервіс» статусу платника податку на додану вартість станом на час укладення та виконання договору.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Авитон», встановлено наступне.

17.08.2012 р. між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Авитон» (постачальник) за результатами конкурсних торгів та за рішенням комітету з конкурсних торгів від 20.07.2012 р. № 424 було укладено договір поставки № ПР/НХ-12626/НЮ, предметом якого є поставка покупцю апаратури для механотерапії та апаратури для лікування порушень дихання (універсальні ізолюючі та цивільні протигази, саморятівники), згідно з специфікацією № 1. За умовами договору, ціна договору складає 658 155 грн., в тому числі ПДВ 109 692,5 грн. Товар приймається за актами приймання-передачі.

На підтвердження реального виконання умов договору, позивачем було надано: копію приймального акту Головного матеріального складу ДП «Придніпровська залізниця» від 04.09.2012 р.; копію рахунку-фактури № СФ-0000068; копію податкової накладної від 04.09.2012 р. № 4; копію видаткової накладної № РН-0000068; копію акту приймання-передачі від 04.09.2012 р.; копію приймального акту Головного матеріального складу ДП «Придніпровська залізниця» від 04.09.2012 р.; копію рахунку-фактури № СФ-0000067; копію податкової накладної від 04.09.2012 р. № 3; копію видаткової накладної № РН-0000067; копію акту приймання-передачі № 1 від 04.09.2012 р.; копію приймального акту Головного матеріального складу ДП «Придніпровська залізниця» від 04.09.2012 р.; копію рахунку-фактури № СФ-0000066; копію податкової накладної від 04.09.2012 р. № 2; копію видаткової накладної № РН-0000066; копію акту приймання-передачі № 2 від 04.09.2012 р.; копію товарно-транспортної накладної № 156693, копії карток складського обліку матеріалів (т. 1 а.с. 94-112).

Крім того, з огляду на те, що договір ДП «Придніпровська залізниця» з ТОВ «Авитон» був укладений за наслідками процедури конкурсних торгів, позивачем також надані документи з тендерної пропозиції вказаного контрагента, а саме: копію довідки від 19.06.2012 р. про досвід роботи ТОВ «Авитон»; копію довідки від 19.06.2012 р. про наявність матеріально-технічної бази та працівників для виконання договору; копію довідки від 19.09.2013 р. про відсутність претензій з боку залізниці щодо виконання аналогічних договорів; копію витягу з ЄДРПОУ на ТОВ «Авитон»; копію довідки ЄДРПОУ щодо ТОВ «Авитон»; копію свідоцтва № 100101406 про реєстрацію платника податку на додану вартість; копію довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Авитон»; копію довідки від 18.06.2013 р. про відсутність податкового боргу з податків і зборів ТОВ «Авитон»; копію довідки від 17.06.2013 р. Державного центру з питань відновлення платоспроможності та банкрутства; копію протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 20.07.2012 р. (т. 1 а.с. 84-93).

Всі зазначені вище документи розглядалися тендерним комітетом, були визнані достатніми для укладення договору, та свідчать про спроможність ТОВ «Авитон» виконати послуги, які були предметом договору з позивачем. Також, вказані документи підтверджують наявність у ТОВ «Авитон» статусу платника податку на додану вартість станом на час укладення та виконання договору.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Парадігма Груп», судом встановлено наступне.

03.09.2012 р. між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Парадігма Груп» за результатами конкурсних торгів укладено договір № ПР/НХ-12655/НЮ, предметом якого є поставка покупцю запасних частин до пасажирських вагонів згідно з специфікацією № 1. За умовами договору, ціна договору складає 1 589 701,26 грн., в тому числі ПДВ 264 950,21 грн. Товар приймається за актами приймання-передачі. (т. 1 а.с. 113-117).

Також, сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору № 1 від 28.12.2012 р., та № 2 від 30.01.2013 р., згідно яких перелік товару, що поставляється, визначається також специфікаціями № 2, № 3, № 4, та продовжено термін дії договору до 31.03.2013 р. (т. 1 а.с. 119-122).

На підтвердження реального виконання умов договору, позивачем було надано: копію приймального акту від 30.07.2012 р.; копію рахунку № 14 від 30.06.2012 р.; копію податкової накладної від 30.07.2012 р. № 5; копію накладної № 22 від 30.07.2012 р.; копію акту приймання товару від 30.07.2012 р.; копію товарно-транспортної накладної (шина мідна); копію картки складського обліку № 57408 006 24.44.23.700; копію приймального акту від 03.09.2012 р.; копію рахунку № 21 від 06.09.2012 р.; копію податкової накладної від 06.09.2012 р. № 1; копію видаткової накладної № 29 від 06.09.2012 р.; копію акту приймання товару від 06.09.2012 р.; копію товарно-транспортної накладної від 06.09.2012 р.; копію картки складського обліку № 7517685 001 30.20.40.342; копію приймального акту від 12.09.2012 р.; копію рахунку № 22 від 12.09.2012 р. Крім цього, на підтвердження факту отримання товару, позивачем надані копії карток складського обліку матеріалів (т. 1 а.с. 133-201).

Крім того, з огляду на те, що договір ДП «Придніпровська залізниця» з ТОВ «Парадігма Груп» був укладений за наслідками процедури конкурсних торгів, позивачем також надані документи з тендерної пропозиції вказаного контрагента, а саме: копію протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів № 12062WL163854; копію довідки ТОВ «Парадігма Груп» від 20.07.2012 р. про досвід виконання аналогічних договорів; копію довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації у ТОВ «Парадігма Груп»; копію довідки № 105 про наявність матеріально-технічної бази; копію витягу з ЄРПОУ на ТОВ «Парадігма Груп»; копію свідоцтва № 100132989 про реєстрацію платника податку на додану вартість; копію довідки про взяття на податковий облік ТОВ «Парадігма Груп»; копію довідки від 18.7.2012 р. про відсутність податкового боргу з податків і зборів ТОВ «Парадігма Груп» (т. 1 а.с. 123-132).

Всі зазначені вище документи розглядалися тендерним комітетом, були визнані достатніми для укладення договору, та свідчать про спроможність ТОВ «Парадігма Груп» виконати послуги, які були предметом договору з позивачем. Також, вказані документи підтверджують наявність у ТОВ «Парадігма Груп» статусу платника податку на додану вартість станом на час укладення та виконання договору.

Суд також зазначає, що поставка товарів та отримання послуг від ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон», ТОВ «НВО «Екотехсервіс» відображені в бухгалтерському обліку підприємства відповідними бухгалтерськими проводками, що зазначено безпосередньо в акті перевірки, та не заперечується відповідачем. Отже, дані бухгалтерського обліку ДП «Придніпровська залізниця» по спірними взаємовідносинам відповідають даним його податкового обліку.

Крім того, всі досліджені в судовому засіданні первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій ДП «Придніпровська залізниця» з його контрагентами ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон», ТОВ «НВО «Екотехсервіс» у спірному періоді, містять обов'язкові реквізити, та складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 р., первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 ст. 2 наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посада, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, зазначені документи є первинними бухгалтерсько-фінансовими документами в розумінні вказаного Закону, підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей та отримання останніх позивачем, а також факт надання та отримання послуг з регенерації масла. Відповідно, висновки акту перевірки про те, що надані позивачем первинні документи є лише паперовими носіями та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, є безпідставними.

Натомість, висновок про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон», ТОВ «НВО «Екотехсервіс» правочинів зроблено відповідачем виключно на підставі висновків актів інших податкових органів, а саме, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авітон» № 278/224/34885563 від 18.02.2013 р., ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВО «Екосервіс» № 237/22-710/35498183 від 25.02.2013 р., та довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Парадігма Груп» № 98/224/3605282 від 11.06.2013 р., складеної ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгам постачання з: постачальники - ПП «АТМ» -ТОВ «Авитон» - контрагенти/покупці; постачальники - ПП «АТМ» - ТОВ «НВО «Екотехсервіс» - контрагенти/покупці; постачальники - ТОВ ВК «Віконні системи» - ТОВ «НВО «Екотехсервіс» - контрагенти/покупці; постачальники - ТОВ «Рудремтранс» - ТОВ «Парадигма Груп» - контрагенти/покупці (т. 2 а.с. 7-56).

При цьому, зазначені акти також ґрунтуються на висновках актів зустрічних звірок контрагентів по ланцюгах постачання, а не на досліджених первинних документах вказаних підприємств.

За викладених обставин, суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон», ТОВ «НВО «Екотехсервіс» у серпні-листопаді 2012 року, січні 2013 року.

Так, відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р., зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, договори, укладені між ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон», ТОВ «НВО «Екотехсервіс» на постачання товарно-матеріальних цінностей, а також надання послуг з регенерації трансформаторного масла, оформлені належним чином: їх підписано уповноваженими особами, які на час підписання договору та його виконання мали необхідний обсяг правосуб'єктності; перелік придбаних товарів та послуг відповідає виду господарської діяльності позивача; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим застосовується принцип презумпції правомірності правочину; будь-які судові рішення щодо визнання недійсними договорів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, відсутні, таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, такі угоди є дійсними. Крім того, станом на час укладення позивачем зазначених вище угод, всі його контрагенти мали чинні свідоцтва платників податку на додану вартість, а відтак, будь-яких перешкод з приводу укладення, а також виконання господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими угодами, не було.

Також, позивачем надано всі необхідні докази на підтвердження факту придбання товарів та послуг за вказаними правочинами, які містять всі обов'язкові реквізити та є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що правочини з надання послуг та придбання товарів, укладені між позивачем та ТОВ «Парадігма Груп», ТОВ «Авитон», ТОВ «НВО «Екотехсервіс» є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Щодо висновків акту про розбіжності у задекларованих показниках податкової звітності між позивачем та його контрагентами, суд зазначає, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним та його контрагентами по ланцюгах постачання вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Статтею 61 Конституції України закріплено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний, а не колективний характер.

Отже, у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на нарахування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно, порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї особи за неправомірні дії іншої особи підтверджується також практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податко вого кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих у встановленому порядку, та виписаних особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість, у покупця виникає право на включення таких сум до складу податкового кредиту звітного періоду.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 ПК України передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи, що господарські операції позивача з ТОВ «НВО «Екотехсервіс», ТОВ «Парадігма Груп» та ТОВ «Авитон» за угодами підтверджені належним чином оформленими первинними документами, позивач мав право на віднесення зазначених витрат до складу валових.

Приймаючи рішення по справі, суд також враховує, що всі спірні угоди укладалися позивачем, який є державним підприємством, на підставі проведення оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Відповідно до вимог до тендерної документації, контрагенти надали документи на підтвердження свого статусу платника податку на додану вартість, а також спроможності виконання умов договорів. Також, контрагентами позивача були надані довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, довідки про взяття на облік платника податків, довідки про наявність необхідного обладнання та матеріально-технічної бази, довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідний досвід та знання, довідки про наявність досвіду виконання аналогічних договорів. Жодної оцінки зазначеним обставинам у акті перевірки відповідачем не надано.

Враховуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами підтверджено реальний характер правовідносин позивача з його контрагентами, що призводило до об'єктивної зміни складу активів позивача. Відповідно, висновки відповідача про нереальність вказаних правочинів та неправомірність, з огляду на це, віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат сум по вказаним правочинам ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджені належними та достатніми доказами, а отже, є безпідставними.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 000782500, № 000792500 від 06.11.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.02.2014 року.

Суддя В.В. Чорна