Рішення № 38399702, 23.04.2014, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2014 547/196/14-ц

2/547/96/14

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Халявки В.І.,

при секретарі - Козулі Н.П.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

4 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягти заборгованість за кредитним договором у розмірі 13838 грн 02 коп, а також понесені судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Позивач вказував, що між ним та відповідачем 24 травня 2005 року було укладено кредитний договір без номера, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості.

Відповідач не виконав умов кредитного договору та допустив заборгованість, яка складає 13838 грн 02 коп.

Позивач просив постановити рішення про стягнення вказаної заборгованості та понесених судових витрат.

Представник банку в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позов не визнала та просила застосувати позовну давність, пояснивши, що 23 грудня 2008 року судом було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. Саме від цієї дати слід рахувати строк позовної давності, який сплив 23 грудня 2011 року.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що 24 травня 2005 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, укладено кредитний договір без номера, згідно з яким відповідач 24,05,2005 року отримав кредит у розмірі 4200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Встановлено, що ОСОБА_2 не виконував умов кредитного договору і 23 грудня 2008 року Семенівським районним судом Полтавської області було видано наказ про стягнення з нього на користь банку 4093 грн 93 коп заборгованості за кредитом та 643,34 грн заборгованості по процентах за користування кредитом.

Однак й після цього відповідач не став виконувати умов кредитного договору, який продовжував діяти після видання судового наказу, та станом на 31 грудня 2013 року допустив заборгованість у розмірі 17440,01 грн, що складається із заборгованості за кредитом 4112,52 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом - 13327,49 грн.

Після вирахування суми стягнених коштів за судовим наказом у 4737,13 грн заборгованість склала 12702,88 грн, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн - штраф (фіксована частина);

- 635,14 грн - штраф (процентна складова).

Загалом заборгованість за кредитом склала 13838,02 грн.

Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.5-8) та не оспорюється відповідачем. Підстав вважати розрахунок заборгованості неправильним у суду немає.

Встановлено, що останній платіж відповідачем на користь позивача здійснено 12 вересня 2012 року у сумі 244,49 грн як погашення процентів.

З огляду на це позов банком подано в межах 3-х річної позовної давності, тому підстав для відмови в стягненні суми кредиту та процентів за його використання через сплив позовної давності немає.

Отже є підстави для стягнення заборгованості у розмірі 12702,88 грн.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Представник відповідача заявив про застосування судом наслідків спливу позовної давності, передбачених ч.3 і4 ст. 267 ЦК України.

Після 12 вересня 2012 року відповідач не погашав заборгованості перед позивачем. Позивач звернувся з позовом 4 лютого 2014 року. Відтак строк неплатежів за штрафами, що є різновидом неустойки, перевищує один рік.

У зв'язку з цим відповідно до ч.2,3 та 4 ст. 267 ЦК України суд застосовує наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення штрафів 500,00 грн (фіксована частина) та 635,14 грн (процентна складова).

За правилами ч.1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог 243,60 х 12702,88 : 1383,02 = 223,62 грн.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст..1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи загального захворювання, отримує мінімальну пенсію, має на утриманні неповнолітню дитину, не має інших доходів та майна, на яке можна було б звернути стягнення, тому суд вважає за можливе розстрочити йому сплату боргу на 12 місяців.

Керуючись ст..ст. 10,11,60,88,212-214 ЦПК України, ст..ст. 256,257,258,261,264,267,526,530,1054 ЦК України, кредитним договором від 24,05,2005 року,

Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором у розмірі 12702 (дванадцять тисяч сімсот дві) гривні 88 коп.

Розстрочити ОСОБА_2 сплату вказаного боргу на 12 (дванадцять) місяців та сплачувати борг рівними частками щомісячно по 1058 (одній тисячі п'ятдесят вісім) гривень 58 коп, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням законної сили.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 223 грн 62 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.

Головуючий - підпис

З оригіналом - згідно

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області В.І.Халявка

Повний текст рішення виготовлено 28,04,2014 року.