Ухвала суду № 38398569, 16.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8537/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді - Домусчі С.Д.судді - за участю секретаряШеметенко Л.П. Левицької З.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітстройпроект" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Елітстройпроект" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській област та просило визнати протиправними та незаконними дії щодо складення акту „Про результати камеральної перевірки достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Елітстройпроект" за серпень 2013 року" та щодо зроблення висновків в акті камеральної перевірки про порушення з боку ТОВ "Елітстройпроект" п.200.4 ст.200 та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 841388грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004272201 від 19.11.2013р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0004272201 від 19.11.2013р. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою повністю відмовити у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, що вона не підлягає задоволенню, за наступних обставин:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що 18.10.2013р. посадовою особою ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі п.200.10 ст.200 ПК України, п.76.1 ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Елітстройпроект" у сумі 1380173 грн., відображених в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень (нова звітна) від 20.09.2013р. №9059292753 та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року № 9065767277 від 17.10.2013 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №601/22-01/34873867 від 18.10.2013р., яким було встановлено порушення позивачем п. 102.5 ст.102 Податкового Кодексу України - TOB "Елітстройпроект" не має права на отримання залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість: серпень 2013 року - 841388,00 грн.

Податковий орган вбачає порушення формування від'ємного значення у разі включення до податкового кредиту залишку за період - вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року у розмірі 992315 грн., що свідчить про недотримання строку, встановленого п.102.5 ст.102 ПК України, але також вказує про відсутність розбіжностей між податковими зобов'язаннями контрагентів ТОВ "Елітстройпроект" та податковим кредитом, задекларованим ТОВ "Елітстройпроект" у звітності з ПДВ з даними розшифровок та відсутність розбіжностей за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Елітстройпроект".

30.10.2013 року TOB "Елітстройпроект" надало до ДПІ у Київському районі м.Одеси заперечення на акт перевірки, яки були відхилені.

На підставі акту перевірки від 18.10.2013р. ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004272201 від 19.11.2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 841388,00 грн.

Згідно п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до вимог ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно положень ст.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, але не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору через те, що на підставі акту перевірки є обов'язок відповідного територіального органу державної податкової служби прийняти податкове повідомлення - рішення, яке в свою чергу може бути оскаржено. Платник податків не позбавлений права заперечувати та спростовувати факти та висновки викладені, в акті перевірки, під час оскарження податкових повідомлень-рішень органу ДПС. Таким чином, для платника податків правове значення та певні наслідки має рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі акту перевірки, порядок оскарження яких визначений ст.56 ПК України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що ТОВ "Елітстройпроект" до ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 20 вересня 2013 року подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013р. з заповненим рядком декларації 23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах - 992315грн.).

Відповідно у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ помилково заповнено колонку „частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) або до Державного бюджету України.........." замість значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду.

17.10.2013 року ТОВ "Елітстройпроект" до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року з додатком №2 та додатком №3.

Відповідно до вказаного уточнюючого розрахунку позивачем виправлено помилку рядка 23.2 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах) шляхом вилучення раніше вказаних показників та зазначено показники у рядок 24 декларації (залишок ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно додатку №2 до декларації "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" позивачем відображено залишок від'ємного значення попереднього періоду - вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року у розмірі 992315 грн.) рядка 24 уточнюючого розрахунку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього ПКУ та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Пункт 48.3 ПКУ передбачає вимоги до обов'язкових реквізитів податкової декларації.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.5 розділу VI Наказу Мінфіну "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період помилки якого виправляються.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України, за якими податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.14.1.18 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що платники податків , які не мали права на бюджетне відшкодування у зв'язку з обмеженнями, встановленими ПК України, мають право в порядку р. 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку до повного його погашення або шляхом нарахування податкового зобов'язання, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

У відповідності до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону .

Відповідно до п.8 р.ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно пп.14.2 п.14 р.ІІІ зазначеного Порядку додатками до декларації є, зокрема, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).

Пунктом 4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість визначений порядок заповнення розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунки з бюджетом за звітний період".

У відповідності до пп.4.6.5 п.4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Підпунктом 4.6.6 п.4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Товари/послуги, за якими сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість звітного періоду, є неоплаченими в межах строку позовної давності, а відтак такі товари вважаються безоплатно отриманими, що позбавляє платника податку права на податковий кредит.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг). Платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)).

Згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Пунктом 102.5 ст.102 передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а так як позивач не виявив наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із такою заявою, - відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п. 102.5 ст. 102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що наявні підстави для задоволення позову , так як позивачем при заповненні декларації за серпень 2013 року з уточнюючим розрахунком, правомірно відображено у рядку 24 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 992315грн., а Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем та відповідачем фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для зміни чи скасування постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 р.- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді: