Постанова № 38398437, 29.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2010 року 15:52 № 2а-11695/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києвадо Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1простягнення заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 37 094,43грн.,за участю:

позивача -ОСОБА_2

відповідач -ОСОБА_1, ОСОБА_3

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва (надалі по тексту - позивач) звернулася з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника у розмірі 37 094,43грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість, що складається із заборгованості з податку на додану вартість, зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з адміністративних штрафів та інших санкцій та з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 37 094,43грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що підприємницьку діяльність особисто не здійснював.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.03.2006р., на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва перебуває з 09.03.2006р. №28657. 21.03.2006р. зареєстрований платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 7.3.1. п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 195,00грн.;

- ч. 2 ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. №13-92, ч. 3 додатку №7 до «Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»затвердженою в редакції наказу ДПА України від 16.07.2003р. №352, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2003р. за №701/8022, ч.4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у періоді, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 1147,22грн.;

- ст. 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»від 09.04.1999р. №587-ХІV, у результаті чого занижено суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на загальну суму в розмірі 189грн.;

- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р., у результаті чого, фізичною особою -підприємцем не проведено розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 6523грн.;

- ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995р. №481/95-ВР, у результаті чого, фізичною особою -підприємцем здійснювалась роздрібна торгівля тютюновими виробами без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено акт № 27/17-05/НОМЕР_1 від 12.01.2010р.

Акт перевірки направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, однак повернутий без вручення за закінченням терміну зберігання. Копія акту перевірки позивачем видана відповідачу наручно за його заявою від 25.02.2010р. №3426/10.

На підставі акту перевірки складені податкові повідомлення-рішення № 0000421705/0 від 22.02.2010р. на суму 1792грн.; №0000441705/0 від 22.02.2010р. на суму 359грн.; №0000451705/0 від 22.02.2010р. на суму 1147,22грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000461705/0 від 22.02.2010р. на суму 32615,00грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000471705/0 від 22.02.2010р. на суму 1700,00грн. У зв'язку з частковою сплатою заборгованість відповідача складає 37 094,43грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Деснянському районі м. Києва про заборгованість перед бюджетом від 23.07.2010р. №5456/9/42-138 наявною в матеріалах даної справи.

Податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відправлені рекомендованим листом, однак повернулися без вручення за закінченням терміну зберігання. Податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій розміщенні на дошці оголошень та вважаються такими, що вручені.

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Актом від 12.04.2010р. № 22 податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій розміщені на дошці податкових оголошень.

Таким чином, в розумінні Закону України №2181, податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вважаються такими, що вручені відповідачу.

Податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не оскаржувались ні в апеляційному порядку, процедура якого передбачена Законом України №2181, а ні в судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 - перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Перша податкова вимога від 23.04.2010р. № 1/3401 відправлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, однак повернута до ДПІ у Деснянському районі м. Києва без вручення за закінченням терміну зберігання. На підставі п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст.. 6 Закону України №2181, актом від 09.06.2010р. № 22 вказана вимога розміщена на дошці оголошень, та вважається врученою. Друга податкова вимога від 09.07.2010р. № 2/5165 була розміщена на дошці оголошень, у відповідності до акту від 12.07.2010р. № 33 та вважається врученою на підставі п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст.. 6 Закону України №2181.

Станом на дату судового розгляду даної справи, суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 37094,43 грн.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджується витягами з облікової картки платника та довідкою ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 23.07.2010р. №5456/9/24-1398.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та за порушення правил обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не є податковими зобов'язаннями у визначені Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тому норми зазначеного Закону не розповсюджуються на штрафні санкції.

У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а також не може застосовуватись порядок їх стягнення, передбачений Законом України №2181-ІІІ.

З огляду на вищевикладене, формування та направлення суб'єктам господарювання податкових вимог на сплату штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих державними податковими органами за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та за порушення правил обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є безпідставними.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

З урахуванням того, що станом на дату розгляду справи відповідачем в добровільному порядку не погашена сума заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37 094,43 грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_4, яка засвідчила, що відповідач був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності за винагороду -200грн./місяць, яка запропонована громадянином ОСОБА_5 та з кінця 2007 року вона разом з відповідачем здійснювали роздрібну торгівлю у кіоску по вул. Бальзака.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 447,51грн. на р/р 31115029700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер -26077891 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО -820019, код платежу:14010100.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства у сумі 259,70грн. на р/р31213233700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер -26077891 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО -820019, код платежу:16060100.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 32615,00грн. на р/р 31115104700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер - 26077891 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО -820019, код платежу:21080900.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1700,00грн. на р/р 31113106700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер -26077891, ГУ ДКУ у м. Києві, МФО -820019, код платежу:21081100.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб у сумі 1072,22грн. на р/р 33212801700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер -26077891, ГУ ДКУ у м. Києві, МФО -820019, код платежу:11010200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 06.10.2010р.

Суддя В.В. Амельохін