Рішення № 38397869, 24.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2014 Справа №917/387/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд", Пушкіна 40, кв. 3, м.Полтава, 36039

до Приватної агропромислової фірми "Воля", с.Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область, 37220

про стягнення 222 872,77 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники сторін в судове засіданні не з'явились.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки №190505 від 19.05.2011 в сумі 222 872,77 грн., з яких: 125 581,20 грн. - основний борг, 48 375,37 грн. - пеня, 37 674,36 грн. - штраф, 1 345,99 грн. - інфляційні, 9 895,85 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 6 березня 2014 року порушено провадження у справі №917/387/14 та призначено до розгляду в засіданні на 20 березня 2014 року на 11:00 год. у приміщені господарського суду Полтавської області. Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку представника відповідача.

В судовому засіданні 20.03.2014 представник позивача виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні; судом оглянуто оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в жодне судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, час і місце його проведення.

24.04.2014 сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, відповідач відзив на позов не надав, повідомлені належним чином.

Згідно статті 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Судом враховано рекомендації, викладені у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких у разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того п. 3.9.2 містить рекомендацію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" (надалі Позивач, Постачальник) і Приватною агропромисловою фірмою "Воля" (надалі Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №190505 (надалі Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- в порядку, строки та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його відповідно до умов Договору (додаткових угод та Специфікаціями до нього) (п. 11 Договору);

- найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна наведені у Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату їх складання. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору і не відміняє, не скасовує дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п. 2.1 Договору);

- умови та місце поставки товару: СРТ (згідно Інкотермс у редакції 2000 року) - склад Покупця, що знаходиться за адресою, яка буде вказана у Специфікації, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях (п. 4.1. Договору);

- Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар у строки, що визначені у Специфікаціях, при умові надходження на його поточний рахунок у строки, визначені у Специфікаціях, авансових платежів, тобто платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені Специфікаціями (п. 4.3. Договору);

- Покупець зобов'язується оплатити Продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у Специфікаціях (п. 5.1. Договору);.

- Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер і дату Договору в рамках якого здійснюється оплата та номер Специфікації по Договору. Якщо Покупець цього не дотримується, то Продавець має сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого Договору та/або Специфікації зарахувати платіж Покупця, належно від вказаного у платіжному документі призначення платежу (п. 5.5. Договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за Договором, сторона, що порушила зобов'язання, відшкодовує іншій стороні заподіяні цим збитки (п. 7.1. Договору);

- за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості Договору за кожен факт порушення терміну платежу (п. 7.2.3. Договору);

- сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором здійснюється до моменту їх виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності по цим вимогах складає 3 (три) роки (п. 7.4. Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом року з моменту його укладення. Закінчення строку дії договору не звільняє Покупця від виконання тих грошових зобов'язань за поставлений товар, які залишилися невиконаними ним (п. 8.1. Договору).

Між сторонами були підписані наступні специфікації до Договору:

- №1 від 19.05.2011 на суму 38 545,20 грн. (за умовами специфікації поставка товару здійснюється до 20.05.2011);

- №2 від 19.05.2011 на суму 65 726,00 грн. (за умовами специфікації поставка товару здійснюється до 17.06.2011);

- №3 від 05.09.2011 на суму 18 960,00 грн. (за умовами специфікації поставка товару здійснюється до 23.09.2011);

- №4 від 14.12.2011 на суму 42 000,00 грн. (за умовами специфікації поставка товару здійснюється до 15.12.2011);

- №5 від 26.06.2012 на суму 2 350,00 грн. (за умовами специфікації поставка товару здійснюється до 30.06.2012).

На виконання умов Договору та підписаних до нього Специфікацій Позивачем було поставлено Відповідачеві товар, відповідно до видаткових накладних:

- №193001 від 19.05.2011 на суму 38 545,20 грн.;

- №193002 від 17.06.2011 на суму 65 726,00 грн.;

- №419 від 23.09.2011 на суму 18 960,00 грн.;

- №453 від 14.12.2011 на суму 42 000,00 грн.;

- №337 від 26.06.2012 на суму 2 350,00 грн.

Як стверджує Позивач, товар був одержаний Відповідачем без жодних зауважень щодо якості та кількості на підставі відповідних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (належним чином завірені копії в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом в судовому засіданні).

Так, на оплату вказаного товару Позивачем були виставлені наступні рахунки:

- №193001 від 19.05.2011 на суму 38 545,20 грн.;

- №193002 від 17.06.2011 на суму 65 726,00 грн.;

- №419 від 23.09.2011 на суму 18 960,00 грн.;

- №453 від 14.12.2011 на суму 42 000,00 грн.;

- №337 від 26.06.2012 на суму 2 350,00 грн.

В порушення умов Договору Відповідач взятих на себе зобов'язання виконав не в повному обсязі, оплативши вартість товару, поставленого за видатковою накладною №453 від 14.12.2011 на суму 42 000,00 грн. Товар, що був поставлений за іншими видатковими накладними, Відповідачем не оплачений, та станом на час розгляду справи залишок боргу складає 125 581,20 грн., який Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач зазначив, що видаткові накладні, за якими було поставлено Відповідачеві товар, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства України, містять усі необхідні реквізити, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін. Відтак, факт їх підписання Відповідачем є підставою виникнення зобов'язання по оплаті поставленого товару, а строк виконання зобов'язання по оплаті товару співпадає з моментом прийняття товару або товаророзпорядчих документів.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення боргу в розмірі 125 581,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень статей 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько - правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до статей 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 27.04.2012 по справі №3-24гс12 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

На підставі вищевикладеного Відповідачу нараховано 48 375,37 грн. пені, 37674,36 грн. штрафу, 1 345,99 грн. інфляційних втрат та 9 895,85 грн. 3% річних (детальні розрахунки містяться в матеріалах справи; перевірені судом).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За статтями 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватної агропромислової фірми "Воля" (с. Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область, 37220, код 32730636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" (Пушкіна 40, кв. 3, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код 35295131) 125 581,20 грн. основного боргу, 48 375,37 грн. пені, 37 674,36 грн. штрафу, 1 345,99 грн. - інфляційних втрат, 9 895,85 грн. 3% річних та 4 457,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ на його виконання.

Суддя Плотницька Н.Б.