ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/3718/14 23.04.14
За позовом Першого заступника Генерального прокурора України в особі Державної авіаційної служби України
до ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
про стягнення 8 883 420,44 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від прокуратури Романов Р.О.(посв. НОМЕР_1 від 21.01.2013)
Від позивача Кушпіль Д.С.(дов. від 29.07.2013)
Від відповідача не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Перший заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про стягнення 6 782 516,30 грн. витрат з державного збору за надані послуги з перевезення пасажирів і вантажу повітряним транспортом.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2014 порушено провадження у справі №910/3718/14 та призначено до розгляду на 27.03.2014.
В судовому засіданні 27.03.2014 судом оголошена перерва на 15.04.2014, а 15.04.2014 - на 23.04.2014 для подання додаткових доказів по справі.
15.04.2014 в судовому засіданні представник Генеральної прокуратури подав суду заяву про збільшення позовних вимог у зв'язку зі збільшенням періоду несплати зборів, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 10 669 692,28 грн.
Суд прийняв дану заяву.
В судове засідання 23.04.2014 прибули представники прокуратури та позивача, дали пояснення по справі.
Представник позивача подав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 786 271,84 грн. у зв'язку зі сплатою даної суми відповідачем та просив стягнути з відповідача несплачену суму заборгованості в розмірі 8 883 420,44 грн. На підтвердження зазначеного позивач подав суду розшифровку заборгованості. Суд прийняв дану заяву.
Представник прокуратури позовні вимоги в частині стягнення з відповідача несплаченої суми заборгованості в розмірі 8 883 420,44 грн. також підтримав та просив їх задовольнити та просив припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 786 271,84 грн.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки вже майже сплив двомісячний строк розгляду справи і подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування розгляду справи. Також суд наголошує, що неможливість прибути в судове засідання одного представника не позбавляє юридичну особу уповноважити на представництво своїх інтересів іншу особу.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити тому, що:
1. Відповідно до 4.5 ст.12 Повітряного кодексу України, який набрав чинності з 16.09.2011, надходженнями до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Фонд) є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності:
- за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності;
- за надання прав на експлуатацію повітряних ліній;
- за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України;
- за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;
- за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу;
- з авіаційної безпеки;
- з інших передбачених законом надходжень.
Тобто збори за кожного пасажира та за кожну тонну вантажу є окремими зборами та різними видами надходжень до Фонду.
Згідно з 4.9 ст.12 Повітряного кодексу України перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Фонду визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення про Фонд затверджено КМУ постановою від 28.09.93 № 819 (далі - Положення).
Згідно з п.4 Положення державні збори сплачуються у розмірах згідно з додатком.
Порядок сплати зборів визначено у п.15 Положення, згідно з яким збори справляються: під час подання заяви, якщо це передбачено додатком до Положення. - на день подання заяви; за видачу документа (свідоцтва, сертифіката тощо) - на день видачі відповідного документа.
Однак, у п. 5 розділу II додатку до Положення визначена інша підстава для сплати зборів, а саме: при видачі дозволів на експлуатацію повітряних ліній у межах України державний збір збільшується з розрахунку за одного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 0,5 доларів США та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибиває, на 2,5 доларів США, що стягуються з споживача. В той же час за експлуатацію міжнародних повітряних ліній збори збільшуються відповідно на 2 та на 10 доларів США. Нічого іншого додаток не встановлює.
При цьому строків їх сплати Положення не містить.
Відповідач вважає, що твердження Позивача, про порушення ним вимог законодавства та Положення є необгрунтованими тому, що чинне законодавство не встановлює а ні будь-яких строків їх сплати, а ні самого розміру цих зборів.
Оскільки предметом пред'явленого позову є стягнення з Відповідача державних зборів саме за кожного пасажира , який відлітає з аеропорту України та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, за період з червня по серпень 2012 p., а Положення , по-перше, взагалі не визначає строків їх сплати, та по- друге, пов'язує їх нарахування безпосередньо з моментом видачі дозволу на експлуатацію повітряної лінії.
2. Згідно з п. 3 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Повітряного кодексу України державний збір за надання прав на експлуатацію повітряних ліній справляється до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до п.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Як зазначено в п.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11, збори (плата, внески), не встановлені цим Кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов'язкові платежі до набрання чинності цим Кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами, до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків).
07 жовтня 2012 р. набув чинності Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.12 № 5203-VI. Відповідно до частин 5 та 6 статті 11 Закону «Про адміністративні послуги» плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення, одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Положення про Фонд не є законом, а відтак передбачені в ньому додаткові платежі за надання прав на експлуатацію повітряних ліній з розрахунку на кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, стягненню не підлягають.
Враховуючи, що Положення про Фонд не визначає строків сплати державного збору за надання прав на експлуатацію повітряних ліній в частині збільшення збору за кожного пасажира та за кожну тонну вантажу, вважаємо, що суб'єкти авіаційної діяльності, що не сплатили вказаний збір до набрання чинності Законом України «Про адміністративні послуги», звільняються від його сплати на підставі ст.11 Закону України «Про адміністративні послуги».
Таким чином, станом на сьогодні, Відповідач не порушує вимог чинного законодавства щодо обов'язкової сплати суб'єктами авіаційної діяльності державних зборів до Фонду.
Але відсутність законодавчо встановлених строків такої сплати та спеціального закону про це, свідчить про необґрунтованість пред'явленого Відповідачу позову.
В судовому засіданні 23.04.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
За результатами перевірки, проведеної Генеральною прокуратурою України, встановлено, що приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» допущено порушення вимог чинного законодавства щодо виконання зобов'язань зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях.
Так, статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки (зобов'язання) виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, у зв'язку з чим одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Повітряного кодексу України для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Згідно п. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності: 1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності; 2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній; 3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України; 4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України; 5) за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів; 6) з авіаційної безпеки; 7) з інших передбачених законом надходжень.
Пунктом 8 ст. 12 Повітряного кодексу України встановлено, що платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов'язковими для всіх суб'єктів авіаційної діяльності.
Пунктом 9 ст. 12 Повітряного кодексу України передбачено, що перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як визначено п. 1 Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою КМУ №819 від 28.09.1993 (зі змінами та доповненнями), Фонд створено з метою фінансування заходів щодо забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні відповідно до вимог Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та участі України у міжнародних авіаційних організаціях.
Пунктом 9 розділу II додатку до вказаного Положення передбачено, що справляння державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропортів України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, під час експлуатації повітряних ліній, що перетинають кордон України, та виконання чартерних міжнародних перевезень, які здійснюються іноземним експлуагантом, дорівнює ставці збору, який справляється зі споживача стосовно українських експлуатантів під час виконання аналогічних польотів.
Відповідно до п. 5, п. 6 розділу II додатку до Положення при видачі дозволів на експлуатацію повітряних ліній у межах України державний збір збільшується з розрахунку за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту, на 0,5 доларів США та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 2,5 доларів СІЛА, що стягуються зі споживача, а при видачі дозволів на експлуатацію міжнародних повітряних ліній (у т.ч. чартерних перевезень) державний збір збільшується з розрахунку за кожного пасажира, який відлітає з аеропортів України, на 2 долари США та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває, на 10 доларів США, що стягуються зі споживача.
Однак ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», надавши в період з вересня по жовтень 2013 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши державний збір від пасажирів і відправників під час продажу чартерних рейсів, у порушення наведених положень законодавства зобов'язання зі сплати зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, належним чином не виконало.
У період із грудня 2013 року по січень 2014 року Державною авіаційною службою України на підставі звітів ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» щодо діяльності згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом товариству було виставлено рахунки-фактури на сплату передбачених ст. 12 Повітряного кодексу України державних зборів (за період з вересня по жовтень 2013 року) на загальну суму 6 782 516,30 грн., а саме: рахунки фактури №98 від 17.12.2013 на суму 2 986 271,84 грн., №284к від 27.12.2013 на суму 896 486,89 грн., №2 від 11.01.2014 на суму 2 632 983,20 грн., №13к від 11.01.2014 на суму 266 774,37 гривень.
Крім того, за час розгляду справи відповідачем наявна заборгованість за визначені місяці не погашена, проте збільшився період несплати зборів і загальна сума заборгованості.
ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» має заборгованість за листопад та грудень 2013 року в сумі 5 050 437,24 грн. Відповідачем частково сплачено заборгованість за рахунком-фактурою №284к на суму 896 486,89 грн. та за рахунком-фактурою №13к на суму 266 774,37 гривень.
Також відповідачем було частково оплачено заборгованість 03.04.2014 на суму 986 271,84 грн., 11.04.2014 на суму 300 000,00 грн. та 18.04.2014 на суму 500 000,00 грн.
Таким чином, сукупна заборгованість ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» перед Державною авіаційною службою України становить 8 883 420,44 гривень.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку з невиконанням ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» своїх зобов'язань у нього виникла заборгованість перед Державною авіаційною службою України у розмірі 8 883 420,44 грн. зі сплати до Фонду державного збору за надані послуги із перевезення пасажирів і вантажів повітряним транспортом.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурори мають право звертатись до суду з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоврядування, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.
Суд зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 12 Повітряного кодексу України кошти Фонду в обсязі, затвердженому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, використовуються на утримання штату працівників та інші витрати уповноваженого органу з питань цивільної авіації, пов'язані із забезпеченням виконання його функцій, на фінансування витрат на участь І представництво України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах, визначених законодавством.
Відповідно до ч, 7 ст. 12 Повітряного кодексу України забезпечення надходження та використання коштів Фонду здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації.
Згідно з п.п. 1, 3 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Указом Президента України №398 від 06.04.2011, Державна авіаційна служба України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є: забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору; здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації; регулювання використання повітряного простору та організація повітряного руху; організація авіаційних перевезень.
Крім того, пп. 289 п. 4 вказаного Положення передбачено, що Державіаслужба України організовує надходження коштів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях і їх цільове використання.
Таким чином, несвоєчасне внесення ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» державного збору призводить до ненадходження коштів до Фонду та ускладнює реальне виконання основних завдань і функцій Державної авіаційної служби України, чим порушуються інтереси держави, а також ставиться під загрозу авіаційна безпека в державі у цілому.
Заперечення відповідача, що не настав строк оплати по зобов'язанню, а тому позов задоволенню не підлягає, суд до уваги не приймає, оскільки вони не відповідають обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства.
В частині позовних вимог до відповідача про стягнення 1 786 271,84 грн. суд припиняє провадження у зв'язку зі сплатою боргу відповідачем в цій частині, а також у зв'язку із заявою позивача про припинення провадження в цій частині.
Розглянувши докази позивача та прокурора про сплату відповідачем частини основного боргу, заслухавши думку позивача та Генеральної прокуратури, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 786 271,84 грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Отже, факт несплати відповідачем позивачу заборгованості зі сплати державного збору за надані послуги з перевезення пасажирів і вантажів повітряним транспортом належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов Генеральної прокуратури в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 883 420,44 грн.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" основного боргу в розмірі 1 786 271,84 грн.
2. В іншій частині позов Першого заступника Генерального прокурора України в особі Державної авіаційної служби України задовольнити.
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4, код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 37536026, код платежу 24061500, рахунок 31118053700011 УДКСУ в Шевченківському районі міста Києва, банк одержувача ГУ ДКСУ в місті Києві, МФО 820019) основний борг в розмірі 8 883 420(вісім мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі чотириста двадцять) грн. 44 коп., судовий збір в розмірі 73 080(сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 25.04.2014
Судове рішення № 38397736, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/3718/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: