Рішення № 38397691, 22.04.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.2014 Справа № 907/130/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „МП КЛУБ", м. Ужгород

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення суми 50763 грн. 21 коп., в т.ч. 16820 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу № 007/13 від 13.08.2013 року, 28259 грн. 07 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 5046 грн. 24 коп. штрафу у розмірі 30 %, 311 грн. 53 коп. пені, 71 грн. 89 коп. 3 % річних та 253 грн. 68 коп. інфляційних нарахувань (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники:

Позивача - Дидік А.В., директор

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „МП КЛУБ", м. Ужгород заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення суми 50543 грн. 17 коп., в т.ч. 16820 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу № 007/13 від 13.08.2013 року, 28259 грн. 07 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 5046 грн. 24 коп. штрафу у розмірі 30 %, 311 грн. 53 коп. пені, 71 грн. 89 коп. 3 % річних та 33 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань. Заявою від 09.04.2014 року позивач збільшив позовні вимоги в частині заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань, з врахуванням якої просить стягнути з відповідача суму 50763 грн. 21 коп., в т.ч. 16820 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу № 007/13 від 13.08.2013 року, 28259 грн. 07 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 5046 грн. 24 коп. штрафу у розмірі 30 %, 311 грн. 53 коп. пені, 71 грн. 89 коп. 3 % річних та 253 грн. 68 коп. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті паливно - мастильних матеріалів, відпущених по договору купівлі - продажу № 007/13 від 13.08.2013 року. Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Пояснила, що видаткові накладні на відпуск паливно - мастильних матеріалів та акт звірки взаєморозрахунків від імені відповідачки підписані її представником - ОСОБА_3. Однак, витребуваних судом доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на підписання зазначених документів та вчинення дій по договору купівлі - продажу № 007/13 від 13.08.2013 року від імені відповідача не подала.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.02.2014 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 11.03.2014 року, від 02.04.2014 року, від 09.04.2014 року, від 15.04.2014 року надіслані відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та підтверджену відомостями з ЄДРЮОФОП), у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.04.2014 року у справі № 907/130/14

не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. Надіслана відповідачеві рекомендованим листом ухвала про порушення провадження у справі повернута на адресу господарського суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, порядок повідомлення сторони за практикою Вищого господарського суду України вважається дотриманим. Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю МП „Клуб" як продавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 як покупцем 13.08.2013 року укладено договір № 007/13 купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів, за умовами якого продавець зобов'язався передавати у власність покупця через АЗС паливно - мастильні матеріали (далі ПММ), а покупець зобов'язався приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість на визначених договором умовах.

Умови постачання ПММ сторони узгодили у розділі 3 договору, яким передбачили, зокрема, поставку ПММ частинами шляхом вибірки покупцем (довіреною особою покупця) з АЗС; датою поставки вважається дата, що вказана у відомості. Передбачили, що відпуск здійснюється шляхом заправки ПММ транспортних засобів покупця (довіреної особи покупця) в кількості та асортименті, обраних покупцем (довіреною особою покупця) самостійно в межах добового (місячного) ліміту ПММ (п.3.5 договору); підтвердженням фактичного отримання покупцем ПММ на АЗС в асортименті, кількості та ціні є відомість, що видається покупцю, або акт прийому -передачі ПММ (п. 3.6). Погоджено, що приймання - передача ПММ по кількості та асортименту здійснюється покупцем (довіреною особою покупця) на АЗС за показниками сумарних лічильників паливнороздавальної колонки, згідно кількісних показників з відомості (п. 3.7); враховуючи періодичність та ритмічність поставок ПММ протягом дії договору, накладна на відпуск товарно - матеріальних цінностей та податкова накладна формуються продавцем один раз на місяць - останнім числом місяця; по факту відпуску ПММ продавцем за відповідний період надається покупцю для підписання акт прийому - передачі та видаткова накладна; акт прийому - передачі підтверджує факт передачі ПММ у власність покупця за відповідний період (п. 3.8).

Сторони погодили, що ціна ПММ є узгодженою, коли покупець (довірена особа покупця) здійснила вибірку ПММ з АЗС на умовах даного договору та отримала документ, визначений у п. 3.5 договору (п. 4.1). Розрахунки за ПММ згідно п. 4.4 договору покупець має здійснювати періодично на умовах відтермінування оплати вартості ПММ на 14 календарних днів з дати придбання ПММ.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення спору щодо отримання покупцем ПММ, спеціальна відомість (що має всі необхідні реквізити), надана продавцем на запит покупця, є достатнім доказом отримання ПММ в асортименті, кількості та по ціні спеціальної відомості.

За твердженням позивача, на виконання договору відповідачем було отримано дизельне паливо по видаткових накладних: № РН-0000053 від 17.10.2013 року в кількості 474 літри на суму 4455,60 грн.; № РН-0000060 від 18.11.2013 року в кількості 800 літрів на суму 7520 грн.; № РН-0000062 від 18.11.2013 року в кількості 310 літрів на суму 2914 грн.; № РН-0000068 в кількості 743 літри на суму 6984,20 грн.; № РН-

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.04.2014 року у справі № 907/130/14

0000078 від 16.12.2013 року в кількості 510 літрів на суму 4947 грн., всього на загальну суму 26820,80 грн.

На підтвердження часткової фактичної оплати відповідачем за ППМ позивачем надано банківські виписки від 17.10.2013 року на суму 5000 грн. та від 03.02.2014 року на суму 5000 грн.

Суму боргу 16820,80 грн. та нараховані на підставі п. 7.2 договору штрафні санкції у вигляді 311 грн. 53 коп. пені, 28259 грн. 07 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 5046 грн. 24 коп. штрафу у розмірі 30 %, а також 71 грн. 89 коп. 3 % річних та 33 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань позивач просить стягнути у зв'язку з порушенням відповідачем строку оплати за товар.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на п. 9.3 договору, яким передбачено наступне: „У випадку необхідності на вимогу однієї із Сторін проводити звірку взаєморозрахунків, в результаті чого підписувати акт звірки взаєморозрахунків. Відмова від підписання акту звірки не допускається, за виключенням виникнення розбіжностей даних Продавця з даними Покупця. В даному випадку підписання акту відкладається до моменту вияснення причин невідповідності даних, але не більше трьох робочих днів з дати, вказаної в акті. Сторони погоджуються, що у разі невиконання Покупцем умов, викладених в попередньому абзаці (не підписання та неповернення у визначений термін підписаного акту звірки взаєморозрахунків, або ненадання обґрунтованих письмових заперечень), вважається, що Покупець прийняв акт звірки взаєморозрахунків та погодився з даними, що наведені в акті в повному обсязі."

Як доказ погодження покупця з даними, викладеними у акті звірки, позивач кваліфікує неявку покупця для підписання вищевказаних накладних, непідписання та неповернення акту звірки взаєморозрахунків, однак, доказів надіслання покупцю вимоги про проведення звірки, а також запропонованого для підписання акту звірки суду не подав.

Ухвалами господарського суду від 11.03.2014 року та від 02.04.2014 року судом зобов'язано сторони провести звірку розрахунків, за результатами якої подати суду розгорнутий акт.

Клопотанням від 09.04.2014 року позивач просив долучити до матеріалів справи копії підписаних видаткових накладних та копію акту звірки взаєморозрахунків. Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що підписання видаткових накладних та акту звірки здійснено представником відповідача ОСОБА_3 під час звірки, однак, доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на підписання зазначених документів та вчинення дій по договору купівлі - продажу № 007/13 від 13.08.2013 року від імені відповідача не подала. За таких обставин, додатково долучені до матеріалів справи видаткові накладні та акт звірки розрахунків суд оцінює як неналежні докази з огляду на наступне.

Подані в якості доказів передачі товару (ПММ) видаткові накладні досліджено судом з метою з'ясування питання про те, чи відбулись оформлені ними господарські операції по передачі спірного товару у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинний документ. Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для бухгалтерського обліку таких операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарських

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.04.2014 року у справі № 907/130/14

операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, яке, зокрема, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів підприємствами незалежно від форм власності, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Така вимога кореспондується із ч.2 ст. 9 зазначеного Закону.

Пунктом 2.5. зазначеного Положення передбачено, що первинний документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Отже, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити згідно з вищенаведеними нормативно встановленими вимогами. Зокрема, обов'язковою є наявність особистого підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Повноваження такої особи підтверджуються у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема, належно посвідченою довіреністю.

Вищенаведеними умовами пунктів 3.5, 3.7 договору передбачено, що приймання ПММ здійснюється покупцем або його довіреною особою. Подані позивачем видаткові накладні не містять інформацію про прізвище особи в графі „отримав" та реквізити її довіреності. Більш того, у зазначених видаткових накладних відсутня інформація про передачу товару на підставі укладеного між сторонами договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

З врахуванням викладеного, додатково долучені позивачем видаткові накладні та акт звірки судом до уваги не приймаються.

Посилання позивача на відомість № 8 обліку видачі нафтопродуктів фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (арк. справи 52), у якій відображено марки та номери автомобілів, дати, години, літраж, прізвища та підписи водіїв ТОВ „ТРАНС ВУД", а також копії технічних паспортів на автомобілі MAN AO7393BB, MAN AO7394BB (арк. справи 74) суд оцінює критично, оскільки умовами договору не визначено, які конкретно автомобілі будуть подаватися покупцем для одержання ПММ та прізвища водіїв, що уповноважуються на отримання товару. Не подано позивачем і будь - яких додатків до договору або листування з покупцем з цього питання; перелік згаданих у договорі „довірених осіб покупця" відсутній. Крім того, всупереч п. 3.6 договору відомість № 8 не містить інформацію про ціну ПММ, а визначені в якості доказів отримання покупцем товару акти прийому - передачі ПММ, за інформацією представника позивача, не укладались.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують одержання продукції відповідачем за спірний період в межах укладеного між сторонами договору, а, відтак, неможливо встановити достовірно дійсну кількість та вартість одержаної продукції та дійсний розмір заборгованості відповідача.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.04.2014 року у справі № 907/130/14

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із вищенаведеного, враховуючи, що позивачем не подано належних доказів, які б свідчили про те, що сторонами було проведено господарську операцію в межах вказаного договору та наведеного періоду, позовні вимоги задоволенню не підлягають. У задоволенні позову слід відмовити з віднесенням на позивача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати віднести на позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу

Повне рішення складено 24.04.2014 року.

Суддя В.В. Мокану