Ухвала суду № 38395750, 17.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 р. Справа № 815/6999/13-а

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фертеліта Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 000279225, -

встановиЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фертеліта Груп» (далі - ТОВ «Фертеліта Груп») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 000279225, яким ТОВ «Фертеліта Груп» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 59365 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 25 жовтня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРТЕЛІТА ГРУПП» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.09.2013 року №000279225 - задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 23.09.2013 року №000279225.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2013 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. ТОВ «Фертеліта Груп», за результатами якої складено акт від 05.09.2013 р. № 1328/22-5/32933117.

Не погодившись із висновками згаданого акту перевірки позивач подав заперечення до цього акту від 11.09.2013 р. № 1, в яких просив висновок акту від 05.09.2013 р. № 1328/22-5/32933117 скасувати, підтвердити правомірність формування податкового кредиту за січень 2012 р. у розмірі 59365 грн., підтвердити залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в декларації з ПДВ за січень 2012 р. визначений в сумі 520284 грн.

У відповідь на вказані заперечення від 18.09.2013 р. № 8486/10/15-53-22-5 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області залишило без змін висновки акту перевірки від 05.09.2013 р. № 1328/22-5/32933117.

На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 000279225, яким позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податку на додану вартість у розмірі 59365 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

З акту перевірки позивача вбачається, що перевірка ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проводилась на підставі інформаційної бази ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2012 р. від 18.02.2012 р. № 9006543907, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за звітний податковий період січень 2012 р. від 18.02.2012 р. № 9006543906 та акту від 25.02.2013 р. № 246/22-710/33115436 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МТК» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лигран» за січень 2012 р.».

Таким чином, на порушення ст. 75 Податкового кодексу України податковим органом при проведенні камеральної перевірки використано крім даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків іншу податкову інформацію, яка жодним чином не стосується позивача.

Поряд з цим п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Тобто, виходячи з наведених законодавчих положень, камеральна перевірка даних, заявлених у декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. ТОВ «Фертеліта Груп» мала проводитись у період з 21.02.2012 р. по 21.03.2012 р.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність проведення ДПІ у Приморськомому районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 р. ТОВ «Фертеліта Груп».

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача, вказаних в акті перевірки від 05.09.2013 р. № 1328/22-5/32933117 і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення, слід виходити з наступного.

Між ТОВ «МТК» та ТОВ «Фертеліта Груп» було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 01.04.2011 р. № 130.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано заявку ТОВ «Фертеліта Груп» до ТОВ «МТК» від 16.01.2012 р. № 7 про перевезення вантажу карбаміду зі ст. Рубежное Донецької залізниці до ст. Чорноморської Одеської залізниці відправником ПрАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот» , відповідь ТОВ «МТК» на заявку позивача з підтвердженням можливості надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування, протокол узгодження ціни до договору від 01.04.2011 р., заявку ПрАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот» від 25.12.2011 р. № 27 про замовлення у ТОВ «Фертеліта Груп» перевезення 8 вагонів 528 т селітри аміачної у грудні 2011 р., акт виконаних робіт від 31.01.2012 р. № 01/130/12, накладні на перевезення, податкову накладну від 23.01.2012 р. № 37 на загальну суму 354381 грн., в т.ч. ПДВ - 59063,61 грн. та платіжні доручення про сплату послуг.

Також між ТОВ «МТК» та ТОВ «Фертеліта Груп» було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування від 29.12.2011 р. № 103.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивач надав до суду заявку ТОВ «Фертеліта Груп» до ТОВ «МТК» від 29.12.2011 р. № 320 про перевезення вантажу селітри аміачної зі ст. Рубіжне до ст. Яргора МЛД, отримувач вантажу ТОВ «Агрокем Імпекс», відповідь ТОВ «МТК» на заявку позивача з підтвердженням можливості надання транспортно-експедиторських послуг від 27.12.2011 р. № 5926, протокол узгодження ціни до договору від 29.12.2011 р., накладні на перевезення, акт виконаних робіт від 31.01.2012 р. № 1/103/12, податкову накладну від 31.01.2012 р. № 87 на загальну суму 1807,39 грн., в т.ч. ПДВ - 301,23 грн., платіжне доручення про сплату наданих послуг.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази підтверджують вчинення дій щодо виконання транспортно-експедиторських договорів в межах господарської діяльності між TOB «Фертеліта Груп» та ТОВ «МТК» з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі -Закон № 996 ) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані ТОВ «Фертеліта Груп» документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «МТК» не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «Фертеліта Груп» та його контрагентом ТОВ «МТК».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фертеліта Груп» замовило послуги у ТОВ «МТК» з метою виконання своїх зобов'язань з надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування перед Trans-Navigator LLC. та ПрАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот». Зазначене підтверджується заявками вказаних підприємств до ТОВ «Фертеліта Груп» про організацію перевезень карбаміду та селітри аміачної, договорами на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів між ТОВ «Фертеліта Груп» та Trans-Navigator LLC. (70-75) та ПрАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот», актами виконаних робіт, картками виконаних робіт.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем доведено фактичність та реальність господарських операцій з ТОВ «МТК» у січні 2012 року, які підтверджені первинними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства, встановлено використання наданих послуг у господарській діяльності ТОВ «Фертеліта Груп», тому враховуючи неправомірність проведення камеральної перевірки податкової звітності за січень 2012 р. у вересні 2013 р., вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фертеліта Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 р. № 000279225, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан