Ухвала суду № 38395693, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16957/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - Туман Наталії Валеріївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податковим органом в порушення норм податкового законодавства не направлено до територіального відділення Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування, що підлягає стягненню з Державного бюджету на рахунок ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» відповідно до судових рішень про підтвердження суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року задоволено вказаний позов. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» 807247 грн. заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла внаслідок невідшкодування податку на додану вартість, в тому числі, 427750 грн., заявленого за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року; 80993 грн., заявленого за декларацією з податку на додану вартість червень 2010 року; 298504 грн., заявленого за декларацією з податку на дану вартість за липень 2010 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - Туман Наталія Валеріївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що податковим органом у вересні 2010 року здійснена документальна невиїзна перевірка ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Агроенергоінвест», ПП «Компанія «Укрбізнес» (, ПП «Тамак».

За результатами перевірки складено акт №473/40-20/25392188 від 21.09.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню у сумі 508743 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000724020/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 508743 грн.

Відповідачем у вересні 2010 року здійснена також документальна виїзна перевірка ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №526/40-20/7/25392188 від 01.10.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», відповідно до змісту якого податковим органом встановлено порушення п.п. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту за липень 2010 року на суму 153000 грн., яка має бути зменшена підприємством з суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який відображається в декларації з ПДВ за серпень 2010 року та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 298504 грн. і підлягає зменшенню.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000200700/0 від 11.10.2010 року, яким ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на 298504 грн., заявленого за декларацією з податку на додану вартість за липень 2010 року.

Не погоджуючись з визначеними відносно нього грошовими зобов'язаннями, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 pоку в адміністративній справі № 2а-6201/11/2670 позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення № 0000724020/0 від 04.10.2010 року та № 0000200700/0 від 11.10.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 pоку залишено без змін.

У вказаних судових рішеннях зазначено, що жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, оскільки згідно вимог чинного законодавства обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями. Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, судами зроблено висновок, що сама по собі сплата або несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень № 0000724020/0 від 04.10.2010 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 508743 грн. та № 0000200700/0 від 11.10.2010 року, яким ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на 298504 грн.

Оскільки позивачу не було виплачено бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, він звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

З огляду на положення ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 року по адміністративній справі № 2а-6201/11/2670 набрала законної сили 22.05.2012 року, тобто з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 7.7.1, п. 7.7.2 п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналогічні норми містяться у Податковому кодексу України.

Зокрема, згідно з пп. «а» п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Пунктом 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Згідно ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Судом першої інстанції було встановлено, що після набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено право ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податковим органом висновки на перерахування позивачеві коштів не складались, таких висновків до органів Державної казначейської служби України подано не було.

Оскільки правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми податку на додану вартість підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому вказана обставина не потребує додаткового доказування.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що позивач звертався до податкового органу зі скаргою про необхідність забезпечення вчинення всіх необхідних дій для отримання позивачем належних йому сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Проте, податковим органом листом від 10.09.2012 року № 1669/0/61-12/15-42 надано відповідь, відповідно до якої рішення стосовно права позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість може бути прийнято за результатами розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги.

Однак, судом першої інстанції було з'ясовано, що згідно комп'ютерної програми «Документообіг спеціалізованого суду» адміністративна справа № 2а-6201/11/2670 до Вищого адміністративного суду України для розгляду касаційної скарги не витребовувалась, доказів касаційного оскарження судових рішень в даній справі відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження податкового органу суперечать положенням закону.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки заборгованості бюджету перед позивачем у розмірі 807247 грн. не погашена, то позовні вимоги ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Тобто, управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів та позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету здійснює державне казначейство як система органів державної виконавчої влади

Також визначено, що виконання відповідних показників державного бюджету та контроль за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів у частині, що визначається Головним управлінням Державного казначейства України, здійснюються відділеннями Державного казначейства України у районах, містах, районах у містах і саме вони здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування ПДВ платнику за висновками податкових органів. Також вони перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Таким чином, відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатися до участі у справі як відповідач за позовом про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість або за позовом про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості (інших сум), поряд з відповідним органом державної податкової служби.

Правова позиція по даному питанню викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позивачем вимог в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рахунок Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла внаслідок невідшкодування податку на додану вартість, в тому числі, 427750 грн., заявленого за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року; 80993 грн., заявленого за декларацією з податку на додану вартість червень 2010 року; 298504 грн., заявленого за декларацією з податку на дану вартість за липень 2010 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - Туман Наталії Валеріївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.