Ухвала суду № 38395264, 17.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8436/13-ц Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.Провадження № 22-ц/780/400/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 26 17.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Франюк Т.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Фідобанк" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Фідобанк" до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Стара Фортеця" про звернення стягнення на предмет застави.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач ПАТ „Фідобанк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ „Стара Фортеця" про звернення стягнення на предмет застави. Свої вимоги обґрунтовував тим, що між банком та третьої особою - ТОВ «Стара Фортеця Трейдінг» був укладений кредитний договір. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором на підставі договору застави відповідач передав у заставу належний йому автомобіль «Toyota Lend Cruiser» чорного кольору, 2003 року випуску, д.н. НОМЕР_1. Посилаючись на те, що свої зобов'язання за кредитним договором третя особа належним чином не виконує, у неї утворилась заборгованість в розмірі 22 081 814,87 грн. яку не погашено.

На підставі 589, 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», позивач просив, в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет застави.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ „Фідобанк" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ „Фідобанк", подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилався на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 07 квітня 2005 року між ТОВ «Стара Фортеця Трейдінг» та АБ «АЖІО», правонаступником якого є позивач, був укладений договір про відкриття кредитної лінії №279, за умовами якого позичальнику - ТОВ «Стара Фортеця Трейдінг» було відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом еквівалентним 660 000 дол. США. Відповідач зобов'язався в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені договором платежі.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 15 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «СЕБ БАНК», правонаступником якого є позивач, укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого відповідач передав у заставу належний йому автомобіль «Toyota Lend Cruiser» чорного кольору, 2003 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

У зв'язку із тим, що відповідач свої обов'язки щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором виконував неналежним чином, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 22081814,87 грн. а саме: 78130,43 дол. США, що еквівалентно 624496,53 грн. - прострочені проценти, 9320272,28 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів за період 28.01.2009 по 21.03.2013 включно, 1518459,41 дол. США, що еквівалентно 12137046,06 грн. - борг щодо повернення кредиту. Достовірність зазначених обставин підтверджується письмовим розрахунком боргу та його письмовою розшифровкою, а також не заперечується відповідачем по справі.

На підставі ст. 61 ЦПК обставини щодо наявності у ТОВ «Стара Фортеця Трейдінг» заборгованість в розмірі 22 081 814,87 грн. визнаються обома сторонами, а тому не підлягають доказуванню.

Стаття 256 ЦК України встановлює, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Стаття 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у справі заявлено про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення суми непогашеного кредиту та несплачених відсотків.

Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії №279 від 07.04.2005 року з урахуванням усіх додаткових угод до нього, змін та доповнень кінцевим строком виконання обов'язку ТОВ «Стара Фортеця Трейдінг» щодо повернення кредиту є 27 січня 2009 року. Таким чином, наступного дня розпочався перебіг строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, водночас з позовом про звернення стягнення на предмет застави банк звернувся до суду лише у квітні 2013 року, тобто після спливу трьохрічного строку загальної позовної давності.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про застосування строку позовної давності.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Фідобанк" - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: