Вирок № 38395089, 23.04.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.04.2014

Справа № 642/1295/14-К

Провадження № 1-кп/642/245/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого Лазарєва А.В.,

секретаря Клименко О.О.,

за участю прокурора Калашникова В.А.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст..89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 355 ч.2, 263 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 між собою знайомі з 2005 р. та під час їх сумісного підтримування ділових відносин в 2007 р. між ними було укладено та посвідчено довіреність на право реалізації ? ч. квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій зареєстрований та проживає ОСОБА_2.

Після цього ОСОБА_2, зрозумівши, що ніяких грошових коштів він не отримав та не отримує від продажу вказаної частини його квартири 30.09.2009 р. подав позов до Київського районного суду м. Харкова щодо не виконання ОСОБА_3 покладених на нього зобов»язань, у зв»язку з чим у них виникло цивільно-правове зобов»язання, яке полягало у завданні ОСОБА_2 майнової шкоди.

ОСОБА_2 маючи з 2009 р. умисел направлений на примушування ОСОБА_3 повернути йому грошові кошти або право власності на ? ч. житлової площі, яка ОСОБА_3 за укладеною між ними довіреністю була реалізована третій особі, став висловлювати погрози ОСОБА_3 позбавити його життя та на спричинення тілесних ушкоджень.

2 січня 2014 р., приблизно, о 17 год. 10 хв. ОСОБА_2, знаходячись по вул.. Єлізарова, 157 в м. Харкові випадково зустрів ОСОБА_3 та реалізуючи свій злочинний намір, за допомогою насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я ОСОБА_3 вдався щодо активних дій щодо примушування його виконати покладені на нього обов»язки за довіреністю та після реалізованої квартири повернути грошові кошти або право власності на квартиру, яка була реалізована. При цьому як руками так і обрізом мисливської рушниці, який являвся вогнепальною зброєю, спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження: садну на голові та правій руці, внутрішньо-шкіряний крововилив, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вказаний обріз мисливської рушниці 32 калібру, виробництва СРСР, моделі ИЖ-17, 1966 року випуску, НОМЕР_1 , який являється вогнепальною зброєю, ОСОБА_2 у грудні 2013 р. знайшов в одному з селищ Харківської області, після чого без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого мешкання в м. Харкові: спочатку у АДРЕСА_1, а потім у домоволодінні АДРЕСА_2 і носив при зазначених вище обставинах.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював і пояснив так як це викладено вище, у скоєному щиро розкаявся.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з»ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; а також їм роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд вважає доказаною повністю вину ОСОБА_2 у скоєнні злочинів.

Дії ОСОБА_2, які виразилися у незаконному носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу суд кваліфікує за ст.263 ч.1 КК України.

Дії ОСОБА_2, які виразилися у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов»язань, яке поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров»я, суд кваліфікує за ст.355 ч.2 КК України.

Вивченням особистості ОСОБА_2 встановлено, що він являється громадянином України. 16.09.2003 р. він був засуджений апеляційним судом Харківської області за ст. ст. ст. 185 ч.5, 263 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Із місць позбавлення волі звільнився 05.03.2005 р.. У теперішній час судимість погашена на підставі ст.89 КК України. Обвинувачений являється неодруженим, офіційно ніде не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом»якшує покарання ОСОБА_2, суд згідно ст..66 КК України визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступень суспільної небезпеки здійсненого, наведені вище дані про особу обвинуваченого, пом»якшуючу покарання обставину, і вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з випробуванням, оскільки він може бути виправленим без застосування до нього заходів кримінального покарання.

Виходячи з обставин справи та даних про особу обвинуваченого суд, при обранні покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів у відповідності до ст.70 КК України вважає можливим застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Судові витрати у справі за проведені НДЕКЦ ГУМВСУ в Харківській області криміналістичні експертизи складають: 391 гр. 20 коп. - за експертизу холодної зброї висновок №4 від 05.01.2014 р.; 391 гр. 20 коп. - за дактилоскопічну експертизу №1 від 03.01.2014 р.; 978 гр. - за балістичну експертизу №004 від 13.01.2014 р., а всього 1760 гр. 40 коп. / крим. пров. а. с. 20, 66, 83/.

Оскільки експертизи були проведені у зв»язку із скоєними обвинуваченим злочинами суд стягує з обвинуваченого на користь держави судові витрати в сумі 1760 гр. 40 коп..

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.. ст.100, 373 - 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.. 263 ч.1, 355 ч.2 КК України та призначити покарання:

за ст. 263 ч.1 КК України - 3 роки 3 місяця позбавлення волі;

за ст.355 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.. ст.. 75, 76 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку, 1 рік 6 місяців, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Строк покарання рахувати з дня оголошення вироку.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 у строк покарання час його перебування під вартою в період з 02 січня 2014 р. по 24 січня 2014 р..

Речовий доказ у справі, вилучений у ОСОБА_2 обріз одноствольної мисливської рушниці 32 калібру, виробництва СРСР, моделі ИЖ-17, 1966 року виготовлення, НОМЕР_1, який згідно постанови від 17.01.2014 р. ст. слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_4 знаходиться на зберіганні в камері зберігання Ленінського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області - знищити

/крим. пров. а. с. 88/.

Стягнути з ОСОБА_2 за користь держави судові витрати за проведені НДЕКЦ ГУМВСУ в Харківській області криміналістичні експертизи: 391 гр. 20 коп. - за експертизу холодної зброї висновок №4 від 05.01.2014 р.; 391 гр. 20 коп. - за дактилоскопічну експертизу №1 від 03.01.2014 р.; 978 гр. - за балістичну експертизу №004 від 13.01.2014 р., а всього 1760 гр. 40 коп. / крим. пров. а. с. 20, 66, 83/.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку. У разі оскарження вирок набирає законної сили з моменту розгляду апеляційним судом.

Суддя А.В. Лазарєв