Рішення № 38393648, 24.04.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8240/13-ц

Провадження № 2/591/74/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря - Попович Ю.О.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 14 лютого 2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк», який в подальшому був перейменований в ПАТ «Родовід банк», був укладений договір №158/АА-017.07.2 відповідно до якого відповідачу відкрито кредитну лінію на загальну суму 20120,00 доларів США строком до 14 лютого 2015 року. Кредитні кошти були надані на купівлю автомобіля марки Ford, модель Focus 1.6 C307, рік випуску 2007, колір сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, тип ТЗ легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1. Забезпеченням виконання зобов'язань за Кредитним договором є застава автомобіля згідно з договором застави транспортного засобу 158/АА-017.07.2, а також порука відповідачки ОСОБА_3 відповідно до укладеного договору поруки 158/АА-017.07.2-П/1 від 14 лютого2008 року та ОСОБА_4 відповідно до договору поруки 158/АА-017.07.2-П/2 від 14 лютого2008 року. Однак свої зобов'язання по кредитному договору відповідач ОСОБА_1 не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом в обсязі, що передбачено договором не погашає. Остаточно уточнивши свої вимоги, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором в сумі 195944,40 грн. та судові витрати в сумі 1959,45 грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник заперечували проти позовних вимог, свою позицію обґрунтовували тим, що відповідач ОСОБА_1, повністю сплатив всю суму кредитної заборгованості, та процентів, ще в перший рік сплати кредиту. Після сплати відразу у серпні 2009 року 12000 доларів, кредитний менеджер банку запевнив, що кредит повністю погашено та незабаром їм надішлють листа про зняття автомобілю з застави. Проте йшов час, жодних документів не надходило, але це не турбувало ОСОБА_1, оскільки він не мав на меті її продавати чи іншим чином відчужувати, співробітники банку, також не перевіряли стан авто, котре перебуває в заставі, за весь період погашення кредиту, тому дійсно відповідач прийшов до висновку, що воно знято з застави, а лист про зняття просто не був відправлений, також КАСКО страхування укладалося лише один раз на перший рік і ніхто з Банку жодного разу не дзвонив і не прохав відповідача переукласти даний договір, це також свідчить про те що Банк був впевнений у тому, що кредитної заборгованості не було. Станом на 04 березня 2014 року Банк, так і не надав довідку, про розміри погашення Відповідачем кредиту, не надіслав жодного документу, котрий свідчив би про те, що Відповідач має заборгованості, ні листа з претензією, ні телефонного дзвінка, нічого не було. Також у відповідності до постанови Національного банку України від 06.08.2009 N 461 про Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили в скрутне фінансове становище банки мають: підтримувати зв'язок з позичальником у зручний для нього час і спосіб (зустрічі, листування, телефон, факс тощо); надати позичальнику повну і доступну інформацію щодо загального розміру його заборгованості, уключаючи всі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проінформувати позичальника про заходи, які можуть бути застосовані в разі невиконання позичальником умов кредитного договору, у тому числі повідомити, що неналежне виконання умов кредитного договору може негативно вплинути на кредитну історію позичальника і в майбутньому призвести до погіршення доступу до кредитів; обговорити з позичальником усі обставини його скрутного фінансового становища для того, щоб визначити з позичальником можливі шляхи повернення кредиту; разом з позичальником розробити прийнятну як для позичальника, так і для банку програму погашення кредиту, зокрема, це може бути реструктуризація кредиту позичальника, зміна валюти кредиту тощо. Проте жодної дії починаючи з моменту початку прострочення заборгованості не було зроблено, оскільки співробітники банку, а саме кредитний менеджер казав особисто ОСОБА_1 про те, що кредит повністю погашено, а те що машину не було знято з застави, на це Відповідач уваги не приділяв. Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про стягнення сум несплаченого кредиту та відсотків у частині нарахування неустойки, 3 % річних та інфляційних збитків, а також у поверненні судового збору.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але до суду не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено, що 14 лютого 2008 року ВАТ «Родовід Банк» було укладено з ОСОБА_1 договір №158/АА-017.07.2 на суму 20 120, 00 доларів США на строк до 14 лютого 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9 % відсотків річних (а.с. 9-13).

Згідно п.п. 3.1, 3.2 вказаного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати суму заборгованості за кредитом в сумі 221,82 доларів США та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісячно до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 5.2 договору в разі недотримання відповідачем умов кредитного договору банк має право вимагати дострокового розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків, заподіяних Позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору.

В забезпечення кредитного договору, позивач уклав з відповідачем ОСОБА_1 договір застави автомобіля Ford, модель Focus 1.6 С307, рік випуску 2007, колір сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, тип ТЗ легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 14 лютого 2008 року за реєстровим номером 4940( а.с.19-22).

Також в забезпечення кредитного договору, укладеного з відповідачем ОСОБА_1 14 лютого 2008 року ВАТ «Родовід банк», який в подальшому був перейменований в ПАТ «Родовід банк» уклав з ОСОБА_3 договір поруки 158/АА-017.07.2-П/1 від 14 лютого2008 року (а.с.25-27) та з ОСОБА_4 договір поруки 158/АА-017.07.2-П/2 від 14 лютого2008 року (а.с. 31-32), відповідно до яких останні взяли на себе зобов'язання перед ПАТ «Родовід банк» відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору від 14 лютого 2088 року № 158/АА-017.07.2 в повному обсязі цих зобов'язань.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, сума непогашеного кредиту за кредитним договором станом на 14 січня 2014 року складає 195 944, 40 грн.; сума заборгованості по кредиту - 31 336, 73 грн., сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості 163 585, 32 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості - 844, 81 грн., сума інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом - 177, 54 грн. (а. с. 102-106).

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з зазначеної норми закону та клопотання позивача та його представника, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру нарахованої банком пені в сумі 163 585, 32 грн., оскільки він значно перевищує розмір збитків і тому вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 000 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею) та порукою, що передбачено ст. 546 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором.

Зі змісту ст. 554 ЦК України вбачається можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Виходячи з викладеного, у даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача порушене, підлягає захисту і з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 47359 грн. 08 коп. , яка складається з суми непогашеного кредиту за кредитним договором 31 336, 73 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості - 884, 81 грн., сума нарахованої пені - 15000 грн., сума інфляційних витрат від суми простроченої плати за кредитом - 177, 54 грн., а також, в дольовому порядку понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 473 грн. 58 коп. по сплаті судового збору, тобто по 157 грн. 86 коп. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 550, 551, 553-555, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору в сумі 47359 грн. 08 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати в сумі 473 грн. 58 коп., тобто по 157 грн. 86 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.П.Сидоренко