Ухвала суду № 38392907, 16.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 р. Справа № 2а-4429/11/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллінг-2000" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасувати рішення від 15.10.10 року №0001622303,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.10 року №0001622303.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.10 №0001622303, в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 50 490грн.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Елінг-2000" зареєстроване як фізична особа підприємець та є платником податків.

30.09.10р. ДПА у Миколаївській області проведено перевірку позивача, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

30.09.10р. за результатами перевірки було складено акт №0651/14/00/23/30738539, в якому встановлені порушення:

не проведення розрахункової операції через РРО на суму 2,50грн.;

незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Невідповідність склала 102,50грн.;

не зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок. Встановлено 298 випадків не зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок. не зберігання за період з 01.10.09р. по 29.09.10р.

15.10.10р. на підставі даного акту відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001622303, яким за порушення п.1, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 6.07.95 р. (далі Закон №265), та на підставі п.1, 5 ст.17, ст.22 Закону №265, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 51 185грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за порушення позивачем п.5 ст.17 Закону №265, повинен був застосувати фінансові санкції у розмірі 170грн., та відповідно неправомірно застосував санкції в решті суми - 50 490грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

У разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.5 ст.17 Закону України №265/95-ВР).

Аналіз змісту цієї норми дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону друкувати та зберігати контрольну стрічку.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок зберігати контрольну стрічку, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення.

Враховуючи, що згідно зі ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушення, про яке йдеться у п.5 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків незберігання контрольної стрічки.

Отже, відповідач за порушення позивачем п.5 ст.17 Закону №265, повинен був застосувати фінансові санкції у розмірі 170грн.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.10 року №0001622303, підлягає скасуванню частково в сумі 50 490 грн.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть учать у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: