Постанова № 38392836, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2014 року 09:00 № 826/2203/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на підставі незаконних висновків акту перевірки від 28.11.2013 р. № 2475/26-58-22-06-15/НОМЕР_2 прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 802,14 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що дебіторська заборгованість за перевіряємий період перед позивачем відсутня, а строки сплати за кожним актом виконаних робіт не перевищують строки, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», отже, нарахування пені є неправомірним.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним договорам, а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідно до письмових заперечень не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що нерезидентом, з яким позивачем укладено зовнішньоекономічний договір, була несвоєчасно проведена оплата, а тому нарахування пені позивачу є правомірним.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортній угоді № б/н від 01.03.2005 р. з фірмою нерезидентом ЗАО «Мері Кей» (Росія) за період з 01.04.2013 р. по 27.11.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення СГ- ФО ОСОБА_1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

За результатами перевірки складено акт від 28.11.2013 р. № 2475/26-58-22-06-15/НОМЕР_2 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 802,14 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 08.02.2014 р. № 288/ш/26-15-10-09-25, яким податкове повідомлення - рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206 в частині сплати пені на суму 29,80 грн. скасовано, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про його скасування.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Таким чином, обов'язковому декларуванню підлягають валютні цінності та інше майно нерезидентів, яке перебуває за межами України. При цьому виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено зовнішньоекономічну угоду від 01.03.2005 р. № б/н з ЗАО «Мері Кей» (Росія) щодо надання послуг (консультації з краси).

Відповідно до п. 3.4 договору визначено, що у випадку, якщо відповідно до законодавства Російської Федерації послуги за даним договором підлягають оподаткуванню російським ПДВ і Компанія зобов'язана вирахувати такий ПДВ із сум, які виплачуються консультанту по красі, вартість послуг, вирахувана у відповідності до зазначеної процедури, підлягає збільшенню на відповідну суму російського ПДВ. Визначена таким чином вартість послуг повинна розглядатися як ціна з урахуванням ПДВ. Ціна послуг, що включає суму російського ПДВ повинна бути відображена в акті виконаних робіт, який направляється консультанту по красі. Компанія зобов'язана утримати суму російського ПДВ із суми прибутку, з урахуванням податку, і сплатити такий ПДВ до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, результати наданих послуг за договором №б/н від 01.03.2005р. фірмою нерезидентом ЗАО «Мері Кей» оформлені актами виконаних робіт. Зазначені акти підписуються сторонами договору щомісячно, зокрема, в них визначено вартість наданих позивачем послуг та сум, що утримуються із цієї вартості, відповідно до умов п. 3.4 Договору і законодавства Росії, а саме: ПДВ та податок з доходів фізичних осіб, а також зазначено кінцеву суму після здійснених відрахувань, яка підлягає сплаті і користь позивача.

Сума за актами виконаних робіт за період з 01.04.2013 по 01.09.201 включно, що підлягала виплаті на користь позивача становить 19 630,17 грн., і сплачена ЗАО «Мері Кей» повністю за кожним актом в строки, що не перевищують одного місяця з дня підписання кожного акту виконаних робіт.

Дати та суми платежів відображено в додатку 1В до акту перевірки колонці «Оплата», та повністю співпадають з сумами, що належать до виплат на мою користь, та зазначені в актах виконаних робіт.

Як встановлено судом, сума, яка визначена відповідачем як прострочена дебіторська заборгованість - є сумою, яка вирахувана ЗАО «Мері Кей» із загальної вартості послуг, зазначеної в актах виконаних робіт - як ПДВ та податок на доходи фізичних осіб, та сплачена відповідно до законодавства Росії на території Росії.

Вирішуючи дану справу слід зазначити, що між Урядом України та Урядом Російської Федерації підписано угоду про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (дата підписання 08.02.95 р.). Положення цієї угоди застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Головна мета укладення подібних договорів (конвенцій) - не допустити подвійного оподаткування одного і того ж доходу. Доходи платника від певного виду діяльності оподатковуються або в країні походження доходів, або в країні, резидентом якої є платник податку.

Відповідно до п. 13.3 ст. 13 Податкового кодексу України доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу України для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Так, сплата ЗАО «Мері Кей» спірних сум ПДВ та податку на доходи фізичних осіб - підтверджується довідками Міжрайонної Інспекції Федеральної податкової служби №48 у м. Москві від 21.01.2014р №07-11/00563, №07-11/00560, №13-10/00581, а також довідкою ЗАО «Мері Кей» №591 від 29.01.2014р. про нараховані позивачу доходи та утримані з них сумі податків, сплачених на території Росії.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що надані позивачем послуги сплачені ЗАО «Мері Кей» своєчасно та в повному обсязі, дебіторська заборгованість і перевіряємий період - відсутня.

Оскільки дебіторська заборгованість за перевіряємий період перед позивачем відсутня, а строки оплати за кожним актом виконаних робіт не перевищують строки, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нарахування відповідачем пені суд вважає неправомірним, а податкове повідомлення - рішення від 12.12.2013 р. № 0000642206 - протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 12.12.2013 р. № 0000642206.

3. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 03056, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) понесені судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок, за рахунок асигнувань діяльності Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (вул. Смілянська, 6, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 26088860).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук