Постанова № 38392760, 23.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. Справа № 805/4172/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

10 год. 00 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробне підприємство «Донецькгранит» про стягнення з розрахункових рахунків у банках заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20970 грн. 42 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробне підприємство «Донецькгранит» про стягнення з розрахункових рахунків у банках заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20970 грн. 42 коп.

Правовою підставою стягнення позивач вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Позивач через канцелярію суду 23 квітня 2014 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. На підтвердження суми заборгованості надав зворотній бік облікової картки платника податку станом на день розгляду справи. Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час слухання справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без участі представника суду не надав, письмових заперечень також не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камнеобробне підприємство «Донецькгранит» зареєстровано як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 33703755.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як встановлено судом, відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю від 29 січня 2013 року №9002779252, від 16 серпня 2013 року №9050741260, від 23 вересня 2013 року №9059396414, якими визначив податкові зобов’язання, які підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 37549 грн. 77 коп. Уточнюючим розрахунком від 26 грудня 2013 року №9084049933 зменшено плату підприємством на суму 5698 грн. 76 коп.

З урахуванням наявної у відповідача переплати в сумі 968 грн. 13 коп. та сплатою суми 10000 грн., невідшкодованою залишилась сума в розмірі 20882 грн. 88 коп.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. З пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України вбачається, що Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом відповідачу була направлена податкова вимога від 4 грудня 2013 року, яка була отримана ним, у судовому чи адміністративному порядку - не оскаржена.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Судом встановлено, що податковим органом відповідачу була нарахована пеня на суму податкового боргу в розмірі 87 грн. 54 коп.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду зворотного боку облікової картки платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20970 грн. 42 коп., яка підлягає стягненню з розрахункових рахунків платника податків у обслуговуючих банках, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробне підприємство «Донецькгранит» про стягнення з розрахункових рахунків у банках заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20970 грн. 42 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробне підприємство «Донецькгранит» (83059, м. Донецьк, вул.. Сеченова, буд. 40Ж, ЄДРПОУ 33703755) у банківських установах на користь місцевого бюджету на р/р 33218812700005, код платежу 13050300, отримувач – місцевий бюджет, Калінінське УК/Калінінський район/13050300, ЄДРПОУ 38034015, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20970 грн. 42 коп. (двадцять тисяч дев’ятсот сімдесят гривень сорок дві копійки).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 23 квітня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.