Рішення № 38390873, 17.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.2014 Справа № 905/1330/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., за участю помічника судді Смелянцевої К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Треналофф-траст» м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «АУСТЕР-ДОН» м.Донецьк

про стягнення 430142,63 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тіщенко Д.А. за довіреністю №10 від 22.01.2014р.,

від відповідача: Желніна В.В. за довіреністю б/н від 25.03.2014 р.

СУТЬ СПРАВИ:

28.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Треналофф-траст» м.Донецьк (далі - ТОВ «Треналофф-траст») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «АУСТЕР-ДОН» м.Донецьк (далі - ПП «АУСТЕР-ДОН») з вимогами про стягнення 430142,63грн., у тому числі: основної заборгованості в сумі 392400,00грн., пені в сумі 28105,72грн., 3% річних в сумі 7065,01грн., інфляційних витрат в сумі 2571,90грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору підряду №12-09-2012 від 12.09.2012року, позивачем з грудня 2012 року по травень 2013 року виконані роботи з перевезення ґрунту на загальну суму 1878400,00грн., між сторонами договору підписано акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково на суму 1486000,00грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає 392400,00грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 03.03.2014 року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «Треналофф-траст» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1330/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: правовстановлюючих документів, договору підряду №12-09-2012 від 12.09.2012 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року та за травень 2013 року, виписок з банківського рахунку, рахунку від 05.12.2012 року, супровідного листа від 05.12.2012 року, податкових накладних, акту визначення ваги ґрунту, що перевозиться.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.ст.549, 550, 551, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.1, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

18.03.2014 року та 17.04.2014 року позивач надав суду письмові пояснення стосовно здійснених відповідачем оплат та порядку їх зарахування за підписаними актами.

Представник позивача у судовому засіданні 17.04.2014 року підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких посилався на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.04.2014 року визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 392400,00грн., про що письмово зазначив у заяві.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

12.09.2012 року між ТОВ «Треналофф-траст» (Підрядник) та ПП «АУСТЕР-ДОН» (Виконавець) укладено договір підряду №12-09-2012, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами та засобами на свій ризик виконати у відповідності з умовами Договору роботи з перевезення ґрунту (враховуючи погодження маршруту з ДАІ) в обсязі орієнтовно 35-45 тис. тн (20-25 тис.м3) на відстань 20-22 км на об'єкт «Реконструкція КП РСК «Олімпійський» (стадіон розминки), а Замовник прийняти роботу та оплатити її.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.10.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами.

Ціна договору визначається на підставі ціни одиниці обсягу (1тн) перевезення ґрунту, яка складає 50грн/тн з ПДВ на 20-22км, та загального фактично завезеного обсягу ґрунту (п.5.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору Підрядник надає Замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт (КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт (КБ-3) до 20-го числа звітного місяця.

На виконання умов договору між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 1 449 750,00грн. та за травень 2013 року на суму 428 650,00грн.

Зазначені вище акти містять посилання на договір підряду №12-09-2012 від 12.09.2012 року, що беззаперечно свідчить про надання послуг, зазначених в актах на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень, скріплено печатками підприємств.

Факт надання послуг у обсягах, зазначених в актах підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №158-11/11 від 29.11.2011року.

Крім того, сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 1 449 750,00грн. та за травень 2013 року на суму 428 650,00грн.

Відповідно до пункту 5.6 договору до початку робіт Замовник зобов'язаний перерахувати Підряднику аванс відповідно до виставленого рахунку.

Наступні авансові платежі у розмірі, погодженому сторонами та визначеному у виставлених Підрядником рахунках, здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт (КБ-2в) на суму, що дорівнює або перевищує розмір попереднього авансового платежу (п.5.7 договору).

За п.5.7 договору підряду кінцеві розрахунки провадяться Замовником після перевірки документів, наданих у відповідності до п.4.1 договору, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту здавання-приймання виконаних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3).

Надані позивачем послуги з перевезення ґрунту оплачені відповідачем частково на суму 1 486 000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на те, що оплати здійснювались відповідачем з посиланням на договір, але без зазначення конкретного акту, позивач зарахував отримані грошові кошти як оплату за актом за грудень 2012 року на суму 1449750,00грн. та частково на суму 36250,00грн. як оплату за актом за травень 2013 року.

Відповідач не надав суду будь-яких заперечень стосовно проведеного позивачем зарахування часткової оплати.

Відповідно до п.5.7 договору кінцевий розрахунок за актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року відповідач мав здійснити протягом 7 банківських днів з дати його підписання (31.05.2013 року), тобто до 11.06.2013 року включно.

Проте, зобов'язання з оплати вказаного акту виконане відповідачем лише частково, вартість наданих послуг на суму 392400,00грн. у встановлений в договорі строк відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у вказаному розмірі.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків станом 07.03.2014 року заборгованість ПП «АУСТЕР-ДОН» перед ТОВ «Треналофф-траст» за договором підряду №12-09-2012 від 12.09.2012 року складає 392400,00грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості наданих послуг на суму 392400,00грн., факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що він письмово зазначив у заяві, поданій в судовому засіданні 17.04.2014 року.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проаналізувавши спірний договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, незважаючи на те, що сторонами спірний договір названо договором підряду.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №12-09-2012 від 12.09.2012 року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг на суму 392400,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 392400,00грн. Відповідно ПП «АУСТЕР-ДОН» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг у встановленому договором порядку.

ПП «АУСТЕР-ДОН» позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнає, про що письмово зазначено у заяві від 17.04.2014 року.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача з визнання позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 392400,00грн. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 392400,00грн. підлягає задоволенню, оскільки доведена позивачем та обґрунтована матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 28105,72грн., 3% річних в сумі 7065,01грн., інфляційні витрати в сумі 2571,90грн.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно вимогам статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вищевказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п.8.6 договору передбачено, що за порушення Замовником строків оплати за виконані Підрядником роботи, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплачених грошових коштів за кожний день прострочення.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.8.6 договору починаючи з 12.06.2013 року протягом шести місяців.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як вбачається з наведеного у позовній заяві розрахунку пеня на суму 28105,72грн. нарахована позивачем за актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року на заборгованість у розмірі 428650,00грн. за період з 12.06.2013 року по 08.12.2013 року (180 днів); 3% річних на суму 7065,01грн. - за період з 12.06.2013 року по 29.12.2013 року, інфляційні витрати в сумі 2571,90грн. - з жовтня по листопад 2013 року.

Відповідно до розрахунку суду за вказані позивачем періоди, що визначені ним вірно та з дотриманням вимог діючого законодавства, розмір пені складає 28208,69грн., 3% річних - 7081,53грн., інфляційних витрат - 2575,33грн., тобто більше ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому задовольняє вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних витрат у розмірі, що заявлений позивачем до стягнення.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Треналофф-траст» м.Донецьк до Приватного підприємства «АУСТЕР-ДОН» м.Донецьк про стягнення 430142,63 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «АУСТЕР-ДОН» (83014, м.Донецьк, пр.Дзержинського, будинок 53, ідентифікаційний код 25601060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Треналофф-траст» (83052, м.Донецьк, бульвар Шевченка, буд.105, ідентифікаційний код 31297444) заборгованість в сумі 392400,00грн., пеню в сумі 28105,72грн., 3% річних в сумі 7065,01грн., інфляційні витрати в сумі 2571,90грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8602,85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 17.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 22.04.2014 року.

Суддя А.М. Осадча