Ухвала суду № 38390383, 24.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/228/14 Справа № 419/7376/12 Головуючий у 1 й інстанції - Мащук В. Ю. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,

за участю прокурора Кузьменко А.С..,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2013 року, яким його засудженого за ч. 2 ст. 309, ч .2 ст. 311 КК України, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянство України, судимий:

- 27.01.1990 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. 101 ч. 2, 215-3 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі ;

- 12.03.1997 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 140 ч. 3, 140 ч. 2, 17, 140 ч. 1, 145 ч. 1, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 06.11.2002 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 05.07.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

- 27.12.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 263 ч. 1, 309 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 311 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2011 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання прекурсору у великих розмірах, з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, в невстановлений час, за невстановлених в ході слідства обставин придбав прекурсор ангідрид оцтової кислоти в кількості не менше 2,2 мл, який перевіз до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігав з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, здійснюючи злочин повторно, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів без мети збуту, придбав компоненти для виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, після чого незаконно особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який приніс за місцем свого проживання, де залишив зберігати для особистого вживання без мети збуту .

31 липня 2012 року у вечірній час, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, працівники міліції виявили та вилучили

- шприц з рідиною об'ємом 2,2 мл, яка є прекурсором ангідрид оцтової кислоти, маса якого становить 0,00233 кг, що є великим розміром, який ОСОБА_2 незаконно придбав, перевіз та зберігав за місцем свого проживання з метою використання для виготовлення наркотичного засобу,

- шприц з рідиною об'ємом 9,6 мл, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1152 г, який ОСОБА_2 повторно, незаконно виготовив і зберігав за місцем свого проживання для особистого вживання без мети збуту.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації його дій, просить змінити вирок, зарахувавши йому у строк відбування покарання строк перебування під вартою у період з 10.05.2010 року по 05.07.2011 року по кримінальній справі за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2011 року (т. 2 а.с. 149, 162).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого на підтримку доводів своєї апеляції, думку прокурора, який не підтримав апеляцію засудженого і просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, які не оскаржуються в апеляції, відтак, в силу ст. 365 КПК України 1960 року апеляційним судом не перевіряються.

Суд дії засудженого ОСОБА_2 вірно кваліфікував за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України.

Колегія суддів не вбачає у справі таких порушень норм кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування вироку.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, у відповідності з вимогами ст. ст. 50, 65 КК України, суд врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що засуджений повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі у строк, визначений вироком суду, оскільки його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів, а також кара можлива тільки за умови ізоляції його від суспільства.

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що засуджений ОСОБА_2 вчинив злочини в період звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, з урахуванням чого судом вірно застосовані правила складання покарання за сукупністю вироків, передбачені ст. 71 КК України.

Що стосується доводів засудженого про зарахування у строк відбування покарання терміну перебування під вартою під час розгляду кримінальної справи за попереднім вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, то слід зазначити, що час перебування особи під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання зараховується до остаточного строку покарання за сукупністю вироків лише у випадку, коли суд повністю приєднує покарання, призначене особі за першим вироком, який постановлено із застосуванням ст. 75 КК України.

У данному випадку, суд частково приєднав невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2011 року та остаточно призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Тому підстави для задоволення апеляції засудженого відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2013 року, яким його засудженого за ч. 2 ст. 309, ч .2 ст. 311 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді апеляційного суду: