Вирок № 38390229, 25.04.2014, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

1-кп/258/162 /14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Кіровський райсуд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Подолянчука І.М.,

при секретарі Мінченковій С.В.,

за участю ст. прокурора прокуратури Донецької області Райкун Є.С.,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, який працює торгівельним агентом ТОВ «Сладкая жизнь», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2013р., приблизно о 09 год. 40 хвл., обвинувачений ОСОБА_5 в якості водія керував належним йому на праві власності технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21099 ЗНГ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався на ньому по проїзній частині другорядної дороги - по вул. Саврасова у Кіровському районі м. Донецька, з боку вул. Комунарів та у напрямку вул. Сінцова.

Під'їжджаючи керованим транспортним засобом до перехрестя з головною дорогою - вул. Кірова у Кіровському районі м. Донецька, обвинувачений ОСОБА_5, діючи в порушення вимог п.8.4 (вимога дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу») і п.16.11 Правил дорожнього руху України, які вимагають:

-дорожний знак 2.1 «Дати дорогу»: «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі…»;

-п.16.11 Правил дорожнього руху України: «…на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються доданого перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху», належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою і не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортній пригоді, перед початком проїзду даного перехрещення нерівнозначних доріг не надав дорогу рейсовому автобусу марки «МАЗ-20365» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, який перевозив в салоні пасажирів за міським маршрутом і рухався по проїзній частині головної дороги - вул. Кірова, з боку площі Свободи та у напрямку вул. Кронштадтської у Кіровському районі м. Донецька, а продовжив проїзд перехрестя керованим автомобілем «ВАЗ-21099 ЗНГ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого допустив зіткнення даних транспортних засобів.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автобусу марки «МАЗ- 20365» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - потерпілій ОСОБА_8 було спричинено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, скальповану рану передньої поверхні нижньої третини правої гомілки, садна гомілки, що ускладнились у своїй течії некрозом м'яких тканин правої нижньої кінцівки, були проліковані оперативно двічі шляхом проведення аутодермотрансплантації м'якими тканинами, які не були небезпечними для життя в період їх заподіяння, але які в своєму перебігу хвороби ускладнились некрозом м'язів правої гомілки і гомілковостопного суглоба з оголенням кісток гомілки, проліковані неодноразово оперативно з проведенням нефректомії та епідермопластики, у зв'язку з чим за життєвими показниками їй була проведена операція - ампутація правої нижньої кінцівки з рівня верхньої третини стегна, а у подальшому, незважаючи на проведене лікування, призвело до сепсису та смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, о 13 год. 00 хв., у приміщенні міської лікарні № 9 м. Донецька.

Вищезазначені тілесні ушкодження, спричинені потерпілій ОСОБА_8 в результаті ДТП 25 липня 2013р., знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням її смерті.

Крім того, внаслідок даної ДТП пасажиру автобусу марки «МАЗ -20365» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - потерпілій ОСОБА_3 було спричинено забиття грудної клітини справа, забиття поперекової області, перелам Х-го ребра справа по заднє-піхвовій лінії, які за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні - більш, ніж 21 день.

Допущені обвинуваченим ОСОБА_5 порушення вимог п.8.4 (вимога дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу») та п.16.11 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілій ОСОБА_8 і спричинення СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, визнав повністю і суду показав, що ранком 25 липня 2013р. в якості водія він керував власним автомобілем «ВАЗ-21099 ЗНГ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався на ньому по проїзній частині другорядної дороги - по вул. Саврасова у Кіровському районі м. Донецька, з боку вул. Комунарів та у напрямку вул. Сінцова.

Приблизно, о 10 год. ранку, керованим автомобілем з другорядної дороги він виїхав на перехрестя з головною дорогою - вул. Кірова у Кіровському районі м. Донецька, ігноруючи дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» і не пропустивши при цьому рейсовий автобус, який рухався по вул. Кірова.

В результаті цього він допустив ДТП, при якому були травмовані пасажири автобусу ОСОБА_8 та ОСОБА_3 «Швидку» викликали контролер та пасажири автобусу, а працівників ДАІ викликав водій автобуса.

Транспортні засоби, які були ушкоджені внаслідок ДТП, до приїзду ДАІ не пересувались. Він був тверезий, в наркотичному стані не перебував.

Його, як власника транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була належним чином застрахована.

На момент ДТП його водійський стаж складав шість місяців, категорія транспортних засобів, якими він має право керувати - «В». Вину у скоєнні ДТП визнав у повному обсязі.

Заявлені цивільні позови вигнав частково, так як вважає їх необґрунтовано завищеними. Спричинену при ДТП майнову та моральну шкоду нікому із потерпілих не відшкодовував, так як у нього немає ніяких коштів.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, його винність в об'ємі протиправних дій, викладених у вироку суду, в повному обсязі підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні у їх сукупності.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 25 липня 2013р. з вини обвинуваченого сталася ДТП, внаслідок якої його мати - потерпіла ОСОБА_8, як пасажир рейсового автобусу, отримала тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.

Свідком ДТП він не був, про подію ДТП дізнався 25 липня 2013 р., приблизно в 11 год., з телефонного дзвінка сестри.

У зв'язку з отриманими при ДТП травмами мати перебувала на стаціонарному лікуванні в Обласній травматологічній лікарні, в опіковому відділенні ІНВХ ім. Гусака, в терапевтичному та хірургічному відділеннях ЦМЛ № 9.

На її лікування було витрачено 18793, 70 грн., що підтверджується наданими суду фіскальними чеками. Крім того, щоб переїхати з опікового до терапевтичного відділення, довелося використати послуги Борис-Донбас, за що було сплачено 500 грн.

В хірургічному відділенні матері ампутували ногу, в зв'язку з чим він вимушений був скористатися послугами доглядальниці, за що було сплачено 3000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. За підготовку її трупу до поховання сплачено 299, 50 грн. Для здійснення поховання придбано предметів на суму 2015, 00 грн., а на кладовищі сплачено 1718, 15 грн.

На поминальний обід витрачено 4500 грн.

Таким чином,загальний розмір спричиненої при ДТП шкоди складає 30826, 35 грн.

Також протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_5 йому була заподіяна і моральна шкода, яка полягає в тому, що майже на протязі трьох місяців лікування матері після ДТП він постійно відчував значні душевні переживання, а в подальшому він втратив саму близьку людину, що лише посилило його моральні страждання. Спричинену моральну шкоду він оцінює в 80000грн.

Просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь в відшкодування спричиненої обвинуваченим ОСОБА_5 при ДТП майнової шкоди 30 826, 35 грн. та в відшкодування моральної шкоди 80 000 грн., а також призначити обвинуваченому суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що 25 липня 2013 р. з вини водія ОСОБА_5, який керував автомобілем марки «ВАЗ 21099 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригода.

25 липня 2013 р., приблизно о 09 год. 30 хв., вона з дитиною в якості пасажирів їхали в салоні рейсового автобусу по вул. Кірова у Кіровському районі м. Донецька, який рухався з боку площі Свободи та в напрямку Кіровського райвиконкому.

В салоні автобусу вони стояли, так як сидячих місць не було. Проїзну частину дороги видно не було. На перехресті вул. Кірова та вул. Сінцова водій автобусу застосував екстрене гальмування. Її дитина ушкоджень не отримала.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди їй було спричинено забиття грудної клітини справа, забиття поперекової області, перелом Х-го ребра справа по заднє-піхвовій лінії.

Вона проходила лікування в ЦМКЛ № 24, на яке нею було затрачено 195 грн.

Крім того, їй була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що вона постійно відчувала сильний фізичний біль, знаходилася на лікуванні, не мала можливості грати з малолітньою дитиною в рухомі ігри.

Просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь спричинену внаслідок ДТП шкоду в розмірі 195 грн. та моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 2 000 грн.

Просила призначити обвинуваченому покарання на розгляд суду.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 25 липня 2013р., приблизно 09 год., він в якості водія керував рейсовим автобусом «МАЗ-203» та рухався на ньому по вул. Кірова, за маршрутом з центру міста Донецька та в напрямку вул. Абакумова, зі швидкістю, приблизно 40 км/год.

На перехрестя вул. Кірова з другорядної дороги, яка розташована в районі ринку шахти №30, з боку ринку, на перехрестя зненацька виїхав автомобіль «ВАЗ-21099» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 Він застосував екстрене гальмування, але уникнути ДТП було неможливо.

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів пасажири, які перебували в салоні його автобусу, отримали тілесні ушкодження. На місце ДТП була визвана «швидка медична допомога» та працівники ДАІ. Із постраждалих він пам'ятає бабусю похилого віку, у якої внаслідок ДТП були травмовані ноги.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 25 липня 2013 р., після 09 год. ранку, в якості пасажира вона їхала в рейсовому автобусі по вул. Кірова, з боку площі Свободи та в напрямку вул. Бірюзова в Кіровському районі м. Донецька. Сиділа на задньому сидінні посередині. Момент зіткнення не бачила.

При ДТП від різкого гальмування отримала тілесне ушкодження та знаходилась на лікарняному. Коли вийшла з автобусу, то почула, що при ДТП постраждала ще одна пасажирка. Подробиць обстановки після ДТП не пам'ятає, так як з місця ДТП вона була відправлена каретою «швидкої допомоги» в лікарню.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 25 липня 2013р., приблизно о 09 год. 45 хв., в якості пасажира вона їхала в рейсовому автобусі по вул. Кірова, з боку площі Свободи та в напрямку вул. Абакумова у Кіровському районі м. Донецька. Стояла на задній площадці.

Момент зіткнення не бачила і механізм ДТП їй не відомий.

При гальмуванні автобусу в момент ДТП з задньої площадки її викинуло на середню площадку. У неї було травмовано гомілку та голову. Вона пам'ятає, що в автобусі було багато пасажирів, потерпілій при ДТП жінці надавали первинну медичну допомогу водій та кондуктор автобуса. З місця ДТП вона поїхала іншим рейсовим автобусом до лікарні.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що в липні-серпні 2013р., приблизно о 09 год., більш точну дату він не пам'ятає, він їхав по вул. Кірова, з боку вул. Абакумова та в напрямку до центру м. Донецька. На перехресті вул. Кірова з другорядною вул. Одінцова, з другорядної дороги на перехрестя зненацька виїхав автомобіль «ВАЗ-21099», внаслідок чого сталося зіткнення автобусу та вказаного автомобіля.

Він зупинився та почав надавати медичну допомогу пасажирам автобусу.

В салоні, з лівого боку по руху автобусу, сиділа бабуся похилого віку, поблизу неї на підлозі автобусу була кров. Викликали «швидку» та працівників ДАІ. Він записав адреси та телефони потерпілих.

Крім того, винність обвинуваченого ОСОБА_5 в об'ємі протиправних дій, викладених у вироку суду, в повному обсязі підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні у їх сукупності:

-протоколом огляду місця ДТП, доданими до нього схемою ДТП та фототаблицею, з яких вбачається розташування на місці ДТП відносно елементів проїзної частини дороги та один до одного транспортних засобів з наявними механічними пошкодженнями, а також інша обстановка на місці ДТП

(а.с.107-129)

-висновком фоноскопічної експертизи №14-112 від 10 вересня 2013р. і доданими до нього ілюстраціями №№7-11, з яких вбачається, що у фрагменті відеозапису у файлі «РІСТ4318.АVI» на місro - SD карті пам'яті с.н. « 1125RH017L» ознак монтажу не виявлено.

Покадровий зміст фрагменту відеозапису у файлі «РІСТ4318.АVI» на місro - SD карті пам'яті с.н. « 1125RH017L», з моменту появи у полі зору відеокамери відеореєстратора автомобіля марки «ВАЗ-21099» до моменту зіткнення транспортних засобів на перехресті. проілюстровано на ілюстраціях №№ 7 -11 Висновку

(а.с.146-150)

-висновком транспортно-трасологічної експертизи №3612 від 25 вересня 2013р., з якого вбачається, що в даному випадку мало місце перехресне зіткнення між автомобілем «ВАЗ-21099» та автобусом «МАЗ». Контактування пройшло між задньою правою боковою поверхнею кузова автомобіля «ВАЗ-21099» і лівою передньою частиною кузова автобуса «МАЗ», при цьому в момент зіткнення транспортні засоби перебували під кутом 90 градусів.

Встановити місце зіткнення транспортних засобів, як геометричну точку відносно меж проїзної частини, не надається за можливе.

В той же час можна стверджувати, що місце зіткнення автобуса «МАЗ» і автомобіля «ВАЗ-21099» знаходилось на смузі руху автобуса «МАЗ» (в його слідах гальмування).

Автомобіль «ВАЗ-21099» і автобус «МАЗ» безпосередньо перед контактом перебували у русі.

(а.с.133-137)

-висновком судово-автотехнічної експертизи №3613 від 07 серпня 2013р., з якого вбачається, що технічний стан гальмівної системи та рульового керування автомобіля «ВАЗ-21099» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП перебували в працездатному стані і могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем.

(а.с.140-144)

-висновком судово-автотехнічної експертизи №5471 від 18 листопада 2013р., з якого вбачається, що в умовах даної пригоди дії водія автомобіля «ВАЗ-21099»- обвинуваченого ОСОБА_5 регламентувались вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.16.1 Правил дорожнього руху України. В даному випадку при під'їзді до нерегульованого перехрестя по другорядній дорозі він повинен був надати пріоритет для руху транспортним засобам, які наближались до вказаного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, зокрема,- дати дорогу автобусу «МАЗ», який наближався до перехрестя справа.

При під'їзді до нерегульованого перехрестя по головній дорозі водій ОСОБА_7, в контексті з вимогами п.1.4 і 16.11 Правил дорожнього руху України, мав переважне право на проїзд даного перехрестя, але з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був прийняти всі міри для пониження швидкості, аж до повної зупинки. Вказані дії водія ОСОБА_7 регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В умовах даної пригоди водій-обвинувачений ОСОБА_5 мав технічну можливість

запобігти пригоді шляхом належного виконання вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» і п.16.1 Правил дорожнього руху України.

В умовах даної пригоди водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості запобігти пригоді шляхом належного виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

В умовах даної пригоди фактичні дії водія-обвинуваченого ОСОБА_5 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.16.11 Правил дорожнього руху України. Невідповідність даним вимогам перебувала у прямому причинному зв'язку з настанням події ДТП.

В умовах даної пригоди фактичні дії водія ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які могли перебувати в причинному зв'язку з настанням події ДТП, не вбачається.

(а.с.189-192)

-висновком судово-медичної експертизи №1199 від 19 вересня 2013р., з якого вбачається, що на підставі вивчення медичних документів потерпілої ОСОБА_3 і у відповідь на поставлені питання експертиза прийшла до наступних висновків: при зверненні потерпілої ОСОБА_3 за медичною допомогою у неї були виявлені наступні ушкодження: забиття грудної клітини справа, забиття поперекової області, перелам Х-го ребра справа по заднє-піхвовій лінії, які виникли від дії тупих предметів та при ударі о такі, якими могли бути виступаючі частини рухаючого транспортного засобу,що могли мати місце при дорожньо-транспортній пригоді, можливо, у вказаний строк та при обставинах, на які вказано у постанові і за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні - більш, ніж 21 день.

(а.с.165-167)

-висновком судово-медичної експертизи №1174 від 18 вересня 2013р., з якого вбачається, що при зверненні за медичною допомогою у потерпілої ОСОБА_8 були виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, скальпована рана передньої поверхні нижньої третини правої гомілки, садна гомілки, що ускладнилися в своїй течії некрозом м'яких тканин правої нижньої кінцівки, проліковані оперативно двічі шляхом проведення аутодермотрансплантації м'якими тканинами, які виникли від дії тупих предметів та при ударах о такі, якими могли бути частини рухаючого автобусу, що могло мати місце в зазначений строк та при обставинах, на які вказано у постанові - при зіткненні транспортних засобів і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я понад 21 день.

Ушкодження за своїм характером не є небезпечними для життя. Встановлений діагноз: «Закритий перелом 5-го ребра справа» не прийнятий до уваги при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, так як він не встановлений на рентгенограмі, доставленій в експертизу і консультованій спеціалістом-рентгенологом

(а.с.158-163)

-висновком судово-медичної експертизи №1272 від 16 жовтня 2013р., з якого вбачається, що на підставі вивчення медичних документів потерпілої ОСОБА_8, даних обстеження та у відповідь на поставлені питання експертиза прийшла до наступних висновків:

при обстеженні та зверненні за медичною допомогою у неї були виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, скальпована рана передньої поверхні нижньої третини правої гомілки, садна гомілки, що ускладнилися в своїй течії некрозом м'яких тканин правої нижньої кінцівки, проліковані оперативно двічі шляхом проведення аутодермотрансплантації м'якими тканинами, які виникли від дії тупих предметів та при ударах о такі, якими могли бути частини рухаючого автобусу, що вказано у постанові, при зіткненні транспортних засобів, які не були небезпечними для життя в період їх заподіяння, але які в своєму перебігу хвороби ускладнились «некрозом м'язів правої гомілки і гомілкостопного суглобу з оголенням кісток гомілки, пролікованими неодноразово оперативно з проведенням епідермопластики і нефректомії, у зв'язку з чим за життєвими показниками їй була проведена операція-ампутація правої нижньої кінцівки з рівня верхньої третини стегна».

Таким чином, ушкодження, спричинені потерпілій ОСОБА_8, за ступенем тяжкості, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як пов'язані зі стійкою втратою працездатності більш, як на 1/3, тобто на 70% згідно зі ст.139 «Інструкції №2 «Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи» та згідно ст.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995р., у зв'язку із загрозливим станом, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з «ампутацією правої нижньої кінцівки з рівня верхньої третини стегна.

(а.с.176-182)

-висновком судово-медичної експертизи № 2631 від 05 листопада 2013р., з якого вбачається, що на підставі даних судово-медичного дослідження і у відповідь на поставленні питання експертиза прийшла до наступних висновків:

1. Причиною смерті ОСОБА_8 стала скальпована рана правої гомілки, що ускладнювалась розвитком гангрени правої гомілки, правого гомілковостопного суглоба і сепсису, що підтверджується виявленням при дослідженні її трупа розлитого гнійного запалення м'яких тканин правого стегна, двосторонньої нижнєдолевої серозно-гнійної проміжної пневмонії, гіперплазії селезінки і кісткового мозку, а також повнокрів'я, дистрофічних змін внутрішніх органів, набряку головного мозку і легенів.

2.Виявлена при дослідженні її трупа скальпована рана правої гомілки могла утворитися незадовго до надходження її до лікарні, від дії тупого предмету, можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди. У своєму клінічному перебігу має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя і полягає у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

3.Виявлені при дослідженні її трупа по одному синцю в проекції правого ліктьового суглоба і в нижній третині правого передпліччя по задній поверхні могли утворитися незадовго до її смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

(а.с.195-198)

-висновком комісійної судово-медичної експертизи № 675 від 19 листопада 2013р. та його роз'ясненням у судовому засіданні судово-медичним експертом, з яких вбачається, що під час перебування у стаціонарах та при дослідженні трупа потерпілої ОСОБА_8 були виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, скальпована рана передньої поверхні нижньої третини правої гомілки, садна гомілки, що ускладнилися в своїй течії некрозом м'яких тканин правої нижньої кінцівки, проліковані оперативно двічі шляхом проведення аутодермотрансплантації м'якими тканинами.

Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів та при ударі о такі, якими могли бути частини салону рухаючого автобусу, що могло мати місце в зазначений строк та при обставинах, на які вказано в постанові, при зіткненні транспортних засобів, які не були небезпечними для життя в період їх заподіяння, але які в своєму перебігу хвороби ускладнились некрозом м'язів правої гомілки і гомілковостопного суглоба з оголенням кісток гомілки, проліковані неодноразово оперативно з проведенням нефректомії та епідермопластики, у зв'язку з чим за життєвими показниками їй була проведена операція-ампутація правої нижньої кінцівки з рівня верхньої третини стегна, а у подальшому, незважаючи на проведене лікування, призвело до сепсису та смерті.

Таким чином, ушкодження, спричинені потерпілій ОСОБА_8, за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень у зв'язку із загрозливим станом, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння та перебуває у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.

Крім цього, при дослідженні її трупа були виявлені по одному синцю в проекції правого ліктьового суглобу і в нижній третині правого передпліччя по задній поверхні, які утворились незадовго до її смерті, від дії тупих предметів, мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень та не перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Згідно з даними поданої історії хвороби №5472 ЦМКЛ №9, смерть потерпілої ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2, в 13 год.

(а.с.199-205)

Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5, суд вважає, що його протиправні дії за ст. 286 ч.2 КК України органом досудового слідства кваліфіковані правильно, так як обвинувачений, як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що потягло смерть потерпілого і спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень іншому потерпілому.

У відповідності до ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд приймає до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості скоєного злочину, віднесеного законодавцем до необережних тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше судимим не був, на момент скоєння злочину працював, має постійне місце проживання, не має на утриманні малолітніх дітей, характеризується позитивно, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.

Як обставину, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує його щиросердне каяття у скоєному.

Як обставину, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням характеру та ступеню громадської небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5, а також інших обставин справи у їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження нових злочинів призначення йому основного покарання в вигляді позбавлення волі на певний строк у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, так як відсутні передбачені ст.69 КК України умови і підстави призначення обвинуваченому ОСОБА_5 більш м'якого покарання, ніж передбачене законом і відсутні обставини, які б давали суду підстави прийти до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування покарання.

Обговорюючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 додаткового покарання, передбаченого як альтернативне статтею КК України, за якою він засуджується, суд враховує характер допущених порушень правил безпеки руху та байдуже відношення обвинуваченого до цих порушень.

Суд враховує і інші обставини справи, а також те, що спеціальність водія у обвинуваченого ОСОБА_5 не є його професією і єдиним джерелом доходу, на підставі чого суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 в якості додаткового покарання позбавлення його права на керування транспортними засобами.

Під час досудового слідства по кримінальному провадженню були заявлені цивільні позови:

-прокурором в порядку ст.128 КПК України в відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 в НДІТО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького на суму 734, 02 грн. і на стаціонарне лікування в ДП «Інститут невідкладної і відновлюваної хірургії ім. В.К.Гусака НАМН України» на суму 9166,60грн.;

-потерпілою ОСОБА_3- в відшкодування спричиненої шкоди на суму 195 грн. і моральної шкоди, яку вона оцінила в 2000грн.;

-потерпілим ОСОБА_4 - в відшкодування спричиненої шкоди на суму 30826,35грн. і в відшкодування спричиненої моральної шкоди, яку він оцінив в 80000грн.

Відповідно до ст.ст. 1166-1167 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У вiдповiдностi до статтi 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобів», Страховиком вiдшкодовується потерпiлому - фiзичнiй особi, який зазнав ушкодження здоров'я пiд час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмiрi п'яти вiдсоткiв страхової виплати за шкоду, заподiяну здоров'ю.

Згідно з Полісом №АЕ/2043592 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, обвинувачений ОСОБА_5, як власник автомобіля «ВАЗ-21099» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на період з 22лютого 2013р. по 21 лютого 2014р. застрахував свою цивільну відповідальність власника наземного транспортного засобу у Приватному акціонерному товаристві - «Страховій компанії «Дніпроінмед».

Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, на одного потерпілого за вказаним Полісом встановлено в 100000грн.

За шкоду, заподіяну майну - в 50000грн.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання у тому, що в даному випадку цивільно-правову відповідальність у межах ліміту відповідальності, передбаченого Полісом № АЕ / 2043592 та відповідними положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобів», повинен нести цивільний відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед».

Ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобів» встановлює, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним лікуванням, лікуванням в домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Потерпіла ОСОБА_8 у зв'язку з отриманими при ДТП тілесними ушкодженнями перебувала на стаціонарному лікуванні в НДІТО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, в ДП «Інститут невідкладної і відновлюваної хірургії ім. В.К.Гусака НАМН України», де на її лікування були втрачені державні кошти на суму 734, 02 грн. і 9166,60грн. відповідно.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги прокурора щодо відшкодування понесених державою витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 9900,62грн. і стягнення вказаної суми зі Страховича - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь держави - в обласний місцевий бюджет (розрахунковий рахунок 31418544700001, банк отримувача ГУ ДКУ у Донецькій області. МФО 834016, ОКПО 34686537).

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що на лікування потерпілої ОСОБА_8 - для проведення оперативного втручання, післяоперативного лікування, лікування посттравматичних ускладнень, а також на поховання потерпілої її син - потерпілий ОСОБА_4 витратив грошові кошти на загальну суму 30826, 35грн., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні копіями відповідних фіскальних чеків.

Суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_4 щодо відшкодування вказаної шкоди на загальну суму 30826, 35грн. і стягнення цієї суми зі Страховика - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь потерпілого ОСОБА_4

Потерпілою ОСОБА_3 у зв'язку з отриманими при ДТП тілесними ушкодженнями на лікування було витрачено 195грн., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні копіями відповідних фіскальних чеків.

Суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо відшкодування вказаної шкоди на загальну суму 195грн. і стягнення цієї суми зі Страховика - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь потерпілої ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», моральна шкода страховиком відшкодовується потерпілому у разі заподіяння внаслідок страхового випадку шкоди життю та здоров'ю, а саме: отримання фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або ушкодженням здоров'я від ДТП, які зафіксовані відповідними документами медичних установ.

Внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-21099» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 потерпілій ОСОБА_8 були спричинені ТЯЖКІ тілесні ушкодження, з-за чого вона тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні в різних лікувальних установах, де і померла від отриманих при ДТП тілесних ушкоджень

У зв'язку з цим та на протязі майже трьох місяців її син - потерпілий ОСОБА_4 переніс значні моральні стражданнях, які спричинили суттєві негативні зміни у його житті, вимушено були порушені його звичні життєві зв'язки і звичний спосіб життя, він втратив саму близьку для себе людину - матір, що змусило потерпілого ОСОБА_4 докладати додаткових зусиль по організації свого повноцінного життя.

З огляду на наведене, суд вважає, що при заподіянні внаслідок страхового випадку за вказаних обставин шкоди життю та здоров'ю потерпілої ОСОБА_8, її сину - потерпілому ОСОБА_4 було спричинено моральну шкоду.

Враховуючи ступінь перенесених потерпілим ОСОБА_4 моральних страждань, суд визнає заявлені ним позовні вимоги щодо стягнення на його користь в відшкодування моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 80000 грн., - законними та обґрунтованими.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 "Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в рамках заявлених вимог в залежності від характеру та об'єму спричинених потерпілому фізичних та моральних страждань, з урахуванням в кожному окремому випадку ступені вини відповідача і інших обставин.

Зокрема, враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, наслідки тілесних ушкоджень, значних вимушених змін в його життєвих та виробничих відношеннях.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи глибину та тяжкість моральних страждань, перенесених потерпілим ОСОБА_4, які спричинили суттєві негативні зміни у його житті, вимушені порушення звичних життєвих зв'язків і порушення звичного способу життя та інші негативні наслідки, що змусило потерпілого ОСОБА_4 докладати додаткових зусиль по організації свого повноцінного життя, суд вважає за необхідне стягнути на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80000 грн.

Крім того, внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-21099» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 потерпілій ОСОБА_3 також були спричинені СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесні ушкодження, з-за чого вона тривалий час перебувала на лікуванні.

У зв'язку з цим потерпіла ОСОБА_3 перенесла значні моральні стражданнях, які спричинили суттєві негативні зміни у її житті, вимушено були порушені її звичні життєві зв'язки і звичний спосіб життя, що змусило потерпілу ОСОБА_3 докладати додаткових зусиль по організації свого повноцінного життя.

З огляду на наведене, суд вважає, що при заподіянні внаслідок страхового випадку за вказаних обставин шкоди життю та здоров'ю потерпілій ОСОБА_3 було спричинено і моральну шкоду.

Враховуючи ступінь перенесених потерпілою ОСОБА_3 моральних страждань, суд визнає заявлені нею позовні вимоги щодо стягнення на її користь відшкодування моральної шкоди, яку вона оцінила в розмірі 2000 грн., законними та обґрунтованими.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 "Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в рамках заявлених вимог в залежності від характеру та об'єму спричинених потерпілому фізичних та моральних страждань, з урахуванням в кожному окремому випадку ступені вини відповідача і інших обставин.

Зокрема, враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, наслідки тілесних ушкоджень, значних вимушених змін в його життєвих та виробничих відношеннях.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи глибину та тяжкість моральних страждань, перенесених потерпілою ОСОБА_3, які спричинили суттєві негативні зміни у її житті, вимушені порушення звичних життєвих зв'язків і порушення звичного способу життя та інші негативні наслідки, що змусило потерпілу ОСОБА_3 докладати додаткових зусиль по організації свого повноцінного життя, суд вважає за необхідне стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі не більше п'яти відсотків від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

За шкоду, заподіяну при ДТП здоров'ю потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_3, загальна сума страхового відшкодування складає 40921, 97 грн., 5% від якої складає 2046,09 грн.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне стягнути зі Страховика - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь потерпілого ОСОБА_4 в відшкодування спричиненої при ДТП моральної шкоди 2046, 09грн., а з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 - 77953, 91 грн.

Також суд вважає за необхідне стягнути в відшкодування спричиненої при ДТП моральної шкоди зі Страховика - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь потерпілої ОСОБА_3 - 2000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 3769грн.80 коп., пов'язані з проведенням на досудовому слідстві судово-трасологічної експертизи № 3612 від 25 вересня 2013р., судово-автотехнічної експертизи №3613 від 07 серпня 2013р., судово-автотехнічної експертизи №5471 від 18 листопада 2013р., судової експертизи звуку та відеозапису №14-112 від 10 вересня 2013р.

Обвинуваченому ОСОБА_5 в ході досудового слідства запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання у судовому засіданні не встановлено і прокурор не звертався до суду з таким клопотанням.

Речові докази по справі:

-карту пам'яті з відеореєстратора з фрагментом запису події ДТП, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження - необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль «ВАЗ-21099 ЗНГ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий під розписку обвинуваченому ОСОБА_5 на зберігання - необхідно залишити йому за належністю;

-автобус марки «МАЗ- 20365» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий під розписку ККП Донецької міськради «Донелектроавтотранс» - необхідно залишити вказаному підприємству за належністю.

Керуючись ст.ст. 370-371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та на підставі вказаного закону призначити йому покарання у вигляді ЧОТИРЬОХ років позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчому закладі та з позбавленням права керування транспортними засобами строком на ДВА роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового слідства не обирався.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд.21, к.307, код ЄДРПОУ 21870998):

- на користь держави - в обласний місцевий бюджет (розрахунковий рахунок 31418544700001, банк отримувача ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686537) в відшкодування понесених державою витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 9900(дев'ять тисяч дев'ятсот)грн.62коп.;

-на користь потерпілого ОСОБА_4 - в відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю - 30826 (тридцять тисяч вісімсот двадцять шість)грн. 35коп. і в відшкодування моральної шкоди - 2046 (дві тисячі сорок шість) грн. 09коп.;

-на користь потерпілої ОСОБА_3 - в відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю - 195 (сто дев'яносто п'ять)грн. і в відшкодування моральної шкоди - 2000 (дві тисячі) грн.;

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 в відшкодування моральної шкоди 77953 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 91коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 3769 (три тисячі сімсот шістдесят дев'ять)грн. 80 коп.

Речові докази по справі:

-карту пам'яті з відеореєстратора з фрагментом запису події ДТП, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль «ВАЗ-21099 ЗНГ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий під розписку обвинуваченому ОСОБА_5 на зберігання - залишити йому за належністю;

-автобус марки «МАЗ- 20365» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий під розписку ККП Донецької міськради «Донелектроавтотранс» - залишити вказаному підприємству за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський райсуд м. Донецька протягом 30 днів з часу його проголошення, а обвинуваченим, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок - у той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя:

Провадження1-кп/258/162/14

№258/13846/13-к