Постанова № 38389022, 22.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/645/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Гаврилюк І.С.

за участю: представника позивача - Ляшенко О.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Тараненко Р.Ю. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" (далі - ТОВ "РТС Україна", або позивач) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси, або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2013 року №0002842230 та №0002832230.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "РТС Україна", за результатами якої відповідачем складено акт від 11.11.2013 року №2571/15-53-22-3/13903152, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2012 року на суму 120881,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 13754,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість до сплати за грудень 2012 року на 107127,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0002832230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 107127,00 грн. та на 26782,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0002842230, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13754,00 грн.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню та в обґрунтування неправомірності їх прийняття вказує на відсутність в його діях порушень, викладених в акті перевірки, посилаючись на те, що ним при включенні до складу податкового кредиту у грудні 2012 року відповідних спірних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність та фактичність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "ФЕРКО" по поставці сільгосппродукції підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, в тому числі, господарськими договорами, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про сплату коштів ТОВ "ФЕРКО", складськими квитанціями та іншими супутніми документами. При цьому, як зазначає позивач, вказані документи були надані позивачем податковому органу для проведення перевірки. Водночас, позивач зазначає, що відповідач при перевірці не врахував той факт, що у позивача наявні складські квитанції, договір складського зберігання, а саме договір від 01.07.2011 року №01/07/11 з АП "Протос" ТОВ про надання послуг по прийманню, очищенню, зберіганню та відвантаженню зерна, які також підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "ФЕРКО" товару. Крім того, позивач зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо відсутності заповнення обов'язкових реквізитів у товарно-транспортних накладних, посилаючись на те, що ТТН не є первинними бухгалтерськими документами та на відсутність будь-яких нормативно-правових актів, які визначають "обов'язкові реквізити" ТТН. Позивач зазначає, що товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення товару, а не доказом факту передання товару. Факт передання товару, на думку позивача, підтверджуються наявними видатковими накладними, які повністю відповідають вимогам, які пред'являються до первинних документів, що визначені п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, довіреністю на отримання ТМЦ. При цьому, позивач зазначає, що всі ТТН оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити для ідентифікації документу - ТТН з зазначенням виду товару, його кількості, замовника, відправника, одержувача, містять підписи, печатки, відмітки посадових осіб підприємств.

Також, обґрунтовуючи фактичність здійснення господарських операцій із ТОВ "ФЕРКО" по придбанню сільгосппродукції, позивач зазначає, що придбаний позивачем у ТОВ "ФЕРКО" товар у подальшому був реалізований позивачем на користь покупців, на підтвердження чого до перевірки були надані відповідні первинні документи.

Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту є безпідставними та помилковими, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акту перевірки та за наслідками розгляду скарги позивача, підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.3 а.с.54-62), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2012 року на суму 120881,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 13754,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість до сплати за грудень 2012 року на 107127,00 грн., оскільки включено до податкового кредиту податок на додану вартість в у грудні 2012 року за укладеними із ТОВ «ФЕРКО» угодами, які не мають реального товарного характеру. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, є правомірними, а отже скасуванню не підлягають.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, наданих поясненнях та на подані докази.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.02.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №511688, копія якого наявна в матеріалах справи (т.3 а.с.17).

Судом встановлено, що позивач знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси (т.3 а.с.19), та у період, за який проводилась перевірка, TOB "РТС Україна" було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість, що підтверджується п. 2.4.1 акту перевірки, і не заперечувалось сторонами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на виконання листа ГУ Міндоходів в Одеській області від 09.08.2013 року №2311/7/15-32-20-02-10 "Про доведення переліків суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості", відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.10.2013 року №1045 головним державним ревізор-інспектором відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Татаренко О.П. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "РТС Україна" (код ЄДРПОУ 13903152), з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ "ФЕРКО" (код ЄДРПОУ 316813427) за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року.

Як зазначено в акті перевірки, повідомлення про перевірку від 28.10.2013 року №243/10/22-3 та копія наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.10.2013 року № 1045 отримано особисто фінансовим директором TOB "РТС Україна" Григорєвою Л.М. 29.10.2013 року., в присутності якої та з відома директора TOB "РТС Україна" Колісниченко Д.С. проведено відповідну перевірку.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області складено акт від 11.11.2013 року №2571/15-53-22-3/13903152, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з завищенням позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 року на суму 120881,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 13754,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість до сплати за грудень 2012 року на 107127,00 грн. (т.1 а.с.14-35).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач 19.11.2013 року подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення на цей акт (т.4 а.с.32-36), які залишені відповідачем без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0002832230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 107127,00 грн. та на 26782,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0002842230, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13754,00 грн. (т.1 а.с.12,13).

Судом встановлено, що позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, скористався досудовим порядком оскарження та звернувся 05.12.2013 року із відповідною скаргою до Головного Управління Міндоходів в Одеській області (т.1 а.с.36-43). За наслідками розгляду скарги позивача Головним Управлінням Міндоходів в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.12.2013 року № 17774/10/15-32-10-02-07, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 22.11.2013 року №0002842230 та №0002832230 залишені без змін, а первинна скарга директора ТОВ "РТС Україна" - залишена без задоволення (т.1 а.с.44-52).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Так, в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що на запит від 14.08.2013 року №4293/10/15-53-22-3 TOB "РТС Україна" надані пояснення та завірені копії первинних бухгалтерських та податкових документів листом від 10.09.2013 року №115 по господарських відносинах з ТОВ "ФЕРКО" за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року: договори поставки, договори про надання послуг по прийманню, очищенню, зберіганню та відвантаженню зерна, податкові та видаткові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних, вантажно-мині декларації, акти прийому-передачі сільгосппродукції, довіреності, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, зворотно-сальдові відомості по рахунках:281,361,631. Під час перевірки надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо подальшої реалізації ТОВ "РТС Україна" товару, який був отриманий від ТОВ "ФЕРКО".

Також, при проведенні перевірки використано: дані інформаційної системи «Податковий блок»; звітні податкові декларації ТОВ "РТС Україна" з додатками; податкова інформація по ТОВ "ФЕРКО".

Так, в акті відповідач посилається на те, що позивачем надано завірені копії договорів поставки, укладених з ТОВ "ФЕРКО", а саме: від 12.01.2012 року №120117, від 25.01.2012 року №25025, від 21.03.2012 року №21032, додаткові угоди та специфікації до них. На виконання умов договорів, як зазначено в акті, позивачем отримані видаткові та податкові накладні у ТОВ "ФЕРКО", та відповідні операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку. Також, як вказується в акті, згідно наданих пояснень TOB "РТС Україна" поставка товару згідно з угодами проводилась на умовах самовивозу та з доставкою на склади АП «Протос» та ТОВ «Рені-Лайн», і до перевірки надані товарно-транспортні накладні, перелік яких наведено в акті перевірки.

При цьому, в акті зазначено, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних щодо перевезення зернових та зернобобових від ТОВ "ФЕРКО" до пунктів розвантаження (склади ТОВ "Рені-Лайн" та АП "Протос") встановлено відсутність заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: не визначено адреси пункту навантаження (зазначено тільки населений пункт), реквізити підприємства, зі складу якого відвантажувався товар, відсутній відбиток печатки (штампу), що свідчить про дозвіл на вивезення зі складу, відсутні підпис та реквізити особи, що одержувала вантаж, не визначена загальна вартість відпущеного товару, у зв'язку з чим не можливо встановити посадових осіб, що дозволили вивезення зернових і зернобобових та осіб, які б його отримали.

Таким чином, як вказується в акті, з наданих до перевірки ТТН неможливо встановити фактичне місце постачання товарів в розумінні п.186.1 ст.186 ПК України.

Також, в акті зазначено, що до перевірки не надані акти приймання-передачі сільгосппродукції про перехід права власності на товар від ТОВ "ФЕРКО" на TOB "РТС Україна" з визначенням місця поставки товару, кількісних та якісних характеристик товару, вартості товару та відсутності по факту претензій покупця до постачальника товару.

Отже, відповідач в акті зазначає, що ТТН, які не оформлені належним чином та відсутність актів приймання передачі товару свідчить про ознаки не підтвердження реальності проведення господарських операцій TOB "РТС Україна" з ТОВ "ФЕРКО", тобто про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до вимог п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

Крім того, в акті перевірки зазначається, що згідно наданих пояснень TOB "РТС Україна", послуги по прийманню, зберіганню сільгосппродукції та інші згідно договору від 01.07.2011 року №01/07/11 позивачу надавало АП "Протос" та згідно контракту від 30.04.2010 року №300410/1 на виконання робіт/надання послуг по перевалці зернових ТОВ "Рені-Лайн".

Умови вказаних договорів, та виписані на їх підставі податкові накладні, акти виконаних робіт, наведені в акті перевірки.

Разом з цим, в акті зазначено, що придбана позивачем продукція була реалізована контрагентам-покупцям: RG MANAGEMENT S.A., АП «Протос», ПАТ «Ніжинський хліб», ПАТ «Чернігівський Хлібокомбінат», ТОВ "Українська панчішна компанія", ТзОВ "ТД "Аванта", за господарськими договорами, перелік яких та первинні документи на виконання яких наведені відповідачем у акті перевірки. При цьому, в акті зазначається, що до перевірки не надані товарно-транспортні накладні щодо відвантаження сільгосппродукції покупцям.

З огляду на вищевикладене, в акті зазначається, що враховуючи відсутність документів, які могли б достовірно свідчити про фактичне отримання покупцями вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про ознаки не підтвердження реальності проведення господарських операцій TOB "РТС Україна" з його контрагентами, тобто про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Також, відповідачем зазначено, що до перевірки не надано складські документи на зернобобові, які б підтверджували кількісні та якісні характеристики продукції, що зберігається на зерновому складі.

Водночас, в акті зазначено, що згідно наявної податкової інформації по ТОВ "ФЕРКО" встановлено, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.09.2013 року №950/22-01/31681342 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФЕРКО" (код ЄДРПОУ 316813427) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "К-В-С" (код ЄДРПОУ 37810726) товарно-матеріальних цінностей за період з 01.11.2012 по 31.07.2013; з ТОВ "ВЕРНОН ШИППІНГ" (код ЄДРПОУ 35179042) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "ВЕРНОН ШИППІНГ" (код ЄДРПОУ 35179042) товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2012 по 31.07.2013" встановлено, що ТОВ "ФЕРКО" сформувало податковий кредит на підставі первинних документів ТОВ "ВЕРНОН ШИППІНГ", ТОВ "К-В-С", які в свою чергу сформували податковий кредит на підставі первинних документів підприємств з ознаками фіктивності. За результатами аналізу інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДПС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "ФЕРКО" сформувало податкові зобов'язання за рахунок придбаного товару у ТОВ "ВЕРНОН ШИППІНГ", який був реалізований наступним покупцям на загальну суму 45010875,00 грн. у грудні 2012 року.

Також, зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 13.09.2013 року №952/22-01/31681342 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФЕРКО" (код ЄДРПОУ 316813427) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період: серпень-вересень 2012 року, січень,квітень-червень 2013 року», яким встановлено порушення ТОВ "ФЕРКО" вимог податкового законодавства. Копії зазначених актів перевірки по ТОВ "ФЕРКО" представником відповідача надано до суду та судом залучено до матеріалів справи (т.4 а.с.1-19).

Таким чином, відповідач в акті перевірки зазначено, що TOB "РТС Україна" порушено п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2012 року на суму 120881,00 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 13754,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість до сплати за грудень 2012 року на 107127,00 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ, одними із видів діяльності за КВЕД, який здійснює позивач є: 46.21 - оптова торгівля зерном; 46.11 - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною (т.3 а.с.18).

Судом встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності, TOB "РТС Україна" (Покупець) та ТОВ "ФЕРКО" (Постачальник) уклали між собою договір поставки №120117 від 12.01.2012 року (т.1 а.с.117-118), згідно якого Постачальник продав, а Покупець купив: пшеницю 5 та/або 6 класу, сою (далі - товар) згідно специфікацій. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар. Загальна кількість товару, ціна за одиницю товару визначаються згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1, п.1.2, п.2.2, п.4.1). Згідно п.3.1 Договору, якість товару повинна відповідати вимогам, що пред'являються до даного виду товару. Покупець сплачує вартість товару на умовах передплати або за фактом поставки товару на протязі 10 календарних днів з моменту поставки (п.4.4 Договору). Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань (п.8.1 Договору).

Також, між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 від 04.05.2012 року, згідно якої внесено зміни до п.4.3 Договору (т.1 а.с.119) та додаткову угоду №2 від 25.06.2012 року, згідно якої внесено зміни до п.5.2 договору (т.1 а.с.120).

Крім того, до договору поставки №120117 від 12.01.2012 року сторонами складені специфікації №1-№9, які є невід'ємною частиною договору, в яких визначені найменування товару (пшениця 5 та/або 6 класу; соя; пшениця), умови поставки (з доставкою на склад ТОВ АП «Протос», смт. Овідіополь та самовивіз зі складу продавця в Одеській області), кількість товару, одиниця виміру, ціна товару та загальна вартість товару.

На підтвердження виконання цього договору позивачем надано до суду в належним чином засвідчених копіях: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні за період вересень 2012 року, складську квитанцію на зерно (пшеницю) (т.1 а.с.130-170) та копії рахунку на оплату, видаткової накладної та податкової накладної на поставку пшениці від 20.11.2012 року (т.1 а.с.171-173).

При цьому, згідно усіх вказаних податкових накладних за період вересень та листопад 2012 року, сума ПДВ становить 0,00 грн.

Судом також встановлено, що TOB "РТС Україна" (Покупець) та ТОВ "ФЕРКО" (Постачальник) уклали між собою договір поставки №25025 від 25.01.2012 року (т.1 а.с.174-175), згідно якого Постачальник продав, а Покупець купив: кукурудзу 3 класу (далі - товар) згідно специфікацій. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар. Загальна кількість товару, ціна за одиницю товару визначаються згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1, п.1.2, п.2.2, п.4.1). Згідно п.3.1 Договору, якість товару повинна відповідати вимогам, що пред'являються до даного виду товару. Покупець сплачує вартість товару на умовах передплати або за фактом поставки товару на протязі 10 календарних днів з моменту поставки (п.4.4 Договору). Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань (п.8.1 Договору).

Також, між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 від 25.01.2012 року, згідно якої внесено зміни до п.5.2 Договору (т.1 а.с.176).

Крім того, до договору поставки №25025 від 25.01.2012 року сторонами складені специфікації №1-№4, які є невід'ємною частиною договору, в яких визначені найменування товару (кукурудза 3 класу; кукурудза), умови поставки (з доставкою на склад ТОВ АП «Протос», смт. Овідіополь), кількість товару, одиниця виміру, ціна товару без ПДВ та загальна вартість товару.

На підтвердження виконання цього договору позивачем надано до суду в належним чином засвідчених копіях: рахунок на оплату; видаткову накладну, податкову накладну товарно-транспортну накладну, датовані 19 грудня 2012 року, складську квитанцію на зерно (кукурудзу) від 20.12.2012 року (т.1 а.с.181-186).

При цьому, у вказаній податковій накладній зазначено, що сума ПДВ становить 0,00 грн.

Судом також встановлено, що 21.03.2012 року між TOB "РТС Україна" (Покупець) та ТОВ "ФЕРКО" (Постачальник) укладений договір поставки №21032 (т.1 а.с.187-188), згідно якого Постачальник продав, а Покупець купив: горох продовольчий (далі - товар) згідно специфікацій. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти та оплатити товар. Загальна кількість товару, ціна за одиницю товару визначаються згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.1, п.1.2, п.2.2, п.4.1). Згідно п.3.1 Договору, якість товару повинна відповідати вимогам, що пред'являються до даного виду товару. Покупець сплачує вартість товару на умовах передплати або за фактом поставки товару на протязі 10 календарних днів з моменту поставки (п.4.4 Договору). Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань (п.8.1 Договору).

Також, між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 від 25.06.2012 року, згідно якої внесено зміни до п.5.2 Договору (т.1 а.с.189) та додаткову угоду №2 від 01.08.2012 року, згідно якої внесено зміни до п.4.3 Договору (т.1 а.с.190).

Крім того, до договору поставки №21032 від 21.03.2012 року сторонами складені специфікації №1-№10, які є невід'ємною частиною договору, в яких визначені найменування товару (горох продовольчий; горох), умови поставки (з доставкою на склад ТОВ АП «Протос», смт. Овідіополь; з доставкою на склад ТОВ «Рені-Лайн», м. Рені; самовивіз зі складу продавця в м. Білгород-Дністровський Одеської області та самовивіз зі складу продавця в Одеській області), кількість товару, одиниця виміру, ціна товару, в т.ч. ПДВ та загальна вартість товару.

Передача товару від ТОВ "ФЕРКО" до ТОВ "РТС Україна" згідно вищевказаних договору поставки №21032 від 21.03.2012 року та додаткових угод до нього підтверджується відповідними видатковими накладними, виписаними у період вересень-грудень 2012 року (т.1, т.2), перелік яких наведено на сторінках 5-7 акту перевірки, а також витягом з журналу реєстрації довіреностей ТОВ "РТС Україна" за період вересень-грудень 2012 року, виданих на отримання зернових, гороху, пшениці від ТОВ "ФЕРКО" з боку уповноваженої особи позивача Кущіенко Н.М., яка є заступником директора ТОВ "РТС Україна" та згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних отримувала сільгосппродукцію від ТОВ "ФЕРКО" (т.3 а.с.1-9, 92); поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, виписаними у період вересень-грудень 2012 року, перелік яких наведено на сторінках 8-9 акту перевірки (т.1, т.2).

Згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних, автопідприємством, замовником та вантажоодержувачем в одній особі виступало як ТОВ "РТС Україна", а вантажовідправником - ТОВ "ФЕРКО" та ТОВ "РТС Україна"; так і ТОВ "ФЕРКО" виступало замовником та вантажоодержувачем, а інші приватні підприємці, - у якості автопідприємства, а ТОВ «Рені - Лайн» для ТОВ "РТС Україна" виступало вантажоодержувачем. Також, у цих ТТН зазначені: прізвище водіїв, дані транспортного засобу, відомості щодо кількості перевезеного товару (гороху), які відповідають даним видаткових накладних, проставлені підписи осіб, які здали та прийняли товар, а також проставлені печатки цих підприємств. Разом з цим, у ТТН відображені дані у графах: «пункт навантаження» та «пункт розвантаження», які відповідають тим, що визначені у специфікаціях №1-№10, які є невід'ємною частиною договору.

Тобто, вказане свідчить про те, що навантаження та розвантаження товару згідно ТТН здійснювалось у місцях, які зазначені у специфікаціях до договору.

Водночас, на підтвердження того, що придбаний товар згідно договору та додаткових угод до нього перевозився, зокрема, позивачем, останнім надано до суду: довідку за підписом директора ТОВ "РТС Україна" від 17.02.2014 року, згідно якої на підприємстві позивача у період з 01.09.2012 по 31.12.2012 року працювало 6 водіїв: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та копії посвідчень водія на вказаних осіб (т.3 а.с.113-118); довідку за підписом директора ТОВ "РТС Україна" від 17.02.2014 року №17, згідно якої зазначається, що ТОВ "РТС Україна" в 2012 році та по теперішній час орендує транспортні засоби у АП «Протос» згідно договору №4/06-01 від 29.07.2010 року та наводиться перелік орендованих позивачем транспортних засобів; копії свідоцтв про реєстрацію орендованих позивачем транспортних засобів у АП «Протос» (ТОВ) (т.3 а.с.120-128); копію договору оренди транспортних засобів №14/06-01 від 29.07.2010 року, укладеного з ТОВ АП "Протос" (Орендодавець), відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендареві (ТОВ "РТС Україна") у строкове платне користування вантажні автомобілі, визначені у п.1.2 договору, та який підтверджує передачу товариством з обмеженою відповідальністю АП "Протос" вантажних автомобілів у строкове платне користування позивачу з метою перевезення товару, копії додаткових угод до нього, а також, копії актів приймання-передачі транспортних засобів (т.1 а.с.53-65).

При цьому, з наявних в матеріалах справи ТТН, де автопідприємством, замовником та вантажоодержувачем в одній особі виступало ТОВ "РТС Україна", а вантажовідправником - ТОВ "ФЕРКО", вбачається, що саме вищевказані водії на орендованих позивачем у АП «Протос» транспортних засобів здійснювали перевезення гороху від ТОВ "ФЕРКО".

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем за договором оренди від 06.10.2011 року №3, укладеним між ФОП ОСОБА_14 (орендодавець) та TOB "РТС Україна" (орендар) (т.1 а.с.106-110), згідно акта прийому-передачі від 06.10.2011 року (т.1 а.с.111), акта прийому-передачі від 01.02.2012 року (т.1 а.с.113), додаткової угоди №1 від 01.02.2012 року (т.1 а.с.114), прийнято в тимчасове платне користування нежиле офісне приміщення під офіс загальною площею 116 кв. м., на умовах, які викладені у даному договорі.

Тобто, позивач орендує лише офісне приміщення.

В свою чергу, на підтвердження наявності місць для розміщення та зберігання придбаної сільгосппродукції у ТОВ "ФЕРКО", позивачем надано до суду:

- копію контракту на виконання робіт/надання послуг по перевалці зернових від 30.04.2010 року №300410/1, укладеного між TOB "РТС Україна" (клієнт) та ТОВ "Рені-Лайн" (виконавець) (т.1 а.с.66-71), згідно якого ТОВ "Рені-Лайн" (виконавець) зобов'язується виконувати роботи по прийманню, відвантаженню вантажу, а TOB "РТС Україна" (клієнт) зобов'язується оплатити за надані послуги/роботи; копії додатків до контракту №1-11 (т.1 а.с.72-87); копію акту надання послуг від 26.11.2012 року №36 (т.1 а.с.88);

- копію договору від 01.07.2011 року № 01/07/11 про надання послуг по прийманню, очищенню, зберіганню та відвантаженню зерна, укладеного між TOB "РТС Україна" (поклажодавець) та АП "Протос" ТОВ (зерновий склад) (т.1 а.с.89-92) із додатковими угодами до нього №1-5 (т.1 а.с.94-98); копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1 а.с.99-105).

При цьому, як вже зазначено судом, у деяких ТТН безпосередньо зазначено, що ТОВ «Рені - Лайн» виступає вантажоодержувачем для ТОВ "РТС Україна", яке знаходиться за адресою: м. Рені, а у деяких ТТН зазначено у якості особи, яка одержала вантаж - АП "Протос" ТОВ, яке знаходиться за адресою: смт. Овідіополь.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно умов вищевказаних договорів, позивачу були видані АП "Протос" ТОВ та ТОВ "Рені-Лайн" належним чином оформлені складські квитанції на зерно (горох, кукурудзу, пшеницю) та надані картки аналізу зерна (гороху, кукурудзи), копії яких наявні в матеріалах справи (т.3 а.с.93-112, т.4 а.с.44-99).

Судом встановлено, що ТОВ РТС Україна" здійснило оплату отриманого від ТОВ "ФЕРКО" товару, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи (т.3 а.с.223-269, т.4 а.с.38-43).

Разом з цим, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних, отриманих від постачальника товару ТОВ "ФЕРКО", які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання сільгосппродукції та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента на кількість товару відповідно до укладених угод та додаткових угод та згідно товарно-транспортних накладних, що поміж іншого, підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за період вересень-грудень 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т.3 а.с.178-222).

При цьому, як вбачається з акту перевірки, спірна сума ПДВ у розмірі 120880,72 грн., включена позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2012 року за податковими накладними: №№215,129,185,104,103,102,69,8 на придбання у ТОВ "ФЕРКО" гороху, що поміж іншого, підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2012 року та декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року та додатком №5 до неї (т.3 а.с.170-177, 215-222).

Отже, як вбачається з викладеного, позивачем надано договори та первинні і бухгалтерські документи по їх виконанню за весь період, що перевірявся, проте, виходячи з встановлених відповідачем порушень в акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, безпосереднє відношення до предмету спору мають саме договір поставки №21032, додаткові угоди до нього та специфікації, податкові накладні: №№215, 129, 185, 104, 103, 102, 69, 8 та видаткові накладні: №№ 2248, 2164, 2217, 2136, 2135, 2134, 2062, 1856 на придбання у ТОВ "ФЕРКО" гороху за період грудень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 120880,72 грн., товарно-транспортні накладні на перевезення гороху за період грудень 2012 року, складські квитанції на зерно (горох), виписані у період грудень 2012 року, платіжні доручення про сплату коштів за отриманий товар та інші документи, досліджені судом, пов'язані із виконанням цього договору за вказаний період, які у своїй сукупності підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню позивачем у ТОВ "ФЕРКО" сільгосппродукції, зокрема, гороху у грудні 2012 року.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних щодо перевезення зернових та зернобобових від ТОВ "ФЕРКО" до пунктів розвантаження (склади ТОВ "Рені-Лайн" та АП "Протос") встановлено відсутність заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: не визначено адреси пункту навантаження (зазначено тільки населений пункт), реквізити підприємства, зі складу якого відвантажувався товар, відсутній відбиток печатки (штампу), що свідчить про дозвіл на вивезення зі складу, відсутні підпис та реквізити особи, що одержувала вантаж, не визначена загальна вартість відпущеного товару, у зв'язку з чим не можливо встановити фактичне місце постачання товарів в розумінні п.186.1 ст.186 ПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 Правил товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом у розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідно не має обов'язкових реквізитів, визначених ст.9 цьього Закону.

Разом з тим, у додатку №7 до зазначених Правил, наведена типова товарно-транспортної накладної.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних оформлені належним чином, містять необхідні реквізити для ідентифікації документу, а саме назву товару, кількість товару, дані щодо замовника, відправника, одержувача та інші реквізити, про які вже зазначалось судом під час дослідження цих ТТН.

Крім того, судом не береться до уваги посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у позивача актів приймання-передачі сільгосппродукції про перехід права власності на товар від ТОВ "ФЕРКО" на TOB "РТС Україна" з визначенням місця поставки товару, кількісних та якісних характеристик товару, вартості товару та відсутності по факту претензій покупця до постачальника товару, що на думку відповідача, свідчить про ознаки не підтвердження реальності проведення господарських операцій TOB "РТС Україна" з ТОВ "ФЕРКО", тобто про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до вимог п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно умов договору поставки №21032 від 21.03.2012 року, укладеного позивачем із ТОВ "ФЕРКО", визначено, що поставка товару супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна.

Як вже зазначено судом, позивачем, зокрема, на підтвердження виконання договору поставки №21032 від 21.03.2012 року, за наслідками виконання якого віднесено спірну суму ПДВ до складу податкового кредиту, надано до суду в належним чином засвідчених копіях: рахунки на оплату; видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, складські квитанції на зерно (горох), виписані у період грудень 2012 року, перелік яких наведено на сторінках 7-8 акту перевірки.

Тобто, позивачем були надані як до перевірки, так і до суду, усі визначені договором документи, як документи, якими супроводжується поставка товару. При цьому, як вбачається з викладеного, умовами договору не передбачено складання актів приймання-передачі товару, і відповідно, на думку суду, посилання відповідача на відсутність у позивача актів приймання-передачі сільгосппродукції про перехід права власності на товар від ТОВ "ФЕРКО" на TOB "РТС Україна", є необґрунтованими та безпідставними, а отже, не беруться судом до уваги при прийнятті рішення.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача, до інших документів, що були надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "ФЕРКО", зауважень або встановлення їх невідповідності вимогам законодавства з боку відповідача не виявлено.

В свою чергу, на підтвердження того, що позивачем був придбаний вищевказаний товар у ТОВ "ФЕРКО" з метою його подальшого використання в межах господарської діяльності позивача, а саме для подальшої реалізації з метою отримання прибутку, останнім надано до суду копії:

- договору поставки від 14.05.2012 року №14051, укладеного між TOB "РТС Україна" (Постачальник) та ПАТ "Чернігівський хлібокомбінат" (Покупець) (т.2 а.с.138-139), згідно якого TOB "РТС Україна" (Постачальник) передає у власність ПАТ "Чернігівський хлібокомбінат" (Покупець) товар (горох продовольчий) на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання цього договору позивачем були надані копії: виписок по рахунку, видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі товару (т.2 а.с.140-157);

- договору поставки від 14.05.2012 року №14052, укладеного між TOB "РТС Україна" (Постачальник) та ПАТ "Ніжинський хліб" (Покупець) (т.2 а.с.158-159), згідно якого TOB "РТС Україна" (Постачальник) передає у власність ПАТ "Ніжинський хліб" (Покупець) товар (горох продовольчий) на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання договору позивачем були надані копії: виписок по рахунку, видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі товару (т.2 а.с.160-173);

- договору поставки від 05.09.2012 року №05092, укладеного між TOB "РТС Україна" (Постачальник) та ТОВ "ЛУЦЬКАВТОДОР-ТРАНС" (Покупець) (т.2 а.с.174-176), згідно якого TOB "РТС Україна" (Постачальник) передає у власність ТОВ "ЛУЦЬКАВТОДОР-ТРАНС" товар (горох продовольчий) на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання договору позивачем були надані копії додатків до договору, виписок по рахунку, видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі товару (т.2 а.с.177-185);

- договору поставки від 21.09.2012 року №21091, укладеного між TOB "РТС Україна" (Постачальник) та ТОВ "ТД "Аванта" (Покупець) (т.2 а.с.186-188), згідно якого TOB "РТС Україна" (Постачальник) передає у власність ТОВ "ТД "Аванта" (Покупець) товар (горох фуражний) на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання договору позивачем були надані копії: додатків до договору, виписок по рахунку, видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі товару (т.2 а.с.189-207);

- договору поставки від 12.10.2012 року №12101, укладеного між TOB "РТС Україна" (Постачальник) та ТОВ "Українська панчішна компанія" (Покупець) (т.2 а.с.208-209), згідно якого TOB "РТС Україна" (Постачальник) передає у власність ТОВ "Українська панчішна компанія" (Покупець) товар (горох продовольчий) на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання договору позивачем були надані копії: додатків до договору, виписок по рахунку, видаткових та податкових накладних, актів прийому-передачі товару, довіреностей на отримання товару (т.2 а.с.210-236).

Таким чином, вищевказане свідчить про фактичне отримання позивачем, придбаного у його контрагента - ТОВ "ФЕРКО" товару та його використання позивачем у подальшій господарській діяльності з метою отримання прибутку.

З приводу встановлених порушень позивачем вимог податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, віднесення сплачених платниками сум до витрат підприємств з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України, веденням бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні суми віднесені позивачем до складу податкового кредиту за наслідками проведення господарських операцій із його контрагентом ТОВ "ФЕРКО" за період грудень 2012 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні реквізити.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, як і витрати підприємства для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток, мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період надані отримані від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні та інші супутні бухгалтерські та первинні документи, відповідно до договорів на кількість придбаного товару сільськогосподарської продукції.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

При цьому, суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

Необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі "Булвес"АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

При цьому, право позивача на віднесення спірних сум до складу податкового кредиту поставлено в залежність від дій інших платників податків, зокрема враховуючи акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ФЕРКО" по здійсненню господарських операцій із його контрагентами.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, надані TOB "РТС Україна" його контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок, суд доходить до висновку про фактичність здійснення господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагента-постачальника ТОВ "ФЕРКО" сільгосппродукції, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Отже, виходячи з викладеного вбачається, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "ФЕРКО" і правомірність віднесення позивачем спірних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаного товару, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, що на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника податку на додану вартість, у зв'язку із виконанням господарських договорів позивача із ТОВ "ФЕРКО".

Отже, враховуючи те, що позивачем цілком правомірно віднесено суму, сплачену в ціні придбаного товару та отриманих послуг за вищевказаними договорами, укладеними із ТОВ "ФЕРКО" до складу податкового кредиту, а також порушень законодавства, що регулює вказані питання судом не встановлено, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем TOB "РТС Україна" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень є також протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 22.11.2013 року №0002832230 та №000284223 є протиправними та підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,103,158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 22.11.2013 року № 0002832230.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 22.11.2013 року № 0002842230.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.04.2014 року.

Суддя О.М. Соколенко

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 22.11.2013 року № 0002832230.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 22.11.2013 року № 0002842230.

22 квітня 2014 року.