Рішення № 38388390, 16.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2397/14

16.04.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Фуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення 38 511,08 грн., за участю представників позивача – не з’явився, відповідача – не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року до господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Фуд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення 34 074,82 грн. основного боргу, 3 666,08 грн. пені та 770,18 грн. 3% річних у зв’язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов’язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №К-364 від 04.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.03.2014 року.

19.03.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав заяву з проханням розглянути справу за наявними у матеріалах справи документами.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 16.04.2014 року не з’явилися, відповідач відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Фуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (покупець) було укладено договір поставки №К-364, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов’язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід’ємними частинами даного договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар (п. 1.1 договору).

Покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 календарних днів реалізації з дати поставки товару (п.4.3. договору).

Видатковими накладними №26313 від 25.12.2012 року на суму 11 810,08 грн., №26314 від 25.12.2012 року на суму 19531,72 грн., № 26315 від 25.12.2012 року на суму 8 335,90 грн., №696 від 09.01.2013 року на суму 2 199,60 грн., №699 від 09.01.2013 року на суму 1 427,64 грн., №700 від 09.01.2013 року на суму 998,95 грн., які зазначено в позовній заяві та які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 44 303,89 грн.

Відповідач частково повернув отриманий товар на загальну суму 6 299,90 грн., що підтверджується накладними на повернення, та частково розрахувався за отриманий товар в сумі 3 929,17 грн. й на даний час має заборгованість перед позивачем у розмірі 34 074,82 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 34 074,82 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 34 074,82 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.4. договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов’язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент не виконання зобов’язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 666,08 грн. пені у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за договором поставки № К-364 від 04.04.2012 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 2 513,13 грн. за уточненим розрахунком суду з врахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. В позові в іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований та підлягає задоволенню у розмірі 770,18 грн. за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12; код 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр Фуд» (08628, Київська область, Васильківський район, с. Безп’ятне, вул. Васильківська, буд.72-А; код 35439133) 34 074 (тридцять чотири тисячі сімдесят чотири) грн. 82 коп. боргу, 2 513 (дві тисячі п’ятсот тринадцять) грн. 13 коп. пені, 770 (сімсот сімдесят) грн. 18 коп. 3% річних та 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 19 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна