Рішення № 38388380, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1832/14 01.04.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філіїДо Приватного підприємства «Видавничий центр «Гіперіон»Простягнення 4 844, 48 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Поліщук С.О. - дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі за Договором №60-27/1686-41 від 20.10.2010р. в розмірі 4 615, 66 грн., пені - 144, 67 грн., індексу інфляції - 50,77 грн. та 3% річних 33, 38 грн., а разом 4 844, 48 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 10.02.2014 р. про порушення провадження у справі та від 06.03.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» станом на 05.03.2014р. місцезнаходження Приватного підприємства «Видавничий центр «Гіперіон»: 02091, м.Київ, вул. Горлівська, б.124/2.

Водночас, ухвали суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. направлені на адресу відповідача: 02091, м.Київ, вул. Горлівська, б.124/2.

Дані ухвали суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. були повернуті суду поштою з зазначенням: „ за закінченням встановленого строку зберігання " .

Тому повернення ухвал господарського суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р., з зазначенням: „ за закінченням встановленого строку зберігання " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №60-27/1686-41 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення), за яким Відповідач прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в м. Києві на 2 поверсі 3-поверхового будинку №79-А по бул. Вернадського, загальною площею 13, 0 кв. м. - для використання під офіс.

Згідно п. 6.1.3. Договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, Відповідач не виконав свого обов'язку щодо сплати орендних та інших платежів, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 4 615, 66 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №60-27/1686-41 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів в розмірі 4 615, 66 грн. за вересень 2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.1. Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.1. Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за вересень 2013р. склала 4 615, 66 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №60-27/1686-41 у сумі 4 615, 66 грн. за вересень 2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити пеню від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця, що настає за розрахунковим.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 3.1. договору є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 144, 67 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 33, 38 грн. 3% річних та 50, 77 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Видавничий центр «Гіперіон» (юридична адреса: 02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/2, поштова адреса: 02091, м. Київ, вул. Доброхотова, 14/28; Код: 36824078) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; Код: 01189910) 4 615, 66 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятнадцять грн. 66 коп.) заборгованості по орендній платі, 144, 67 грн. (сто сорок чотири грн. 67 коп.) - пені, 3% річних - 33, 38 грн. (тридцять три грн. 38 коп.), індекс інфляції - 50, 77 грн. (п'ятдесят грн. 77 коп.) та 1 827, 00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко