Рішення № 38388378, 16.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21299/13 16.04.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» про стягнення 22 400,84 грн., за участю представників позивача - Діденка І.В., довіреність № Э.37.7.0.0/Д-841 від 08.11.2013 року, відповідача - Шоха С.І., довіреність № б/н від 01.10.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 22 400,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.10.2010 року на авто дорозі Ялта-Севастополь, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мерседес», д.н. НОМЕР_1 (застрахований транспортний засіб), під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 22 400,84 грн.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ЗАТ «СК «Укрнафтатранс».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2013 року.

11.12.2014 року відповідачем через канцелярію господарського суду м. Києва надано заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просив відмовити у позові.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2013 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі до проведення експертизи.

26.03.2014 року до суду повернулись матеріали справи та повідомлення про неможливість надання висновку судової авто товарознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.04.2014 року.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем було змінено назву з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Укрнафтатранс», у зв'язку з чим суд вважає за необхідне змінити назву відповідача з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Укрнафтатранс».

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі та постанови Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29.10.2010 року у справі №3-3976/10, 22.10.2010 року на авто дорозі Ялта-Севастополь, ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Тайота» д.н. НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого, транспортний засіб здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», д.н. НОМЕР_1, який зупинився попереду.

Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29.10.2010 року у справі №3-3976/10, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мерседес», д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземних транспортних засобів №IN16IIV107030 від 18.06.2010 року.

Відповідно до звіту №336/11/2010 від 09.11.2010 року з визначення вартості відновлювального ремонту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП склав 22400,84 грн.

Як вбачається з страхових актів № И-7712 від 24.11.2010 року та №И-7981 від 09.12.2010 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 22400,84 грн.

Зазначені кошти в розмірі 22400,84 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3211 від 25.11.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Тайота» д.н. НОМЕР_2 який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Мерседес», д.н. НОМЕР_1, керував ОСОБА_5.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Тайота» д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_5 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_5 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Мерседес», д.н. НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ЗАТ «СК «Укрнафтатранс», про що було укладено договір (поліс) № ВС/7695448 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Тайота» д.н. НОМЕР_2, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Мерседес», д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та з вирахуванням суми франшизи (0,00 грн.).

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 22 400,84 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс» (04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, оф. 620; код 30373178) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; код 33248430) 22 400 (двадцять дві тисячі чотириста) грн. 84 коп. боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 22.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна