Рішення № 38388321, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1844/14 01.04.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «КАМЕТ»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробуд» Простягнення 118 805, 45 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Дьоменко І.Д. - за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 118 805, 45 грн. заборгованості за Договором оренди №77111 від 30.01.2011р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 10.02.2014 р. про порушення провадження у справі та від 06.03.2014р. не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.01.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробуд»: 02002, м.Київ, вул. Степана Сагайдака, б.101.

Водночас, ухвали суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. направлені на адресу відповідача: »: 02002, м.Київ, вул. Степана Сагайдака, б.101.

Дані ухвали суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. були повернуті суду поштою з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання " .

Тому повернення ухвали господарського суду від 10.02.2014р. з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №77111, відповідно до якого Позивач надав, а Відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення №463 загальною площею 135, 2 кв. м.

Договором, а саме п. 5.7., передбачено, що щомісячно складається та підписується Акт виконаних робіт (послуг).

Так, судом встановлено, що Відповідач користувався приміщенням з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р., що підтверджується Актами виконаних робіт: №03/71 від 31.03.2011р, №04/71 від 30.04.2011р., №05/71 від 31.05.2011р., №06/71 від 30.06.2011р., №07/71 від 31.07.2011р., № 08/71 від 31.08.2011р., №09/71 від 30.09.2011р., № 10/71 від 31.10.2011р., №11/71-2 від 30.11.2011р., №12/71 від 31.12.2011р.

Відповідно до п. 5.1. Договору, орендна плата встановлюється в розмірі 91, 67 грн. без ПДВ за 1 кв. м. на місяць, додатково ПДВ 20% - 18, 33 грн. Всього з ПДВ 110, 0 грн. за 1 кв. м. Комунальні послуги розраховуються та сплачуються додатково виходячи з обсягів споживання Відповідача згідно діючих у Позивача тарифів і являє собою відшкодування Відповідачем своєї частки у витратах Позивача по сплаті комунальних послуг.

Згідно п. 5.3. Договору, орендна плата сплачується до 15-го числа поточного місяця згідно рахунку-фактури в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача.

Однак, в супереч умовам Договору, Відповідач не виконував своїх зобов'язань в частині оплати орендних та комунальних платежів, в зв'язку з чим за розрахунком Позивача за Відповідачем рахується заборгованість в розмірі 118 805, 45 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір оренди нежитлових приміщень за № 77111 від 31.01.2011р., є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів в розмірі 118 805, 45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що орендна плата сплачується до 15-го числа поточного місяця згідно рахунку-фактури в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.3. Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 15-го числа поточного місяця згідно рахунку-фактури в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних та комунальних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі та комунальним платежам за період з березня по грудень 2011р. склала 118 805, 45 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди у сумі 118 805, 45грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробуд» (02002, м. Київ, вул. С. Сагайдака, 101; Код: 35727961) на користь Публічного акціонерного товариства «КАМЕТ» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65; Код: 00241206) борг за Договором оренди №77111 в розмірі 118 805, 45 (сто вісімнадцять тисяч вісімсот п'ять грн. 45 коп.) грн. та судовий збір в розмірі 2 376, 12 (дві тисячі триста сімдесят шість грн. 12 коп.) грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко