Ухвала суду № 38387178, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К/800/42299/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Сергійчик А. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКостопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову та ухвалуРівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 рокуу справі№ 817/383/13-аза позовомПриватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів»до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 817/383/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року, позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 30.01.2013 року № 000006220 визнано протиправним та скасовано.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ПАТ «Костопільський завод скловиробів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року складено акт № 14/22/30923971 від 14.01.2013 року, яким зафіксовано, що в порушення ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортна частина контракту № КТZ-RVМ 01/08 з Фірмою «Revimac s.r.l» Італія в сумі 501 854,00 євро (577 1342,58 грн.) надійшла з порушенням законодавчо встановлених граничних термінів, а саме:

- 198 130,00 євро - граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) - 21.09.2009 року, товар розмитнено 21.10.2011 року в сумі 154 021,00 євро та 17.02.2012 року в сумі 44 109,00 євро;

- 117 969,30 євро - граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) - 20.12.2010 року, товар розмитнено 17.02.2012 року в сумі 30 224,00 євро, 13.04.2012 року в сумі 43 500,00 євро та 20.04.2012 року в сумі 44 245,30 євро;

- 185 754,70 євро - граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) - 19.09.2011 року, товар розмитнено 20.04.2012 року в сумі 185 754,70 євро.

Додатком №7/в до акта перевірки по вищевказаних операціях розраховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 1 820 801,69 грн., при цьому в колонці «дата здійснення авансового платежу» зазначено: 25.03.2009 року, 23.06.2010 року, 23.03.2011 року, та в колонці «граничний термін надходження імпортної частини» зазначено відповідно: 21.09.2009 року, 20.12.2010 року, 19.09.2011 року.

На підставі акта перевірки 30.01.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062200, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» в сумі 1 820 801,69 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.04.2008 року між ПАТ «Костопільський завод скловиробів» (покупець) та Фірма «Revimac s.r.l» Італія (продавець) укладено контракт № КТZ-RVМ 01/08 на поставку обладнання для виробництва скляної тари, загальна вартість контракту 3 997 000,00 євро, пунктом 3.1 якого передбачено, що розрахунки між покупцем та продавцем здійснюються шляхом безвідкличного документарного підтвердженого акредитиву, відкритого на суму 3 997 000 євро банком покупця і підтвердженого першокласним європейським банком. Договором передбачений порядок розрахунків: 90% суми акредитиву - 3 597 300,00 євро пропорційно платежами після кожного часткового відвантаження і проти наданих документів: рахунків-фактур, CMR з реквізитами покупця в якості отримувача вантажу, акту приймання-передавання устаткування; 10% суми акредитиву - 399 700,00 євро проти наданих документів: протоколу остаточних випробувань та запуску устаткування в експлуатацію, комерційного рахунку.

Додатковою угодою від 21.01.2009 року до контракту № КТZ-RVМ 01/08 загальну вартість контракту сторони визначили в сумі 3 037 240,00 євро.

В розділі 3.5 акта перевірки зазначається і сторонами не заперечується, що ПАТ «Костопільський завод скловиробів» 03.06.2008 року з ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі керуючої філією ВАТ «Укрексімбанк» м. Рівне уклав договір № 6508К17 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву, сума акредитиву 3 997 000,00 євро.

Фінансуючим банком UBS AG, Zurich (Швейцарія) проведено платіж на умовах, визначених акредитивом, на користь Фірми «Revimac s.r.l», а саме:

- 04.12.2008 року в сумі 834 721,00 євро; граничний термін надходження імпортної частини - 02.06.2009 року;

- 16.01.2009 року в сумі 1 242 760,00 євро; граничний термін надходження імпортної частини - 15.07.2009 року;

- 25.03.2009 року в сумі 656 035,00 євро; граничний термін надходження імпортної частини - 21.09.2009 року.

Всього на суму: 2 733 516,00 євро.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В частині 2 даної статті вказано, що при застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Згідно із приписами ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та з урахуванням дат здійснення уповноваженим банком авансових платежів на користь постачальника по контракту № KTZ-RVM 01/08 від 01.04.2008 року «Revimac s.r.l», Італія, граничним строком виконання імпортної частини контракту є: по авансовому платежу від 04.12.2008 року - 02.06.2009 року; по авансовому платежу від 16.01.2009 року - 15.07.2009 року; по авансовому платежу від 25.03.2009 року - 21.09.2009 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних СМR оплачений товар перетнув митний кордон України 17.11.2008 року, 22.12.2008 року та 02.03.2009 року, що засвідчується відмітками Чопської та Рівненської митниць.

В акті перевірки, з покликанням на акт попередньої перевірки, зазначено, що імпортна частина контракту від Фірми «Revimac s.r.l», Італія, надійшла на тимчасове зберігання, що підтверджується ВМД типу ІМ 74 «Митний склад».

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що порушення резидентами 180-денного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент перетину товаром митного кордону України або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відхилення доводів відповідача про те, що моментом поставки є дата оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40.

Доводи податкового органу щодо дат здійснення авансових платежів 23.06.2010 року та 23.03.2011 року, та врахування таких дат при розрахунку пені відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки за повідомленнями ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Філія м. Рівне фінансуючим банком UBS AG, Zurich (Швейцарія) проведено відповідні авансові платежі на умовах, визначених акредитивом, на користь Фірми «Revimac s.r.l» 04.12.2008 року, 16.01.2009 року та 25.03.2009 року.

В акті перевірки зазначено, що в зв'язку з невиконанням позивачем умов контракту в частині термінів введення устаткування в експлуатацію та закінчення терміну діючого акредитиву 06.05.2010 року сторони вирішили укласти додаткову угоду, за якою сума заборгованості по діючому контракту складає 303 724 євро. Сторони дійшли згоди, що кінцевий розрахунок між покупцем та продавцем за устаткування провести шляхом відкриття безвідзивного документарного акредитиву, відкритого на суму 3 037 24,00 євро в АТ «Укрексімбанк». Розрахунки по акредитиву провести наступним чином:

а) 117 969,30 євро - проти виставлених наступних документів: акта вводу в експлуатацію відновленої склоформуючої машини 8-IS DG 5;

б) 118 754,70 євро - проти виставлених наступних документів: протоколу кінцевих випробувань та пуску в експлуатацію.

Відповідно до листа філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Рівне від 27.05.2010 року № 065-40/1605, головним банком 27.05.2010 року відкрито акредитив № 10049OV380 Cassa dі Risparmio del Veneto S.P.A., Vicenza, Itali згідно контракту №KTZ-RVM 01/08 від 01.04.2008 року, терміном на 300 днів. Банк виділив перший транш на суму 117 969,30 євро, решта суми акредитиву 185 754,70 євро мала бути оплачена після введення в експлуатацію другої склоформуючої машини на підставі протоколу кінцевих випробувань.

Обумовлений протокол випробувань та пуску обладнання в експлуатацію складено 15.03.2011 року на суму 185 754,70 євро.

23.03.2011 року уповноваженим банком - філією АТ «Укрексімбанк» в м. Рівне здійснено платіж на користь нерезидента фірми «Revimac s.r.l» Італія на суму 185 754,70 євро.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактично, авансові платежі здійснені фінансуючим банком UBS AG, Zurich (Швейцарія) на умовах, визначених акредитивом, на користь Фірми «Revimac s.r.l» 04.12.2008 року, 16.01.2009 року та 25.03.2009 року, які податковий орган необґрунтовано розцінив як авансові платежі позивача. В подальшому в межах 180-денного строку з дати вчинення таких авансових платежів імпортна частина контракту надійшла в Україну відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних, а остаточні розрахунки сторін відповідно до умов контракту проведені після введення обладнання в експлуатацію.

Оскільки всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновку про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів надходження імпортної частини зовнішньоекономічного контракту та без належних правових підстав застосував штрафні (фінансові) санкції, що став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги, викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі № 817/383/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак