Постанова № 38386969, 08.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року о 12 год. 55 хв.Справа № 808/646/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000531502 від 09.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2014 відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0000531502, відповідно до якого згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.286.5 ст.286 ПК України №2755-VІ від 02.12.2010 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Земельний податок фізичних осіб у сумі 49259,48 гривень за період з 01.01.2011 року - 31.12.2013 року. Тобто податок на рік складає 49259,48/3=16419,826. Позивач не погоджується з таким розрахуванням податку та вважає, що його було зроблено не вірно. Позивач вказує, що до суми податку було враховано Коефіцієнт функціонального використання, який дорівнює 2,5 - землі комерційного використання, (наказ Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.95р.), на усю площу земельної ділянки. Хоча під комерційну діяльність використовується лише земельна ділянка під будівлями та спорудами, а інша частина земельної ділянки під комерційну діяльність не використовується та повинна обкладатися податком без урахування коефіцієнту функціонального використання 2,5. Загальна площа будівель та споруд розташованих на вищевказаних земельних ділянках складає 1304 кв.м. та повинна обкладатися податком з урахуванням коефіцієнту 2,5. А земельна ділянка, яка залишилася площею 2223-1304=919 кв.м. повинна обкладатися податком на загальних підставах без урахування коефіцієнту функціонального використання 2,5, тому що на ній комерційна діяльність не здійснюється. Позивач звертає увагу, що до податкового повідомлення-рішення розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій доданий не був. Позивач вказує, що він ніякого прибутку від земельної ділянки площею 919 кв.м. не отримує і не може отримувати, оскільки на ній комерційна діяльність не здійснюється. У зв'язку з вищенаведеними обставинами вважає, що суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішень були порушені майнові права позивача, тому вони підлягають захисту.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 08.04.2014 подав до суду заяву, про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не прибув, 08.04.2014 надіслав клопотання, в якому просив оголосити перерву, а також надіслав заперечення на позов.

В обґрунтування заперечення посилається на норми Податкового кодексу України та на Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів і зазначає, що Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобо'язання з замельного податку за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. Вказує, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1403 га з цільовим призначенням «для розміщення та обслуговування будівель та споруд ресторану», а також площею 0,0820 га з цільовим призначенням «для розміщення та обслуговування будівель та споруд ресторану». Тобто, на думку відповідча, вказані земельні ділянки надані для комерційного використання. Відповідач зазначає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. З огляду на викладене відповідачем було визначено позивачу податкове зобов'язання з земельного податку. Відповідач вважає, що ним правомірно донараховано податкові зобов'язання та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 08.04.2014 в задоволенні клопотання відповідача про оголошення перерви відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серія ПГ №085064 від 20.04.2006 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0820 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-21). Згідно вказаного Акту цільовим призначенням цієї земельної ділянки є розміщення та обслуговування кафе з торговим майданчиком.

Також у матеріалах адміністративної справи наявний Державний Акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ №085063 від 20.04.2006, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1403 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22-23). Згідно вказаного Акту цільовим призначенням цієї земельної ділянки є розміщення та обслуговування будівель та споруд ресторану.

Крім того, судом досліджено технічну документацію на будівлі за адресою:

- АДРЕСА_1;

- АДРЕСА_2,

а саме технічні паспорти, схематичні плани будівель та земельних ділянок, характеристику будинку, господарських будівель та споруд (а.с.10-19, 43-52).

Також судом досліджено Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходяться за вищевказаними адресами.

Листом від 09.01.2014 №131/10/08-22-15-02-23 (а.с.8, 41, 88) Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області надіслала ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0000531502 від 09.01.2014.

Податковим повідомленням-рішенням №0000531502 від 09.01.2014 позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 49259,48 грн. (а.с.7, 40,89).

ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до суду.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник із приводу визначення бази оподаткування земельним податком з урахуванням іншого функціонального використання земельної ділянки порівняно з тим, яке визначено у нормативній грошовій оцінці цієї ділянки. При цьому податковий орган виходить із фактичного використання земельної ділянки і збільшив базу оподаткування у вигляді нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнту 2,5 (як для комерційного використання).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вже зазначалось вище, відповідно до Актів на право власності на спірні земельні ділянки, ці земельні ділянки призначені для розміщення та обслуговування кафе з торговим майданчиком та для розміщення та обслуговування будівель та споруд ресторану.

Отже, спірні земельні ділянки загальною площею 0,2223 га є землею житлової та громадської забудови.

Відповідно до пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку за земельні ділянки є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

Згідно ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підпунктом 271.1.1 п.271.1 ст. 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За приписами п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За визначенням ч.1 ст. 193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів (ч.2 ст. 193 Земельного кодексу України).

У статті 194 Земельного кодексу України зазначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Стаття 201 Земельного кодексу України говорить, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів врегульовано спеціальним Порядком, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №18/15/21/11 від 37.01.2006 (далі - Порядок №18/15/21/11)

Пунктом 1.3 Порядку №18/15/21/11 встановлено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За приписами п. 1.4 Порядку №18/15/21/11 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2 (розділ 4 Порядку №18/15/21/11).

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 надав Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходяться за адресою:

- АДРЕСА_1;

- АДРЕСА_2,

а також технічні паспорти, схематичні плани будівель та земельних ділянок, характеристику будинку, господарських будівель та споруд.

Будь-яких інших форм надання відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в тому числі у формі довідок, законодавством не передбачено.

З наданих документів судом з'ясовано, що загальна площа спірних земельних ділянок складає 2223 кв.м, а загальна площа будівель та споруд, розташованих на вищевказаних земельних ділянках складає 1304 кв.м. та повинна обкладатися податком з урахуванням коефіцієнту 2,5. А земельна ділянка, яка залишилася площею 2223-1304=919 кв.м. повинна обкладатися податком на загальних підставах без урахування коефіцієнту функціонального використання 2,5, оскільки на ній комерційна діяльність не здійснюється.

За визначенням ст. 42 Глави 4 Господарського кодексу України «Господарська комерційна діяльність (підприємництво)» підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, суд під час розгляду справи з'ясував, що позивач ніякого прибутку від земельної ділянки площею 919 кв.м. не отримує і не може отримувати.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано розрахунку податкового зобов'язання до податкового повідомлення-рішення №0000531502 від 09.01.2014, що дає суду підстави дійти висновку про необґрунтованість зазначеної у спірному податковму повідомленні-рішенні суми податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З адміністративного позову та з документів, наданих сторонами на обґрунтування своєї правової позиції судом з'ясовано, що відповідач порушив вприписи п.58.1 ст. 58 ПК України, а саме не додав до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання. Доказів протилежного відповідачем під час розгляду справи не було надано.

Згідно частини 4 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність нарахування позивачу у податковому повідомленні-рішенні №0000531502 від 09.01.2014 суми земельного податку у розмірі 49259,48 грн., отже таке податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2-12, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000531502 видане 09.01.2014 Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1223,08 грн. (одна тисяча двісті двадцять три гривні 08 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара