Справа № 591/2912/13-ц
Провадження № 2/591/24/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря - Попович Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 30 серпня 2006 року № 274 о/с року відповідача ОСОБА_1 зараховано до складу курсантів ХНУВС. 01 вересня 2007 року між ХНУВС, Управлінням МВС України в Сумській області та відповідачем був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - Договір). Після закінчення ХНУВС, згідно з наказом ХНУВС від 19 червня 2010 року № 294 о/с курсанта навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції ХНУВС лейтенанта міліції ОСОБА_1 з 19 червня 2010 року було відраховано зі складу курсантів ХНУВС та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Сумській області. Наказом УМВС України в Сумській області від 25 квітня 2012 року №57 о/с оперуповноваженого сектору карного розшуку Зарічного районного відділу Сумського міського управління УМВС України в Сумській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» (за власним бажанням). Відповідно до п. 2.3.6 Договору відповідач зобов'язаний у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Згідно з ч. 7 ст. 18 Закону України «Про міліцію» особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Посилаючись на зазначені обставини та остаточно уточнивши свої вимоги, просить суд стягнути з відповідача 26572 грн. 39 коп. фактичних витрат за навчання (комунальні послуги та харчове забезпечення, що надавалось ОСОБА_1 протягом навчання у ХНУВС в період з 2006 по 2010 р.р.), а також понесені судові витрати.
В судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити.
Відповідач про час розгляду справи повідомлений судом належним чином, причини нявки суду не повідомив. Відповідач та його представник в попередніх судових засіданнях заперечували проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Рішенням Конституційного суду України від 04 березня 2004 року у справі №1- 4/2004 про доступність та безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих установах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про освіту», випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01 березня 2007 року затверджено порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС. Угодою передбачено відшкодування вартості витрат на навчання МВС України, яке і може бути належним позивачем у даному спорі. ХНУВС є неналежним позивачем. Позивачем вимоги заявлено передчасно і порушено порядок вимагання виконання зобов'язань за договором, оскільки письмових вимог-претензій щодо добровільного відшкодування витрат за укладеним з відповідачем договором на адресу відповідача не надходило і позивачем не надано доказів, підтверджуючих дану обставину. Також на підтвердження витрат на утримання відповідача позивачем не було доведено належними доказами фактичне понесення ним витрат на навчання в сумі 26572 грн. 39 коп. Наявні в справі довідки-розрахунки не дають підстав стверджувати, що позивач фактично витратив на навчання ОСОБА_1 та утримання саме таку суму коштів. Відповідача не було забезпечено посадою, яка б відповідала його спеціальності, в зв'язку з чим останній був змушений звільнитись, аби реалізувати своє конституційне право на працю. У розумінні п. 5 Договору зазначені підстави є поважними. Тому вважають, що відповідач цілком правомірно розірвав відносини з ОВС.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністрерства внутрішніх справ (а.с. 5-6).
Відповідно до наказу № 274 о/с від 30 серпня 2006 року ОСОБА_1 було зараховано курсантом 1-го курсу ХНУВС за спеціальністю «правоохоронна діяльність» (за напрям підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції з поглибленим вивченням міжнародного права та іноземних мов) з 04 серпня 2006 року, присвоївши спеціальне звання «рядовий міліції» (а.с. 7).
Після закінчення ХНУВС, відповідно до наказу № 294 о/с від 19 червня 2010 року ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Сумській області ( а.с. 8).
Згідно витягу з протоколу персонального розподілу випускників ХНУВС у 2010 році рядовий міліції ОСОБА_1 направлений у розпорядження Зарічного РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області( а.с 95-96)
Відповідно до наказу № 57 о/с від 25 квітня 2012 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору карного розшуку Зарічного районного відділу Сумського міського управління звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі рапорту ОСОБА_1 від 12 квітня 2012 року за п. 64 «ж» (за власним бажанням) (а.с.9).
Згідно розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 у ХНУВС відповідно до постанови КМУ від 01 березня 2007 року № 313 всього за час навчання було витрачено 26 572 грн. 39 коп.( а.с.121, 124-126, 127-136).
Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону «Про міліцію» при звільненні особи начальницького складу органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, такі особи відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пп. 8, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
У п.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01 березня 2007 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання.
Згідно п. 2 вказаного Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до п.3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням чи управлінням МВС та особою.
Згідно п.4 Порядку розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.
П. 6 Порядку встановлено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно п. 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ від 01 вересня 2007 року, укладеної між ХНУВС та відповідачем, останній зобов'язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Однак, відповідачем умови Договору не виконано, не відшкодовано витрати, пов'язані з навчанням в ХНУВС, що згідно з наданим суду розрахунку становить 26572 грн. 39 коп.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача зазначеної суми витрат на навчання.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 265 грн. 71 коп. в рахунок повернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 26572 грн. 39 коп. витрат на навчання, а також 265 грн. 71 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.П.Сидоренко
Судове рішення № 38384738, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 24.04.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 591/2912/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: