Постанова № 38384351, 15.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 876/8277/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В. З., Гулида Р. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Військової частини А1807 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013року у справі № 348/520/13-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1807 про стягнення грошової компенсації,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до Військової частини А1807 про стягнення грошової компенсації.

Позов мотивований тим, що вона проходила службу у військовій частині А-1807. В жовтні 2012 року її звільнено в запас за станом здоров'я та виключено зі списків особового складу частини. Однак, військова частина при звільненні не провела з нею остаточного розрахунку, а саме не виплатила заборгованість за належне їй речове майно в загальній сумі 6696 грн 34 коп. Тому просить суд задоволити її позов, визнати відмову військової частини у виплаті їй грошової компенсації за неотримане речове майно протиправною і зобов'язати військову частину виплатити вказану суму на її користь.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013року позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає в апеляційній скарзі, що відповідно до статті 23 частини першої Бюджетного кодексу України будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет України. Оскільки, згідно з законами України «Про державний бюджет України» на 2000-2012 роки не було передбачено відповідних бюджетних призначень, бюджетними розписами не було встановлено бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на виплату грошової компенсації за не отримане під час проходження служби речове майно.

Якщо законами України «Про державний бюджет України» на 2000-2012 роки не були передбачені видатки на грошову компенсацію замість не отриманого речового майна то відповідно правових підстав виплачувати таку компенсації позивачу за період 2000-2012 років за кошти державного бюджету немає, відповідно суд першої інстанції мав відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Сторони чи їх представники в судове засідання не з'явилися, тому суд з огляду на вимоги статті 197 КАС України вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходила військову службу у військовій частині А-1807 на посаді механіка телефоніста відділення засекреченого телеграфного зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла і перебувала на речовому забезпеченні.

Наказом командира військової частини А-1807 № 260 від 6 листопада 2012 року позивача звільнено в запас відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» частини 6 (за станом здоров'я) і виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення. З даного наказу зрозуміло, що відповідачем не було виплачено грошову компенсацію за своєчасно невидане речове майно на загальну суму 6696 грн 34 коп.

Відповідно до частин першої та другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошової компенсації за неотримане речове майно встановлений Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Положення частини другої статті 9-1 зазначеного Закону регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України "Про Збройні Сили України", якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Зазначений Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане речове забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1444, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, відповідно до пункту 27 якого військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Постанова набула чинності в день її прийняття.

Колегія суддів вважає, що посилання на вищезазначену постанову Кабінету Міністрів України є безпідставними, так як нею визначено порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, а не поновлено право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна, яке було призупинено Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову щодо стягнення на користь позивача грошової компенсації замість неодержаного речового майна в суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу статті 202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 199,202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А1807 задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2013року у справі № 348/520/13-аскасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Улицький В. З.

Гулид Р. М.