Постанова № 38383778, 08.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2014 р. Справа № 804/16451/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБердника С.О., за участю: позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Тронько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання таким, що не підлягав обов'язковому виконанню письмовий інформаційний запит Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 №6263/10/04-08-17-01-26,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2013 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 21.01.2014) про визнання таким, що не підлягав обов'язковому виконанню письмовий інформаційний запит Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 №6263/10/04-08-17-01-26.

Мотивуючи заявлений позов, позивач зазначив, що 22.11.2013 отримав письмовий запит відповідача з позначкою «вдруге», в якому зазначено, що у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2012 рік виявлені недостовірні дані, які свідчать про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 норм податкового, валютного та іншого законодавства, з урахуванням чого, платнику податків запропоновано протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надати копії документів та наведено перелік таких документів. Позивач зауважив, що вказаний запит не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ньому не визначено, які саме дані податкової декларації є недостовірними. До того ж, означений запит, на думку позивача, не відповідає вимогам п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010.

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що у відповідача не було достатніх підстав для надсилання запиту; норми, на які посилається контролюючий орган не розшифровують дані, що свідчать про порушення позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства; відповідачем невірно зазначено підставу, яка надає право на направлення платнику податків запиту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 відкрито провадження по справі № 804/16451/13-а та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.12.2013.

Відповідач проти заявленого адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 19.12.2013. Відповідач зазначив, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб було отримано інформацію, згідно якої виявлено розбіжності в даних декларації єдиного податку фізичної особи-підприємця, поданої платником податків, та даних отриманих з означеної бази. Так, згідно бази даних сума доходу позивача за 2012 рік становить 1082363,00 грн., а згідно декларації, поданої платником податків, задекларовано суму 992345,00 грн. Таким чином, в межах своїх повноважень, за наявності всіх достатніх підстав, контролюючим органом для підтвердження даних, задекларованих позивачем у декларації за 2012 рік, останньому було направлено запит від 12.11.2013 № 6263/10/04-08-17-01-26, який складено з дотриманням вимог закону. Відповідач вказав, що приписами пункту 73.3 Податкового кодексу України не зобов'язано податковий орган підтверджувати зазначену у запиті підставу чи надавати платнику податків копії документів, що стали підставою для направлення такого запиту.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених в запереченнях, та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач є платником єдиного податку ІІ групи.

Відповідно до положень п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до платників податків ІІ групи належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Обсяг доходу платників єдиного податку ІІ групи протягом року не повинен перевищувати 1000000 грн.

Як встановлено судом, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була отримана інформація, згідно якої виявлено розбіжності в даних декларації єдиного податку фізичної особи - підприємця, поданої позивачем, та даних з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб (ЦБД ДРФО), а саме: згідно інформації з ЦБД ДРФО сума доходу позивача за 2012 рік склала 1082363,00 грн., однак в декларації за 2012 рік задекларована позивачем сума отриманого доходу становить 992345,00грн.

З урахуванням наведених обставин, на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст.73 ПК України відповідачем був сформований та направлений позивачу оскаржуваний запит від 12.11.2013 № 6263/10/04-08-17-01-26, в якому зазначалося про необхідність надати документи протягом 10 робочих днів та перелік документів, які запитувалися у позивача. Крім того, у означеному запиті відповідач вказав, що були виявлені недостовірні дані, що містяться у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 рік, які свідчать про порушення ФОП ОСОБА_3 норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Підпунктом 20.1.2. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок).

Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Згідно п. 12 Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

В пункті 10 Порядку наведено перелік критеріїв, яким повинен відповідати запит податкового органу, так запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються:

- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

- підстави для надіслання запиту;

- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

На підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, суд встановив, що інформаційний запит відповідача від 12.11.2013 №6263/10/04-08-17-01-26, відповідає критеріям, визначеним у п. 10 Порядку, а саме: містить законодавчі норми, що дають податковому органу право на отримання відповідної інформації, такою нормою, зокрема є: п.73.3 ст. 73 ПК України; також, у вказаному запиті зазначено фактичну підставу його направлення - недостовірні дані податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 за 2012 рік; в запиті визначено перелік документів, що підлягають наданню до податкового органу.

Абзацем 2 пункту 14 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту. Означене положення кореспондується з пп. 16.1.5 та 16.1.7 п. 16.1. ст. 16 ПК України.

Щодо посилання позивача на неналежність доказів, поданих відповідачем, а саме: роздруківки з ЦБД ДРФО, суд зазначає наступне.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З наведених норм вбачається, що надання оцінки належності та допустимості доказів є виключною діяльністю суду, яку суд здійснює за своїм внутрішнім переконанням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що направляючи означений запит позивачу, контролюючий орган діяв в правовому полі, в межах наданих йому законом повноважень.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а в п. 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Суд зазначає, що сам по собі оформлений запит жодним чином не порушує права позивача, оскільки, законодавець передбачив можливість платника податків не надавати відповідей (пояснень та документів) на запити, які оформлені всупереч приписам абз. 1 та абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України. До того ж отриманий позивачем запит не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки не породжує прав та обов'язків для платника податків, а є лише інформаційним запитом.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання таким, що не підлягав обов'язковому виконанню письмовий інформаційний запит Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 №6263/10/04-08-17-01-26, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання таким, що не підлягав обов'язковому виконанню письмовий інформаційний запит Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 №6263/10/04-08-17-01-26 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Царікова